Про видавництво Передплата Наука Реклама Розповсюдження Звітність ПартнериМедіа Контакти RSS RRS | Додати в вибране в избранное |
Издательский дом

Знай наших! Президент АсМАП України Леонід Костюченко – у складі президії виконавчої ради Міжнародного союзу автотранспорту

Українські автоперевізники звикли, що більшість ключових питань вониможуть обговорити на міжнародних конференціях, що традиційно проводяться на початку осені в Ялті. (Не так давно ми розповідали про останній на сьогодні з таких форумів – дванадцятий. – Ред.)

Втім, Міжнародний союз автотранспорту (МСАТ) як провідний лобіст інтересів автоперевізників у світі, звісно, не обмежується візитами в Україну. Скажімо, цими днями у штаб-квартирі МСАТ у Женеві відбулося засідання керівних органів IRU, активну участь в якому взяла й українська делегація.

Насамперед – приємна й дуже важлива новина. На засіданні найвищого органу Міжнародного союзу автотранспорту – генеральної асамблеї МСАТ – Януша Лацни було в черговий раз переобрано на посаду президента цієї найповажнішої автомобільної організації. Асамблея також затвердила кандидатури членів президії виконавчої ради, до складу якої, зокрема, знову увійшов президент АсМАП України Леонід Костюченко.

А тепер до справ буденних. Відбулося засідання Комітету зі зв’язків з країнами Євразії. Однією з ключових тем обговорення стала тема подальшого розвитку Великого шовкового шляху. Нині «ниточки» цього шляху найактивніше ведуть до Афганістану. Ще б пак, держава зараз як ніколи потребує доставки великої кількості вантажів для відродження економіки, для стабілізації гуманітарної ситуації тощо. Саме тому тут діє спеціальний проект «Афганський транзит».

Учасники засідання детально проаналізували, як реалізується цей перспективний, але дуже непростий проект. Виявляється, проблем тут непочатий край. Розповідає учасник засідання, президент АсМАП України Леонід Костюченко: «Дослідження показали, що по кругорейсу було чітко визначено затратну частину афганського маршруту. Так от, нині вона складає приблизно 1600 доларів офіційних і неофіційних платежів. Із них 410 – це саме «неофіційні» витрати, а простіше кажучи, хабарі, що сплачують перевізники, аби дістатися до місця призначення. Відтак зараз перед усіма нами стоїть питання, якою далі мусить бути діяльність МСАТ і національних асоціацій по відношенню до таких зловживань на кордонах і на шляхах?

За великим рахунком, все впирається в те, щоб кожна національна асоціація, маючи такі дані, зверталася до своїх урядів з проханням ліквідувати ці бар’єри. Сподіваємося, ця проблема зрушить з мертвої точки. Хоча вона й не єдина. Розрахунки показали: середня швидкість пересування автомобіля на цьому «афганському» шляху – 18,6 км/год. Це доведено, бо велися бортові журнали різними водіями і все фіксувалося. Так от, при такій швидкості ми просто стаємо не конкурентними ні морським перевезенням, ні залізничним, де середня швидкість більше 25 км/год. Отже, треба докласти максимум зусиль, щоб відродження Великого шовкового шляху відбувалося не лише на словах, а й на ділі».

Ще одне питання, яке піднімалося на засіданні Комітету зі зв’язків МСАТ з країнами Євразії, – функціонування так званого Митного союзу Білорусі, Казахстану та Російської Федерації. Керівники делегацій із офіційних Мінська й Москви запевняють: нині спостерігається 20-відсоткове підвищення ефективності міжнародних перевезень. Якщо точніше – саме на 20 відсотків зменшилися простої. Що ж, на певний оптимізм такі цифри надихають. Втім, за подальшою діяльністю Митного союзу ще потрібно дуже уважно стежити. Як там у відомій приказці: стелять гладенько, а спати жорстко… Це так, невеличка ремарка стосовно постійних запрошень України до Митного союзу. Окрім згаданого засідання, в Женеві пройшла ще й транспортна рада МСАТ з вантажних перевезень, на якій було обговорено проект робочої програми на наступний рік. А ще українська делегація вже вкотре порушила питання про рентген-контроль транспортних засобів.

Річ у тому, що попри численні звернення, вантажі (а з ними й водії-далекобійники) зазнають кількох опромінень упродовж одного (!) рейсу. Леонід Костюченко запропонував включити до спеціальної програми пункт про розробку єдиного сертифікату проведення рентген-контролю і включити його в Додаток №8 Конвенції про гармонізацію контролю вантажів на кордоні. Відтак необхідність у двох, а то й трьох-чотирьох перевірках відпаде сама собою.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наші партнери

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                                

  

                                                  Дедал Инфо        

   

                                                                

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архів номерів Архів номерів Архів номерів


Новини видавництва
Анонси
Фото
Відео
Фінансова звітність компаній
Актуальне інтерв`ю
Наукові статті

 


  ОНЛАЙН-ПЕРЕДПЛАТА  
 
 
  
 
 
 

  
 
 

  

 

  


  
   
   

 

 

 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
  

  
 

 
МЕДІА-ПАРТНЕРИ
































НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Рекламный Украинский Портал. Сайт о полиграфии и рекламе в Украине, интересные новости рекламы

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru