Сьогодні 41% жителів України оцінюють україно-російські міждержавні відносини як напружені й погані. Про це свідчать результати соцопитування оприлюднені Research & brаnding group.

Дослідження громадської думки з актуальних питань україно-російських відносин проводилося в Україні в період з 10 до 20 лютого 2012 року. Соціологи при цьому аналізували дані в динаміці, залучаючи  результати декількох хвиль національних досліджень.

Отже, майже половина українців вважає відносини з Росією «поганими та напруженими», тоді як в цілому добрими і добросусідськими їх називають 17% респондентів. Очевидним є падіння останнього показника практично втричі – від майже 60% респондентів, які позитивно оцінювали якість україно-російських відносин наприкінці 2010 року.

Коментуючи такі результати, керівник Research & brаnding group Євген Копатько серед основних причин, що, на його переконання, визначили песимістичність оцінок, називає економічний аспект – вплив затягнутого газового конфлікту є очевидним. Водночас соціолог підкреслює несприятливість вітчизняного інформаційного поля – висвітлення україно-російських відносин, на його думку, є «досить негативним».

Політичні експерти при цьому відзначають вплив останніх різких заяв російських високопосадовців на адресу України. За словами російського політолога Станіслава Бєлковського, головною причиною того, що кількість українців, які вважають відносини Києва та Москви поганими, зростає, є дії російської влади. «Ситуація навколо газової війни (віртуальної чи реальної – це вже не має значення) доводить українському народові, що Росія не є лояльною до України. Українському народові доведено, що Україна та Росія перебувають на різних напрямках, і цього не можна змінити», – запевняє політолог.

При цьому, як наголошує соціальний психолог Олег Покальчук, говорячи про ставлення українців до Росії, важливо чітко розрізняти ставлення до держави і ставлення до нації. Українці доброзичливо налаштовані до російського народу, чого не скажеш про ставлення до Росії як до спадкоємиці Радянського Союзу, підкреслює він.

На користь такої оцінки свідчить зріз відповідей, отриманих R&В group на запитання про сприйняття Росії жителями України: більш як половина українців (57%) сьогодні в цілому позитивно сприймають Росію в якості братської країни (20%), дружньої держави (23%) і стратегічного партнера України (14%). Близько чверті респондентів (24%) сприймають Росію як просто сусіда України.

Цікавим виявився результат опитування ставлення українців до Росії як до «закордону»: лише 40% респондентів сприймають так сусідню країну, тоді як 58% не згодні з таким визначенням. Коментуючи таке ставлення, Євген Копатько наголосив на тому, що тут йдеться про «невикористаний ресурс», що є, на його думку, «великою помилкою» як української, так і російської влади.

Водночас відзначимо, що варто брати до уваги й інший аспект: ставлення українців до Росії як до країни «братської», як можна припустити, має своїм наслідком і відповідні очікування, що переносяться на економічні відносини та приводять до недостатнього розуміння чи навіть негативного сприйняття прагматичної політики у відносинах двох країн. Із економічної площини цін, формул, угод відносини переносяться в площину «сімейну»: знижок, взаємних заліків, додаткових умов, відмова від яких якраз і могла б зробити відносини двох держав прозорими, прогнозованими та усунути приводи до низки взаємних завищених очікувань, а отже, й образ. Проте, як бачимо, громадська думка сильно «заточена» на емоційну складову відносин із відповідними наслідками.

При цьому не виключено, що усвідомлення прагматизму російської політики щодо України, а отже, і незалежності її від персоналій, відбилося у відповідях на запитання про уподобання українців щодо постаті майбутнього російського президента. Презентуючи результати дослідження, Євген Копатько звернув увагу на запропоноване респондентам запитання: «Якби Ви були громадянином Росії, кого б Ви хотіли бачити наступним президентом РФ?». Близько третини українців (29%), якби були громадянами Росії, хотіли б бачити наступним президентом Росії Володимира Путіна, а кожен п’ятий (19%) – альтернативного кандидата. «Байдуже» – таку відповідь дали понад 40%. Щодо останнього показника висловимо припущення: певна частина українців вважає, що від зміни особистостей на чолі Російської Федерації її політика принципово не зміниться.

Проте цілком можливо, що така позиція є результатом, за формулюванням Євгена Копатька, «відкладених очікувань»: українці чекають змін у міждержавних відносинах у зв’язку зі зміною влади в Росії. Показово, що, на думку 30% українських респондентів, черговий прихід на президентську посаду нинішнього прем’єра Російської Федерації «в цілому позитивно» вплине на розвиток україно­російських відносин.

На думку Євгена Копатька, відносини з Україною стануть одним із ключових напрямків зовнішньої політики Росії після президентських виборів у цій країні. «Нас очікує велика динаміка в російсько­українських відносинах. Це буде важливо і для російської, і для української сторони», – зазначив соціолог. Розв’язання неврегульованих питань є важливим для Росії та «вкрай важливим» для України, яка готується до власних виборів.