Тема геополітичного вибору України актуалізувалася в контексті негативної реакції Заходу на вирок у праві Юлії Тимошенко: низка подій та заяв стали підставами для висновку окремих експертів про зміну вектору українського руху із європейського на проросійський.

Найбільш резонансними подіями стали відміна візиту Віктора Януковича до Брюсселя, запланованого на 20 жовтня, та завершення переговорів про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Та й заяви вітчизняних високопосадовців створювали враження, що геополітичний вибір Україна вже зробила, причому не на користь Європи. То віце-прем’єр Сергій Тігіпко погрожує Європі «переорієнтацією на Митний союз», то сам президент пов’язує відмову від свого візиту до Брюсселю із різкими заявами євро чиновників. "Я не збираюся просити про послугу. Ми - партнери. Якщо необхідно зустрітися, я готовий. Якщо ні, я полечу далі", - сказав він.

Саме ці події сталь підставою для виникнення малооптимістичного для прибічників євроінтеграції інформаційного фону. Водночас «ховати» європерспективи нашої країни, звісно, рано: відверто провальний сценарій негативно сприйметься не лише в Україні, його прагнуть уникнути і наші союзники в ЄС. Саме цю позицію підтвердила і ухвалена наприкінці минулого тижня на пленарній сесії Європарламенту резолюцію щодо ситуації в Україні.

Загалом резолюція підтверджує право України претендувати на членство в ЄС, однак, при цьому проголошує стурбованість щодо політичних переслідувань, згортання свободи слова, намірів змінити виборче законодавство. Європейський парламент пов'язав справу Юлії Тимошенко із підписанням угоди про асоціацію: депутати наголосили, що збереження в силі вироку колишньому прем’єр-міністрові «поставить під загрозу підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її ратифікацію». ЄП не лише занепокоєний тим, що судовий процес проти Юлії Тимошенко «повністю суперечить проголошеній українським урядом відданості демократії та європейським цінностям», а й висловлює свою «щиру стурбованість тривалим перебуванням під вартою колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якому поки що не був винесений вирок, та іншими аналогічними справами». Також ЄП висловив занепокоєння "певними ознаками згортання демократичних свобод, а також можливим перетворенням державних інституцій на інструменти здійснення партійних цілей та політичної помсти".

Водночас Європарламент вважає, що нещодавно перенесена зустріч з президентом Віктором Януковичем "могла б стати чудовою можливістю вирішити серйозні проблеми, озвучені українській владі, а також відновити конструктивний діалог, який міг би привести до парафування Угоди про асоціацію за умови, що буде досягнуто значного прогресу щодо усунення існуючих технічних та політичних перешкод». З огляду на це Європарламент закликав Раду ЄС та Єврокомісію заново призначити перенесену зустріч з президентом Віктором Януковичем так, щоб вона відбулась до запланованого на грудень 2011 року Саміту Україна-ЄС.

Також ЄП закликав Єврокомісію допомогти судовій реформі в Україні, краще використовуючи Програму розбудови спроможностей ЄС, а також розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня для допомоги Україні в її зусиллях щодо гармонізації із законодавством ЄС, включаючи судову сферу.