Незважаючи на стрімке зниження платоспроможності потенційних позичальників, Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) допомагає пережити важкі часи, які переживає Україна з найменшими втратами, та зберегти кошти людей, що довірили кредитним спілкам свої заощадження. Маючи багатий професійний досвід, переживши різні складні періоди, ВАКС і далі буде активно працювати, представляти і захищати інтереси своїх членів, яких і надалі вважатимуть гідними представниками ринку кредитної кооперації. Сьогодні гість нашого видання – президент асоціації Мороз Ольга Леонідівна.

– Ольга, прийміть наші вітання зі вступом на посаду. І відразу питання, які якісні зміни очікують ВАКС?

– Дякую і хочу подякувати своїм колегам з Всеукраїнської асоціації кредитних спілок за довіру. Асоціація працює вже понад 10 років. Увесь цей час її історію створюють кредитні спілки-члени ВАКС, які об’єдналися, щоб побудувати систему спільної підтримки. Свого часу, серед пріоритетів такої системи визначили «дотримання правил, стандартів і процедур діяльності кредитних спілок-членів Асоціації».

Отже, сьогодні у ВАКС діють «Професійний стандарт поведінки кредитних спілок-членів Асоціації на ринку кредитної кооперації». Такий стандарт був цеглинкою для запровадження механізмів самоконтролю в рамках членства ВАКС.

Упевнена, що систему самоконтролю між членами ВАКС потрібно розвивати й вдосконалювати, тому зміни можуть відбутися саме тут.

– Яку Ви бачите роль асоціації на ринку кредитної кооперації?

– Серед членів ВАКС 70 % – це кредитні спілки, які стабільно працюють вже понад 5-15 років! Кредитна спілка «Вигода» (створена 1992 року в місті Стрий) прокладала першу дорогу кредитної кооперації в Незалежній Україні.

Церковна кредитна спілка «Анісія» (заснована 1995 року в місті Львів) першою одержала Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (КС). І «Вигода», і «Анісія» входять до ВАКС.

Асоціація – це досвід, професіоналізм, традиції. На цьому фундаменті ВАКС і будує свою діяльність.

У той же час, кредитні спілки-члени ВАКС постійно стикаються з фінансовими ризиками, що виникають у діяльності фінансових установ. Зокрема, кілька фінансових криз минулих років, їх наслідки, зменшення довіри до української фінансової системи спричинили ситуацію, коли спілки не можуть повністю дотримуватися фінансових нормативів діяльності.

Тільки об’єднуючись кредитні спілки здатні створити потужний рух, захистити себе й інтереси своїх членів на державному рівні, виробити для себе єдині уніфіковані правила поведінки, технологічні та професійні стандарти, механізми оздоровлення і багато-багато іншого.

Таким чином, роль асоціації на ринку кредитної кооперації – консолідуюча.

– Які пріоритетні напрямки роботи ВАКС у нових економічних умовах вітчизняного фінансового ринку?

– ВАКС створена, щоб коор динувати діяльність своїх членів, спонукати до взаємодопомоги й захищати спільні інтереси. З основних напрямів діяльності ВАКС як пріоритетні можна виділити такі: сприяння забезпеченню сталого розвитку та сприятливих умов діяльності кредитних спілок; участь у побудові системи кредитної кооперації в Україні, розвиток її інфраструктури; пропаганда кредитно-кооперативного руху в Україні.Це – за статутом.

– Зовсім недавно відзначали Міжнародний день КС. Кредит на кооперація за кордоном відіграє значну роль у формуванні економіки, а яку роль відіграють наші КС в забезпеченні добробуту громадян в Україні.

– Традиційно фінансові послуги кредитних спілок направлені на підтримку пересічних громадян, значна більшість з яких звертається, аби отримати в кредит невелику суму. Наприклад, 19 жовтня, під час круглого столу, присвяченого Міжнародному дню кредитних спілок, голова правління кредитної спілки «Дія» (створена 2001 року в місті Мена) Валентина Пилипенко наводила такий приклади: люди беруть у кредит 500 гривень. І такі випадки непоодинокі. Представни ки інших кредитних спілок з різних регіонів України розповідали про роль кредитних спілок на прикладах з життя пересічних громадян.

Подивитися відеозапис цієї події можна на офіційному сайті ІА «Укрінформ».

За даними ВАКС, на 1 липня кредитні спілки-члени ВАКС об’єднували 314 тисяч українців, з яких 74 тисячі мають діючи кредитні договори, а 14,5 тисяч зробили внески (вклади) на депозитні рахунки. Найбільшим попитом користуються кредити на споживчі потреби: придбання техніки для дому, оплату навчання, відпочинок, весілля, лікування тощо. Питома вага споживчих кредитів складає понад 63 % (395 млн грн) усього кредитного портфеля кредитних спілок-членів ВАКС. Значна частка кредитного портфеля залишається за житловими кредитами – 19 % (120 млн грн). Завдяки таким кредитам українці купують, будують, ремонтують і реконструюють житло. Частки фермерських кредитів і кредитів на особисті селянські господарства складають по 5 % кожна (по 30 млн грн).

Станом на 1 липня цього року середній розмір кредиту, наданого кредитною спілкою-членом ВАКС, становив 10,4 тис. грн. Що стосується депозитів, то середній розмір залученого вкладу на одного члена кредитної спілки ВАКС склав 23 тис. грн.

Слід звернути увагу ще на один аспект діяльності кредитних спілок-членів ВАКС –соціальне навантаження, що спонукає їх проводити різноманітні організаційні заходи, які продовжують традиції руху кредитної кооперації.

Останнім часом кредитні спілки-члени ВАКС організували чимало благодійних заходів на підтримку українських воїнів-учасників АТО, в тому числі передали чотири медичні реанімобілі до військової частини.

Кредитні спілки-члени ВАКС допомагають творчій молоді (сприяють виданню дитячих розмальовок і книжок, розвитку музичних колективів), беруть участь у народних мистецьких проектах, підтримують музеїв, бібліотеки, вшановують пам’ять видатних історичних особистостей (Тарас Шевченко, Іван Франко), виступають співорганізаторами спортивних змагань, фестивалів і разом зі своїми партнерами реалізують проекти в сфері енергозбереження та розвитку громад, зеленого «екологічного» туризму, фінансової просвіти тощо.

– Як Ви оцінюєте спектр послуг кредитних спілок, їх потенціал і ресурси?

– За Законом України «Про кредитні пілки», який був прийнятий ще 2001 року, кредитні спілки мають право надавати три види фінансових послуг фізичним особам: видавати кредити, залучати внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та поручительство.

Але tempora mutantur, et nos mutamur in illis – часи змінюютьсяі ми змінюємся разом з ними, тому звісно кредитні спілки повинні відповідати духу часу, і спектр послуг, який вони надають своїм членам, повинен відповідати їхнім потребам, бути максимально повним і доступним. Серед членів кредитних спілок є молоді люди, а є літні, є ознайомлені з сучасними технологіями, є ті, хто не може їх застосовувати, тому кредитна спілка змушена адаптовуватися під сучасні реалії.

Крім того, як перспективний напрям діяльності на сьогодні виокремлюється агрокредитування, в тому числі фермерських господарств.

Отже, питання стосовно збільшення обсягу послуг, удосконалення формату їх надання, включення до споживачів послуг кредитної спілки юридичних осіб є на часі.

– На Ваш погляд, чи достатня законодавча база для успішної роботи ВАКС? На які моделі європейської або світової системи кредитних спілок може рівнятися Україна?

– Відродження руху кредитних спілок в Україні припало на початок 1992 року. З того часу кредитні спілки України завжди підтримувала міжнародна кооперативна спільнота. Кооператори Канади, Америки, Австралії, Польщі й інших країн ділилися досвідом, фінансово підтримували кредитні спілки України. Ці країни мають системи, які в чомусь схожі між собою, а в чомусь дуже різняться.

Безпосередньо Всеукраїнська асоціація кредитних спілок є членом Української Світової Кооперативної Ради, голова правління Кредитної спілки «Гарант»-члена ВАКС Ірина Драгомирецька є координатором УСКР в Україні. Зовсім недавно, 4 жовтня, відбувся перший міжнародний вебінар між представниками кредитних спілок-членів ВАКС та Українською федеральною кредитною спілкою (м. Рочестер, штат Нью-Йорк, США), під час якого остання поділилася досвідом своєї роботи.

На мій погляд, треба не рівнятись на будь-яку визначену модель, а продовжувати вивчати міжнародний досвід, аналізувати й застосовувати те, що може бути максимально просто адаптовано, але при цьому, впроваджуючи, розраховувати на максимальний результат.

Що стосується удосконалення законодавчої бази для розвитку ринку кредитних спілок в Україні, то крім збільшення переліку послуг, які можуть надавати кредитні спілки, надання права кредитній спілці видавати кредити юридичним особам, наприклад суб’єктам малого підприємництва або фермерським господарствам, сільськогосподарським кооперативам, вкрай необхідно визначитись із системою гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки.

Як відомо, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) розпочало проект кредитування українських малих і середніх фермерів і сільськогосподарськихпідприємств у сільській місцевості через кредитні спілки, який розрахований на період з 2016 до 2020

року.

Цей проект працюватиме також над удосконаленням нормативно-правової бази разом з асоціаціями кредитних спілок і з самими спілками, державними органами.

– Які завдання Ви ставите перед сучасною Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок?

– Я б перефразувала запитання. Не я ставлю завдання перед ВАКС, а є природній шлях розвитку Асоціації. Один з елементів надійної та системної роботи кредитних спілок – наявність на такому ринку саморегулівних організацій і сучасна Всеукраїнська асоціація кредитних спілок може піти цим шляхом.