Об издательстве Подписка Наука Реклама Распространение Отчетность ПартнерыМедиа Контакты RSS RRS | Добавить в избранное в избранное |
Издательский дом
Для содержимого этой страницы требуется более новая версия Adobe Flash Player.

Получить проигрыватель Adobe Flash Player

Дизайнери політичного ландшафту…

Схвалена Верховною Радою виборча реформа обіцяє істотно вплинути на розстановку сил на вітчизняному політичному полі – його ландшафт, нагадаємо, визначатиметься менше ніж за рік в ході парламентських виборів. Сьогодні, маючи уявлення про правила ведення кампанії, можемо прогнозувати й основні тенденції, що визначатимуть її результати.

Отже, парламент із вражаючою одностайністю  (366 голосами: як для вітчизняних політичних реалій – заявка на рекорд) підтримав новий закон про вибори. Логічно, що рішення депутатів позиціонується як компромісне. Які ж саме норми дозволили реанімувати вже призабуту договороздатність народних обранців? Найважливіші з них: прохідний бар'єр - 5%, заборона блоків і запровадження змішаної системи (пропорційка плюс мажоритарка 50 на 50). Впадає у вічі, що це саме ті пункти, на яких наполягала більшість, що, як  наголошує лідер «Громадянської позиції» Анатолій Грищенко, не пішла опозиції на постуки в жодному з принципових питань.

Дійсно, за оцінками політологів, найбільше від ухвалених змін виграє ПР. По-перше, голосування за законопроект представників опозиції дозволяє «позначити галочкою» вимогу Заходу, озвучену раніше Венеціанською комісією - європейці мало не в наказовому тоні закликали владу знайти компроміс з опозицією щодо ключових положень закону. Як наголосив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов: «представники опозиції сказали, що з ухваленням цього закону неможливо щось сфальсифікувати на виборах, і ми маємо надію, що вибори пройдуть чесно. Ми прагнули дати сигнал насамперед людям у нашій країні, що ми налаштовані саме на таке проведення виборів, і ми хотіли б, щоб нас почули ті скептики, що перебувають за кордоном».

Наступним виграшем регіоналів може вважатися положення про поповнення парламенту депутатами-мажоритарниками. Ця норма більшістю експертів розглядається як непогана можливість для Партії регіонів,  «що втрачає електоральну вагу, добрати голосів» - кандидатів від влади по мажоритарних округах досить зручно «підтримати адмінресурсом». Навіть у західних регіонах, де владі забезпечити потрібний результат складніше внаслідок недостатнього контролю над адміністративними важелями, кандидати з прихованою «біло-синьою» орієнтацією можуть отримати депутатські мандати завдяки надмірній кількості претендентів від опозиційних сил – згадаймо хоча б київський «феномен Черновецького». Тож для опозиції, попереджають експерти, буде величезним політичним та моральним викликом виставити єдиного кандидата по кожному мажоритарному округу. Інакше шансів у неї немає.

Отже, результати виборчих перегонів значним чином вирішуватимуться саме в мажоритарних округах. А, враховуючи вітчизняну політичну традицію, прогнози про те, що мажоритарники поповнять провладну парламентську більшість – досить реалістичні. «Цей закон формує серед депутатів стимул змінювати свої політичні кольори і втілити план влади щодо створення більшості через мажоритарників, через перебігання депутатів із фракції у фракцію», - уточнює перспективи директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран.

Щоправда, слід враховувати і фактор особистих амбіцій та чутливості народних обранців до зміни політичних настроїв, що значним чином визначає непередбачуваність української політики. Як нагадує експерт групи компаній Research & Branding Group Олексій Ляшенко, прогнозувати ситуацію складно, оскільки багато чого буде залежати від "якості" обраних депутатів: мажоритарників складніше перетворити на пересічних кнопкодавів, про що свідчить досвід парламентів, обраних у 1998-2002 роках.

Щодо закону, то доводиться констатувати, що виборці так і не отримають можливості голосувати за відкритими партійними списками, тобто значний вплив зберігає партійне керівництво, яке вирішуватиме, кого вестиме у парламент. Тому важливим наслідком нової виборчої системи політологи називають зменшення (навіть порівняно з нинішньою) політичної відповідальності політиків.

Ще одна особливість нових правил виборчих перегонів – підвищення виборчого бар’єру. Про його дискримінаційність представники «малих» політсил говорили давно і голосно. Народний депутат Юрій Ключковський навіть підрахував, що ця норма призведе до того, що близько половини голосів виборців, відданих за партії, будуть втрачені, тобто не вплинуть на результати голосування, що сприятиме збільшенню реального результату для партій, які подолають бар’єр за рахунок тих, які не подолали.

Вже сьогодні можна прогнозувати, що підвищення виборчої планки дозволить відсікти головним політичним важковаговикам конкурентів по ідеологічному табору ще на старті. Це, очевидно, вигідно рейтинговим партіям – з одного боку ПР, а з іншого – «Батьківщині» і Фронту Змін, які лідирують серед опозиційних сил. Долю потенційно прохідної Компартії, схоже, вирішуватимуть не виборці, а влада, яка фактично й «підраховуватиме» їхні голоси.

Опинитися «за бортом» ризикують УДАР Віталія Кличка та «Свобода», чиї політичні перспективи поки що неочевидні. За прогнозами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, шанс потрапити в парламент наступної каденції свободівці мають, але не напевно: для взяття 5% планки заручитися симпатіями мешканців одного регіону недостатньо.

Зрозуміло, що ці політичні сили зреагували цілком прогнозовано. "Тепер влада матиме всі підстави говорити, що цей законопроект був компромісом, хоча насправді він більше схожий на змову", - йдеться в заяві партії УДАР. «Фактично відбулася певна змова між владою і парламентською опозицією, – вважає Олег Тягнибок, лідер всеукраїнського об’єднання "Свобода". – Така собі кругова порука, мета якої для Януковича – утриматися в кріслі президента на наступний термін, а окремим депутатам залишити за собою крісла парламенту. Вони фактично дуже сильно послабили й навіть унеможливили звинувачення режиму Януковича в майбутніх фальсифікаціях. Цей закон, у зв’язку з майже одностайним голосуванням опозиції, легітимізує владу Януковича в частині виборчого законодавства і в частині боротьби за майбутній український парламент». Ще один опозиціонер Анатолій Гриценко, партія якого "Громадянська позиція" втрачає практично всі шанси на представлення в новій Раді, назвав голосування "договірним матчем на користь Януковича".

Поступки ж для опозиції в основному стосуються питань організаційних: право змінювати своїх членів комісій; збільшення терміну оскарження виборів до 5 днів; зняття з реєстрації кандидата тільки рішенням ЦВК, запровадження захисту для бюлетенів, обов'язкова медична довідка для голосування на дому; виборчі округи і дільниці нарізатимуться відповідно за  за 180 та 190 днів до дня виборів; відкриття закордонних дільниць на території дипломатичних представництв.

Ці загалом технічні правки покликані мінімізувати можливості для фальсифікацій і опозиціонерам, в принципі, вдалося їх звузити. Водночас, як визнають навіть члени тимчасової спеціальної комісії, що працювала над законопроектом, у законі залишиться достатньо лазівок для підтасування. Так, залишаються неврегульованими проблеми з так званими відкріпними посвідченнями – залишається чинною норма про державний реєстр виборців, де зміна місця голосування відбувається на підставі електронного повідомлення одного органу ведення реєстру іншому, що є малоконтрольованим, підтвердженню чи перевірці.

Також експерти нагадують про принципи «нарізання» округів – чи робитиметься це під кампанії, які вже ведуться визначеними партією влади особами, покаже звичайна географія. Тобто, чи враховуватиметься цілісність адміністративно-територіальних одиниць, чи будуть якісь «апендикси та наворочена система кордонів» - це може стати першою підставою сумніватися, що ці округи сформовані відповідно рівності можливостей. Залишається й норма, що дозволяє в день голосування через суд внести себе у список виборців. У законі також є сумнівне з точки зору конституційності положення про одночасне балотування за списком і в окрузі – негативне рішення щодо такої новації КС виносив ще в 1998 році.

Тож заяви парламентських опозиціонерів про те, що документ "забезпечить перемогу на майбутніх виборах", звучать у тональності як мінімум невиправданого оптимізму, не підтримуваного, до речі, багатьма представниками опозиціного табору.

Загалом політологи ці оцінки підтримують: компроміс навколо нового закону про вибори звівся до того, що нинішня парламентська опозиція безперешкодно проходить к нову Раду за пропорційною частиною, повністю віддавши на відкуп владі з її адмінресурсом всю мажоритарку, - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов "Опозиція пішла на угоду з владою для того, щоб бути немічною, слабкою і залежною, але залишитися у Верховній Раді, - підкреслює політолог.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наши партнеры

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                             

  

                                                  Дедал Инфо             

   

                                                           

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архив номеров Архив номеров Архив номеров


Новости издательства
Анонсы
Фото
Видео
Финансовая отчетность компаний
Актуальное интервью
Научные статьи

 


 
 
 
  
 
 
 

  
 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
   
"Камелія" квіти від виробника
 
 

  
 

 

 


















НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Белый каталог сайтов

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru