Мiнiстр фiнансiв Федiр Ярошенко проводить консультацiї з представниками Мiжнародного валютного фонду у Вашингтонi. Про це повідомив прем'єр-мiнiстр Микола Азаров.

Як уточнив прес-секретар голови уряду Віталій Лук'яненко, під час консультацій Федір Ярошенко детально розповість МВФ про зміни бюджету, які днями затвердила Верховна Рада, за рахунок чого скорочено дефіцит бюджету. Також міністр фінансів повинен буде дати роз'яснення щодо підготовки пенсійної реформи в Україні.
Ранiше вiце-прем'єр – мiнiстр соцiальної полiтики Сергій Тiгiпко заявив, що ухвалення пенсiйної реформи на цiй сесiї парламенту з високою вірогідністю дасть можливiсть радi директорiв МВФ у серпнi ухвалити позитивне рiшення про вiдновлення фiнансування України. 
Сергій Тiгiпко прогнозує, що у зв'язку з паузою у фiнансуваннi два траншi програми stand-by можуть бути об'єднанi, що дозволить поповнити валютнi резерви Нацiонального банку України одразу приблизно на 3 млрд. дол.
У продовженні співпраці з МВФ впевнений і голова Національного банку України Сергій Арбузов. Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв нещодавно заявив, що Україна планує виконати свої зобов’язання перед МВФ до середини липня.
Нагадаємо: Київ погодився упровадити ряд реформ в обмін на позику МВФ за новою програмою у 15 млрд. дол. влітку 2010-го. Уряд вже отримав два транші загальним обсягом 3,4 млрд. дол., проте у березні кредитування призупинилося.
Як заявив голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр, для отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду Україна має виконати низку вимог.
Першою вимогою Фонду є проведення в Україні пенсійної реформи відповідно до положень, прописаних у Програмі співробітництва.
Друга вимога, наголосив Альєр, стосується коригування тарифів на газ і теплопостачання.
Третя вимога пов'язана з попередньою і зумовлена тим, що Фонд погодився на менше підвищення тарифів, при цьому наголосивши на необхідності пошуку додаткових фінансових ресурсів.
Четверта вимога Фонду пов'язана з діяльністю Нацбанку, зокрема з необхідністю скасування вимоги обов'язкового викупу рекапіталізаційних облігацій, що, на думку МВФ, знижує незалежність НБУ.

Проведення пенсійної реформи, згідно з якою пенсійний вік для жінок збільшиться до 60 років, як і чергове підвищення цін на комунальні послуги, більшість українців сприймає негативно, незважаючи на наполегливі спроби політиків переконати у необхідності здійснення таких заходів. «Уряд, зрозуміло, завбачливо не тисне надто сильно на педаль реформ, сподіваючись уникнути зворотної реакції, як це трапилося під час запровадження податкових реформ восени 2010-го, проте ми також бачили мало активності із залучення критиків для розробки більш прийнятних рішень», – зауважив Бред Велс із компанії Concorde Capital.
Тож МВФ, хоч і дещо пом’якшив деякі зі своїх вимог, зважаючи на негативне сприйняття найважливіших реформ громадянами, надалі йти на поступки не має наміру. "Те, що переговори затягуються, не означає, що вони провалилися. Ми висунули Україні конкретні вимоги відносно пенсійної реформи і занижених цін на газ для населення. Український уряд попросив час для їх виконання. Тепер ми чекаємо сигналу з Києва про успішне проведення реформ", – ще в середині травня нагадував представник Фонду в Україні Макс Альєр.
Вже на початку літа почали надходити досить активні сигнали про виконання українською стороною умов меморандуму з МВФ. По-перше, 2 червня Верховна Рада затвердила урядовий законопроект про відміну обов’язкового викупу Нацбанком рекапіталізаційних облігацій за їх номінальною вартістю. По-друге, того ж дня парламент розглянув і ухвалив у першому читанні законопроект, що регулює правові стосунки між кредиторами і споживачами фінансових послуг (його затвердження теж вимагає угода з Фондом).
Ще один крок назустріч МВФ – постанова Кабміну про відміну квот на експорт пшениці і ячменю, про що «Україна Бізнес ревю» писала в попередньому номері.
14 червня парламент пiдтримав урядовi поправки до держбюджету, згiдно з якими його дефiцит скорочено на 3,5 млрд. грн. для компенсацiї такого ж збiльшення дефiциту НАК "Нафтогаз України", пов'язаного з вiдмовою вiд ранiше узгодженого з МВФ графiка пiдвищення тарифiв на газ для населення.
Урядовий законопроект про пенсiйну реформу парламент схвалив у першому читаннi 16 червня.
Всі ці зрушення свідчать про те, що уряд рішуче налаштований на відновлення фінансування за програмою МВФ. Втім, на порядку денному, окрім ухвалення пенсійного законопроекту, залишається проблема  підвищення тарифів – крок, на який поки влада так і не зважилася. І все ж підвищення тарифів, судячи із зростання вартості енергоносіїв на світових ринках, схоже, не уникнути. Не виправдовуються і надії на зниження ціни газових поставок з Росії – Москва наполягає на справедливості формули їх розрахунку і навряд чи поступиться позицією без серйозних зустрічних поступок Києва – Митний союз, злиття газових монополій.
Власне, саме непоступливість Росії в питаннях газового ціноутворення примушує українську владу шукати альтернативи, і в найближчій перспективі – це фінансова допомога МВФ. Надії на допомогу Фонду голова уряду висловив наступного дня після прибуття з Москви.
Враховуючи позицію Фонду щодо цього питання, логічно очікувати  рішень щодо підвищення внутрішніх цін на енергоносії. Тим більше, що Сергій Тігіпко вже наголосив, що, крім пенсійної реформи, МВФ висуває вимогу для продовження співпраці з ліквідації дефіциту бюджету НАК «Нафтогаз України». За його словами, уряд не знайшов іншого способу вирішення цієї проблеми, окрім підвищення ціни на газ. Втім, Микола Азаров 14 червня заявив, що Кабмін звернувся до МВФ з проханням відкласти підвищення тарифів на газ для населення – тож чекатимемо результатів вашингтонських переговорів.
У будь-якому разі, відзначають експерти, підвищення тарифів зумовить все ж менші рейтингові втрати для нинішньої влади, ніж тотальне зростання цін по всьому спектру.


Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру Разумкова:
– Співпраця між МВФ та Україною була і продовжується, вона має конститутивний характер. Місії приїжджають, дивляться, оцінюють. Тож треба розрізняти співпрацю та фінансування.
На даний момент для України важливіше демонструвати саме елементи співпраці з МВФ, а також розуміння державою необхідності проведення реформ, щоб мати змогу просуватися вперед. Якщо ми не здійснюватимемо реформи, під якими підписалися, то не йтиметься про жодне фінансування. А підстав очікувати, що МВФ просто так почне підкидати грошенят, немає.
Перший транш ми отримали тоді, коли Україна була в дійсно скрутному становищі. Зараз ситуація не настільки критична, щоб були конче потрібні гроші МВФ. Ми маємо досить стабільну ситуацію: відбувається певне економічне зростання, досить наповнені валютні резерви, у цьому році не потрібно сплачувати великих боргів (складніше буде у 2012-2013 роках).
Маю великі сумніви, що за червень-липень ми встигнемо багато зробити. Адже основні закони ще мають бути ухвалені Верховною Радою. А тут працює політичний чинник. Крім того, не можна виключати можливість акцій протесту на кшталт минулорічних. Проте я б не панікував із цього приводу, а порадив би зосередитися на ефективному проведенні реформ.


Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук:
– Перспективи співпраці МВФ та України не виглядають оптимістичними, тому що не був наданий черговий транш у розмірі 1,5 млрд. дол. упродовж другого кварталу поточного року. Виходить, цієї суми не вистачатиме, якщо навіть у липні-серпні Україна отримає цей транш. В результаті ми недоотримаємо валюту від МВФ, яку планували на цей рік, і не закриємо платіжний баланс країни – його дефіцит становитиме приблизно 8 млрд. дол.
Взяти кредити в іншому місці, як відомо, Україні дуже важко і дорого. Наші рейтинги так стрімко падають, що інші кредити коштуватимуть значно більше.
Крім того, ми не отримали кредит не тільки і не стільки через неналежне здійснення пенсійної реформи. Погоджуюся з думкою Сергія Арбузова про те, що головною перешкодою для співпраці є інфляція, яка стрибнула до більш ніж 6% за п’ять місяців. Це означає, що протягом року вона підвищиться до 15-16%. Через високу інфляцію доведеться знижувати курс валюти, девальвувати. Отже, про стабільність годі говорити. В результаті знову з’явиться такий висновок, що через співпрацю із Міжнародним валютним фондом Україна втратила фінансову та валютну стабільність.
Щодо заяв про пенсійну реформу: якщо парламент проголосує, то політичні втрати уряду будуть такими, що уряд муситиме через певний час після великих збурень у суспільстві піти у відставку. До того ж питання не тільки в пенсійній реформі, але й в ціні на газ. Росія ніяк не заспокоїться, ціни ростуть – валютний баланс буде ще більш напруженим і дефіцитним. Тож корінь зла треба шукати тут.