Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, доводить до відома таку інформацію.

Статтею 12¹ Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон)визначено, що для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Страховики складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Міністерством фінансів України створено спеціалізований інформаційний ресурс щодо застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), адреса сайту: msfz.minfin.gov.ua

Відповідно до частини п'ятої статті 12¹ Закону, яка набрала чинності з 01.01.2012, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складені за міжнародними стандартами, подаються у порядку, визначеному цим Законом. Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.

Листом від 23.02.2012 № 31-08410-07-27/4531 Міністерство фінансів України повідомило, що МСФЗ приймаються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, та їх тлумачення Міністерством фінансів України не здійснюється.

При складанні фінансової звітності пропонуємо керуватись МСФЗ та роз’ясненнями Міністерства фінансів України, зокрема листом Мінфіну від 11.01.2012 р. № 31-08410-06-5/607 та спільним листом Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України від 07.12.2011 №12-208/1757-14830/31-08410-06-5/30523/04/4-07/702.

При складанні звітних даних страховиків пропонуємо керуватись наступним.

Звітність, що подається до Нацкомфінпослуг складається за формами та у строки, встановлені Порядком складання звітних даних страховиків, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 03.02.2004 №39, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 за № 517/9116 (далі-Порядок).

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2.4 глави 2 Порядку річна звітність складається страховиками за станом на 31 грудня року, за який подаються дані. Щороку страховик складає документи в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності частиною другою статті 11 Закону, та звітні дані відповідно до додатків цього Порядку.

Згідно з вимогами частини другої статті 11 Закону фінансова звітність страховика включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Таким чином, відповідно до пункту 2.4 глави 2 Порядку страховики у складі звітних даних за 2012 рік подають до Нацкомфінпослуг баланс станом на 31.12.2012, звіт про фінансові результати за 2012 рік, звіт про рух грошових коштів за 2012 рік, звіт про власний капітал за 2012 рік. Пропонуємо заповнювати звітність належним чином, за встановленими чинним законодавством формами, а саме: баланс має містити дані на початок та на кінець звітного періоду, а інші звіти дані за звітний та за попередній період. Крім цього, річна фінансова звітність, що подається до Нацкомфінпослуг у відповідності до Порядку, згідно з вимогами МСФЗ має містити відповідні примітки щодо розкриття інформації кожної статті зазначеної звітності.

Також, пропонуємо у пункті 6 розділу 1 додатку 4 Пояснювальної записки до звітних даних страховика наводити:

1. інформацію про застосовані страховиком методи при оцінці адекватності страхових зобов’язань;

2. результати перевірки адекватності страхових зобов’язань;

3. в розрізі кожного виду резерву зазначити його розмір з урахуванням проведеної перевірки адекватності зобов’язань. При цьому, якщо розмір сформованого резерву відповідно до одного з методів, визначених законодавством, перевищує розмір резерву сформованого за результатами перевірки адекватності страхових зобов’язань, рекомендуємо зазначати розмір сформованого резерву відповідно до одного з методів, визначених законодавством.

Звертаємо увагу, що у таблиці 1 пункту 6.3.2 розділу 6 Пояснювальної записки до звітних даних страховика додатку 4 Звітних даних страховика зазначається величина сформованих страхових резервів на кінець звітного періоду відповідно до діючого законодавства, зокрема Закону України «Про страхування», Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.12.2004 № 3104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2005 за № 19/10299, Методики формування резервів із страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 27.01.2004 № 24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2004 за № 198/8797, Порядку і правил формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13.11.2003 №123, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2003 за № 1107/8428.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про страхування» кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності. прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені визначеними категоріями активів.

Таким чином, у таблиці 4 пункту 6.3.2 розділу 6 Пояснювальної записки до звітних даних страховика додатку 4 Звітних даних страховика у графах «у тому числі, якими представлено з урахуванням вимог нормативно-правових актів «технічні резерви», «резерви з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду», «резерви із страхування життя» пропонуємо зазначати розмір певних категорій активів, які забезпечуватимуть представлення сформованих резервів у таблиці 1 пункту 6.3.2 розділу 6 Пояснювальної записки до звітних даних страховика додатку 4 Звітних даних страховика з урахуванням результатів перевірки адекватності страхових зобов’язань.

Щодо аудиту річної звітності

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» публічні акціонерні товариства, підприємства – емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях.

Крім цього, абзацом другим пункту 2.9 Порядку передбачено, що у термін до 1 липня року, наступного за звітним, страховики подають до Нацкомфінпослуг аудиторський висновок про фінансову звітність у цілому щодо річної фінансової звітності та аудиторський висновок про надання впевненості щодо річних звітних даних страховика.

Методи формування страхових резервів

При формуванні страхових резервів страховики повинні дотримуватися вимог законодавства України.

Статтею 31 Закону України «Про страхування» встановлено наступне. Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя): незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату; збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування. Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року згідно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя: резерв незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості. Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя: довгострокових зобов'язань (математичні резерви); належних виплат страхових сум. Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.

Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затверджені розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 17.12.2004 №3104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2005 за № 19/10299. Методика формування резервів із страхування життя, затверджена розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 27.01.2004 № 24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2004 за № 198/8797. Порядок. і правила формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13.11.2003 №123, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2003 за № 1107/8428.

МСФЗ та Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (далі - МСБО) мають певні застереження щодо обліку і відображення у звітності зобов’язань, зокрема відповідно до пункту 14 МСФЗ 4 «Страхові контракти» страховик:

а) не повинен визнавати як зобов'язання будь-які резерви щодо ймовірних майбутніх страхових виплат, якщо такі страхові виплати виникають за страховими контрактами, які не існують на кінець звітного періоду (такі як резерв катастроф та коливань збитковості);

б) повинен проводити перевірку адекватності зобов'язань;

г) не повинен проводити взаємозалік: щодо активів перестрахування проти відповідних страхових зобов'язань; або доходів або витрат за договорами перестрахування проти витрат або доходів за відповідними страховими контрактами;

ґ) повинен слідкувати за тим, чи не зменшилась корисність його активів перестрахування

З огляду на викладене, з урахуванням того, що МСБО та МСФЗ не визначають методів формування резервів, але мають певні застереження, при формуванні резерву незароблених премій пропонуємо застосовувати метод розрахунку «1/365», а при формуванні резерву збитків, які виникли, але не заявлені – актуарні методи розрахунку.

Щодо перевірки адекватності страхових зобов’язань

Згідно з вимогами пункту 15 МСФЗ 4 «Страхові контракти» страховик повинен на кожну звітну дату оцінювати адекватність своїх страхових зобов’язань, використовуючи для цього поточні оцінки майбутніх рухів грошових коштів за страховими контрактами. Якщо ця оцінка показує, що балансова вартість його страхових зобов’язань за вирахуванням відповідних відстрочених аквізиційних витрат та відповідних нематеріальних активів, є неадекватною в контексті розрахункових показників майбутніх рухів грошових коштів, нестачу необхідно повністю визнавати у звіті про прибутки та збитки.

Згідно з частиною дев’ятою статті 30 Закону України „Про страхування” страхові зобов’язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов’язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

Пропонуємо оцінці адекватності страхових зобов’язань піддавати резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені та резерв катастроф, який формується за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

У зв’язку з тим, що резерв коливань збитковості згідно з вимогами МСФЗ 4 «Страхові контракти» не визнається та не відображається у фінансовій звітності як страхове зобов’язання, пропонуємо не здійснювати перевірку резерву коливань збитковості на адекватність зобов’язань.

Пропонуємо здійснювати перевірку адекватності страхових зобов’язань на підставі аналізу адекватних даних, з урахуванням обґрунтованих припущень і обранням найкращої оцінки та з використанням загальноприйнятих актуарних методів, зокрема методів для аналізу розвитку збитків для оцінки резерву збитків, які виникли, але не заявлені.

До оцінки адекватності страхових зобов’язань пропонуємо залучати актуаріїв та фахівців з актуарної та фінансової математики.