Значною проблемою на шляху розвитку вітчизняного фінансового ринку та економіки України в цілому є відтік капіталу. Зупинити цей процес можливо лише шляхом стимулювання інвестицій всередині країни та значного покращення рівня корпоративного управління.

З метою аналізу цих питань компанія FinPR нещодавно організувала круглий стіл на тему «Як стримати відтік українського капіталу за кордон: врегулювання партнерських відносин в українському та іноземному праві. Можливості та загрози для бізнесу», у якому взяли участь представники Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, вітчизняних та зарубіжних юридичних та консалтингових компаній, професійних учасників фондового ринку.

Аналізуючи юридичні особливості українського та міжнародного права та їхній вплив на партнерські відносини в Україні та за кордоном, експерти відмічають, що сьогодні українське корпоративне право багато в чому носить імперативний  характер і не відповідає сучасним вимогам бізнесу. В Україні існують проблеми з виконанням взаємних зобов’язань, а також недовіра до судової системи. В результаті власники українських компаній, яких не влаштовують «правила гри», встановлені українським законодавством, переймаються питанням найбільш ефективного виходу з такої ситуації. Найчастіше одним із виходів є вибудовування відносин за межами України.

Незважаючи на певний прогрес у сфері вдосконалення правової системи за останніх десять років, законодавство все ж потребує значних доопрацювань, адже воно колосально відстає від законодавства розвинених країн. Проблемою є й те, що держава втрачає можливість виконувати свої функції. Антимонопольний комітет не може ефективно забезпечувати виконання антимонопольного законодавства, суди втрачають вплив у сфері захисту прав громадян, ускладнюється контроль за сплатою податків. На думку фахівців, якщо з боку бізнесу є попит на лібералізацію корпоративних відносин, держава повинна його задовольнити. Тобто українське право має стати конкурентоздатним.

На жаль, в Україні все ще існує проблема взаємовідносин між акціонерами. Значні позитивні зміни принесло прийняття Закону «Про акціонерні товариства». Однак якість корпоративного управління та рівень захисту міноритарних акціонерів в Україні все ще значно відрізняється від того, до якого звикли західні інвестори. Деякі вимоги закону залишаються формальностями, їх легко можна обійти, інші є недостатньо чіткими та породжують протиріччя.

Збільшення іноземних інвесторів на українському фондовому ринку можливе лише за умови впровадження європейських стандартів корпоративного управління. Сьогодні в Україні є орієнтири для подальшого вдосконалення законодавства, яке регулює діяльність публічних акціонерних товариств (АТ). Одним з них повинна стати Директива Європейського парламенту та Ради Європи 2004/25/EC від 21 квітня 2004 року щодо публічних пропозицій про придбання, а також законодавство країн Європи, прийняте на виконання цієї Директиви.

Українські публічні АТ та їхні акціонери мають бути готовими до прийняття європейських стандартів корпоративного управління. Адже впровадження таких стандартів повинно змінити сформовану практику придбання великих пакетів акцій українських АТ не напряму, а шляхом набуття контролю над їхнім власником, у ролі якого часто виступає компанія – нерезидент України.

Експерти підкреслюють, що в Україні недоцільно затягувати розв’язання питання врегулювання корпоративних відносин лише через імовірну неготовність бізнессередовища. Сьогодні стимулом для розвитку в цій сфері є світове співтовариство: багато норм запроваджується завдяки жорстким вимогам з його боку.

Практика доводить, що такий підхід має позитивний ефект. У світовій практиці вже вироблені механізми та моделі корпоративного управління, і Україні необхідно лише адаптувати найкращі напрацювання.

Однак це має робитися з врахуванням вітчизняних особливостей та із застосуванням комплексного підходу. В іншому випадку відтік капіталу з України – як українських, так і іноземних інвестицій – триватиме до тих пір, поки портфельні інвестори не матимуть достатньо підстав для захисту своїх капіталовкладень шляхом застосування базового набору прав та гарантій, які довели свою ефективність у багатьох розвинених країнах світу.

Зі свого боку в ДКЦПФР вважають, що сьогодні важливо не стримувати відтік вітчизняного капіталу, а захистити його всередині країни шляхом активізації внутрішніх інвесторів. Безумовно, розвиток корпоративного управління є головним чинником у цьому процесі.

Система управління АТ має бути зрозумілою для інвесторів та зручною для акціонерів, а система розкриття інформації про діяльність компанії – максимально прозорою, достовірною та доступною. При цьому повинні існувати ефективні механізми виходу емітентів на фондовий ринок, обігу та обліку їхніх цінних паперів. Одним із найважливіших завдань ДКЦПФР є вдосконалення законодав ства, що регулює корпоративні відносини в Україні, а також його механізмів. Прийняття восени 2008 року основного документа в цій сфері – Закону «Про акціонерні товариства» – стало початком корпоративної реформи. З метою реалізації положень закону Комісія розробила ряд відповідних нормативно-правових актів.

Разом із тим у сфері корпоративного управління все ще існують певні проблеми.

Вони насамперед пов’язані з дематеріалізацією акцій, подачею звітності акціонерними товариствами, запровадженням МСФЗ, обігом фіктивних цінних паперів, викупом акцій у мінориторних акціонерів, обліком прав власності на цінні папери тощо.

Регулятор активно працює над їх розв’язанням. Нещодавно Комісія розробила та оприлюднила проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів». Крім того, уряд уже вніс на розгляд парламенту законопроект «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», розроблений ДКЦПФР.

Стимулом для розвитку внутрішніх інвесторів має стати вдосконалення індустрії спільного інвестування. З огляду на це регулятор розробив проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Поряд із цим велика увага приділятиметься реалізації пенсійної реформи. В цілому в Комісії вважають, що зупинити відтік капіталу за кордон допоможе вирішення двох основних задач. По-перше, необхідно створити прозору та працюючу законодавчу базу. По-друге, слід доповнити існуючий інструментарій цікавими та привабливими фінансовими інструментами для інвестування, а також забезпечити ефективний захист прав інвесторів.