Тема внесення змін до Основного закону знову повернулася до українського інформаційного простору.

На початку нинішнього року, як повідомлялося, Президент Віктор Янукович підписав указ про підтримку ініціативи зі створення Конституційної асамблеї, яка займатиметься підготовкою змін до Конституції України. На підготовку Конституції попередньо відведено 2-2,5 року. Передбачається, що протягом цього часу науково-експертна група на чолі з Леонідом Кравчуком напрацьовуватиме ідеї, а сама Асамблея, число членів якої має скласти 100-150 осіб, буде ці ідеї обговорювати і затверджувати. Орган, покликаний розробити план коректування головного документа країни, може з’явитися вже до кінця нинішнього року.

Наразі, як повідомила кілька днів тому радник Президента з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук, науково-експертна група взяла час для доопрацювання за результатами обговорення концепції та проекту Конституційної асамблеї. «Є всі шанси, що найближчим часом Конституційна асамблея почне працювати », - пообіцяла вона.

Отже, після певного затишшя ідея конституційного реформування, актуалізувалася знову. Зокрема, представляючи колективу МВС нового міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, Президент наголосив на тому, що "конституційна реформа обов'язково буде" - Конституційна асамблея, за словами глави держави, опрацьовуватиме питання, пов'язані з внесенням змін до Основного закону, "і виправить ті недоліки, які в Конституції є по всіх напрямках". "Потім ми будемо вже працювати з парламентом для того, щоб ці зміни до Конституції України прийняти", - зазначив Президент.

До цієї теми глава держави повернувся і в контексті реформи місцевого самоврядування – вона, наголосив Віктор Янукович, набуде завершеного вигляду лише після внесення змін до Конституції, що стосуються адміністративно-територіального устрою держави. Він зауважив, що основний масив рішень щодо реформування місцевої влади знаходиться в загальному руслі конституційних змін, що передбачаються в середньостроковій перспективі.

Водночас про готовність взятися за реформування Основного закону заявили низка громадських та профспілкових організацій - Громадський конституційний комітет; СОГ «Трудовий рух «Солідарність»; ГР «Вільний простір»; Економічний форум України; Конфедерація вільних профспілок Львівщини; Комітет виборців Донбасу; Конфедерація вільних профспілок Луганської області; шахтарські та підприємницькі профспілки; ветерани бойових дій; ветерани розвідки; Народна рада України; Асамблея малого та середнього бізнесу України. 

З їхньої ініціативи відбулося засідання Громадянського конституційного конгресу, в ході якого було оголошено про початок процедури скликання всенародних зборів з метою розробки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України.

Ініціативною групою напрацьовано ряд документів, що стосуються участі громадськості в роботі Конституційної асамблеї, впровадження економічних та соціальних реформ, вирішення проблеми нелегітимності влади, реституції майна та власності, впливу на владу через інструменти прямої демократії та підтвердження європейського вибору громадянського суспільства.

Окрім того, Конгрес ініціював скасування законодавчих актів, прийнятих з порушенням Конституції та приведення виборчого законодавства у відповідність до основного закону. Йдеться, судячи із звернення голови Громадського конституційного комітету Юрія Збітнєва, про нормативні акти щодо «пенсійної реформи, освіти, медицини, захисту прав трудівників, діяльності та власності громадських організацій».

Голова Громадського конституційного комітету Юрій Збітнєв не виключив, що члени комітету продовжать свою боротьбу в ході акцій протесту. "Ми зібралися, щоб ухвалити конкретні рішення і починати конкретні дії, і, можливо, щоб завтра знову вийти на вулицю, але консолідованими і не дозволяти владі робити з нас посміховисько", - заявив він.

Втім, очевидно, що згаданий Конгрес чи інші подібні зібрання, ініційовані різними громадськими діячами та організаціями, у такому вигляді, з яким маємо справу сьогодні, серйозного впливу на процес конституційного реформування не матимуть. І справа тут не у протидії влади, проблема у тому, що такого роду органи не мають ніякої легітимності: у вітчизняному правовому полі відсутні норми, що регламентували б їх створення. Ще важливіше, що Конгрес не може похвалитися не лише правовою, а й внутрішньою легітимністю – його учасники не обрані більшістю, і, відповідно, не представляють більшість громадян країни чи навіть регіону, отже говорити про загальнонародну підтримку (а без цього – який сенс претендувати на участь у конституційному процесі) не випадає.

Таким чином доводиться робити висновок, що конституційна реформа ризикує перетворитися на одне з агітаційних гасел у майбутній парламентській кампанії – ініціатива Конгресу, очевидно, одна з перших ластівок у цьому напрямі. Так само очевидно і те, що ці тенденції конструктивну загальнодержавному процесу не додадуть.

При цьому, на думку багатьох експертів, необхідність внесення змін до Конституції є очевидною, оскільки в Україні до сьогодні в стадії розвитку знаходиться  система народовладдя і є гостра потреба забезпечення більшого контролю з боку суспільства над діями владних інститутів; є гостра потреба у збалансуванні співвідношення повноважень між гілками влади, удосконаленні адміністративної системи управління в Україні, функціонування судової системи та ін.

Впровадження змін дії Основного закону цього разу має відбутися із дотриманням всіх необхідних процедур. Для громадян, для політичної еліти і для інститутів влади важлива дієва Конституція, норми якої будуть неухильно дотримуватися всіма громадянами держави. А починатися конституційна реформа повинна із закріплення прав і свобод громадян та вироблення реальних механізмів їх реалізації.