Послання Президента Республіки Казахстан Н. Назарбаєва народу Казахстана. 10 січня 2018 р.

 

Нові можливості розвитку в умовах четвертої промислової революції

  

         Шановні казахстанці!

 

Сьогодні світ вступає в епоху Четвертої промислової революції, еру глибоких і швидких змін: технологічних, економічних і соціальних.

Новий технологічний уклад кардинально змінює те, як ми працюємо, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей.

Необхідність бути готовими до глобальних змін і викликів спонукала нас прийняти Стратегію розвитку «Казахстан - 2050».

Ми поставили за мету увійти до тридцятки найбільш розвинених країн світу.

Реалізується План нації - 100 конкретних кроків, з яких 60 вже виконані. Інші носять в основному довгостроковий характер і здійснюються планомірно.

У минулому році запущена Третя модернізація Казахстану.

Успішно реалізується Програма індустріалізації.

Ухвалена комплексна програма «Цифровий Казахстан».

Розроблено комплексний Стратегічний план розвитку Республіки Казахстан до 2025 року.

Наші довгострокові цілі залишаються незмінними.

Усі необхідні програми у нас є.

Дане Послання визначає, що нам належить зробити для успішної навігації та адаптації в новому світі - світі Четвертої промислової революції.

 

 Дорогі співвітчизники!

 

Ми створили незалежний Казахстан, який став брендом, що викликає довіру і повагу в світі.

У 2017 році наша країна стала непостійним членом Ради Безпеки ООН.

У січні 2018 роки ми головуємо в ньому.

Ми стали першою державою серед країн СНД і Східної Європи, яку світова спільнота обрала для проведення Всесвітньої спеціалізованої виставки «ЕКСПО».

У Казахстані вибудувана успішно функціонуюча модель ринкової економіки.

У 2017 році країна, подолавши негативні наслідки світової кризи, повернулася на траєкторію впевненого зростання.

За підсумками року зростання валового внутрішнього продукту склало 4%, а промислового виробництва - більше 7%.

При цьому в загальному обсязі промисловості обробний сектор перевищив 40%.

Благополучний розвиток Казахстану дозволив сформуватися середньому класу.

Бідність скоротилася в 13 разів, рівень безробіття знизився до 4,9%.

В основі соціально-економічних успіхів країни - громадянський мир, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, які продовжують залишатися нашою головною цінністю.

Проте ми повинні чітко усвідомлювати, що досягнення Казахстану - надійна база, але не гарантія завтрашніх успіхів.

Епоха «нафтового достатку» практично добігає кінця. Країні потрібна нова якість розвитку.

Глобальні тренди показують, що воно повинно ґрунтуватися в першу чергу на широкому впровадженні елементів Четвертої промислової революції.

Це несе в собі як виклики, так і можливості.

Упевнений, у Казахстану є все необхідне для входження до числа лідерів нового світу.

Для цього потрібно сконцентруватися на вирішенні таких завдань.

 

ПЕРШЕ. Індустріалізація повинна стати флагманом впровадження нових технологій.

Саме її результати стали одним з основних стабілізуючих факторів у кризових 2014-2015 роках, коли ціни на нафту різко знизилися.

Тому орієнтир на обробний сектор з високою продуктивністю праці залишається незмінним.

У той же час індустріалізація повинна стати більш інноваційної, використовуючи всі переваги нового технологічного укладу 4.0.

Необхідно розробити і апробувати нові інструменти, спрямовані на модернізацію та цифровизацию наших підприємств з орієнтацією на експорт продукції.

Вони повинні в першу чергу стимулювати трансферт технологій.

Слід реалізувати пілотний проект з оцифрування декількох казахстанських промислових підприємств, а потім цей досвід широко розповсюдити.

Найважливішим питанням стає розвиток власної екосистеми розробників цифрових та інших інноваційних рішень.

Вона повинна викристалізовуватися навколо інноваційних центрів, таких як Назарбаєв Університет, МФЦА та Міжнародний технопарк IT-стартапів.

Серйозного перегляду вимагає організація діяльності Парку інноваційних технологій «Алатау».

Основними факторами успіху інноваційної екосистеми є стимулювання попиту на нові технології з боку реального сектора і функціонування приватного ринку венчурного фінансування.

Для цього необхідне відповідне законодавство.

Крім того, особливого значення набуває розвиток IT- та інжинірингових послуг.

Цифровізація економіки, крім дивідендів, несе і ризики масштабного вивільнення робочої сили.

Потрібно заздалегідь виробити узгоджену політику з працевлаштування вивільненої робочої сили.

Попереду адаптація системи освіти, комунікації та сфери стандартизації під потреби нової індустріалізації.

У 2018 році необхідно почати розробку третьої п'ятирічки індустріалізації, присвяченої становленню промисловості «цифрової епохи».

 

ДРУГЕ. Подальший розвиток ресурсного потенціалу.

Світ XXI століття продовжує потребувати природних ресурсах, які і в майбутньому будуть мати особливе місце в розвитку глобальної економіки і економіки нашої країни.

Однак слід критично переосмислити організацію сировинних індустрій, підходи до управління природними ресурсами.

Необхідно активно впроваджувати комплексні інформаційно-технологічні платформи.

Важливо підвищити вимоги до енергоефективності та енергозбереження підприємств, а також екологічності та ефективності роботи самих виробників енергії.

Виставка «ЕКСПО-2017», що відбулася в Астані, показала, як стрімко рухається прогрес у сфері альтернативної, «чистої» енергії.

Сьогодні на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) припадає чверть світового виробництва електроенергії.

За прогнозами, до 2050 року цей показник досягне 80%.

Ми поставили завдання довести частку альтернативної енергії у Казахстані до 30% до 2030 року.

Сьогодні у нас вже діє 55 об'єктів ВДЕ загальною потужністю 336 МВт, якими у 2017 році вироблено близько 1,1 мільярда кВт ∙ год «зеленої» енергії.

Важливо стимулювати бізнес, інвестувати в «зелені» технології.

Акімам регіонів необхідно вжити заходів щодо сучасної утилізації і переробки твердих побутових відходів з широким залученням суб'єктів малого і середнього бізнесу.

Ці та інші заходи потребуватимуть актуалізації законодавства, у тому числі Екологічного кодексу.

 

ТРЕТЄ. «Розумні технології» - шанс для ривка у розвитку агропромислового комплексу.

Аграрна політика повинна бути спрямована на кардинальне збільшення продуктивності праці і зростання експорту переробленої сільськогосподарської продукції.

Ми навчилися вирощувати різні сільгоспкультури, виробляти зерно.

Пишаємося цим.

Але цього вже недостатньо.

Потрібно забезпечити переробку сировини і виходити на світові ринки з високоякісною готовою продукцією.

Важливо кардинально переорієнтувати весь агропромисловий комплекс на вирішення цієї задачі.

Пріоритетної уваги потребує розвиток аграрної науки.

Вона повинна займатися у першу чергу трансфертом нових технологій та їх адаптацією до вітчизняних умов.

При цьому необхідно переглянути роль аграрних університетів.

Вони повинні не просто видавати дипломи, а готувати фахівців, які реально працюватимуть в АПК або займатимуться науковою діяльністю.  

Цим вузам потрібно поновити учбові програми і стати центрами росповсюдження найновітніших знань і кращої практики в АПК.

Наприклад, багаторазового підвищення продуктивності можна досягти завдяки технологіям прогнозування оптимального часу для посівної і збирання врожаю, «розумного поливу», інтелектуальним системам внесення мінеральних добрив і боротьби зі шкідниками та бур'янами.

Безпілотна техніка дозволяє значно скоротити собівартість землеробства, мінімізуючи людський фактор.

Впровадження нових технологій і бізнес-моделей, підвищення наукоємності АПК підсилюють необхідність кооперації господарств.

Необхідно надавати всебічну підтримку сільгоспкооперативам.

Держава спільно з бізнесом має знаходити стратегічні ніші на міжнародних ринках і просувати вітчизняну продукцію.

Інтенсифікація сільського господарства повинна відбуватися зі збереженням якості та екологічності продукції.

Це дозволить створити і просувати бренд натуральних продуктів харчування «Зроблено в Казахстані», який повинен стати впізнаваним у світі.

Крім того, необхідно стимулювати тих, хто використовує землю з найкращою віддачею, і вживати заходів до неефективних користувачів.

Потрібно переорієнтувати неефективні субсидії на здешевлення банківських кредитів для суб'єктів АПК.

Доручаю збільшити протягом 5 років продуктивність праці в АПК та експорт переробленої сільськогосподарської продукції як мінімум в 2,5 рази.

 

ЧЕТВЕРТЕ. Підвищення ефективності транспортно-логістичної інфраструктури.

Сьогодні через Казахстан проходить кілька трансконтинентальних коридорів.

Про це чимало сказано.

У цілому транзит вантажів через Казахстан у 2017 році виріс на 17% і склав майже 17 мільйонів тонн.

Стоїть завдання довести щорічні доходи від транзиту в 2020 році до 5 мільярдів доларів.

Це дозволить у найкоротші терміни повернути витрачені державою кошти на інфраструктуру.

Необхідно забезпечити масштабне впровадження цифрових технологій, таких як блокчейн, для відстеження руху вантажів в онлайн-режимі і безперешкодного їх транзиту, а також спрощення митних операцій.

Сучасні рішення дозволяють організувати взаємодію всіх ланок логістики.

Використання «великих даних» (Big data) дозволить забезпечити якісною аналітикою, виявити резерви зростання і знизити надмірні витрати.

Для цих цілей необхідно впровадити Інтелектуальну транспортну систему.

Вона дозволить ефективно керувати транспортними потоками і визначати потреби подальшого розвитку інфраструктури.

Для поліпшення внутрішньо регіональної мобільності важливо збільшити фінансування ремонту та реконструкції місцевої мережі автодоріг.

Загальний обсяг бюджетних коштів, які щорічно виділяються на це, слід довести у середньостроковій перспективі до 150 мільярдів тенге.

Потрібно забезпечити активну участь у цій роботі всіх акіматів регіонів.

 

П'ЯТЕ. Впровадження сучасних технологій у будівництві і комунальному секторі.

Завдяки реалізованим програмам обсяги введення житла в Казахстані перевищили 10 мільйонів квадратних метрів на рік.

Ефективно працює система житлових заощаджень, що зробила житло доступним для широких верств населення.

Забезпеченість житлом на одного жителя зросла в останні 10 років на 30% і становить сьогодні 21,6 квадратних метра.

Необхідно довести цей показник у 2030 році до 30 квадратних метрів.

При виконанні цього завдання важливо застосовувати нові методи будівництва, сучасні матеріали, принципово інші підходи в проектуванні будинків і плануванні міської забудови.

Потрібно встановити підвищені вимоги до якості, екологічності та енергоефективності будівель.

Вже обудовані і ті, які ще будуються будинки та об'єкти інфраструктури необхідно оснащувати системами інтелектуального управління.

Це підвищить комфортність для населення, скоротить споживання електроенергії, тепла, води, буде стимулювати природних монополістів до підвищення своєї ефективності.

Важливо внести відповідні зміни до законодавства, у тому числі, що регулює сферу природних монополій.

Акімам потрібно більш активно вирішувати питання модернізації житлово-комунальної інфраструктури на основі державно-приватного партнерства.

Для вирішення питання забезпечення сільських населених пунктів якісною питною водой уряду необхідно щорічно передбачати на дану роботу не менше 100 мільярдів тенге з усіх джерел.

 

ШОСТЕ. «Перезавантаження» фінансового сектора.

Необхідно завершити очистку банківського портфеля від «поганих» кредитів.

При цьому власники банків повинні нести економічну відповідальність, визнаючи збитки.

Виведення коштів з банків акціонерами на догоду афілійованих компаній і осіб повинно вважатися тяжким злочином.

Національний банк не повинен бути спостерігачем таких дій.

Інакше навіщо потрібен такий держорган?

Нагляд за діяльністю фінансових інститутів з боку Нацбанку повинен бути жорстким, своєчасним і дієвим.

Держава буде і надалі гарантувати дотримання інтересів простих громадян.

Потрібно прискорити прийняття закону про банкрутство фізичних осіб.

Крім того, доручаю Національному банку остаточно вирішити питання щодо валютних іпотечних позиках населення, які були надані до 1 січня 2016 року, коли законодавчо було введено заборону на їх видачу фізичним особам.

Нацбанку та Уряду слід спільно вирішити питання забезпечення довгостроковим кредитуванням бізнесу за ставками, що враховує реальну рентабельність в галузях економіки.

Важливим є подальше поліпшення інвестиційного клімату і розвиток фондового ринку.

Це одна з основних задач Міжнародного фінансового центру «Астана», який розпочав свою роботу.

Використовуючи найкращий міжнародний досвід, він повинен стати регіональним хабом, який застосовує англійське право і сучасні фінансові технології.

Розвитку фондового ринку також буде сприяти успішний висновок акцій нацкомпаній ФНБ «Самрук-Казина» на IPO.

 

СЬОМЕ. Людський капітал - основа модернізації.

Нова якість освіти.

Потрібно прискорити створення власної передової системи освіти, що охоплює громадян різного віку.

Ключовим пріоритетом освітніх програм має стати розвиток здатності до постійної адаптації до змін і засвоєнню нових знань.

У дошкільній освіті на 1 вересня 2019 року необхідно впровадити єдині стандарти програм для раннього розвитку дітей, розвиваючі соціальні навички і навички самонавчання.

У середній освіті розпочато перехід на оновлений зміст, який буде завершено в 2021 році.

Це абсолютно нові програми, підручники, стандарти і кадри.

Буде потрібно переглянути підходи до навчання і росту кваліфікації педагогів.

При університетах країни потрібно розвивати педагогічні кафедри і факультети.

Необхідно посилити якість викладання математичних і природничих наук на всіх рівнях освіти.

Це важлива умова для підготовки молоді до нового технологічного укладу.

Для підвищення конкуренції між освітніми установами та залучення приватного капіталу буде впроваджено подушне фінансування в міських школах.

З огляду на те, що навантаження на учнів у нас найвища серед країн СНД і в середньому більш ніж на третину вище, ніж в країнах ОЕСР, потрібно її знизити.

У всіх регіонах на базі палаців школярів потрібно створити мережу дитячих технопарків і бізнес-інкубаторів з усією необхідною інфраструктурою, включаючи комп'ютери, лабораторії, 3D-принтери.

Це допоможе успішно інтегрувати молоде покоління у науково-дослідницьке та промислово-технологічне оточення.

Майбутнє казахстанців - за вільним володінням казахською, російською та англійською мовами.

Розроблено і впроваджується нова методика вивчення казахської мови для російськомовних шкіл.

Якщо ми хочемо, щоб казахська мова жла у віках, потрібно її осучаснити, не обтяжуючи надлишковою термінологією.

Однак за останні роки на казахську мову було переведено 7 тисяч усталених і загальноприйнятих у світі термінів.

Такі «нововведення» іноді доходять до смішного.

Наприклад, «ғаламтор» («Інтернет»), «қолтирауин» («крокодил»), «күй сандиқ» («фортепіано») і таких прикладів повно.

Необхідно переглянути підходи до обгрунтованості таких перекладів і термінологічно наблизити нашу мову до міжнародного рівня.

Перехід на латинський алфавіт сприяє вирішенню цього питання.

Слід визначити чіткий графік переходу на латинський алфавіт до 2025 року на всіх рівнях освіти.

Знання російської мови залишається важливим.

З 2016 року в оновлених програмах російська мова викладається в казахських школах вже з 1-го класу.

З 2019 року розпочато перехід до викладання англійською мовою окремих природничих дисциплін у 10-му і 11-му класах.

У результаті всі наші випускники будуть володіти трьома мовами на рівні, необхідному для життя і роботи в країні і в глобальному світі.

Тоді і виникне справжнє громадянське суспільство.

Людина будь-якої етнічної групи зможе обрати будь-яку роботу аж до обрання Президентом країни.

Казахстанці стануть єдиною нацією.

Змістовність навчання повинна гармонійно доповнюватися сучасним технічним супроводом.

Важливо продовжити роботу з розвитку цифрових освітніх ресурсів, підключення до швидкісного Інтернету і оснащенню відеоустаткуванням наших шкіл.

Необхідно оновити програми навчання у технічній та професійній освіті із залученням роботодавців та урахуванням міжнародних вимог і цифрових навичок.

Потрібно продовжити реалізацію проекту «Безкоштовна професійно-технічна освіта для всіх».

Держава дає молодій людині першу професію.

Уряд повинен виконати це завдання.

В Інтернеті необхідно розміщувати відеоуроки і відеолекції від кращих викладачів середніх шкіл, коледжів і вузів.

Це дозволить всім казахстанцям, у тому числі у віддалених населених пунктах, отримати доступ до кращих знань і компетенцій.

У вищій освіті потрібно збільшити число випускників, навчених інформаційних технологій, роботі зі штучним інтелектом і «великими даними».

При цьому слід розвивати вузівську науку з пріоритетом на дослідження в металургії, нафтогазохімії, АПК, біо- та IT-технологіях.

Потрібно здійснити поетапний перехід на англійську мову прикладних наукових досліджень.

Вузам необхідно активно реалізовувати спільні проекти з провідними зарубіжними університетами і дослідницькими центрами, великими підприємствами і ТНК.

Співфінансування з боку приватного сектора має стати обов'язковою вимогою для всіх прикладних науково-дослідних розробок.

Потрібно вибудувати системну політику з підтримки наших молодих вчених з виділенням їм квот у рамках наукових грантів.

До сфери освіти пора ставитися як до окремої галузі економіки зі своїми інвестиційними проектами і експортним потенціалом.

Необхідно законодавчо закріпити академічну свободу вузів, надавши їм більше прав створювати освітні програми.

Потрібно посилити перепідготовку викладачів, залучати зарубіжних менеджерів до вузів, відкривати кампуси світових університетів.

Нарощування потенціалу нації вимагає подальшого розвитку нашої культури та ідеології.

Сенс «Рухани жаңғыру» саме в цьому.

Ідеалом нашого суспільства повинен стати казахстанец, який знає свої історію, мову, культуру, при цьому сучасний, який володіє іноземними мовами, має передові і глобальні погляди.

Першокласна охорона здоров'я і здорова нація.

З ростом тривалості життя населення і розвитком медичних технологій обсяг споживання медичних послуг буде зростати.

Сучасна охорона здоров'я повинна більше орієнтуватися на профілактику захворювань, а не на дороге стаціонарне лікування.

Потрібно посилити управління громадським здоров'ям, пропагуючи здоровий спосіб життя.

Особливу увагу слід приділити охороні і зміцненню репродуктивного здоров'я молоді.

Слід переходити від малоефективної і витратної для держави диспансеризації до управління основними хронічними захворюваннями із застосуванням дистанційної діагностики, а також амбулаторного лікування.

Цей досвід давно є у світі.

Потрібно сміливо і активно його впроваджувати.

Необхідно прийняти комплексний план по боротьбі з онкологічними захворюваннями, створити науковий онкоцентр.

Потрібно, щоб були забезпечені високоефективна рання діагностика і лікування раку на основі передового міжнародного досвіду.

Необхідно провести таку ж роботу, яку ми провели в кардіології, боротьбі з туберкульозом і породіллі.

Охорона здоров'я буде поетапно переходити на систему обов'язкового соціального медичного страхування (ОСМС), засновану на солідарній відповідальності населення, держави і роботодавців.

Необхідність її впровадження не викликає сумнівів.

Однак потрібно більш ретельно провести підготовчу роботу, яка не була виконана Міністерством охорони здоров'я і Мінпрацсоцзахисту.

Потрібно розробити нову модель гарантованого обсягу безкоштовної медичної допомоги (ГОБМД), визначивши чіткі межі зобов'язань держави.

Послуги, що не гарантовані державою, населення зможе отримувати, ставши учасником ОСМС або через добровільне медичне страхування, а також співоплати.

Необхідно підвищити доступність і ефективність медичної допомоги через інтеграцію інформаційних систем, використання мобільних цифрових додатків, впровадження електронних паспортів здоров'я, перехід на «безпаперові» лікарні.

Потрібно приступити до впровадження в медицині технологій генетичного аналізу, штучного інтелекту, які на порядок підвищують ефективність діагностики та лікування захворювань.

Важливим питанням є забезпеченість і якість підготовки медичних кадрів.

Сьогодні ми маємо унікальну Школу медицини Назарбаєв Університету, при якій функціонує інтегрована університетська клініка.

Цей досвід повинен транслюватися на всі медичні вузи.

Для реалізації цих та інших заходів слід розробити нову редакцію Кодексу «Про здоров'я народу і систему охорони здоров'я».

Якісна зайнятість і справедлива система соціального забезпечення.

Важливо забезпечити ефективність ринку праці, створити умови, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал.

Необхідно розробити сучасні стандарти за всіма основними професіями.

У цих стандартах роботодавці і бізнесмени чітко закріплять, які знання, навички та компетенції повинні бути у працівників.

Потрібно, виходячи з вимог профстандартів, розробити нові або оновити діючі освітні програми.

Резервом економічного зростання є самозайняті і безробітні.

Я не раз вимагав розібратися з питанням самозайнятих.

Міністерство праці та соціального захисту населення проявило безвідповідальність і поверховість у цій справі.

Необхідно надати більше можливостей для залучення людей до продуктивної занятості - відкрити власну справу або отримати нову професію і влаштуватися на роботу.

Заслуговує підтримки робота НПП «Атамекен» з навчання бізнесу.

Важливо розширити охоплення цих категорій населення Програмою розвитку продуктивної зайнятості та масового підприємництва, посиливши її інструменти.

Процес реєстрації самозайнятих потрібно максимально спростити, створити умови, при яких буде вигідно сумлінно виконувати свої зобов'язання перед державою.

Казахстанці повинні мати можливість порівняно швидко знайти нову роботу, у тому числі і в інших населених пунктах країни.

Потрібне повномасштабне впровадження єдиної електронної біржі праці, де повинна консолідуватися вся інформація про вакансії та осіб, що шукають роботу.

Не виходячи з дому людина зможе пройти тести профорієнтації, дізнатися про навчальні курси, заходи держпідтримки і знайти цікаву роботу.

Трудові книжки теж слід перевести в електронний формат.

Закон по електронній біржі праці необхідно прийняти до 1 квітня 2018 року.

Соціальна політика буде здійснюватися через залучення громадян у повноцінне економічне життя.

Пенсійна система тепер повністю прив'язана до трудового стажу.

Хто більше працював, той буде отримувати більшу пенсію.

У зв'язку з цим всім казахстанцям потрібно серйозно підійти до легалізації своєї трудової діяльності.

У системі соціального страхування також буде посилений взаємозв'язок між трудовим стажем і розмірами виплат.

З 2018 року ми перейшли на новий порядок надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Підвищено поріг її надання з 40 до 50% від прожиткового мінімуму.

Для працездатних малозабезпечених громадян грошова допомога буде доступна за умови їх участі у заходах сприяння зайнятості.

Для непрацездатних громадян заходи держпідтримки будуть посилені.

 

Дорогі казахстанці!

 

Усі свої соціальні зобов'язання держава виконає у повному обсязі.

Хочу нагадати, у 2016-2017 роках було тричі підвищено пенсії та допомоги.

Базова пенсія зросла в цілому на 29%, солідарна - на 32%, допомоги на народження дитини - на 37%, а по інвалідності і втрати годувальника - кожне на 43%.

Заробітна плата працівників охорони здоров'я збільшилася до 28%, освіти - до 29%, соціального захисту - до 40%, держслужбовців корпусу «Б» - на 30%, стипендії - на 25%.

Час кризовий. І не багато країн у світі змогли також підвищити соціальні витрати.

Витрати республіканського бюджету на соціальну сферу в 2018 році збільшено на 12% і перевищили 4,1 трильйона тенге.

Підвищення соціальних виплат, у тому числі пенсій, збільшить доходи понад 3 мільйони казахстанців.

З 1 січня 2018 року солідарні пенсії зросли на 8%.

Підвищення допомоги інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника, які виховують дітей-інвалідів, склало до 16%.

З 1 липня 2018 року базова пенсія збільшиться у середньому в 1,8 рази в залежності від трудового стажу.

Крім того, доручаю з 1 липня 2018 року додатково ввести держдопомогу для батьків, які здійснюють догляд за повнолітніми інвалідами I групи з дитинства.

Щомісяця така допомога в розмірі не нижче одного прожиткового мінімуму отримають близько 14 тисяч сімей.

На ці цілі буде потрібно до 3 мільярдів тенге в 2018 році.

Для підвищення престижу професії вчителя доручаю з 1 січня 2018 року посадовий оклад вчителів, які переходять на оновлений зміст навчального матеріалу, збільшити на 30%.

Оновлений зміст - це сучасні навчальні програми, які відповідають міжнародним стандартам і пройшли адаптацію в Назарбаєв Інтелектуальних школах.

Вони дають нашим дітям необхідні функціональну грамотність і критичне мислення.

Крім того, доручаю ввести в 2018 році нову сітку категорій для вчителів, що враховує рівень кваліфікації зі збільшенням розривів між категоріями.

Категорії необхідно присвоювати через національний кваліфікаційний тест, як це робиться в усьому світі.

Це буде стимулювати педагогів до постійного вдосконалення.

У результаті в залежності від підтвердженої кваліфікації в цілому заробітна плата вчителів зросте від 30 до 50%.

Для цього в поточному році необхідно додатково виділити 67 мільярдів тенге.

ВОСЬМЕ. Ефективне державне управління.

Потрібно продовжити роботу по скороченню витрат для підприємців і населення при державному адмініструванні.

У зв'язку з цим важливо прискорити прийняття закону, спрямованого на подальше дерегулювання бізнесу.

Необхідно забезпечити цифровизацию процесів отримання бізнесом держпідтримки з її наданням за принципом «одного вікна».

Інтеграція інформаційних систем державних органів дозволить перейти від надання окремих держпослуг до комплексних за принципом «однієї заяви».

Також слід продовжити роботу щодо підвищення якості послуг суб'єктів природних монополій.

Важливо встановлювати обґрунтовані тарифи їм і енерговиробникам з урахуванням інвестиційних програм.

Потрібні рішучі дії щодо поліпшення бізнес-клімату, особливо на регіональному рівні.

Уряд має підготувати новий пакет системних заходів з підтримки бізнесу, виведення його з тіні.

Слід прискорити реалізацію плану приватизації, розширивши його за рахунок скорочення числа підвідомчих організацій держорганів.

Ті підвідомчі організації, які реально необхідні, слід по можливості консолідувати для зниження адміністративних витрат.

Вивільнені кошти потрібно спрямувати на впровадження нової системи оплати праці держслужбовців на основі факторно-бальної шкали.

Вона скоротить диспропорції в окладах держслужбовців регіонів і центру, а також буде враховувати характер роботи та її ефективність.

Доручаю Уряду спільно з Агентством у справах держслужби реалізувати в 2018 році пілотні проекти в центральних і місцевих органах по впровадженню цієї системи.

Необхідно більш повно розкрити потенціал ефективності державної служби в регіонах через підвищення їх економічної самостійності та відповідальності.

У цілому фокус регіональної політики слід перенести з вирівнювання витрат на стимулювання зростання власних доходів регіонів.

Зокрема, одним з перспективних джерел для будь-якого регіону є розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, що створює сьогодні кожне десяте робоче місце в світі.

Уряду в свою чергу потрібно вжити комплекс заходів, включаючи спрощення візових процедур, розвиток інфраструктури та зняття бар'єрів у галузі туризму.

У рамках фіскальної децентралізації необхідно вирішити питання передачі до регіональних бюджетів корпоративного прибуткового податку від малого і середнього бізнесу.

З 1 січня 2018 року в містах районного значення, селах і сільських округах з чисельністю населення понад 2 тисячі осіб законодавчо передбачено впровадження самостійного бюджету і комунальної власності місцевого самоврядування.

З 2020 року ці норми будуть діяти у всіх населених пунктах.

До бюджету села передано 7 видів податкових та інших неподаткових надходжень, а також 19 напрямків витрат.

Це дозволить залучити населення до вирішення питань місцевого значення.

Крім того, державні органи повинні застосовувати сучасні цифрові технології для врахування зауважень та пропозицій громадян в режимі реального часу і оперативного реагування.

Впроваджуючи нові технології, державі і компаніям слід забезпечувати надійний захист своїх інформаційних систем і пристроїв.

Сьогодні поняття кібербезпеки включає в себе захист не просто інформації, а й доступу до управління виробничими і інфраструктурними об'єктами.

Ці та інші заходи повинні знайти відображення у Стратегії національної безпеки Казахстану.

 

ДЕВ'ЯТЕ. Боротьба з корупцією та верховенство закону.

Буде продовжена превентивна боротьба з корупцією.

Проводиться велика робота.

Тільки за 3 останні роки засуджено за корупцію понад 2,5 тисячі осіб, включаючи топ-чиновників і керівників держкомпаній.

За цей період відшкодовано близько 17 мільярдів тенге нанесеного ними збитку.

Важливою є цифровізация процесів у держорганах, включаючи їх взаємодію з населенням і бізнесом.

Зокрема, громадяни повинні бачити, як розглядаються їхні звернення, і вчасно отримувати якісні відповіді.

Здійснюються інституційні перетворення судової і правоохоронної систем.

До законодавства внесені норми, що передбачають посилення захисту прав громадян у кримінальному процесі, зниження його репресивності.

Розширено права адвокатів, а також судовий контроль на досудовій стадії.

Розмежовані повноваження і зони відповідальності правоохоронних органів.

Роботу по зміцненню гарантій конституційних прав громадян, забезпечення верховенства права, гуманізації правоохоронної діяльності необхідно продовжити.

У сфері охорони громадського порядку та забезпечення безпеки потрібно активно впроваджувати інтелектуальні системи відеоспостереження та розпізнавання на вулицях і в місцях масового перебування громадян, контролю за дорожнім рухом.

 

ДЕСЯТЕ. «Розумні міста» для «розумної нації».

2018 рік - рік 20-річного ювілею нашої столиці - Астани.

Її становлення і входження до числа найважливіших центрів розвитку Євразії - предмет нашої спільної гордості.

Сучасні технології дають ефективні рішення проблем динамічного мегаполісу.

Потрібно комплексно впроваджувати управління міським середовищем на основі концепції «Смарт Сіті» і розвитку компетенцій людей, які переселяються в місто.

У світі прийшли до розуміння, що саме міста конкурують за інвесторів.

Вони вибирають не країну, а місто, у якому комфортно жити і працювати.

Тому на основі досвіду Астани необхідно сформувати «еталонний» стандарт «Смарт Сіті» і почати поширення кращих практик та обмін досвідом між містами Казахстану.

«Розумні міста» стануть локомотивами регіонального розвитку, поширення інновацій і підвищення якості життя на всій території країни.

Ось 10 завдань. Вони зрозумілі і ясні.

  

Дорогі казахстанці!

 

Завдяки політичній стабільності і суспільного консенсусу ми приступили до модернізації економіки, політики і свідомості.

Було дано імпульс новому етапу технологічного та інфраструктурного розвитку.

Конституційна реформа встановила більш точний баланс гілок влади.

Ми розгорнули процес оновлення національної свідомості.

По суті, ці три базові напрями є системною тріадою казахстанської модернізації.

Щоб відповідати новому часу, ми маємо згуртуватися в єдину націю - націю, що стоїть на порозі історичного сходження в умовах Четвертої промислової революції.