У нашій країні автівки крадуть не лише для того, щоб «покататися» або перепродати, а й для того, щоб потім розібрати на деталі та вигідно їх реалізувати. Для цього на допомогу власникам транспортних засобів прийшли австралійські вчені, які винайшли новий спосіб, що, на їхню думку, запобігатиме викраденню транспортних засобів, – маркування авто та його складових спеціальним маркером. За інформацію одного з представників даної технології на території України, цей спосіб дозволяє легко ідентифікувати транспортний засіб та його окремі складові. На автомобіль наносяться мікроскопічні крапки діаметром менше 1 мм, їхнє число становить від 5 до 10 тисяч. Кожна мікрокрапка містить ПІН (персональний ідентифікаційний номер), занесений у спеціальну базу даних. Речовина, в якій знаходяться мікрокрапки, має стійкість до впливу розчинників, є прозорою і світиться в ультрафіолетовому світлі. На промарковані автомобілі приклеюються спеціальні попереджувальні наліпки, що вказують на їх промаркованість та внесення до спеціальної бази даних промаркованих авто, яка ведеться суб’єктом господарської діяльності, що здійснює маркування за вищезгаданою технологією.

Який би опір ми цьому не чинили, держава подовжує нарощувати свої контрольні функції. Тому зрозумілі мотиви неприйняття додаткового контролю щодо реєстрації договорів перестрахування.

Але все ж таки варто проаналізувати, чи дійсно таким непередбачливим було застосування державної реєстрації договорів перестрахування в проекті Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Порядку реєстрації договорів перестрахування».

Як обґрунтуваннях невідповідності йде  посилання на три основні невідповідності

Одним з надійних, а тому й поширених способів забезпечення виконання боржником грошових зобов’язань є своєчасне оформлення застави майна, що знаходиться у власності боржника. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Тобто, кредитор, керуючись відповідними положеннями Цивільного кодексу України (ЦКУ), під час видачі позики майбутньому боржнику забезпечує повернення цієї позики шляхом взяття у заставу, бажано не менш цінного, майна боржника. Тому без застави практично не обходиться жодна фінансова установа, що видає грошові позики, зокрема, комерційні банки, ломбарди, кредитні спілки.