В 2011-му український ринок кредитної кооперації демонстрував позитивну динаміку. Зважаючи на тенденції розвитку ринку фінансових послуг в Україні та іноземний досвід, вітчизняним спілкам є куди розвиватися. В той же час внутрішні особливості цього ринку не завжди працюють на користь цим фінансовим установам. Про те, що потрібно змінити, а що закріпити й продовжувати вдосконалювати, розповів Іван Вишневський, голова правління Об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» (ПЗВ) і голова правління Української об’єднаної кредитної спілки (УОКС).

– Яким був 2011 рік для кредитних спілок України та їхніх об’єднань?

– 2011-й для кредитних спілок став роком відновлення на ринку фінансових послуг: за офіційними повідомленнями, більшість спілок вивели свої основні показники на докризовий рівень. Проте в минулому році вдалося залучити не так багато нових членів: вкладників до спілок цього року прийшло менше, ніж у попередні роки. Але й не відбулося відтоку вже дійсних членів, які багато років є активним вкладниками конкретної спілки.

У той же час упродовж 2011 року кредитні спілки ретельно підходили до оцінки позичальників, саме тому в переважній більшості спілок за 2010-2011 роки не утворилися нові прострочені кредити. Проблемними залишаються тільки кредити, які вони видали в докризовий період.

Визначальними для 2011-го стали такі події, як зміна регулятора, сумнозвісна заява Анатолія Могильова (на той час голови МВС) про ліквідацію ринку, величезна робота зі зміни стереотипного ставлення до кредитних спілок як до фінансових пірамід, у тому числі й у держорганах. Також це робота із зовнішніми інвесторами та створення передумов для прийняття законодавства, яке б сприяло розвитку кредитних спілок.

Для об’єднань 2011 рік став один із найактивніших і найважчих за всі роки існування ринку кредитної кооперації. Свідченням цього є такий факт: саме в 2011 році державні органи приділили кредитним спілкам стільки уваги, скільки вони приділяли їм у 2009 і 2010 роках разом узятих. Напевно, в цьому плані його можна порівняти з 2003-2004 роками, коли було створено державний регулятор і перереєстровано кредитні спілки.

— Чого навчила українські кредитні спілки криза 2008-2010 років?

— По-перше, спілки навчилися бути більш обережними й зваженими у своїх рішеннях: наразі ми не спостерігаємо агресивного від криття відокремлених підрозділів, залучення коштів по захмарних ставках, немає поблажок при видачі кредитів.

По-друге, спілки стали більш зваженими у своїй фінансовій політиці.

Зокрема, все більше спілок приділяють увагу фінансовому плануванню, розраховують свій потенційний розрив ліквідності та вживають заходів з недопущення цього. Наразі учасники «Програми захисту вкладів» дотримуються нашої рекомендації, що базується на «золотому банківському правилі»: видавати кредити тільки на ті строки, на які залучені пасиви.

По-третє, більшість керівників, з якими доводиться спілкуватися, все частіше висловлюють думку, що люди – основний капітал. Тому в 2011 році спілки почали проводити заходи, спрямовані на інформування громадськості про історію й сьогодення українських кредитних спілок (наприклад, акція «День відкритих дверей» до Міжнародного дня кредитних спілок).

– На Вашу думку, в якому напрямку має рухатися об’єднання в 2012 році?

– 2012 рік буде насичений подіями: розпочне роботу Нацкомфінпослуг, сподіваюся, зрушить з мертвої точки питання створення фонду гарантування вкладів для кредитних спілок.

Для Об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» на 2012 рік одним із основних завдань буде створення механізмів мінімізації низки ризиків у роботі учасників ПЗВ. Зокрема, стандартизація внутрішніх документів, процедур, створення належних умов для роботи. Крім того, в 2012-му ми працюватимемо над розвитком системи внутрішнього контролю, як це вимагає з 2013 року побудова системи внутрішнього аудиту в кредитних спілках.

Якщо говорити про Українську об’єднану кредитну спілку, то 2012 рік буде другим роком роботи реорганізованої УОКС . І наше завдання – випрацювати механізми переказу коштів, залучення коштів позасистемою кредитних спілок з метою підтримання ліквідності спілок у випадку, якщо почнуться негативні події на ринку фінансових послуг і загалом у державі.

– Що має змінитися на українському ринку кредитних спілок у 2012 році, щоб ці фінансові установи пережили чергову кризу,початок якої прогнозують?

 – На мою думку, ринок повинен консолідуватися, тобто узгодити правила роботи, вести політику, прозору й зрозумілу для всіх учасників. Як показали попередні роки, відмінність і конкурентна перевага кредитних спілок, якої ніколи не досягнуть банки, полягає саме в прозорості, в тому числі відсоткових ставок.

Крім того, кредитним спілкам потрібно визначити для себе золоту середину. Про що йдеться? Спілки з мережею в 30 або 40 філій вже не є кредитними спілками за своєю суттю, бо такими установами важко управляти, вони несуть колосальні ризики в організаційній діяльності. Тому, напевно, ці спілки потребують якихось змін. Що стосується дрібних спілок, то їм теж слід визначатися на майбутнє: в процентному відношенні рівень їхніх адміністративних затрат до доходу є дуже високий, відповідно, постає питання межі рентабельності для таких спілок. Можливо, тут варто звернутися до досвіду українських кредитних спілок у Канаді, коли дрібні спілки, щоб зберегти обслуговування членів громади, ставали філіями інших українських кредитівок.

Якщо говорити про ринок кредитних спілок, то переважній більшості я би радив замислитися над такими речами, як співпраця з іншими організаціями, покликаними обслуговувати певні потреби населення. Це, зокрема, сільськогосподарські й різного роду обслуговуючі кооперативи, заводи й громади, адже неможливий сталий розвиток спілок, коли вони працюють виключно з громадянами, котрі прийшли до установи по оголошенню.

Окремої уваги заслуговує питання фінансової політики кредитних спілок: усім спілкам потрібно ретельно підходити до своєї фінансової політики, зважувати всі можливі ризики та вибудовувати оптимальну стратегію діяльності. Недопустимо гнатися за відсотковими ставками, адже це є серйозним додатковим ризиком. Звісно, кредитні спілки з високим рівнем почуваються набагато краще, тому ми й спонукаємо продовжувати політику капіталізації за будь-яких умов.

На останній зустрічі «Програми захисту вкладів» ми радили спілкам серйозно замислитися над структурою їхніх активів і пасивів. Недопустима ситуація, коли понад 90% від активів спілки знаходиться в кредитах, оскільки спілка повинна мати запас ліквідних коштів. Це можуть бути короткострокові фінансові інвестиції, грошові кошти в касі чи на поточних рахунках, але потрібно тримати запас ліквідності, бо у випадку відтоку вкладів завжди потрібно мати кошти, щоб погасити першу хвилю.

Якщо ми говоримо про структуру пасивів, то бажано сформувати їх частково за рахунок коштів юридичних осіб. Ці кошти стабільні й не можуть бути достроково витребувані на відміну від вкладів фізичної особи. Також варто розглянути можливість залучати кошти поза межами кредитних спілок, зокрема від компаній та установ, які кредитують спілки. Тут варто зупинитися на УОКС , яка є інструментом підтримання ліквідності кредитних спілок. Саме подальший розвиток УОКС як організації підтримки ліквідності є важливим для ринку, в тому числі й у 2012 році. Якщо б з початку розвитку системи кредитної кооперації, тобто з 1993 року, розвивали об’єднані (об’єднану) кредитні спілки, на мою думку, кризу 2008 року українські спілки пережили б набагато легше.

Що стосується об’єднань, то мені б хотілося, щоб у першу чергу два найбільших об’єднання – ВАКС і НАКС У – в 2012 році розглянули можливість консолідувати зусилля, і це б стало знаменною подією до 20-річчя кредитних спілок. На мою думку, це б значно прискорило будь-які реформаційні процеси на ринку, в тому числі в частині лобіювання інтересів. І треба бути свідомими того, що деяким чиновникам зручно працювати за правилом «розділяй і володарюй». Тому хочеться впровадження в життя кооперативного гасла «В єдності наша сила!».