Пенсійна реформа: перший крок

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Після підписання президентом закон набере чинність з 1 вересня.

Пенсійний законопроект був проголосований в останній день весняної сесії парламенту після майже 9-годинного розгляду. Голосування за нього відбулося за допомогою 248 карток (але, як заявив віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, за пенсійну реформу реально голосували менше третини народних депутатів). При цьому в ході другого читання народні обранці практично повністю проігнорували пропоновані поправки: з 1100 були враховані здебільшого технічні норми.

Отже, в законі збереглася норма про поетапне підвищення пенсійного віку: для жінок – із 55 до 60 років – починаючи з 1 вересня 2011 року, з поступовим збільшенням його на 6 місяців щорічно впродовж 10 років; для чоловіків-держслужбовців – до 62 років. Цей вік буде граничним, інститут продовження перебування на держслужбі буде скасовано. Вік для отримання державної соцдопомоги жінками буде підвищено з 58 до 63 років.

Законопроект передбачає компенсатори у зв’язку із підвищенням пенсійного віку для жінок: тимчасово впродовж трьох років пропонується надати можливість добровільного виходу на пенсію непрацюючим жінкам після досягнення 55 років. У цьому випадку розмір їхньої пенсії зменшуватиметься на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. У разі працевлаштування громадян виплата пенсії припиняється, але стаж буде дораховуватися.

Водночас для підвищення зацікавленості у тривалішому трудовому житті передбачається спростити механізм збільшення розміру пенсії за вибором особи при відстроченні терміну виходу на пенсію: в перші 5 років підвищувати пенсії на 0,5% за кожен місяць пізнішого виходу на пенсію, в разі роботи понад 5 років – збільшувати на 0,75% при виході на пенсію.

Передбачається також поступово, впродовж 10 років, збільшити необхідну вислугу для призначення пенсії військовослужбовцям і деяким іншим особам із 20 до 25 років, запровадивши при цьому її календарне обчислення.

Директор Інституту демографії Ела Лібанова вважає, що ця пенсійна реформа передбачає м'якше підвищення пенсійного віку порівняно з практикою інших країн. За її словами, здійснене підвищення, враховуючи, зокрема, довшу тривалість життя жінок, виправдане. Проте експерт не підтримує нововведення, за яким чоловікам-держслужбовцям підвищують пенсійний вік до 62 років, а «жінок в 60 вже відправлятимуть на пенсію».

Для зменшення диспропорції в розмірах пенсій, призначених у різні роки, буде переглянуто порядок призначення і перерахунку пенсій. А саме:

– при призначенні пенсії враховуватиметься розмір середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

– перерахунки пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, проводитимуться тільки після досягнення пенсійного віку;

– призначення пенсій за зарплатою проводитиметься лише за даними персоніфікованого обліку, а за бажанням особи – з урахуванням зарплати за 60 місяців до запровадження персоніфікованого обліку (до 1 липня 2000 року) на підставі довідки про зарплату, підтверджену первинними документами;

– буде вдосконалено механізм обчислення коефіцієнта зарплати для осіб, які отримували допомогу з безробіття або здійснювали догляд за дитиною до 3 років, дитиною-інвалідом.

Ще одна новація – можливо, навіть радикальніша, ніж поступове підвищення пенсійного віку, – це підвищення мінімального страхового стажу для отримання пенсії за віком на 10 років: для жінок із 20 до 30 років і для чоловіків із 25 до 35 років. У випадку відсутності необхідного страхового стажу нараховується не трудова пенсія, а соціальна. Страховий стаж для отримання соціальної пенсії (50% мінімальної) також збільшений на 10 років – з 5 до 15 років.

За підрахунками експертів, більшість зазначених змін призведуть до зменшення розміру пенсій, нарахованих за новими правилами, порівняно з нинішнім рівнем. Так, за словами колишнього першого заступника міністра праці і соціальної політики Павла Розенка, нові норми, що пропонують застосовувати середню заробітну плату не за попередній рік, а за 3 роки, зменшать базу пенсій щонайменше на 250 грн., а це мінус 120 грн. з кожного пенсіонера. «Друге – це щодо коефіцієнта стажу страховки і надбавки за наднормативний стаж. Сьогодні у нас є надбавка за наднормативний стаж – один відсоток від прожиткового мінімуму. Уряд пропонує підняти на 10 років стаж обов'язковий, таким чином на 10 років буде забрано у кожної людини наднормативний стаж страховки – це 10% прожиткового мінімуму, сьогодні це мінус 80 грн.», – пояснює експерт.

Названі зміни покликані у першу чергу пом’якшити хоча б у короткостроковій перспективі основні проблеми вітчизняної пенсійної системи, що давно вже потерпає від значної нестачі коштів. Нові правила покращать співвідношення між кількістю працюючих платників внесків до Пенсійного фонду та пенсіонерів. Автори реформи розраховують, що реалізація дозволить зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду в 2011 році на 211,6 мільйона гривень. Передбачається, що зменшення видатків солідарної системи пенсійного страхування в 2012 році складе 2,5 мільярда гривень.

Низка інших нововведень матиме не стільки економічний, скільки психологічний ефект – йдеться про обмеження так званих VIP-пенсій. Директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду Владислав Машкін зазначив, що оскільки VIP-пенсіонерів у нашій країні небагато, тут йдеться не стільки про зменшення навантаження на ПФ, скільки про відновлення соціальної справедливості. «Навіть якщо повну суму пенсій їм не виплачувати, то все одно не вдасться заощадити навіть 0,1% бюджету Пенсійного фонду», – відзначає він.

Отже, законом пропонується:

– обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

– зменшити розмір пенсії з 90% до 80% зарплати держслужбовців;

– виплату дострокової (за півтора року) пенсії держслужбовцям, депутатам, прокурорам, суддям проводити лише для непрацюючих пенсіонерів;

– обмежити заробіток для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соцвнесок, як і для інших категорій пенсіонерів.

Обмеження розміру максимальної пенсії до 10 прожиткових мінімумів, що з першого квітня 2011 року складає 7 640 грн. (лише Герої України та СРСР отримуватимуть пенсії без обмежень), – це фактично єдина норма, що знайшла одноголосну підтримку в суспільстві.

«Найбільше від такого обмеження постраждають депутати, судді і чиновники високого рангу, – вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Це відновлення соціальної справедливості рівно в тому вигляді, в якому її вимагали люди в ході громадського обговорення проекту».

Важливим моментом тут є поширення дії цієї норми на раніше призначені пенсії. Ця норма серед іншого може стати приводом для звернення до Конституційного суду відразу після підписання закону президентом. На думку експертів, опозиція має всі шанси виграти процес – як відомо, положення про зменшення існуючих пенсій суперечить рішенню Конституційного суду, який визнав, що при ухваленні законів не можуть бути знижені соціальні стандарти, які діють на час ухвалення закону. Тим більше що судді КС отримують дуже високі пенсії, навіть порівняно з депутатськими.

Власне, Національний форум профспілок України, як і деякі опозиційні партії, вже звернувся до президента з вимогою ветувати закон про пенсійну реформу, прийнятий Верховною Радою. У заяві НФПУ зазначається, що реформа звужує права й свободи понад 14 мільйонів працівників, які регулярно платять внески до Пенсійного та інших фондів, і більш ніж 5 мільйонів, які нерегулярно платять внески до цих же фондів. «Таким чином, пенсійна реформа прямо порушує права понад 20 мільйонів громадян України», – роблять висновок у НФПУ.

Так само і Конфедерація вільних профспілок України закликає президента Віктора Януковича накласти вето на закон про пенсійну реформу, заявляючи про готовність боротися за її скасування "всіма доступними методами". "Конфедерація вільних профспілок України вважає, що проголосований парламентом вночі закон не має суспільної легітимності, оскільки його, за всіма дослідженнями, підтримують лише кілька відсотків громадян. Та й з правової точки зору цей закон – нелегітимний, оскільки суперечить конституційним нормам, зокрема ст. 22 Основного закону України", – йдеться в заяві КВПУ.

Водночас експерти сумніваються в тому, що прийнятий закон буде ветований президентом.

При цьому говорити про пенсійну реформу як доконаний факт зарано – зроблено лише перший крок. У нинішньому вигляді пенсійна реформа зводиться до підвищення пенсійного віку та збільшення трудового стажу, який необхідний для її нарахування. Ці пункти відповідають вимогам Міжнародного валютного фонду і відкривають шлях до отримання Україною нового траншу кредиту.

Водночас і громадськості, і політикуму доведеться усвідомити, що в старіючому суспільстві пенсійна реформа повинна бути перманентною. Як влучно висловився керівник Центру політичного аналізу Володимир Фесенко, «систему доведеться весь час модернізувати, але сьогодні головне почати цей процес – це велосипед, в якому весь час потрібно крутити педалі».

Отже, наступним важливим кроком повинне стати впровадження другого (обов’язкового накопичувального) рівня пенсійної системи, параметри функціонування якого визначаються ухваленим законом. Перелік страхових внесків до накопичувального пенсійного фонду пропонується впровадити починаючи з року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду.

Передбачається, що другий рівень пенсійної системи буде заснований на таких параметрах:

– учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату впровадження системи виповнилося не більше 35 років;

– розмір страхового внеску становитиме 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7%; на відповідний відсоток буде зменшено розмір єдиного соціального внеску, тобто формування накопичувальної пенсійної системи здійснюватиметься за рахунок зменшення відрахувань до солідарної системи;

– адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиме пенсійний фонд;

– через два роки після початку сплати страхових внесків за накопичувальною системою її учасники матимуть право вибрати недержавні пенсійні фонди для накопичення пенсійних коштів.

Функціонування накопичувального рівня пенсійної системи викликає у експертів цілу низку запитань. По-перше, фахівці досить скептично оцінюють ідею, зокрема бездефіцитність бюджету ПФ, в найближчій перспективі.

По-друге, перехід на другий рівень пенсійного забезпечення ще більше актуалізує нагальну проблему детінізації зарплат та легалізації неофіційної зайнятості. Нагадаємо, за приблизними підрахунками експертів, 4 млн. осіб в Україні працюють «в тіні», 2,5 млн. – оформлені на мінімальну зарплату в 960 гривень.

Залишаються невирішеними питання спадковості пенсій у разі впровадження роботи недержавних пенсійних фондів, можливості дострокового використання пенсійних коштів.

Нарешті, сьогодні в Україні стан ринку недержавних пенсійних фондів виглядає порівняно зі світовою практикою досить примітивно, зокрема через низький рівень розвитку ринку цінних паперів. Водночас досвід європейських країн демонструє реальну можливість приватних пенсійних фондів із часом набути статусу потужних гравців на фондовій біржі та стати джерелом фінансування для підприємницьких структур.

На думку глави Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитра Тевелєва, реформа пенсійного забезпечення підштовхне розвиток фондового ринку, стимулюючи появу нових інструментів і підвищення його ліквідності. Країна отримає глобального інвестора, який надаватиме «довгі» гроші під гарні умови. А це саме те, що потрібно нашим підприємствам та економіці, наголосив він у коментарі Reuters.

При цьому залишається актуальним питання гарантування надійності недержавних пенсійних фондів. Експерти прогнозують, що в даному сегменті, швидше за все, в найближчому майбутньому слід очікувати серйозних змін. Наприклад, посилення функцій регулятора (Держфінпослуг) і створення гарантій для громадян. За словами Дмитра Тевелєва, потребують вдосконалення система депозитарного обліку, система обліку і переходу прав власності, повинна бути модернізована біржова системи. «Вся інфраструктура ринку повинна забезпечити пенсійну систему кращими практиками та зрозумілими механізмами. Інакше ця реформа не піде», – наголосив голова державного регулятора.

Окрім цього, перспективним може стати створення корпоративних пенсійних фондів.

Отже, у реформуванні пенсійної системи зроблено перші кроки. У перспективі – пошуки конкретних пропозицій щодо збільшення наповнення Пенсійного фонду, зокрема за рахунок зростання заробітної плати, збільшення зайнятості, ліквідації практики виплат зарплат «в конвертах»; розробка механізмів нарахування та виплати пенсій за накопичувальною системою.