Серед фахівців страхової галузі України важко знайти того, хто б не погодився з необхідністю змін та не підтримав би думку про те, що ринок потребує єдиної стратегії розвитку.

Учасники ринку наголошують на необхідності реорганізації регулятора, що призведе до змін у роботі страховиків, і виході на новий рівень діяльності всього ринку страхових та інших небанківських фінансових послуг.

Власне, в цьому напрямку здійснюються певні кроки. Наприклад, як повідомив голова підкомітету з питань контролю і законодавчого забезпечення регулювання ринків фінансових послуг Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики Андрій Пінчук, профільний комітет Верховної Ради спільно з представниками об'єднань страховиків підготували нову редакцію законопроекту про страхування; планується, що найближчим часом вона буде внесена до парламенту. За його словами, новий закон розроблений у зв'язку з «необхідністю адаптувати законодавство України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу».

На переконання Андрія Пінчука, сфера страхування в Україні переживає не найкращі часи і потребує кардинальних змін, щоб повернути довіру споживачів до страхування. А цього можна досягти лише шляхом удосконалення законодавчої бази, розвитку представницької мережі страхових компаній. Тож новим законом пропонується посилити контроль за дотриманням страховиками вимог до платоспроможності й фінансової стійкості, в цілому удосконалити моніторинг діяльності компаній, відшліфувати процедури державного регулювання у сфері страхового посередництва.

Профільний комітет Верховної Ради для запровадження європейських стандартів з класифікації ризиків у страхуванні також уважає за необхідне вдосконалити порядок ліцензування страховиків, підвищити вимоги до формування статутного капіталу, впровадити міжнародні норми корпоративного управління та пруденційного нагляду, підвищити захист страхувальників і сприяти розвиткові довгострокового страхування життя.

Андрій Пінчук запевнив, що нова редакція закону враховує базові рекомендації Директиви Європейського парламенту і Ради Європи і «вирішує ряд актуальних питань страхового ринку України».

Не зупиняючись на гіпотетичній ефективності нового законодавства, погоди

мося, що присутність великої кількості європейських страхових груп на ринку страхових послуг України та прагнення нашої країни до вступу в Європейський Союз спонукає нас до того, щоб адаптувати законодавство України у сфері страхування до європейських нормативів.

У цьому контексті доречним є ознайомлення з досвідом Польщі в трансформації

страхового сектору.

Посольство Республіки Польща спільно з Міжнародним фондом Блейзера розпочали цикл конференцій під назвою «Європейська інтеграція України. Польський досвід проведення економічних реформ: уроки для сьогоденної України». Перша з них – «Двадцять років трансформації у фінансовому секторі Польщі.

Польське ноу-хау для України» – об’єднала у пошуках точок дотику провідних науковців та політиків Польщі й України. В рамках конференції директор сектору страхування Комісії фінансового нагляду Дагмара Вєчорек-Бартчак поділилася польським досвідом трансформації страхового сектору, який, як наголосила експерт, має велике значення для польської економіки, адже забезпечує роботою майже 35 тисяч осіб та велику кількість агентів; також у розпорядженні польських страхових компаній перебуває близько 9% випущених урядом боргових паперів.

За словами експертів, вже понад десять років польський страховий ринок невпинно зростає, перевищуючи темпи розвитку всієї польської економіки і складаючи близько 10% щорічного приросту (найбільша річна динаміка зафіксована в 1997 році – 150%). Загалом упродовж 20 років страховий ринок Польщі збільшився на 36,5%, з 1998 року ринок ризикового і особистого страхування виріс на 54%, а ринок страхування життя – в чотири рази. В 2008 році було отримано найбільшу премію в історії страхового сектору – майже 60 млрд. злотих.

Насамперед варто відзначити, що польський страховий ринок сьогодні контролюється Комісією фінансового нагляду (розпочала свою діяльність у 2006 році) та регулюється такими правовими актами, як закон про страхову діяльність, закон про страхове посередництво, закон про страховий та пенсійний нагляд.

Метою діяльності Комісії є забезпечення ефективного функціонування цього ринку,

його стабільності, безпеки та прозорості, довіри до фінансового ринку, а також забезпечення захисту інтересів учасників ринку.

Головними завданнями поточного нагляду Комісії за діяльністю страхових компаній є: у сфері системного нагляду – надання або відкликання дозволів, моніторинг відповідності праву статутів, складу керівних органів суб’єктів, змін у структурі власності; у сфері фінансового нагляду – моніторинг платоспроможності та безпеки, ліквідності та рентабельності вкладів, а також відповідність активів технічно-страховим резервам; ведення баз даних звітів компаній.

У страховому бізнесі в Польщі переважають акціонерні товариства, товариства взаємного страхування та відділення страхових компаній з країн єврозони.

За даними Дагмари Вєчорек-Бартчак, сьогодні на польському ринку страхових

послуг представлено 63 ліцензовані страхові/перестрахові компанії, серед них – 20 компаній страхування життя. Всі компанії є членами Польської страхової палати. Крім цього, компанії, що спеціалізуються на обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності автовласників, в обов'язковому порядку беруть участь у Страховому гарантійному фонді.

За оцінками експертів, польський страховий ринок є досить консолідованим. П'ять найбільших страхових компаній займають близько 65% всього ринку. Така консолідація відбулася завдяки найбільшій польській страховій компанії PZU (вона присутня, до речі, і на ринку України).

Проте, як констатують фахівці, з кожним роком доля PZU на ринку страхових послуг Польщі зменшується.

У період трансформації страхового сектору відбулися численні злиття та поглинання, що було пов’язано з рішеннями іноземних страхових груп, 7 страховиків збанкрутіли. Сьогодні на польському ринку переважають компанії з іноземним (близько 70%), переважно з австрійським та німецьким, капіталом. Участь іноземних страховиків сприяє конкуренції на ринку, що означає більш високий рівень обслуговування і конкурентні ціни. Це також стимулює впровадження на ринку нових страхових продуктів, які більше відповідають інтересам та потребам клієнтів.

Структуру ринку формують правові рамки страхового бізнесу та попит на страхування. На початкових етапах розвитку переважало ризикове страхування, але мірою розвитку страхового сектору економіки структура ринку наблизилася до європейських стандартів, і на сьогоднішній день близько 69% за обсягом зібраних страхових внесків належить страхуванню життя.

Серед ризикового і особистого страхування, за інформацією Дагмари ВєчорекБартчак, транспортне страхування становить близько 60%, страхування майна – близько 18%, страхування від нещасних випадків та цивільної відповідальності – близько 5,5%.

Польському ринку характерне різноманіття каналів продажу страхових продуктів: у страхуванні життя домінуючим каналом є продаж полісів співробітниками відділень страхових компаній (27%), агентами (25%) та за посередництвом банків (23%).

У ризиковому і особистому страхуванні основна дистрибуція лягає на плечі агентів (47%) і співробітників відділень (21%).

Значну позицію у продажах займають страхові брокери (14%). Страхові компанії все більше цікавляться каналом прямих продажів, який приносить лише 1% премії, проте досить динамічно розвивається. Варто зазначити, що вже сьогодні окремі страхові компанії Польщі почали продавати свої поліси за допомогою Інтернет і по телефону.

В контексті досвіду трансформації фінансового сектору Польщі на конференції обговорювалися головні ризики та проблеми у діяльності страхових компаній, зокрема підготовка до проекту про платоспроможність (Solvency ІІ), порушувалися проблеми надмірної пропозиції, низької рентабельності пропонованих продуктів.

Що стосується перспективи розвитку страхової галузі в цілому, то експерти прогнозують, що в найближчі роки на польському страховому ринку домінуватиме тенденція до подальшого зростання долі страхування життя. Адже, як наголосила Дагмара Вєчорек-Бартчак, незважаючи на фінансову кризу, польські громадяни постійно думають про своє майбутнє і зацікавлені в купівлі полісів. Прогнозується й зростання частки пенсійного страхування, яка на сьогодні є однією з найнижчих.

Фахівці передбачають також зростання частки фінансового страхування у зв’язку із підвищенням значення гарантії застрахованих, що автоматично збільшується в умовах кризи. Відзначається, що зростання цього сектору раніше стимулювалося економічним розвитком і постійно зростаючими інвестиціями з фондів ЄС.

Страхування юридичних ризиків (правова допомога), яке в 2008 році досягло 235%, експерти називають перспективною та не використаною повною мірою потребою польського суспільства.

Прогнозується, що нові канали дистрибуції – за посередництвом банків і пряме страхування – стануть більш значущими.

Поки що важко спрогнозувати, чи набере пряме страхування в Польщі такого ж розмаху, як у Великобританії, в якій понад 30% всіх премій отримуються саме від прямих продажів. Очевидним є той факт, що за нестабільної фінансової ситуації в ЄС поляки, напевно, потягнуться до більш дешевих страхових рішень, які сьогодні пропонує пряме страхування.

На переконання голови Європейської організації страхування і пенсійного забезпечення (EIOPA) Габріеля Бернардіно, нинішня ситуація для страхової галузі більш небезпечна, ніж криза 2008 року. «Ризики зараз, звичайно, інші в порівнянні з тими, що були колись. І нинішня криза для страхової галузі небезпечніша, ніж, скажімо, криза 2008 року. Зараз ми маємо справу з системною кризою. Винні в цьому тісні зв'язки між державами та банками. Але страховики інвестують гроші своїх клієнтів диверсифіковано і на тривалі терміни. Природно, деякі страхові компанії можуть потрапити у скрутне становище, однак ризиковий менеджмент є для страховиків основним бізнесом», – зазначив він.

На думку Габріеля Бернардіно, необхідно враховувати можливість виникнення системних ризиків у разі, якщо страховики вийдуть на ринок з фінансовими продуктами, схожими на ті, що вже існують у банківському секторі.

Повертаючись до українського страхового ринку, фахівці відзначають: не варто чекати, що на фоні економічних проблем страховий ринок України запрацює так само, як в європейських країнах. Саме час страховим компаніям зайнятися поверненням довіри до себе.

На переконання експертів, страховикам сьогодні слід активніше вирішувати кадрове питання – повноцінна підготовка  фахівців для ринку страхування ще не поставлена на потік, тож компаніям потрібно самостійно підвищувати кваліфікацію своїх співробітників.

Також слід не нехтувати дотриманням умов добросовісної конкуренції та необхідністю захисту від монополізації деяких видів страхування і окремих галузей.

Страховикам слід брати активну участь у вдосконаленні профільного законодавства.

А вивчення досвіду реформування страхового сектору європейських країн дасть змогу не повторювати чужі помилки, а також ефективно впроваджувати нові страхові продукти, безболісно (наскільки це можливо) адаптуватися до європейського законодавства.