Світ тримає руку на пульсі фінансового життя Сполучених Штатів. Він просто змушений це робити, адже роль долара в глобальній економіці така сама велика, як і борги США. Останні досягли критичної межі ще в травні 2011 року, однак проблему було відкладено на літо. Схоже, пролонгація не допомогла, і криза із фінансової переросла в політичну: Білий Дім та Конгрес не можуть дійти згоди щодо кроків, необхідних для порятунку американської економіки.

Президент Барак Обама і міністр фінансів Тімоті Гайтнер невпинно повторюють, що починаючи з найближчого вівторка (2 серпня) уряд не зможе позичати кошти, якщо Конгрес до цього моменту не ухвалить рішення про підвищення граничного розміру держборгу, що наразі становить 14,3 трлн. дол. За словами голови Philadelphia Federal Reserve Bank Чарльза Плошера, зараз немає альтернативи збільшенню розміру державного боргу, який дозволено мати країні.

Розрахунки фінансистів коригуються наближенням виборів 2012 року: для вирішення проблеми дефіциту бюджету та зростаючого боргу доведеться йти на відверто непопулярні заходи, тож поки що адміністрація президента та республіканська більшість Конгресу перекидають такий собі «гарячий пиріжок» світового масштабу один одному. "Весь світ чекає 3 серпня 2011 року, однак Вашингтон вже націлився на іншу дату – 6 листопада 2012 року: президентські вибори, намічені на майбутній рік, розставляють свої пріоритети в боротьбі за владу між чинним президентом Бараком Обамою і спікером Палати представників Джоном Бейнером", – так коментує ситуацію німецьке видання Die Welt.

Отже, демократи виступають за підвищення податків для багатих американців. Вони також намагаються захистити від скорочень програми допомоги найбіднішим і людям похилого віку – Medicare і Medicaid.
Республіканці, зі свого боку, вважають, що нинішня американська адміністрація працює неефективно: по-перше, система відновлення економіки, в яку вклали більше 1 трлн. дол., не спрацювала, і темпи економічного розвитку залишаються низькими; по-друге, боротьба з бідністю, безробіттям та реформа системи медичного забезпечення також не принесли результатів, хоча поглинули достатньо коштів; нарешті, війни на двох фронтах, результати яких, м’яко кажучи, суперечливі, коштували країні понад 1 трлн. дол. Тож республіканці відмовляються голосувати за підняття граничного розміру державного боргу без податкової реформи та зниження державних витрат. Їхня остання пропозиція передбачала скорочення державних витрат на 500 млрд. дол. за один рік і збільшення прибутків бюджету на 400 млрд. дол.

Офіційний дедлайн для вирішення питання – 2 серпня, коли Америка має виплатити понад 400 млрд. дол. для обслуговування своїх невідкладних кредитних зобов’язань. Якщо дозволений розмір державного боргу не буде піднятий, державній скарбниці доведеться визнати, що вона не може обслуговувати борги, і це означатиме технічний дефолт найбільшої економіки світу.

Дефолт США – картина настільки апокаліптична, що економісти вперто відмовляються серйозно розглядати таку можливість для світової економіки. Зате політики за тиждень до «критичної» дати відверто апелюють до привиду дефолту, який останнім часом бродить якщо не світом, то інформаційним простором.
Пояснюючи загрозу дефолту в телевізійному зверненні до американців,  президент Барак Обама попередив, що у випадку такого крайнього кроку «в нас не буде достатньо грошей, щоб заплатити за всіма нашими рахунками – включаючи виплати пенсій по старості та інвалідності, а також покриття зобов'язань за урядовими контрактами, які укладені з тисячами компаній». «Вперше в історії США наш кредитний рейтинг ААА може бути знижений, що змусить інвесторів засумніватися, чи можна довіряти зобов'язанням, які бере на себе американський уряд. Процентні ставки підстрибнуть вгору, ставши для американців фактично новим податком. Ми ризикуємо спровокувати глибоку економічну кризу...» – попередив президент США і підсумував: у Конгресу залишився тиждень для ухвалення необхідних рішень.

Спікер Палати представників Конгресу США Джон Бейнер вже за п'ять хвилин після виступу президента в національному телеефірі переклав відповідальність на Обаму. «Якщо президент хоче отримати від Конгресу дозвіл на підняття граничного розміру держборгу, не пов'язуючи це зі скороченням витрат держбюджету, то він його не отримає», – запевнив він.
Таким чином, політичне протистояння загострило і без того непросте питання, яке давно перестало бути внутрішньою справою США. Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вже попередила, що дефолт США з держборгу може викликати фінансовий шок і дестабілізувати світову економіку. Лагард закликала законодавчу і виконавчу гілки влади Сполучених Штатів досягти компромісу в питанні про пакет бюджетних заходів. "Я не можу уявити навіть на секунду, щоб США оголосили дефолт, – зізналася Лагард. – Якщо конгресмени не дійдуть згоди, це буде справжнім шоком і поганою новиною для економіки США і, безумовно, поставить під загрозу стабільність світової економіки".
Загалом більшість банкірів та експертів вважають, що поріг боргу таки буде піднятий приблизно на 4-5 трлн. дол. "Ми вважаємо, що в критичний момент ліміт боргу буде підвищений, – заявив головний аналітик фондових ринків BlackRock у Нью-Йорку Боб Долл. – Дуже важко описати, які будуть наслідки затримки з прийняттям рішення, саме тому ще існує загроза зниження рейтингу".

Українські експерти також не схильні вірити у фінансовий «кінець світу» в американському масштабі. "

Я не вірю в те, що Сполучені Штати Америки можуть оголосити дефолт, – говорить керівник Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук. – Країна, яка друкує долари і не має серйозних обмежень на це, не допустить такого. Якщо ж припустити, що це відбудеться, то для України це буде дуже великим негативом".
За словами експерта, США прямо або опосередковано є найбільшим споживачем трьох основних продуктових груп з України – металу, хімпрому й машинобудування. "Попит на ці товари сильно впаде, і в результаті ситуація в нашій країні буде гіршою, ніж в Штатах, – додав він. – А внутрішній ринок у нас дуже слабкий, щоб впоратися з ситуацією".

Окрім загроз, пов’язаних із дефіцитом торгового балансу, який зараз становить 625,9 млрд. дол., а у випадку посилення призведе до радикальної девальвації гривні, слід враховувати ще й високий рівень доларизації української економіки. Не кажучи вже про те, що близько 55% золотовалютних резервів Національного банку розміщені в цінних паперах уряду США, на руках в українців, за різними оцінками, від 40 до 60 млрд. дол. Тож шоку не уникнути. "Для таких держав, як Україна, проблеми економіки Сполучених Штатів фактично означають економічний крах. Як відомо, поки товстий схудне, худий помре", – резюмував президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко.
Досі світові ринки відносно спокійно спостерігали за подіями у Вашингтоні – філософське ставлення викликане головним чином вірою в те, що рішення по ліміту держборгу так чи інакше буде ухвалене до 2 серпня.

Більше того, на думку інвесторів з Уолл-стріт, грошей на необхідні виплати Штатам вистачить як мінімум до середини серпня. "Вочевидь у Сполучених Штатів достатньо коштів для того, щоб виконати свої зобов'язання – в усякому разі, на перший час", – припускає провідний економіст дослідницької компанії Wrightson ICAP Лоу Крандалл. Зі свого боку Алан Бітті, оглядач британської Financial Times, називаючи нинішню кризу рукотворною, пише, що "американський Конгрес старанно намагається зобразити свій платоспроможний уряд в образі Греції".
Показово, що у Мінфіні головного світового боржника так і не повідомили, коли в країни закінчаться готівкові кошти, а представники республіканців узагалі запевняють, що у Мінфіну достатньо готівки, щоб виконувати зобов'язання впродовж усього серпня. "Ми вважаємо, що грошей владі вистачить до кінця серпня", – повідомив один із представників Республіканської партії Джим Джордан.
Окрім того, існує кілька варіантів «бездефолтного» розвитку подій, навіть якщо компромісу не буде досягнуто: президент може ввести спеціальний стан та відправити держслужбовців у неоплачувані відпустки чи призупинити на певний час виплати по всіх, у тому числі соціальних, програмах. При цьому в США ситуація поки досить стабільна – індекс споживчої довіри виріс за останній місяць на 0,6%. За даними Reuters, більшість американців (60%) вважають, що компроміс буде досягнутий.
Зате рейтингові агентства цілком здатні зреагувати на розмови на найвищому рівні про те, що США можуть припинити обслуговування певних зобов’язань з кредитних паперів, якщо представники влади не зможуть домовитися. Як прогнозують BlackRock Inc., Loomis Saules & Co. і Franklin Templeton Investment, агентства можуть знизити суверенні рейтинги США з нинішнього максимального рівня ("ААА" у Standard & Poor's і Fitch, "Aaa" у Moody's), навіть якщо вдасться уникнути дефолту.

Згідно з повідомленням агентства Bloomberg, інвесткомпанії вважають зниження найбільш вірогідним на тлі тривалих розбіжностей політиків щодо питання підвищення долі держборгу. "Я переконана, що як мінімум одне агентство знизить рейтинг", – заявила менеджер Loomis Saules Bond Fond Кетлін Гефні. Водночас Міністерство фінансів США залишиться найбільшим і найнадійнішим позичальником у світі незалежно від результату перегляду рейтингу, вважає вона. За оцінками JPMorgan, у разі зниження рейтингу прибутковість US Treasuries зросте на 60-70 базисних пунктів у середньостроковій перспективі, а витрати на залучення коштів і обслуговування держборгу підскочать на 100 млрд. дол. на рік.
Отже, логічно очікувати зниження рейтингу Сполучених Штатів, адже навіть якщо буде досягнутий консенсус про граничні розміри американського боргу, фінансове здоров'я США навряд чи суттєво поліпшиться. Тож не виключені нові серйозні потрясіння для світової економіки.

Можна також прогнозувати, що влада сконцентрує зусилля на вдосконаленні системи, про яку міністр фінансів Тімоті Гейтнер сказав так: за свою тривалу історію Сполучені Штати звикли жити в борг і розгубили податкову дисципліну.
 
ТОЧКА ЗОРУ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:
 – Що ми маємо сьогодні? А те, що дві фінансові потуги світу –  Євросоюз і Сполучені Штати – мають проблеми із обслуговуванням боргів.
Сполучені Штати хочуть збільшити допустиму межу боргу з 14,3 трильйона доларів ще на 2,6. Тобто це та сума, яка потрібна Сполученим Штатам для того, щоб обслуговувати свої зовнішні борги. По суті, це емісійні кошти, і ця проблема до цього часу ще не вирішена.

Президент Сполучених Штатів звернувся до нації, пояснюючи, що такі-сякі республіканці не погоджуються збільшити борг, бо вони ставлять вимогу зменшення дефіциту бюджету, і в тому числі на соціальних сферах. Особливо на страховій медицині, яка була головним питанням у передвиборчій кампанії Обами. А демократи на чолі з Обамою вимагають у першу чергу збільшення податків для багатих і на військово-промисловий комплекс, на що не погоджуються республіканці. Чим це завершиться – важко сказати. Чи буде технічний дефолт, чи вони знайдуть рішення, але ринки зараз дестабілізовані цими подіями у Сполучених Штатах.

З іншого боку, в Європі та сама боргова проблема. Виявляється, що (от тут увага!) Євросоюз декілька місяців тому займався Грецією й її боргами.
За рахунок чого? Де бере кошти Євросоюз? ЄС бере кошти із спеціалізованого фонду, в який скидаються його члени. І Євросоюз іде на те, щоб зняти свою вимогу – до 2013 року зменшити всім членам дефіцит бюджету до 3%. Це означає, що фінансуватися ці борги, уже держав, будуть за рахунок платників податків і наступних поколінь через інфляцію, яка закладається.

Що робить влада цих країн? Вона фінансує за рахунок збільшення власних дефіцитів фінансові проблеми банків і інших фінансових установ. На сьогоднішній день на рахунках у банків ці кошти, по суті, знаходяться не повністю. Вони не пішли в економіку, тому що виробництво суттєво зменшилося за цей    час у цих країнах, але ліквідність банків утримується. Але за рахунок того, що значна частина пішла з бюджету на покриття цих проблем фінансових установ, сьогодні починає «вистрілювати» вже держава.
І от такий конгломерат, як Євросоюз, вирішує проблему Греції, Португалії, Ірландії. На підході Італія, Іспанія. Що буде далі? Боргова криза може розв’язатися тільки за рахунок збільшення виробництва, відповідно, збільшення попиту. Але платоспроможного попиту немає. У Сполучених Штатах та сама проблема. Що виявляється? Що розвинуті країни споживають більше, аніж виробляють. І от ця боргова криза – це піраміда, яка нам показує усім, до чого ми дійшли.

Що якщо буде технічний дефолт Сполучених Штатів і Євросоюзу? Страшно про це думати. Якщо буде дефолт, то так чи інакше ціна долара, виражена в інших основних валютах, упаде.
Мені страшно за тих людей, які тримають в Україні ці долари: 50 мільярдів на руках! І в нас немає угоди із президентом Сполучених Штатів, що ціна на цей долар не буде змінюватися. Ми просто йому вірили, а якщо наша віра пропаде, чим це може закінчитися – страшно собі уявити.
Я думаю, що, незважаючи на політичне протистояння, яке є на сьогоднішній день у Сполучених Штатах, американська еліта дійде спільного рішення, яким заспокоїть ринки. Це єдине правильне рішення, тому що, якщо буде дефолт – технічний, короткостроковий, на декілька місяців, а потім відновлення, – це буде просідання базової цінності, довіри до Сполучених Штатів. Причому якісна зміна довіри.

Уявіть собі: якщо Сполучені Штати зараз не вирішують проблему боргу, вони не вирішують і проблему дефіциту бюджету. Я вже сьогодні чув, що крупні американські компанії, які займаються будівництвом, у тому числі будівництвом доріг, заявили, що зараз наполовину менше працюють, аніж у 2007 році. А якщо буде прийняте рішення про зменшення відрахувань на соціальну сферу, по суті, вони змушені будуть звільняти до половини своїх працівників, і безробіття у Сполучених Штатах різко зросте.
Яка альтернатива? Затискаємо бюджетні витрати, зменшуємо дефіцит бюджету в Європі, у Сполучених Штатах Америки (разом з тим зменшується попит, зменшується виробництво, зменшуються надходження в бюджет, і далі треба затискати і затискати).

Оскільки політики сьогодні не мають такої довіри від населення, вони не зможуть загітувати до затягування пасків, то швидше за все світ піде дорогою інфляції. Тобто будуть збільшувати обсяги і євро, і долара. Можна сказати, вже стали на шлях інфляційної спіралі, вискочити з якої дуже важко.
В України є час для того, щоб не допустили сюди світову інфляцію. У першу чергу потрібно зменшувати борги. На жаль, у нас цього нема. Борг у цьому році досяг історичного максимуму – майже 500 мільярдів гривень. На обслуговування йде 479,8 мільярда гривень.
Нам необхідно різко зменшувати залежності від зовнішнього світу і нарощувати виробництво. Я вже говорив, і зараз хочу повторити, що вихід із кризи недовиробництва набагато простіший, ніж вихід із кризи перевиробництва. При відповідній державній політиці і з Божою допомогою це можна зробити досить швидко.