На початку листопада у французьких Каннах завершилися навколокризові дебати між лідерами країн Великої Двадцятки.

В принципі, підсумовуючи результати саміту, доводиться визнавати, що особливих зрушень не відбулося ні у сфері фінансового регулювання, ні щодо впровадження податку на банківські трансакції (ініціатива Ніколя Саркозі), ні щодо податкових оазисів. За підсумками саміту G20 лідери країн "двадцятки" обійшлися загальними словами про "єдину думку про необхідність збільшення ресурсів МВФ з надання допомоги, посилення контролю над фінансовим відтоком, боротьби з ухиленням від податків і фінансовими гаванями".

Головним лейтмотивом нинішньої зустрічі стало обговорення проблем єврозони: наразі вже очевидно, що грецька криза загрожує не лише Європі, вона здатна дуже серйозно зрикошетити по світовій економіці. Тож і не дивно, що у Каннах європейська спільнота відчула пресинг з боку американців, китайців чи росіян з вимогою стабілізувати ситуацію. Водночас європейськими негараздами глобальні проблеми не обмежуються. На це, зокрема, звернув увагу голова Європейської ради Герман Ван Ромпей. «Сполучені Штати повинні проводити політику бюджетної консолідації, держави нових зростаючих економік мають стимулювати своє внутрішнє споживання, а дехто повинен зробити гнучкішим свій валютообмінний курс. Отже, кожен повинен навести лад у своєму домі», – наголосив політик. Але головне, визнав він, - навести порядок в ЄС. "Це буде найбільшим нашим внеском у світову стабільність", - зазначив голова Євроради.

Саме через загострення проблем у Греції Європа не встигла сформулювати детальну програму дій. "Найгірше, що ми могли б зробити, це спробувати вирахувати обсяг необхідної допомоги без розуміння, хто і на що погодився", - цю спільну думку озвучив прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. "До наступного саміту G20, який пройде в лютому наступного року, ми збираємося оформити договір", - конкретизував терміни президент Франції Ніколя Саркозі. Очевидно, що реального вирішення проблем – не на рівні декларацій та планів дій – чекати доведеться ще довше. «Ясно, що нам потрібне десятиліття на те, щоб зміцнити позиції", - визнала канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Отже, цього року лідери країн Великої Двадцятки зосередилися на тому, як врятувати Грецію від дефолту і не спровокувати нової глобальної кризи. Найнагальніше на сьогодні питання – після остаточної відмови Афін від суперечливого референдуму з питання доцільності виконання вимог ЄС, запропонованих в обмін на фінансову допомогу – стабілізувати у країні політичний клімат. Греція перебуває в стані перманентної кризи і не може ухвалити потрібні обмеження державних витрат вже 2 роки. Наразі ситуація загострилася: політична боротьба в Афінах поставила на межу виживання нинішній уряд. На думку більшості політичних аналітиків, хоча відставка кабінету міністрів сама по собі не несе загрози для країни, проте нові парламентські вибори, які змусять витратити три місяці на підготовку та понад 30 млрд. євро на проведення, можуть знищити економіку країни.

Серйозність ситуації засвідчують розмови, як інформує Reuters, – поки що в кулуарах саміту – про можливе виключення Греції з єврозони. І хоча міністерство фінансів Греції відмовилося коментувати неофіційну інформацію про те, що воно друкує національну валюту своєї країни – драхму, на зустрічі в Каннах президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що Греція має розуміти: неможливо відмовитися від євро і залишитися в Європейському Союзі, це дуже пов’язані між собою елементи. Не виключено, що саме тому, що Афінам дали зрозуміти: вийшовши з зони євро, вони вже не зможуть туди повернутися, більше того, отримають візовий режим з країнами ЄС і будуть позбавлені усіх дотацій з центрального бюджету, в день закриття саміту грецька опозиція заявила, що готова іти на переговори щодо державного боргу.