Нещодавно Верховна Рада України в цілому ухвалила зміни до Митного кодексу нашої держави. Цієї події більшість перевізників очікувала зі сподіваннями на краще. Хоча й не без занепокоєння. Адже після торішнього скандального ухвалення Податкового кодексу до загальної кодифікації вітчизняні підприємці ставляться з насторогою. Однак робота показала, що нові митні правила гри експерти підготували значно професійніше. Звідси й набагато менше правок та зауважень до цього документа і навіть сякий-такий консенсус між провладними та опозиційними фракціями у Верховній Раді.

Головні позитивні новації кодекса-неофіта – це суттєве скорочення митного оформлення і поступовий, але неухильний рух до цілковитого переходу на електронну систему декларування товарів. А ще тенденції до якнайширшого використання правил Кодексу як норм прямої дії.

Адже цього українським підприємцям, перевізникам зокрема, надзвичайно бракувало.

«За неповних 10 років митними органами було написано тисячу тих чи інших нормативних документів, – розповідає президент АсМАП Леонід Костюченко. – Іноді листами відмінялися норми прямої дії закону – Митного кодексу. Тому, я думаю, що цей кодекс матиме пряму дію, і ми відійдемо від цих листів. Наприклад, терміни доставки – це козир в руках митника. Хочу три доби встановлю, хочу п’ять діб… Але ж постанова Кабінету Міністрів чітко визначає 10-денний термін».

«Ми спільно з вами працювали над тим, щоб в новому документі була мінімальна кількість норм відсилання до інших нормативних і підзаконних актів, – погоджується з президентом АсМАП голова Державної митної служби Ігор Калетник. – Тому нині в нас є упевненість у тому, що новий Митний кодекс зменшить цілий ряд бюрократичних перепон. Вдасться також зменшити відповідні корупційні фактори».

Підприємці відзначають, що більшість ініціатив, що їх лобіювали представники Асоціації, враховані. Більше того, такий упевнений поступ нового митного законодавства до європейських норм навіть дав змогу окремим експертам прогнозувати: не за горами ті часи, коли українські митники працюватимуть в унісон зі своїми колегами з ЄС. Втім, аж настільки райдужні прогнози ще не на часі, переконують самі митники.

Зокрема, заступник голови ДМСУ Сергій Сьомка наголошує: «Спершу мають бути запроваджені зони вільної торгівлі, потім митний союз, а вже потім економічний союз. Тому на сьогодні навіть при величезному бажанні ми не можемо приєднатися до Європейського кодексу. Це юридично й економічно безпідставно, бо ми не пройшли ще першого рівня інтеграційного процесу».

Однак є підстави сподіватися, що бодай угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом побачить світ уже нинішнього грудня. Відтак перший крок до згадуваної інтеграції буде зроблено.

Якщо ж повертатися до внутрішнього законодавства, то варто зауважити, що серед найпринциповіших для автоперевізників новацій – часові обмеження митного оформлення. Зі вступом закону в силу оформлення не повинно перевищувати чотирьох годин. Не матимуть права митники також затримувати транспортні засоби, якщо до перевізників немає претензій. А ще буде спрощено процедуру заміни вантажівки та водія, що переміщує товари під митним контролем.

Чимало українських автоперевізників нині, після ухвалення документа, переймаються тим, щоб цілком прийнятні норми, які вдалося відстояти під час підготовки та ухвалення, не були нівельовані і не саботувалися самими митниками в майбутньому