Кримінальна юстиція в Україні давно потребує реформування – про це свідчать як висновки різних міжнародних правозахисних організацій, так і особиста переконаність багатьох українців. Нині влада заявляє про початок змін у цій царині. 

В ході засідання робочої групи з питань реформування карного судочинства президент України пообіцяв, що проект нового Кримінально-процесуального кодексу передбачатиме неупереджений і швидкий розгляд кримінальних справ. За словами Віктора Януковича, особливу увагу приділено гарантуванню прав і свобод людини на справедливий розгляд справи.

Радник президента України, керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов переконаний, що новий проект Кримінально-процесуального кодексу України відповідає світовим стандартам, а його ухвалення дозволить розв’язати проблеми, які нагромадилися за десятки років.

Привертає увагу той факт, що проект Кодексу передбачає розгляд справи судом присяжних у тому випадку, якщо особа обвинувачується в особливо тяжких злочинах.

Ця тема набула останнім часом особливого розголосу в контексті низки справ, фігурантами у яких виступають досить відомі політики, екс-чиновники найвищого рангу. Як відомо, опозиціонери Юрій Луценко та Юлія Тимошенко, спираючись на норми чинної Конституції України, наполягають на розгляді кримінальних справ щодо них у суді присяжних. Проте звинувачення звертає увагу, що суд присяжних, згаданий у Конституції, тим часом не передбачений у Кримінально-процесуальному кодексі. Окремих законів про нього теж не існує.

Екс-прем'єр, щодо якої, як відомо, 24 червня розпочався судовий процес, пропонувала суду оголосити перерву у засіданні доти, доки парламент не ухвалить зареєстрований у Верховній Раді законопроект "Про суди присяжних в Україні".

Як відомо, Конституція України передбачає необхідність залучення громадян до здійснення правосуддя з допомогою таких форм безпосередньої демократії, як інститут народних засідателів та інститут суду присяжних. Ще на початку червня цього року Верховна Рада відмовилася від ідеї законодавчо ввести в дію суд присяжних. За включення до порядку денного сесії згадуваного вище законопроекту проголосував 101 депутат при мінімально необхідних 226. Водночас міністр юстиції Олександр Лавринович зазначив, що вважає проблематичним запровадження суду присяжних в Україні. «Для нашого суспільства це передчасно. Адже це суд не стільки права, скільки емоцій», – додав він.

Додамо, що 14 червня в Україні набув чинності закон про ліквідацію інституту народних засідателів: було внесено зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які ліквідували інститут народних засідателів у кримінальному процесі.

Щодо доцільності існування такого інституту в Україні фахівці дотримуються різних думок. Серед передумов становлення та ефективного функціонування суду присяжних вони відзначають політичну стабільність та поширення серед громадян інформації про правову природу суду присяжних; чітке законодавче визначення організаційно-правової системи суду присяжних та процедури провадження справ за участі присяжних засідателів; врешті – створення достатньої матеріально-технічної бази для забезпечення діяльності інституту суду присяжних.

Отже, юристи, на відміну від пересічних громадян, що, за оцінками політологів, бачать більше позитиву в запровадженні суду присяжних, з певним скепсисом сприймають упровадження цього інституту в найближчій перспективі. Вони відзначають, по-перше, низький рівень правової культури громадян, що, без сумніву, може зіграти злий жарт із самим процесом винесення рішення з того чи того питання. Експерти, зокрема, сумніваються у тому, як суд присяжних зможе неупереджено розглядати справу з політичним підтекстом, особливо в країні з різко протилежними політичними поглядами.

По-друге, застерігають фахівці, сам процес вибору присяжних у нашій країні може бути спотворений таким чином, що, фактично, може перетворитися на просту бутафорію. Не забуваймо, що загальновизнаною проблемою українських судів залишається подолання корупції на всіх рівнях судового процесу. В нашому суспільстві високий рівень недовіри до прокуратури, судових та правоохоронних органів. Наскільки народ довірятиме людям, які будуть присяжними? Можливо, це підвищить рівень довіри до суду загалом, а можливо – ні.

Слід зважати на те, чи достатньо розроблена проблематика суду присяжних на рівні експертів, політиків, суспільства, чи всі розуміють, що це таке, переваги і недоліки системи, чи є розуміння її застосовності в наших реаліях.

Наскільки реформування карної юстиції виправить ситуацію в Україні, дізнаємося вже найближчим часом: президент сподівається, що Верховна Рада прийме новий Кримінально-процесуальний кодекс ще в цьому році. Чи стане інститут присяжних в Україні дієвим інструментом судочинства, залежить значним чином від того, наскільки чітко його функції та процесуальний фундамент його роботи будуть прописані у законодавстві.

У будь-якому випадку, створення суду присяжних – це відповідальне рішення, яке змінить філософію судочинства і процес ухвалення судових рішень.

КОМПЕТЕНТНО

Віктор Мусіяка, професор права, доктор юридичних наук:

– Суд присяжних – це певна форма здійснення правосуддя за участю народу. Конституція України передбачає наявність такої форми. Але згадаймо прийняття Верховною Радою закону про фактичне скасування інституту народних засідателів. Хіба це припустимо, що Конституція закріплює діяльність цього інституту, а депутати беруть і приймають антиконституційний закон?

Створення суду присяжних – прекрасна ініціатива, яку вже час випробувати. Українська дійсність вимагає того, щоб суспільство не тільки контролювало і спостерігало за судовим процесом – у ньому мають брати участь представники народу.

Чи буде у нас в державі Закон «Про суд присяжних в Україні», залежатиме від тієї політики, яка проводитиметься. Те, що сьогодні відбувається в нашій судовій системі, мене, наприклад, абсолютно не тішить. Антиконституційні положення Закону «Про судоустрій», закон про фактичне знищення інституту народних засідателів – це все не надихає і не дає підстав очікувати, що процес створення механізму функціонування суду присяжних буде швидко реалізований.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, кандидат юридичних наук, експерт з питань судоустрою, статусу суддів та судового процесу:

– Суд присяжних мав би бути створений в Україні вже давно, оскільки Конституція країни передбачає наявність у нас такого суду. Зважаючи на судові процеси, які сьогодні відбуваються у нас в країні, це питання назріло. Судова статистика свідчить про те, що за минулий рік кількість виправдувальних вироків становила менше 0,3%. Тобто в Україні одиниці виправданих.

Суд присяжних дає можливість забезпечити змагання за виправдання людини, оскільки він націлений на винесення виправдувального вироку. На мій погляд, створення такого суду дасть можливість в перспективі змінити звинувачувальний нахил кримінального процесу. В цьому позитив.

Звичайно, багато залежатиме від обраної моделі суду присяжних. Нещодавно Верховна Рада прийняла закон, за допомогою якого фактично націлена очистити взагалі від представників народу правосуддя в кримінальних справах. І зрозуміло, суд присяжних не влаштовуватиме будь-яку владу, якщо суди залишатимуться керованими політичною владою, як зараз.

Існують дві моделі суду присяжних – європейсько-континентальна і англосаксонська. На території України, яка знаходилася і під владою Австро-Угорщини, і під Російської імперії, свого часу існувала англосаксонська модель суду присяжних. Тобто суд присяжних вирішував питання «винен – не винен», а професійний суддя виносив на основі його думки вирок. До речі, в Росії сьогодні працює саме така модель. Вона буде найоптимальнішим варіантом і для України.

Андрій Федур, адвокат:

– Суд присяжних – це лише одна з форм судочинства, її не може бути з тієї простої причини, що в Україні немає суду як такого. Суд – це місце цивілізованого вирішення спору. А чи є той державний орган, який ми сьогодні називаємо системою судів в Україні, місцем цивілізованого вирішення спору? На мій погляд, це все що завгодно, але не місце цивілізованого вирішення спору.

Питання не в тому, як процесуально буде розглядатися ваша справа – судом присяжних, одноосібно суддею чи колегією суду. Вам повинно бути гарантовано єдине: розгляд справи мають бути справедливим, рішення має прийматися на підставі закону. Цього сьогодні ніхто в нашій країні не гарантує.

Я не є противником суду присяжних, я за нього як за форму. Очевидно, що в нашій країні було б правильно, щоб будь-якій людині, яка може бути засуджена до позбавлення волі, був гарантований розгляд справи судом присяжних.

Нам уже сьогодні розказують про те, що суд присяжних буде розглядати справи про особливо тяжкі злочини. Тобто якщо йдеться від 10 років і більше, то справу розглядає суд присяжних, а якщо санкція статті передбачає людині до 10 років чи до 5, то їй конституційне право на судовий захист будуть гарантувати тільки частково?