Про видавництво Передплата Наука Реклама Розповсюдження Звітність ПартнериМедіа Контакти RSS RRS | Додати в вибране в избранное |
Издательский дом

Податкові наслідки від застави

Податкові наслідки від заставиОдним з надійних, а тому й поширених способів забезпечення виконання боржником грошових зобов’язань є своєчасне оформлення застави майна, що знаходиться у власності боржника. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Тобто, кредитор, керуючись відповідними положеннями Цивільного кодексу України (ЦКУ), під час видачі позики майбутньому боржнику забезпечує повернення цієї позики шляхом взяття у заставу, бажано не менш цінного, майна боржника. Тому без застави практично не обходиться жодна фінансова установа, що видає грошові позики, зокрема, комерційні банки, ломбарди, кредитні спілки.

            У відповідних положеннях ЦКУ та Закону України «Про заставу» передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, здійснюється шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто в договорі позики сторони можуть встановити право кредитора (заставодержателя) звернути стягнення на предмет застави шляхом:

1. продажу предмета застави та/або

2. придбання кредитором права власності на такі предмети.

 У мова про придбання кредитором (заставодержателем) у власність предмета застави відповідає статті 28 Закону «Про заставу» в якій, зокрема, зазначено, що застава припиняється в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно.

            Якщо з точки зору цивільного законодавства відносини між кредитором та боржником щодо застави майна врегульовані та давно зрозумілі, то з точки зору податкового законодавства це питання не мало однозначних відповідей до набрання чинності Податковим кодексом України коли боржником виступала фізична особа.

            З одного боку, цивільне законодавство вказує, що за рахунок заставленого майна кредитор має право повністю одержати задоволення своїх вимог до боржника. З іншого боку, до 1 січня поточного року Державна податкова служба України (далі - ДПАУ) зобов’язувала кредитора - заставодержателя, в першу чергу, сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми коштів отриманих від продажу заставленого майна боржника – фізичної особи. Тобто кредитор визнавався податковим агентом боржника, про що ДПАУ вказувала неодноразово в своїх листах.

Отже, кредитор, який звернув стягнення на предмет застави шляхом його продажу, зобов’язаний виконати функції податкового агента, а саме, нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми коштів, отриманих від продажу заставленого майна. Податковим законодавством передбачено, що коли об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Але в той же час, податкова покладала на заставодержателя обов’язок податкового агента, навіть якщо він звертав стягнення на заставлене майно шляхом придбання його у власність. Так ДПАУ в своєму листі написала, що у разі взяття банком заставленого майна на свій баланс як основного засобу, слід вважати, що фізична особа відчужила (продала) банку своє власне майно. Банк при купівлі у фізичної особи нерухомого чи рухомого майна має виконати всі функції податкового агента щодо вартості придбаного майна, зокрема, нарахувати податок та сплатити (перерахувати) утриманий податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Натомість, покладання податківцями на кредитора обов’язків податкового агента у випадку взяття останнім заставленого майна на свій баланс не відповідало законодавству виходячи з наступного. По-перше, якщо кредитор, наприклад, банк або інша фінансова установа набуває у власність та бере на баланс предмет застави, то такий кредитор не має коштів фізичної особи, за рахунок яких він міг би сплатити податок. По-друге, при зверненні стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності кредитором, такий кредитор не виплачує (не нараховує) фізичній особі дохід, з якого необхідно було б утримати податок. По-третє, при зверненні стягнення на предмет застави припиняється борг фізичної особи на відповідну суму вартості предмета застави, що призводить до зміни статусу позики з неоподатковуваного доходу на оподатковуваний, але позика в цей момент знаходиться у фізичної особи.

            Отже, під час звернення стягнення на предмети застави шляхом придбання права власності на них кредитор не є податковим агентом, тобто він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок боржника, адже під час стягнення немає наявних коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

            При подальшій реалізації кредитором, наприклад, фінансовою установою отриманих у власність предметів, що були у заставі, суми отриманих коштів є коштами, що належать такому кредитору і є його доходом, а тому оподатковуються відповідно до нормативних актів, що регулюють оподаткування саме кредитора як юридичної особи.

Тобто, в даному випадку кредитор не виступає посередником і з цим переважно погоджувались суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спорів між фінансовими установами та ДПС.

            Натомість, Вищий адміністративний суд України (далі - ВАСУ) зайняв позицію органів ДПС. Так ВАСУ звернувся до голів апеляційних адміністративних судів України з листом від 12.11.2008 р. № 1891/100/13-08, в якому зазначив, що з метою забезпечення однакового і правильного застосування положень відповідних статей Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доводить до відома постанову Верховного Суду України від 26.08.2008 № 08/155, в якій викладено правову позицію з відповідного питання.

            В наведеній постанові Верховний Суд України (далі - ВСУ) розглянув ситуацію коли кредитори – заставодержателі звертали стягнення на майно боржника шляхом його продажу. Тобто заставодержатель продавав заставлене майно боржника і відповідно на нього покладались обов’язки податкового агента, які в даному спорі кредитор не виконав.

            Отже, ВСУ даною постановою підтвердив правомірність покладання обов’язків податкового агента на кредитора, якщо останній звернув стягнення на предмет застави шляхом його продажу. Але в постанові ВСУ не розглядав випадок стягнення заставленого майна шляхом набуття кредитором-заставодержателем його у власність. Тому лист ВАСУ від 12.11.2008 р. щодо однакового застосування положень Закону в даному випадку є неправомірним.

            Судам при вирішенні спорів необхідно з'ясовувати, яким чином звернуто стягнення – шляхом продажу предметів застави як власності заставодавця чи шляхом набуття права власності на такі предмети заставодержателем. Відповідно, податкові наслідки в обох випадках є різними.

            На превеликий жаль сьогодні ВАСУ це питання не з’ясовує і вирішує справи однаково в обох випадках. Так ВАСУ вже скасував законні рішення суду першої та другої інстанцій у травні 2010р. та у лютому 2011р.

Певну ясність було внесено Податковим кодексом України (далі - ПКУ), що набрав чинності 1 січня 2011 року. У підпункті 164.2.7. пункту 164.2. ст. 164 ПКУ, зокрема, визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи включається дохід, що становить позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Іншими словами ПКУ вказує, що від продажу заставленого майна боржника кредитор отримує певну суму коштів. З цієї суми кредитор, в першу чергу, задовольняє свої грошові вимоги, що мав до боржника. Якщо після задоволення вимог кредитора кошти від продажу застави залишились, то вони передаються кредитором боржнику. Ці кошти є оподатковуваним доходом боржника. Боржник зобов’язаний самостійно зазначити про отримані кошти в річній податковій декларації та сплатити податок з такого доходу.

В свою чергу, кредитор зобов’язаний раз у місяць подати до податкового органу за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб. Крім податкової декларації, ПКУ зобов’язує податкового агента раз у квартал подавати розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Як бачимо, ПКУ в супереч листам ДПАУ поклав обов’язок сплати податку на доходи фізичних осіб з сум, отриманих боржником від продажу заставленого майна, не на кредитора, а на самого боржника. В той же час, в ПКУ нічого не зазначено про податкові наслідки, якщо кредитор звертає стягнення на заставлене майно шляхом набуття його у власність. Правомірним вважати, що в останньому випадку кредитор як і раніше не повинен нести обов’язків податкового агента. Але зрозуміє це ВАСУ чи ні покаже час.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наші партнери

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                                

  

                                                  Дедал Инфо        

   

                                                                

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архів номерів Архів номерів Архів номерів


Новини видавництва
Анонси
Фото
Відео
Фінансова звітність компаній
Актуальне інтерв`ю
Наукові статті

 


  ОНЛАЙН-ПЕРЕДПЛАТА  
 
 
  
 
 
 

  
 
 

  

 

  


  
   
   

 

 

 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
  

  
 

 
МЕДІА-ПАРТНЕРИ
































НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Рекламный Украинский Портал. Сайт о полиграфии и рекламе в Украине, интересные новости рекламы

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru