Українська федерація убезпечення звернулась до Президента України, Прем’єр-міністра України, Нацкомфінпослуг та інших заінтересованих відомств про застосування Президентом України права вето щодо прийнятого 15 березня 2012 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) та повернення його з пропозиціями Президента України на повторний розгляд Верховної Ради України.

Закон втілює шестирічний досвід здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні і у більшості своїх положень спрямований на підвищення соціальної захищеності страхувальників та потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, розвиток ринку страхування автовідповідальності, очищення його від неплатоспроможних компаній, недопущення недобросовісної конкуренції.

Водночас, Українська федерація убезпечення заявляє, що ряд норм Закону викликають стурбованість у зв’язку з тим, що грубо порушують  права та інтереси страховиків-членів МТСБУ та спотворюють систему забезпечення виконання зобов’язань страховиками перед страхувальниками та потерпілими.

По-перше, страховики позбавляються самостійності у прийнятті Статуту Моторного (транспортного) бюро України, засновниками та членами якого вони є. Відповідно до Закону Статут перед погодженням в Нацкомфінпослуг тепер додатково необхідно погоджувати з Координаційною радою МТСБУ.

При запровадженні обов’язку погодження з Координаційною радою рішення, прийнятого Загальними зборами, як вищим органом управління, порушується принцип субординації при прийнятті рішень, створюється  конфлікт інтересів, так як саме склад  Координаційної ради визначається Статутом, підвищується непередбачуваність та нестабільність системи, що призводить до суттєвого зростання управлінських ризиків в діяльності МТСБУ.

По-друге,  створюється додатковий фонд МТСБУ – фонд здійснення страхових виплат, до якого мають перераховуватись страховиками всі зібрані від страхових премій кошти, за винятком тих, що витрачені ними на продаж полісів та відшкодування шкоди.

Крім втручання в діяльність страховиків та суперечності принципам господарювання норми, що передбачають створення фонду забезпечення страхових виплат, послаблюють державне регулювання в частині повноважень Нацкомфінпослуг щодо установлення обов'язкових критеріїв і нормативів ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості  операцій. Створення фонду забезпечення страхових виплат позбавить страховика самостійності, зокрема,  в розміщенні ним страхових резервів відповідно до вимог Нацкомфінпослуг, не дозволить забезпечити належну диверсифікацію активів. Передання в управління МТСБУ коштів страховиків розмиває відповідальність перед Нацкомфінпослуг і, у першу чергу, перед споживачами за помилки та упущення при їх розміщенні. Крім цього, при проходженні страховиком міжнародного аудиту існують ризики того, що кошти фонду взагалі не будуть враховані у покриття страхових резервів.

Норми щодо створення фонду страхових виплат несуть в собі надмірне обмеження підприємницької діяльності, що, зокрема, призводить до спотворення та обмеження конкуренції, суперечать Конституції України, Господарському кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

По-третє, обмежується самостійність у вирішенні питань фінансування  Моторного (транспортного) бюро України. Запроваджується пряма залежність розміру фінансування МТСБУ від суми зібраних страховиками премій  з ОСЦВВНТЗ.

Підхід до фінансування МТСБУ, що передбачає пряму залежність від зібраних страховиками страхових премій, не буде слугувати ефективному плануванню та використанню коштів цим органом, може призвести до отримання доходів, необґрунтованих необхідними витратами, що суперечить принципам саморегулювання, яке здійснюється МТСБУ.

По-четверте, страховики позбавляються права затверджувати положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, а відповідне повноваження передається Координаційній раді МТСБУ. 

Позбавлення Президії МТСБУ такого повноваження та передання його Координаційній раді усуває страховиків від прийняття участі у вирішенні питань, пов’язаних з встановленням порядку, умов формування та використання централізованих страхових резервних фондів та повернення коштів з цих фондів страховикам, що в умовах солідарної відповідальності страховиків створює додаткові ризики неефективного управління коштами.

По-п’яте, Закон запроваджує додаткові, в т.ч. фіксовані, виплати за шкоду життю і здоров’ю та моральну шкоду не тільки за договорами страхування, що будуть укладені після набуття чинності Законом, а й за діючими договорами, які були укладені до набрання Законом сили, не враховуючи, що у страховиків не були сформовані за діючими договорами  відповідні резерви для здійснення виплат.

За попередніми прогнозами у разі розповсюдження цієї норми не тільки на договори, укладені після набрання чинності підпунктами цього Закону, а й на чинні договори страхування, додаткові вимоги потерпілих складуть близько 200 млн. грн., що несе за собою загрози неплатоспроможності та банкрутства страховиків, та зведе нанівець  мету Закону щодо посилення соціальних гарантій.

Українська федерація вважає, що зазначені положення Закону необхідно привести у відповідність до норм Конституції України (Основного Закону України), Господарського кодексу України, законів України "Про страхування", "Про захист економічної конкуренції", «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пропозиції Української федерації убезпечення полягають у наступному:

1)                вилучити з Закону право Координаційної ради МТСБУ щодо погодження Статуту МТСБУ;

2)                вилучити з Закону норми щодо фонду забезпечення страхових виплат;

3)                вилучити з Закону норми, що передбачають фіксацію мінімального розміру фінансування МТСБУ;

4)                відкоригувати відповідні норми Закону, що передбачають право Координаційної ради затверджувати положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, повернувши це право Президії МТСБУ;

5)                відкорегувати прикінцеві положення Закону, передбачивши запровадження додаткових фіксованих виплат за шкоду життю і здоров’ю лише до договорів, укладених після набрання чинності відповідними нормами цього Закону, що передбачають такі виплати, та після проведення перегляду на основі актуарних розрахунків базового страхового платежу за цим видом страхування.

Врахування пропозицій УФУ дозволить зберегти всі позитивні напрацювання Закону, водночас, уникнувши наведених загроз та ризиків.