Державна комісія з врегулювання фінансових послуг має намір відкоригувати порядок реєстрації договорів перестрахування. Таку заяву зробив директор департаменту реєстрації, ліцензування,  дозвільних процедур Держфінпослуг Олександр Калінін на круглому столі у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Організаторами заходу, що зібрав гравців страхового ринку, представників кредитних спілок та членів Дернфінпослуг, виступила редакція газети «Україна Бізнес Ревю» за пітримки профільного парламентського комітету. У форматі переговорів відбулося обговорення нагальних питань галузі.

 Про наболіле

Ситуація, що склалася навколо реєстрації договорів перестрахування викликає у гравців ринку неабияке обурення.  За словами страховиків, для того, щоб зареєструвати договір або отримати ліцензію на окремий вид діяльності, яким займається компанія в Держфінпослуг, їм доводиться чекати місяцями, а іноді навіть роками.

Такі бюрократичні перешкоди з боку комісії заважають нормальній роботі, як окремих страховиків так і ринку в цілому. «У нашій компанії, в якій працюють 12 кваліфікованих юристів, отримання ліцензії зайняло чотири місяці. Причому дочекатися відповіді на питання: на якій підставі компанії відмовлено у її виданні теж не вдалося. Відтак, ми не змогли взяти участь у державному тендері», - скаржиться представник СК «Дніпромед».

Раніше віповідаючи на питання чому співробітники комісії повертають договори без пояснень, Олександр Калінін відповів, що у рамках боротьби з корупцією співробітникам Держфінпослуг заборонено надавати будь-які роз`яснення учасникам ринку.

На сьогодні,  на жаль, такі випадки непоодинокі. Більшість компаній не можуть пройти  процедуру реєстрації навіть не з фінанансових важелів, а здебільшого через орфографічні помилки або опечатки у поданих документах.   «Фактично, за таких умов регулятора перетворили в літредактора. Це хибна, концептуально не вірна модель, – застерігає Олександр Завада, голова Федерації убезпечення. – Підставою для відмови в реєстрації  є дуже довгий список, що містить і редакційні правки, які  ані до системного страхування, ані до платоспроможності не мають жодного відношення.  Тому  ми вважаємо, що логічним буде ухвалити зміни до положення або взагалі скасувати такий механізм».

Затягування реєстрації договорів перестрахування призводить до небажання відомих перестраховиків працювати з Україною. Член Ліги страхових організацій  Наталія Гудима запропонувала виключити з положення реєстрації договорів з нерезидентами. Тому що для контролю за ними існує вимога за рейтигами, а також отримання дозволу в НБУ на купівлю валюти для здійснення платежів за договорами перестрахування.

«Більше того, я вважаю, що проблема не лише в реєстрації договорів перестрахування. Тут треба вносити зміни до тих тих положень, що стосуються діяльності нерезидентів. А можливо, взагалі відмовлятися від цих положень, тому що є низка інших нормативних документів, що регламентують перестрахування з нерезидентами. Треба повертатися і обговорювати проблему, що пов`язана, зокрема, з реєстрацією правил страхування. Треба повертатися до законодавчої ініциативи та вгазалі відходити від правил страхування. Тому що це ринкові умови роботи. Варто ініціювати, в тому числі йі Держфінпослуг прискорити роботу над проектом Закону про страхування», - висловила власну пропозицію Наталія Гудима.

Подібна ситуація  з дозвільних процедур склалася і навколо кредитних спілок. Отримати ліценцію тут також справа не з легких. Так,  за словами президента Національної асаціації кредитних спілок України Петра Козинця, на сьогоднішній день на ринку фінансових послуг працює 608 кредитних спілок. Із них ліцензії має лише 241 спілка, а решта – а це не багато не мало – 360 фінанансових установ – не можуть отримати дозвільні документи. «Із них, я допускаю, лише 50 не мають проблеми з отриманням ліцензії через власні фінансові показники.  Все інше – це бюрократичний підхід з боку Державної комісії, яка паралізує роботу абсолютно здорових кредитних спілок», – підкреслює Петро Козинець.

 Ідей – багато. Результат гальмує…

Власне, в головному чиновники, нібито, й не сперечаються зі страховиками. За словами директора Департаменту реєстрації ліцензування дозвільних процедур Держфінпослуг Олександра Калініна, механізм справді далекий від ідеалу. Однак, у працівників Держфінпослуг просто «зв’язані руки».

«Проблема тут не в нас, а в законодавчій базі, – скаржиться чиновник. – Є відповідні норми і ми зобов’язані їх виконувати. Що ж стосується зауважень про занадто забюрократизовануу діяльність нашого Департаменту, то я їх рішуче відкидаю. Перестрахування по-українськи стоїть, умовно кажучи, на «трьох китах»: перший – це закон про регулювання ринку фінансових послуг; другий – закон про страхування; і третій – наше положення про реєстрацію. Цей документ є публічним нормативним актом, котрий пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції. Відтак, його положень ми й дотримуємося у своїй роботі».

Також Олександр Калінін звернув увагу на те, що в даній ситуації адміністративні відносини певною мірою втручаються у громадсько-правові. А звідси – й потенційні конфлікти.

Як уже було сказано, найбільше від недосконалого механізму страждають нерезиденти. Це підтверджує, до речі, й саме керівництво Держфінпослуг. За словами заступника голови цього ваідомства Віктора Берліна, за нерезидентами закріплено близько 80 відсотків договорів перестрахування. «А от що стосується перестрахування всередині ринку, то давайте не будемо лукавити: прем’єр-міністр і уряд ставлять перед нами завдання розібратися з ним якнайшвидше».

Фактично, це означає, що зміна порядку реєстрації договорів перестрахування – не за горами. Ще один показовий момент: Олександр Калінін говорить про те, що на сьогодні перевірку договорів перестрахування та їхню реєстрацію здійснюють лише троє (!) співробітників (тобто, певні бюрократичні проволочки, все ж таки, існують? – авт.). Разом з тим, на смьогодні вже ухвалене рішення про створення окремого підрозділу з реєстрації договорів перестрахування.

І ще одна цікава статистика, що підтверджує необхідність посилення кадрового потенціалу комісії. Віктор Берлін навів наступні цифри: станом на 30 липня реєстрацію в Держфінпослуг проходило усього 10 відсотків поданих договорів. А на кінець вересня ця цифра зроста до 60 відсотків. Повторимося: левова частка з них – договори з нерезидентами.

Хоч би там як, а й без втручання в цей процес законотворців, схоже, не обійтися. Власне, саме тому на круглому столі були присутні народні депутати. Зокрема, голова підкомітету з питань контролю та законодавчого забезпечення регулювання ринків фінансових послуг Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Андрій Пінчук пообіцяв сприяти в розрубанні цього «гордіївого вузла». «За результатами круглого столу наш підкомітет розгляне це питання. Якщо потрібні зміни в законодавстві, ми їх ініціюватимемо. Однак, на мою думку, суттєво поліпшити ситуацію можна й, так би мовити, внутрішніми резервами комісії».

Показово, що в Комітет Верховної Ради з питать фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики скарги  від підприемців надходять регулярно. Найбільше – стосовно реєстрації договорів перестрахування, особливо з нерезидентами. Трапляються й інші скарги, вони надходили і продовжують надходити, оскільки проблема досі не вирішена.

Існує ще група скарг щодо дозвільних процедур. Є загальні скарги на недосконалість нормативних документів Дерфінпослуг. Але спільною рисою, яка об’єднує всі ці скарги – це навіть не рішення Держфінпослуг, а процедура і ненадання будь-яких пояснень до причини у відмові. Комитет, на жаль, не може впливати на нормативні документи регулятора. А тим паче на прийняття документів. Та, все ж, позиція Комітету була й буде однозначною: бути посередником між страховими компаніями і регулятором.