Історія навчила нас, що розвиток і прогрес, які приносять лю­дям нові блага та можливості, на жаль, завжди супроводжуються негативними явищами. Індустріа­лізація дала нам масове виробни­цтво товарів, але вона ж поклала початок варварському винищенню природи і класовій нерівності. Бо­ротьба за національні та соціальні права зробила аксіомою принципи рівності і справедливості, але час­то призводить до кровопролиття і негативних проявів патерналізму.

Так, і масова комп’ютеризація, і стрімкий розвиток цифро­вих технологій, які максимально спростили людині всі технологіч­ні та виробничі процеси, полег­шили її існування та перевернули уявлення про роботу, кар’єру, дозвілля, фінанси і навіть осо­бисте життя, приховують у собі серйозні небезпеки. Ми хочемо поговорити про одну з найакту­альніших.

Серед установ, які намагають­ся максимально швидко брати на озброєння технологічні новин­ки, чільне місце посідають банки. Вони мало не щомісяця пропону­ють нам сервіси, що дозволяють максимально легко і просто розпо­ряджатися своїми грошима. Пла­тіжні карти і банкомати вже давно стали частиною нашого життя, а інтернет-банкінг, купівля товарів через всесвітню мережу – не «за­морська» екзотика. На жаль, цим користуються не лише клієнти, а й злочинці.

Кіберзлочинність – явище но­вітньої, цифрової доби. Саме це й робить «кіберів» набагато не­безпечнішими й ефективнішими за своїх «класичних» колег-шах­раїв.

Це люди, які працюють голо­вою і роблять свої «справи», не відходячи від свого комп’ютера або сидячи на лавочці з ноутбу­ком і мобільним телефоном. Для сучасних «технарів» це часто ідеальний спосіб заробити і ре­алізувати себе. Біда в тому, що, як будь-який вид шахрайства, кіберзлочинність розвивається за класичним сценарієм – оди­наки об’єднуються і гуртуються, утворюючи організовані злочин­ні угрупування. Гуртом, як то кажуть, і батька легше бити. А красти чужі гроші – тим більше. Злочинці не стоять на місці. Їхні методи вдосконалюються і стають дедалі складнішими. Відповідно, реагують і правоохоронці.

Останнім часом проблема кі­берзлочинності набула глобаль­ного масштабу, а збитки від ді­яльності кібершахраїв сягнули десятків мільярдів доларів. Для протистояння кібершахраям в світі створюються спеціальні під­розділи і структури. Їхні повнова­ження постійно розширюються, а технічні можливості посилюють­ся. Останній приклад – Європей­ський центр боротьби з кіберзлочинністю, який запрацював на початку 2013 року.

Україна – не виняток. Зі зрос­танням обсягів безготівкових роз­рахунків зростає і кількість потер­пілих від кібершахраїв. За даними НБУ, у 2011 році кількість проти­правних операцій за платіжними картами українських банків зросла до 7,6 тис. порівняно з 2,9 тис. ро­ком раніше. Обсяг неправомірно списаних коштів збільшився май­же в півтора рази – з 6,3 млн до 9,1 млн грн. І це лише офіційна ста­тистика, до того ж за 2011 рік.

СБУ і МВС в особі Управління боротьби з кіберзлочинністю опи­нилися на вістрі війни з «кібера­ми». На жаль, їхніх зусиль замало. Особливо, зважаючи на наші укра­їнські реалії.

ВСЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ ТИЖНЕВИКА "УКРАЇНА БІЗНЕС РЕВЮ" №5-6 ВІД 11.02.2013