Об издательстве Подписка Наука Реклама Распространение Отчетность ПартнерыМедиа Контакты RSS RRS | Добавить в избранное в избранное |
Издательский дом
Для содержимого этой страницы требуется более новая версия Adobe Flash Player.

Получить проигрыватель Adobe Flash Player

Економічні наслідки ДТП

Економічні наслідки ДТП складають майже 40 млрд. грн. З початку року по 31 травня 2016 року в Україні сталося 60 тис. 220 ДТП. При цьому 12 тис. 530 осіб були травмовані, загинули 1 тис. 178 осіб. Також 1 тис. 300 ДТП сталися за участю дітей у віці від 0 до 7 років.

Міжнародний досвід свідчить, що загибель у ДТП однієї людини викликає, окрім страждань близьких, не менше 1 млн. євро економічного збитку для країни. Щоправда, в Україні суми грошових відшкодувань коливаються в межах 8,5-500 тис. грн.

Президент міжнародного центру безпеки дорожнього руху Алан Росс взявся консультувати дослідження, яке проводитиме Національна програма TrafficChallenge в Україні. Він зазначив, що проблема для обліку всіх даних полягає ще в тому, що в Україні не все ДТП фіксуються, і якщо це легка травма або ДТП без травм, люди просто ремонтують автомобілі і не повідомляють нічого поліції. Тому експерт рекомендує Україні обрати такий метод оцінки вартості збитків від ДТП, як метод людського капіталу, який розглядає економічні наслідки аварій на дорогах. Цей метод застосовується представниками Всесвітнього банку. За статистичними даними Європейського Союзу, людське життя оцінюється в межах від 1 до 2 млн євро, а тілесні ушкодження постраждалого під час ДТП – в сотні тисяч євро. І було б добре, якби вона велася і в Україні.

Страхування цивільної відповідальностізаймає провідну роль в світовій практиці автострахування, оскільки забезпечує страховий захист здоров'я, життя і майна осіб, пов'язаних з використанням автотранспорту, і ставить перед собою мету – дати можливість отримати компенсацію.

Практично в усіх європейських країнах страхування автоцивільної відповідальності є обов'язковим, оскільки в першу чергу захищає інтереси постраждалих в результаті дорожньо-транспортних пригод. Данія була першою країною, яка ввела обов'язкове страхування відповідальності автомобілістів. Це відбулося ще в 1927 році.В 1930 році її приклад наслідувала Англія, а в 1932 році – Люксембург, в 1934 році – Ірландія, в 1939 році – Німеччина . У Франції та Бельгії обов'язкове страхування цивільної відповідальності було введене лише у 50-х роках. В 1949 році представники автострахувальників кожної з зацікавлених країн зустрілися в Лондоні і створили орган управління – Раду Бюро. У грудні 1951 року Рада Бюро повідомила Європейську Економічну Комісію в Женеві про створення структури по введенню Системи «Зелена карта». Система вступила в силу з 1 січня 1953 року.

Лише у вересні 1994 року вийшло положення про членство в Моторному бюро в Україні.

«Ми хочемо показати всім, в першу чергу, керівництву держави, чому вигідніше вкладати кошти в безпеку дорожнього руху, а не втрачати щорічно понад 4 мільярдів доларів – це стільки втрачає Україна щорічно за приблизною оцінкою європейських колег. Знати скільки ми коштуємо, і планувати на базі цього витрати бюджету на БДР – це загальноприйнята практика в цивілізованому світі, а у нас жодного разу не було таких досліджень», – підсумувала керівник TrafficChallenge  Ольга Дробишева.

«Питання вартості людського життя не є новим і розробляється в Україні не один десяток років. Проте, на відміну від розвинених країн світу в Україні не існує офіційно визнаної методики. Натомість, існують дослідження, в яких пропонують встановити граничну вартість людського життя, виходячи з даних щодо прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.Стійке уявлення про безцінність людського життя у суспільстві обертається її безкоштовністю», — зауважив Президент ЛСОУ Олександр Філонюк, який взяв участь у засіданні. Він також наголосив, що: «…заходи, які змогли б знизити рівень смертності, у нас вважаються занадто витратними. В Україні недостатньо робиться для створення безпечних умов на дорогах, сьогодні ми маємо відносно нульовий ефект від заходів безпеки дорожнього руху, що проводилися в країні. Тому що найчастіше іде лише декларація того, що треба робити. Але так не вирішуються проблеми національної безпеки нашої держави». Негативною стороною і головною загрозою економічній безпеці в сфері автотранспорту є ДТП, а точніше – соціально-економічні втрати суспільства від них. «Щорічно економічні наслідки ДТП становлять понад 40 млрд. грн. Як показує міжнародний досвід, загибель в ДТП однієї людини викликає, окрім страждань близьких, не менше 1 млн. євро економічного збитку для країни», – підкреслив президент Ліги. За його словами, на сьогодні в Україні законодавчо закріплені норми, що надають приблизне уявлення про оцінку людського життя з боку держави. Ці норми визначаються Законами України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про міліцію», Повітряним кодексом України, постановами Кабінету міністрів України про обов'язкові види страхування та ін. Загалом, суми грошових відшкодувань коливаються в межах 8,5-500 тис. грн.

Через надзвичайну гостроту теми ми звернулися до Олександра Феодосійовича з іншими вкрай важливими питаннями взаємодії регулятора та страхового ринку в нашій державі.

Олександре Феодосійовичу, напередодні прийняття закону про страхування в Україні чи є розуміння вимог ринку та пропозицій законодавця?

Ми справді маємо розуміння. Правда, ми розраховуємо і наполягаємо на тому, щоб від рівня декларування намірів, вже час перейти до розуміння мети закону, заради чого ми його маємо прийняти.

Закон має працювати на благо споживачів страхових послуг. Коли людина звертається до страхової компанії, вона дбає про відшкодування збитків, відшкодування матеріальнихвтрат, відшкодуванням втрат життю, здоров’ю. Чому людина вносить платіж у страхову компанію? Бо знає, що  згідно цього платежу розрахована вартість тієї чи іншої компенсації здоров’ю,автомобілю, будівлі, безпеки туристичних поїздок, медичного страхування тощо.Додайте сюди роботу на підприємстві, коли за рахунок коштів роботодавця страхуються життя та здоров’я працівників. Тому важливо, щоб це був не просто механізм, який декларативно регулюватиме стосунки між компаніями та регулятором, тобто, система тотального контролю, а з боку страхової компанії – як менше відшкодувати збитків або й зовсім не відшкодовувати з тих чи інших причин. Ми, на жаль, знаємо такі прикрі випадки.

Це має було розуміння того, що ми створимо механізм довіри споживача страхових послуг та продукту, який пропонує страхова компанія. Тобто – пропозиції бізнесу й сприйняття їх споживачами страхових послуг, це є розуміння того, всі учасники ринку отримають вигоду чи задоволення. Тому, якщо ми будемо будувати закон саме таких засадах, він буде корисним для всіх, якщо ж усе зведеться до схеми як не платити, не відшкодовувати чи уникати відповідальності, вважаю, що закон буде антисоціальним і не буде сприйнятий суспільством.

На Ваш погляд, як Президента Ліги страхових організацій України, наскільки суспільство готове до сприйняття страхових продуктів, як вкрай необхідного складового елементу соціального захисту?

Відверто скажу, що сьогодні в Україні рівень довіри до страхування дуже низький. І якщо говорити про рівень проникнення страхування, про обсяги страхування, добровільне медичне, страхування від нещасного випадку, страхування майнових інтересів,  то все складає 5%. І говорити про те, що страхування завоювало попит на послуги, не доводиться. Безумовно, хотілося, щоб страхування стало важливою складовою макроекономіки держави. Але знову ж таки, рівень страхування у ВВП країни складає близько 1%. Рівень страхування державних майнових інтересів також є вкрай низьким. У цій ситуації вкрай важливим я вважаю роль популяризації страхових продуктів, формування довіри до страхування, ми розуміємо, що страхування – це прямий зв'язок між політикою і економікою державина превеликий жаль, економічний стан держави і соціальне забезпечення населення є низьким. Відповідно, ми маємо все зробити, щоб пришвидшити процес покращення усіх показників.Окрім того, наша філософія має відповідати процесу зростання добробуту людини і держави, а не прагненню збагачення окремої особи чи окремого бізнесу. Ми маємо спільними зусиллями міняти культуру сприйняття страхового продукту.

Ви говорили про необхідність створення єдиної бази страхових компаній для відслідковування шахраїв. Чи не створить вона «сіру конкуренцію» на ринку страхових продуктів?

Сьогодні ми маємо усі технічні засоби, ІТ технології для створення такої бази даних. Ми свідомі, що іншого шляху немає, її треба створювати. Безумовно, ризики для бізнесу є, що цією базою скористаються недобросовісні конкуренти, горе-партнери тощо. І такі факти, справді мають місце. Але від вимог часу ніде дітися. База вкрай необхідна: це дасть можливість уникнути страхового шахрайства. Наведу приклад, статистика свідчить, що друк банків, які практично неможливо відрізнити від офіційних, становить 10% від усього моторного страхування! А це прямі втрати фінансів страхових компаній, це, зрештою, дискредитація бізнесу. Статистична база потрібна, необхідна база правопорушень, база дорожньо-транспортних пригод тощо. При наявності єдиної бази ми зрозуміємо, що користування даними такої бази дасть нам можливість піднятися на вищий рівень інформованість як самого бізнесу, так і споживачів страхового продукту. І в такому випадку побоювання що хтось у когось забере клієнта, партнера чи бізнес-поле, відпаде. Базу варто створювати ще й сприяння розкриттю інформації, бо саме вона закрита для більшості споживачів. Сьогодні споживач не може зробити повну оцінку певної страхової компанії за рейтингом, як це відбувається у банківських установах, де вкладники мають змогу переконатися у надійності фінустанови. Такий механізм має бути й на страховому ринку. Ефективний контроль і моніторинг має бути як на державному рівні, так і на рівні реального стану платоспроможності окремо взятої компанії, реальний стан ліквідності її активів, стан прозорості розкриття тощо. Це варто зробити, щоб максимально відкрити достовірну інформацію і для споживачів страхових послуг, і для суспільства загалом. І тут, як ніколи, зростає роль громадських професійних організацій, тому що саме вони здатні очолити рух консолідації інтересів не однієї окремої компанії, а для розвитку усього бізнесу, згідно європейських принципів ведення суспільно відповідального бізнесу. Власне, ось уже майже 25 років Ліга страхових організацій України відстоює ці принципи.

 

Лариса СЕМАКА

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наши партнеры

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                                

  

                                                  Дедал Инфо        

   

                                                                

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архив номеров Архив номеров Архив номеров


Новости издательства
Анонсы
Фото
Видео
Финансовая отчетность компаний
Актуальное интервью
Научные статьи

 


 
 
 
  
 
 
 

  
 
 

  

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
   
"Камелія" квіти від виробника
 
 

  
 

 
МЕДИА-ПАРТНЕРЫ






























НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Белый каталог сайтов

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru