| 
| 
У п.160.1 ст.160 Кодексу зазначено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом у із джерелом походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, встановленими у цій статті для визначення доходів з джерелом їх походження з України.
Цим пунктом встановлено перелік доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, порядок оподатковування яких передбачено пунктами 160.2 -160.8 зазначеної статті.
Так, згідно з п 160.2 ст. 160 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
У податковій декларації страховика сума податків, які утримуються у при виплаті доходів нерезидентів, декларується страховиком –резидентом у рядку 20 з детальною розшифровкою по видах та ставках доходів у додатку ПН до декларації.
Крім того, відповідно до п.160.6 с. 160 Кодексу у джерела виплати утримуються рейтинговий податок із суми страхових платежів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків на користь нерезидентів за ставкою 12 відсотків та податок із суми страхових виплат (страхових відшкодувань) за ставкою 4 відсотки. Суми цих податків відображаються відповідно у рядках 23, 26 податковій декларації страховика.
Фінансова відповідальність платників за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, зокрема, обов΄язковість сплати яких передбачена ст.160 Кодексу, встановлена ст. 127 Кодексу. Відповідно до цієї статті у разі не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, органи державної податкової служби мають право застосовувати штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Якщо такі ж самі дії вчинені платником повторно протягом 1095 днів, то штраф збільшується до 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а втретє і більше протягом 1095 днів –у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
При цьому відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. Платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.
Додамо, що згідно зі ст. 18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
До набрання чинності Кодексом аналогічну норму щодо фінансової відповідальності платників за не нарахування та несплату податків містив пп.17.1.9 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Як бачимо, автори Кодексу зменшили розмір штрафної санкції за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати максимально до 75%.
