Нормами пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено, що платник податку зобов’язаний у порядку, встановленому податковим законодавством, подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Пунктом 133.1 ст. 133 ПКУ  встановлено, що платниками податку з числа резидентів є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (пп. 133.1.1) та, зокрема, відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, за винятком представництв (пп. 133.1.5).

У розумінні цього розділу представництвом платника податку є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

У глосарії ПКУ подано визначення пасивних доходів – це доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових відшкодувань та роялті.

З огляду на викладене представництво платника податку як відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних, не є платником податку на прибуток та звільняється від обов’язку подавати до органів ДПС податкові декларації з податку на прибуток страховика.