Об издательстве Подписка Наука Реклама Распространение Отчетность ПартнерыМедиа Контакты RSS RRS | Добавить в избранное в избранное |
Издательский дом
Для содержимого этой страницы требуется более новая версия Adobe Flash Player.

Получить проигрыватель Adobe Flash Player

«Страхування може стати локомотивом розвитку економіки»

Попри сподівання страховиків, які цього року очікували завершення кризи і початку сталого розвитку страхової галузі, 2011 рік виявився для ринку одним з найважчих. Тривала кадрова невизначеність в керівництві Нацфінпослуг та пасивна позиція наглядового органу,  а також нова хвиля економічних проблем у державі загострили хвороби страхового ринку.

Про те, чи вдалося страховикам протистояти кризі і які виклики очікують на них наступного року розповів президент Української федерації убезпечення (УФУ) Олександр Завада.

 

Про ситуацію в галузі

Які найважливіші події відбулися на страховому ринку в 2011 році?

Сказати, що цей рік був важкий для страхової галузі — не сказати нічого. Цього року ми очікували відновлення зростання класичного ринку приблизно на 5%. Також сподівалися на перегляд  базового законодавства,  «перезавантаження» органу нагляду,  оздоровлення ринку. Однак, за певними винятками цього не сталося.

Але офіційна статистика щодо розвитку ринку виглядає досить оптимістично?

Так, за дев’ять місяців   2011 року в порівнянні з відповідним періодом 2010 валові премії по ринку зросли на 4,8%, чисті — на 38,7%.

Класичний ринок зріс більш ніж на 14,5%, хоча до кінця року навряд чи темпи його зростання перевищать рівень інфляції. Але, незважаючи на ці оптимістичні тенденції, традиційні хвороби ринку — недобросовісна конкуренція, демпінг, недоформування резервів, зростання токсичних активів, вартість яких прямує до нуля — зараз тільки загострилися. Багато компаній досі «грають» без правил. Страждає від цього споживач, якому дуже важко  зорієнтуватися і обрати справді надійну компанію.

Чи вдалося ринку позбутися схемного бізнесу після набуття чинності норм Податкового кодексу, які впровадили 3%-вий податок на операції внутрішнього перестрахування?

За результатами 2 кварталу 2011 року обсяги внутрішнього перестрахування скоротилися у 7,5 разів порівняно з першим кварталом цього року. На фоні зменшення валових премій чисті премії зросли майже на 50%. Аналогічна ситуація мала місце і у третьому кварталі 2011 року. При цьому активи зросли більш ніж на 10%, а активи страховиків, інші ніж передбачені Статтею 31 ЗУ «Про страхування» -  на 25%. Безперечно, включення внутрішнього перестрахування в оподатковувану базу страхових компаній зменшило можливості для податкового арбітражу. Але не виключено, що в тих же цілях тепер в більших обсягах використовуються фінансові інструменти.

Яку роль в боротьбі з податковою оптимізацією відіграло впровадження Нацфінпослуг (раніше Держфінпослуг) реєстрації договорів перестрахування?  

Не можна вважати цей вплив значним, бо відмова у реєстрації договору перестрахування не зупиняє саму операцію з переказування коштів резидентам. Натомість, цей крок ледве не паралізував роботу класичного ринку. Він призвів до того, що деякі міжнародні перестраховики зараз розглядають питання про припинення роботи з Україною. Причина в тому, що тепер вони не мають достатніх гарантій отримання платежів за ризиками, які беруть на себе. Нацфінпослуг, як правило, відмовляє у реєстрації договорів перестрахування з суто формальних причин, навіть не мотивуючи прийняті рішення. Причому страховикам не відомі відмови, пов’язані з підозрами щодо «схемності» операцій.  Ми пропонуємо вилучити з закону норму про обов’язкову реєстрацію. А поки докладаємо максимум зусиль, щоб змінити цю недосконалу процедуру.

 

Про саморегулювання

В липні цього року голову Нацфінпослуг було звільнено з посади і заарештовано за звинуваченням у хабарництві. Нового керівника комісії так і не було призначено. Яким чином «обезголовлення» регулятора позначилося на страховому ринку?

Перш за все, це посилило роль саморегулювання. Коли ринок опинився сам на сам з проблемами, він згуртувався. Були прийняті дуже серйозні рішення.

Які, наприклад?

 В стислі терміни Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ) було організовано впровадження європротоколу згідно з оновленим законодавством про обовязкове страхування автовідповідальності, що наблизило процедуру врегулювання збитків за цим видом страхування до європейських стандартів та покращило становище споживачів.

 

Цього року ми вперше досягли взаєморозуміння щодо принципів відносин банків та страхових компаній. Зокрема, було відпрацьовано та підписано страховиками, банками та їх об’єднаннями «Правила співробітництва страховиків і банків, пов’язаного зі страхуванням». В Україні досі були відсутні уніфіковані підходи до акредитації страхових компаній в банках і прозора процедура прийняття полісів «чужих» страховиків. Кожен банк встановлював свої, відомі фактично лише йому, вимоги до акредитації. Клієнти, які приходили в банки з «вулиці», навіть маючи страховий поліс найнадійнішої страхової компанії, не могли його застосовувати. Співробітники банків примушували їх купувати договори тільки «своїх» компаній. Зараз принципи  акредитації будуть єдиними для всіх. Банки, які підписали «Правила» (а їх кількість постійно зростає ), вже оприлюднили на своїх сайтах вимоги до страхових компаній, і страховики можуть подавати заяви на акредитацію. Якщо банки будуть їм безпідставно відмовляти, до них майже автоматично будуть застосовуватися штрафні санкції АМКУ. За нашою інформацією кількість скарг на банки, яка надходить від споживачів та страхових компаній, вже почала скорочуватись.

Ще одна угода була підписана з Всеукраїнською Асоціацією автомобільних імпортерів і дилерів. Що це дало споживачам?

Згідно з цією угодою страховики і станції техогляду можуть узгоджувати і запроваджувати єдине програмне забезпечення щодо розрахунків вартості відновлювального ремонту на основі норм заводу-виробника. Це дозволить суттєво прискорити та спростити процедуру виплати страхового відшкодування з КАСКО і автоцивілки. Досі було багато дискусій з приводу того, які саме операції потрібні (чи навпаки, не потрібні) при ремонті авто, скільки треба нормо-годин на ті чи інші роботи. В результаті, доки СК і СТО узгоджували між собою вартість ремонту, автомобіль міг місяцями іржавіти на техстанції або в гаражі. Тепер процедура  узгодження може тривати й один день.  В інших країнах фактично всі серйозні гравці автомобільного і страхового ринків працюють тільки на таких умовах.

 

Про прозорість та платоспроможність

Які проблеми страхового ринку вимагають негайного вирішення?

Одна з головних — непрозорість ринку. Сьогодні ми маємо дуже багато недостовірної, спотвореної інформації, яка прикривається фальсифікованими аудиторськими висновками. Законодавством передбачено обов’язок страховиків оприлюднювати річну звітність. Але цього вкрай недостатньо. Тому УФУ вже почала запроваджувати власну систему розкриття інформації про своїх членів. З 1 вересня 2011 року компанії щокварталу оприлюднюють на сайті УФУ свої показники, які дають повне  уявлення про їх фінансовий стан. Це не тільки стандартні дані, наприклад, обсяги премій, виплат, резервів, але й показники у вигляді коефіцієнтів, які застосовуються у європейській практиці. Один з них — комбінований коефіцієнт збитковості (combine ratio), який надає змогу інтегрально оцінити ситуацію в окремій компанії чи на ринку в цілому, в тому числі й у порівнянні з відповідними показниками в інших країнах. Нам вкрай не вистачає такої ж інформації в цілому щодо ринку. Наприклад, Держфінпослуг досі не оприлюднює зведений бухгалтерський баланс і ми не маємо уявлення ні про розмір їх власного капіталу, ні про обсяги їхніх зобов’язань, інших ніж резерви.

Схожі кроки щодо підвищення прозорості компаній було здійснено і іншими об’єднаннями страховиків?

В такому обсязі ні. Але певна інформація збирається і використовується для прийняття рішень органами управління відповідних об’єднань,  де існує солідарна відповідальність. Це МТСБУ та Ядерний страховий пул.

Чим тоді можна пояснити, що ніхто не помітив сумну ситуацію з СК «Інвестсервіс», яка була позбавлена ліцензії на початку листопада? Адже вона була одночасно і членом УФУ і МТСБУ? 

Так, цілком ефективної системи упередження неплатоспроможності компаній досі не зміг розробити ніхто — ні орган нагляду, ні  об’єднання страховиків. Бо основою для створення такої системи є можливість відкрито працювати з показниками компаній. В УФУ така можливість з’явилася тільки з вересня поточного року. Члени УФУ, які одночасно є членами МТСБУ, наполягають на оприлюдненні показників компаній – членів МТСБУ на сайті бюро,  щоб їх можна було аналізувати і робити висновки щодо стану компаній. Що стосується Інвестсервісу, ми розуміли, що ситуація не була цілком благополучною. Але ми бачили і ті значні зусилля, що докладались компанією для виправлення становища. Ми постійно моніторили ситуацію. Фактичне припинення страховиком діяльності було раптовим і несподіваним для нас. За таких умов компанія не могла залишатися в УФУ. За рішенням позачергових зборів Федерації СК «Інвестсервіс» було виведено з її складу.

Нещодавно у МТСБУ відбулися кадрові ротації. На посаду генерального директора Бюро замість Володимира Романишина був призначений Вадим Загребной. Чи вважаєте ви, що зміни у керівництві будуть сприяти підвищенню ефективності роботи Бюро? 

Не дивлячись на велику кількість заходів, що вживалися останнім часом, Бюро поки що не змогло  впровадити механізми ефективної протидії недобросовісній конкуренції , демпінгу та забезпечити прозорість і платоспроможність  своїх членів. Безперечно, не все залежить від дирекції Бюро. Є питання і до профільного законодавства, і до роботи наглядового органу. Але потенціал для покращення своєї роботи у Бюро безумовно існує. Тому успіх буде залежати від злагодженої роботи усіх органів управління Бюро. Від професійності та ініціативності Дирекції, її рівновіддаленості від основних груп впливу в Бюро. Важливо також, щоб Президія  на початку наступного року була успішно обрана за удосконаленою процедурою, що забезпечить прийняття нею у найкоротші терміни легітимних та ефективних рішень з наведення порядку на ринку.

 

Законодавство і плани на 2012 рік

Цього року УФУ багато працювала над проектами законодавчих документів, що стосуються розвитку страхового ринку. Які з цих документів можуть бути прийняті найближчим часом? 

Разом з Нацфінпослуг, депутатами, іншими об’єднаннями  ми продовжуємо працювати над законом «Про страхування». Обговорюється кожен розділ документу, розглядається можливість впровадження  норм європейських директив Solvency I і Solvnecy II на українському ринку. Цей закон регулюватиме відносини на страховому ринку щонайменше наступних десять років. Він передбачає впровадження європейських норм регулювання страхової  діяльності. А це означає суттєві зміни на ринку — і його структури, і принципів роботи компаній.

Але ці зміни будуть поступовими?

Безперечно. Ми не збираємося випереджати події. УФУ взагалі не наполягала  на включенні до закону на цьому етапі норм Solvency II, що встановлюють вимоги до капіталу страховиків на основі системи управління ризиками. Так званий формульний підхід ще не впроваджений навіть у Європі. До того ж, він передбачає наявність якісної і повної статистики, яка поки що відсутня. Так само як відсутні в  органі нагляду необхідні ресурси і технології для швидкого вивчення і опрацювання звітності. Зате всі інші норми Solvency II безальтернативно мають бути враховані. 

Наступного року страховики повинні перейти на загальну систему оподаткування. Наскільки складним цей процес буде для ринку? 

У зв’язку з відтермінуванням до 1 січня 2013 року набуття чинності відповідної норми Податкового кодексу,  у страховиків з’явився ще додатковий час на підготовку, а у держави — на оцінку ефективності запровадженої системи. Але назад дороги вже нема. Перехід на нову систему оподаткування буде супроводжуватися зростанням адміністративних видатків компаній. Але це буде компенсовано  скасуванням 3%-ного «податку на збитки».

На якому етапі зараз знаходиться робота над стратегією розвитку страхового ринку на 2011-2020 роки?

Проект вже розроблено. Ми розіслали його для ознайомлення в різні інстанції, органи влади, міжнародним експертам. Нам дуже важливо, щоб суспільство сприйняло  закладені в ньому ідеї. Дискусія щодо Стратегії повинна пройти на найвищому рівні.  Адже від того, чи буде переглянута та суттєво підвищена  роль страхування у державній економічній політиці та суспільному житті загалом, залежатиме і зміст Стратегії і результати її впровадження.

У цивілізованих країнах через страхування концентруються грошові кошти, достатні не тільки для відшкодування збитків, завданих окремим домогосподарствам чи суб’єктам господарювання, а й для захисту від наслідків техногенних та природних катастроф, вирішення загальнодержавних завдань. Наприклад, страхування є механізмом захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, пенсійного забезпечення та медичного обслуговування, накопичення й інвестування довгострокових ресурсів, управління ризиками сільськогосподарського виробництва. Саме на вирішення цих завдань, відродження первинної ролі страхування і спрямована Стратегія.

Один з напрямків, над яким працювала УФУ — обовязкове медичне страхування. Чи досягнутий компроміс між учасниками ринку і органами влади з цього питання? 

Дискусія триває. Те, що в Україні не було затверджено централізовану модель ОМС з єдиним Фондом, вже добре. Хоча поки що  нема гарантій, що ця концепція не буде реалізована в 2012 році. Ми докладаємо дуже багато зусиль, щоб отримала підтримку ринкова модель обов’язкового медичного страхування.  Шлях побудови ОМС на базі централізованого фонду не враховує головного — прав пацієнтів. Фонд, який є монопольною структурою, не матиме жодного мотиву для якісного виконання зобов’язань. А це означає, що він не може бути ефективним. Згідно ж з ринковою моделлю, пацієнт сам зможе обирати страховика, який буде здійснювати виплати і захищати його інтереси — контролювати правильність лікування, постановку діагнозу і т.і. Конкуренція буде спонукати страхові компанії виконувати ці функції якомога краще. В іншому випадку вони можуть втратити клієнта. При цьому, наша модель, водночас дозволяє зберегти соціальну спрямованість системи, бо передбачає солідарний принцип фінансування, коли багатий платить за бідного, а здоровий за хворого.

Страховики багато дискутували відносно можливості брати участь у другому рівні пенсійного забезпечення. Чи є зараз передумови для цього?

Здається, нам вдалося переконати учасників робочої групи при Мінсоцпраці, що страховики життя мають бути активними гравцями на цьому ринку не тільки через двадцять років, на етапі пенсійних виплат, а вже сьогодні, на етапі впровадження системи. Зокрема, вони можуть працювати в якості адміністраторів одноосібно заснованих ними  недержавних пенсійних фондів. Для цього компанії створили необхідну інфраструктуру та накопичили значні ресурси. Резерви страховиків життя за результатами 1 півріччя 2011 року склали 2,4 млрд. грн., що вдвічі більше за активи недержавних пенсійних фондів (1,26 млрд.). Крім цього, страхові компанії мають великий досвід інвестування резервів, їх інвестиційний портфель консервативний і безпечний. Кількість застрахованих фізичних осіб на 1 липня поточного року вже перевищувала 3 мільйони, тоді як кількість учасників НПФ — тільки 557 тис. Страховики мають розгалужену мережу відокремлених підрозділів. І для держави, і для суспільства було б не розумно і вкрай не ефективно не використати такі можливості. Принаймні, досвід наших найближчих європейських сусідів наочно підтверджує переваги саме такого підходу.       

Як ви пропонуєте розвивати ринок агрострахування?

Питання страхування сільгоспризиків виявилося одним з найбільш дискусійних. Ми мали переконати опонентів з двох таборів. Це, з одного боку Мінагрополітики, яке хотіло через створення державної агарної страхової компанії взяти під свій повний контроль цей ринок. З іншого — деякі страховики, які не хочуть створення прозорої системи агрострахування, побудованої на довірі і гарантіях. Тому наші спроби створити Аграрне бюро досі не були успішними. Але ми не гаяли часу. Федерація    разом з групою експертів Міжнародної фінансової корпорації завершила опрацювання пакету документів. Проведено консультації з органами влади і страховиками, які підтримують впровадження саме такої системи. В кінці цього року або на початку наступного ми будемо готові створити Аграрне страхове бюро. Воно стане лобістською організацією, яка буде сприяти розвитку ринку страхування сільгоспризиків і просувати ідеї цього виду страхування. Ми вважаємо, що страхування аграрних ризиків не повинно бути обов’язковим видом. Але оскільки держава компенсує частину страхових премій з цього виду, вона повинна  висунути до страховиків певні вимоги. Серед іншого, наполягати на тому, щоб на цьому ринку працювали лише добре капіталізовані, надійні, платоспроможні компанії.

Поширюються чутки, що небанківські фінансові ринки може бути віддано під нагляд НБУ чи ДКЦПФР. Як ви ставитесь до цієї можливості?

Головне, щоб регулювання і нагляд були прозорими, справедливими, ефективними. Дуже багато залежить від особистостей, які будуть очолювати нагляд, і від політичної волі. Тому структура нагляду — питання другорядне. Найважливіше,  щоб держава змінила ставлення до страхового ринку.  Адже його потенціал величезний. За умови державної підтримки частка страхування може зрости до 5% ВВП від нинішніх 0,7% (щодо класичного ринку).

Як може бути реалізований цей потенціал в нинішніх умовах, коли показники зростання економіки знов скорочуються?

Страхування і сьогодні не   є дармоїдом. Більше того, ця галузь може стати локомотивом для розвитку економіки. Саме страхування є вагомим внутрішнім джерелом «довгого» ресурсу, який є необхідним для забезпечення сталого, інноваційного розвитку економіки України. Альтернатива йому — запозичення на міжнародних ринках, залежність від іноземних інвесторів і міжнародних організацій. Тому коли ми говоримо, що сьогодні активи страхового ринку не перевищують декількох мільярдів доларів США, це нікому не цікаво. Але якщо мова буде йти про $10-20 млрд. внутрішніх інвестицій, — це зовсім інша річ. Не брати їх до уваги та не примножувати  вже буде неможливо

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наши партнеры

                                                  

  

                                                                        

 

              

                                             

  

                                                  Дедал Инфо             

   

                                                           

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архив номеров Архив номеров Архив номеров


Новости издательства
Анонсы
Фото
Видео
Финансовая отчетность компаний
Актуальное интервью
Научные статьи

 


 
 
 
  
 
 
 

  
 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 

 
 

 
 
  

   
"Камелія" квіти від виробника
 

 
 

  
 

 

  

























НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Белый каталог сайтов

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru