З 15 грудня запрацював попередній документальний контроль в пунктах пропуску через митний кордон України. Віднині функції попередньої документальної перевірки на кордоні делеговані митникам.

Передусім, наголосимо, що дана практика уже давно застосовується в державах Європейського Союзу, а віднедавна – і в більшості країн СНД, зокрема, в Російській Федерації. Запровадження попереднього документального контролю, передусім, означатиме одноразове здійснення державного контролю. «Здійснення фітосанітарного, екологічного та інших видів контролю зосереджуватиметься на внутрішніх митницях,ю – розповідає голова Державної митної служби Українги Ігор Калетник. – Для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, це, передусім, означатиме виграш у часі – вони не витрачатимуть його, простоюючи на кордонах. Також нині наше відомство активно працює над максимальною автоматизацією процесів контролю».

Нагадаємо, міжнародні перевізники також давно і з нетерпінням очікували такого «прориву». Однак, дехто з них навіть тепер до кінця не вірить, що ухвалений ще в лютому (!!!) закон працюватиме стовідсотково. І не міститиме якихось підводних течій…

Після парламентського та президентського «благословінь» над законом, що змушує контролюючі органи піти з кордону, тривалий час працювали українські урядовці. Мета – напрацювати чіткий перелік товарів, які, усе ж таки, не оминатимуть контролю в пунктах пропуску. Лише зо два місяці тому світ побачила низка постанов Кабінету міністрів. Саме ці документи нині мають стати, так би мовити, дорожньою картою для тих служб, що на кордоні залишатимуться й надалі.

За словами начальника юридичного супроводження Конвенції МДП АсМАП України Віталія Німченка, нині досить чітко визначено перелік товарів, які будуть підлягати державним видам контролю, в тому числі і попередньому документальному контролю: «Тут чітко вказано по класифікації – які товари, яким видам контролю підлягають або в пунктах пропуску, або на внутрішніх митницях. Цей перелік дуже зручний, бо там разом із загальним переліком товарів, ми бачимо всі контролюючі заходи, які проводитимуть контролюючі органи», – ділиться враженнями Віталій Німченко.

З іншого боку, саме це й насторожує українських перевізників. Як би не сталося, що специфічні вантажі – худоба, птиця, окремі види продовольства – не застрягали в пунктах пропуску ще довше, ніж сьогодні. В очікуванні ветеринарних чи фітосанітарних експертів, котрі тепер перебуватимуть значно далі.

В АсМАП роз’яснюють, що функцію попереднього документального контролю митні органи здійснюватимуть на підставі тих даних, що містяться в елекронній системі ДМСУ. «Іншими словами, митник по коду товару визначає: які види контролю проводяться в пункті пропуску, які на митника покладені обов’язки, а які він не може робити. Тоді інспектор змушений буде зв’язатися з відповідними службами, які мають негайно прибути в пункт пропуску і здійснити ці заходи контролю», – пояснює Віталій Німченко.

Наскільки оперативно усе це відбуватиметься, поки що сказати складно. Бо й самі митники визнають: для того, щоб нові правила запрацювали в повній мірі, потрібен час. До речі, ще одна пропозиція, яка стосується потенційного недопущення простоїв на кордонах – утворення так званих спеціалізованих прикордонних пунктів. Де б збереглися екологи, ветеринари та інші допоміжні служби. За задумом, саме туди муситимуть їздити перевізники зі специфічними вантажами. Втім, і це – не панацея, бо такий підхід може призвести до суттєвого подовження маршрутів.

Окремі перевізники намагаються повчитися досвіду в сусідів. Котрі перейшли на нові правила раніше за українців.

«В Росії півтора року пристосовувалися до таких норм, бо там, так само, залишилися на кордоні тільки митники і прикордонники, – каже директор ЗАТ КВК «Рапід» Володимир Гриненко. – Вони довго переходили на нову систему, і ми пропонуємо вивчити їхній досвід. Рада перевізників міста Києва уже ухвалила відповідне рішення, відтак, тепер очікуємо на результат».

Зрозуміло, що на практиці реалізувати цю ініціативу – не просто. Навряд чи, російські митники охоче ділитимуться досвідом з українськими колегами. А тим паче – із перевізниками з сусідньої держави. Втім… Як кажуть у тій-таки Росії: «Лиха беда – начало…». Головне – запустити новий механізм контролю. Інакше успіх не прийде ніколи.