Із впровадженням Податкового кодексу порядок виправлення помилок загалом не змінився. Впродовж 1095 днів (строку давності, встановленого ст. 102 Кодексу) страхова компанія так само, як й інші платники податку на прибуток, може скористатися одним із двох інструментів, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу:

          - надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

         -  відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

         Зауважимо, що відповідно до Наказу ДПА України від 21.02.2011 №97, яким затверджено форму Податкової декларації з податку на (доходи) прибуток страховика (далі – Податкова декларація), у разі виправлення помилок у звітній (звітній новій) декларації платник податку – страхова компанія повинна заповнити додаток ВП до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(ки)». Якщо виправлення проводиться в уточнюючій податковій декларації, то додаток ВП до такої декларації не подається.

         Звісно, у поточному році помилки не так страшні, оскільки діє тимчасова заборона на штрафні санкції. Але здебільшого страховики сьогодні мають справу зі старими помилками, що були  допущені під час складання Декларації з податку на (доходи) прибуток страховика, затвердженої Наказом ДПА України №146 (далі –Декларація №146) в період дії Закону про прибуток.

         Проблема в тому, що страховики мають виправляти старі показники  стосовно нарахування податку на доходи від страхової діяльності та на прибуток від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, у нинішній Податковій декларації, якою не передбачено жодних правил для виправлення таких показників. Статус уточнюючої вона набуває, коли страхова компанія робить відповідну відмітку у верхньому правому кутку форми.

Це підтверджується нормою п. 50.1 ст. 50 Кодексу, згідно з якою у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому при виправленні помилок через уточнюючий розрахунок страховик зобов’язаний сплатити суму недоплати і штраф у розмірі  3% від суми недоплати до подання  уточнюючого розрахунку, а при виправленні через поточну декларацію – відобразити у складі цієї декларації суму недоплати і штраф у розмірі 5% від суми недоплати.

Звісна річ, сума штрафу зовсім не є важливою при виборі способу виправлення помилок, якщо помилка не призвела до недоїмки.

До речі, помилки за періоди 2008-2010 років штрафуються без будь-яких пільг. Крім того, відповідно до пп. 129.1.2 та пп. 129.4 ст. 129 Кодексу на суму заниженого податкового зобов’язання за весь період заниження нараховується пеня виходячи з 120% річної облікової ставки НБУ, чинної на день заниження.

Найпростіший варіант виправлення помилок – це заповнити тільки ті показники уточнюючої декларації, які проводяться по картці особового рахунку і на підставі яких здійснюється сплата податку. Податківці також пропонують   виправляти старі помилки через уточнюючий розрахунок, а додаток ВП до звітної декларації використовувати при допущенні помилок починаючи з результатів діяльності за ІІ квартал 2011 року.

         Таким чином, страховик, який виправляє помилки за звітні податкові періоди до набрання чинності розділом ІІІ Кодексу, має надати податковому органу Податкову декларацію з відповідною позначкою «уточнююча» у полі 1. Рядки 01–32 Податкової декларації не заповнюються. Уточнюючі показники відображаються в рядках 33–43 Податкової декларації, а саме: рядки 33–37 заповнюються стосовно виправлень податкового зобов’язання з податку на доходи (прибуток) страховика, рядки 38–43 – щодо виправлень податкового зобов’язання з податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів. Показники рядків 33 (недоплата)  та  36 (переплата) визначаються шляхом порівняння податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, який уточнюється з урахуванням виправленої помилки, та податкового зобов’язання декларації, яка уточнюється (рядок 16 Декларації №146). Показники рядків 38 (недоплата) та  42 (переплата) визначаються шляхом порівняння податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, який уточнюється, з урахуванням виправленої помилки та податкового зобов’язання декларації, яка уточнюється (рядок 21 Декларації №146). Тобто до суми загальної помилки застосовують ставки, що діяли в період допущення помилки.

         Також додамо, що доцільно разом із уточнюючим розрахунком подати до податкового органу пояснення по суті проведених виправлень. Це витікає з п. 46.4  ст. 46 Кодексу, яким передбачено, що у разі потреби платник податку має право разом з декларацією подати доповнення до такої декларації, складене в довільній формі, з поясненням мотивів його подання.