Які податкові наслідки передбачені Податковим кодексом України (ПКУ) для платників податку на прибуток (страховиків та страхувальників) у разі розірвання договору довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення?

ПКУ продовжено застосування пільгового режиму в частині віднесення до витрат платників податків – роботодавців страхових платежів, які сплачуються  ними на користь своїх працівників по договорах довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення (п. 142.2 ст. 142 Кодексу).

Згідно з наведеним пунктом, якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку зобов’язаний сплачувати за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право включити до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, загальний обсяг якої не перевищує 25% заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у розділі IV Кодексу, протягом такого податкового періоду, а саме граничного розміру доходу, який дає право на застосування податкової соціальної пільги – суми, що дорівнює розміру місяч¬ного прожиткового мінімуму, діючого для працездат¬ної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп. 169.4.1 р.169.4 ст. 169 Кодексу).

Одночасно у разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення у Кодексі, як і за часів дії закону про прибуток, передбачена відповідальність та відповідні санкції до платників податку.

Що стосується платника податку – роботодавця, який достроково розриває договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення найманих працівників або порушує інші вимоги, встановлені Кодексом до таких договорів, зокрема нормою пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14, та який відповідно збільшив витрати  у порядку, передбаченому п. 142.2 ст. 142, то Кодексом встановлено особливі правила включення до його доходів  попередньо сплачених страхових внесків, що були віднесені до витрат, із нарахуванням у встановленому порядку пені в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України (пп. 156.2.2 п. 156.2 ст. 156).

В свою чергу, на відміну від закону про прибуток, яким передбачалися податкові наслідки окремо як для страховика, так і для роботодавця-страхувальника у разі розриву договорів, у Кодексі для страхових компаній, що здійснюють операції зі страхуванням життя, будь-яких наслідків з метою оподаткування у випадку розриву договору довгострокового страхування життя  чи з недержавного пенсійного забезп