Об издательстве Подписка Наука Реклама Распространение Отчетность ПартнерыМедиа Контакты RSS RRS | Добавить в избранное в избранное |
Издательский дом
Для содержимого этой страницы требуется более новая версия Adobe Flash Player.

Получить проигрыватель Adobe Flash Player

Освіта на експорт

"Мы все учились понемногу, чемуибудь и какибудь ..." Пройшло майже 200 років з того моменту, як Пушкін написав ці рядки, а питання отримання якісної вищої освіти, як і раніше, хвилює і випускників, і їхніх батьків.

Ні для кого не секрет, що українські вищі учбові заклади через різні причини не дотягують до рівня провідних університетів світу. В міжнародних рейтингах університетів вітчизняні вузи не входять навіть у дві сотні найкращих. Нині в Україні 862 вищих навчальних заклади. За цим показником ми майже у вісім разів обігнали Велику Британію (там «усього» 98 ВНЗ), більш як удвічі Німеччину (324), Канаду, Францію, США...

Здобути освіту бекоштовно нині мають можливість одиниці. Та й з кожним роком такої нагоди стає все менше. Тож переважна більшість студентів навчаються на комерційній основі. Середня вартість навчання у вузах, які входять до першої десятки рейтингу кращих вищих учбових закладів України, становить близько 20 тисяч гривень на рік. І це вартість лише навчання, сюди ще треба додати витрати на проживання, придбання підручників, навчальних матеріалів і т. д. Втім, заплативши гроші, студенти не завжди отримують гарантію отримання якісної освіти та майбутнього працевлаштування. Багато абітурієнтів сьогодні розуміють, що за гроші, які вони платять у вітчизняних ВНЗ, можна отримати диплом за кордоном.

Популярність зарубіжної освіти серед української молоді останніми роками стрімко зростає. Польські, чеські, угорські та прибалтійські виші полюють за українськими абітурієнтами. Головне, що змушує університети колишніх соцкраїн поповнювати свої студентські лави українцями, – криза на ринку трудових ресурсів і відтік власних молодих фахівців до країн Західної Європи. Так, за висновком експертів, у Польщі, як і в багатьох інших країнах на сході ЄС, виник дефіцит технічних фахівців і професіоналів у сегменті комп'ютерних технологій, тому саме технічні вузи частіше за інших надають українцям можливість безкоштовного навчання. За даними Посольства Польщі в Україні, в нинішньому навчальному році 2,5 тисячі українців навчаються в Польщі.

Потрапити на навчання у вузи Польщі, Чехії та Угорщини нескладно. Наприклад, у Польщі вартість контрактного навчання складає приблизно 2 тис. євро на рік, приймають абітурієнтів без вступних іспитів, сертифікати українського ЗНО польським вузам також не потрібні, потрібні лише атестат при вступі на бакалаврат чи диплом бакалавра при вступі до магістратури. Жоден вуз не наполягає на обов’язковому пред’явленні сертифіката про знання мови, хоча наявність такого документа вітається. Що ж стосується навчання англійською мовою, яке пропонують уже понад 30 університетів, то сертифікат на знання англійської необхідний. Деякі вузи в першому семестрі так будують навчальний план, щоб підтягнути рівень знання мови іноземними студентами. Крім того, українці, які мають карту поляка – документ, що підтверджує їхні польські корені, – при вступі до держвузу прирівнюються у правах до громадян країни, що дає їм можливість претендувати на бюджетні місця.

Велика кількість українських студентів навчається в Росії (понад 7 тисяч). Це пов'язано з наявністю певних домовленостей між двома державами, географічною близькістю, відносно низькою в порівнянні з західними вузами ціною навчання, відсутністю мовного бар’єру, близькістю освітніх програм. Більше того, Міносвіти РФ повідомляє, що Росія готова вдвічі збільшити квоти на безкоштовне навчання українських студентів у своїх вишах (сьогодні квота для України – 321 студент на рік).

Також багато наших співвітчизників нині навчається у Великій Британії, адже саме ця держава славиться найпрестижнішими закладами освіти. Популярні серед українців і університети Сполучених Штатів, Канади, Італії, Німеччини, Швейцарії, Австралії, але навчання тут коштує дорого.

Як стверджують фахівці, практично всі, хто здобуває освіту за кордоном, залишаються там працювати. Лише ті, хто їде за програмами США, повертаються додому: у документах зафіксовано, що після закінчення навчання студент зобов’язаний повернутися на батьківщину і впродовж двох років не має права в’їзду до США.

Отже, українським вишам доводиться змагатися за абітурієнтів із закордонними учбовими закладами, і з часом ця боротьба, очевидно, лише посилюватиметься. Більше того, наша вища освіта ризикує втратити іноземних студентів – тривожні симптоми можна побачити вже зараз: деякі країни відмовилися визнавати вітчизняні дипломи низки українських вузів, обґрунтовуючи це низьким рівнем знань та практики і розвиненою корупційною системою в Україні. Так, лише за останній місяць пролунали дві заяви про відмову від української вищої освіти. Саудівська Аравія повідомила про невизнання дипломів усіх без винятку українських вузів. У відділі визнання дипломів при Міністерстві вищої освіти Саудівської Аравії повідомили, що відомство не схвалило жодного українського диплома та не рекомендувало саудівським студентам вчитися в Україні чи будь-якому університеті, не схваленому міністерством. Українська освіта більше не влаштовує й іранців: у жовтні цього року посол Ірану в Україні Акбар Гасемі-Аліабаді заявив про відмову держави визнавати дипломи українських медичних вищих учбових закладів. "На жаль, багато українських ВНЗ ще не досягли міжнародних критеріїв, міжнародних показників, за якими вони готують своїх студентів", – пояснює посол. Він зазначає, що за останніх 10 років кількість іранських студентів, які навчаються в українських вузах, значно зменшилася. За даними Гасемі-Аліабаді, якщо 10 років тому кількість іранців, які навчалися в Україні, становила 65 тисяч, то на даний момент в Україні навчається менше 1,2 тисячі іранців. "В Ірані останнім часом якість освіти підвищилася", – пояснює посол ситуацію, що склалася. Він зазначає, що поставив перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України питання щодо засідання спільного міжвідомчого комітету з вирішення питань співробітництва в сфері освіти України та Ірану, але досі не отримав відповіді. Раніше його країна підтвердила, що відмовляється визнавати українські медичні дипломи. Іран пояснив це розбіжністю в програмах.

Якщо врахувати, що в 2009 році уряд Кувейту вирішив відмовитися від навчання своїх студентів у п'яти вузах України – в Сумському державному університеті, Українській медичній стоматологічній академії Полтави, Харківському національному медичному університеті, Українській державній академії залізничного транспорту Харкова та Харківському національному університеті радіоелектроніки, – констатувавши «низький рівень освіти» в них, можна говорити про негативну тенденцію. Якщо ж згадати вже неодноразові скандали з фальшивими дипломами, що мали місце в Україні, то навіть можна спрогнозувати загрозу ретутації вже не лише вітчизняних вишів, а й країни.

Українські чиновники стурбованість висловили, принаймні вголос, але не схоже, щоб проблема розглядалася як системна, якою вона, без сумніву, вже стала. Міністр освіти Дмитро Табачник уточнює: наразі претензії висунуті конкретно до медичних вузів, а вони підпорядковуються Міністерству охорони здоров'я. «Ситуація неприємна тим, що Іран, а тепер і Саудівська Аравія, ставить під сумнів всі наші документи про вищу освіту», – зазначив Табачник. «Якщо є претензії до рівня знань студентів, це треба вирішувати в індивідуальному порядку, хай вони проходять перевірку у своїй країні», – радить керівник Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва. Очевидно, що освітні відомства іноземних країн навряд чи з розумінням поставляться до ідеї оплачувати навчання фахівців в Україні, а потім їх перепровіряти – хіба надання диплома не передбачає складання екзаменів, у тому числі й державних?

Нагадаємо: наша країна посідає дев’яте місце в світі за кількістю іноземних студентів: у 2010/2011 навчальному році вищу освіту в Україні отримували 46,6 тисячі іноземців – громадян із 134 країн Європи, Азії, Африки й Америки (головним чином із Китаю, Росії, Індії, Йорданії, Сирії, Ірану, Малайзії, Туркменістану, Туреччини, Молдови). Навчання закордонних студентів приносить вишам нашої країни близько 120 мільйонів доларів на рік, що на 11% фінансує всю систему вищої освіти (розмір плати за навчання визначається самостійно вищим учбовим закладом, але зазвичай вартість навчання для іноземців приблизно на 30% більша, ніж для українців-контрактників, інформують у МОН). Врахуймо й суми, що їх додатково отримує економіка – студенти платять за проживання, комунальні послуги, продукти харчування, одяг, екскурсії…

Загалом у нинішню епоху переходу до суспільства знань (кnowledge society) ринок міжнародної освіти не лише прибутковий, а й перспективний. За оцінками Світової організації торгівлі, ємність міжнародного ринку освіти становить 60-70 мільярдів доларів і постійно зростає. А на думку експертів ЮНЕСКО, надання іноземним громадянам освітніх послуг стає одним із найприбутковіших видів експорту. За фаховими оцінками, загальносвітова потреба у навчанні за кордоном становить 90 мільйонів осіб. З огляду на це логічним є озвучене главою держави прагнення України бачити свої університети у топ-50 кращих світових ВНЗ. Проте для досягнення цієї мети університети повинні стати центрами інтелектуального тяжіння для суспільства, постачальниками ідей і кращих кадрів для економіки.

Сьогодні ж українські виші готують випускників, не потрібних не лише в Європі, а й вдома. До більшості з них відносно легко вступити, а от відрахування студентів за незадовільні результати навчання фактично не відбувається, оскільки отримання фінансування, в тому числі від студентів-контрактників, є для закладів пріоритетним, на відміну від репутації та рейтингу. Тому українські дипломи визнаються в розвинених країнах переважно теоретично, а на практиці українські випускники не мають рівних шансів у пошуку роботи з зарубіжними колегами. Хоча в ряді галузей освіта в українських вишах має непогані перспективи. Високий рівень підготовки фахівців зберігся в тих галузях, в яких упродовж десятиліть були сформовані сильні наукові школи: це фізика, математика, технічні дисципліни, філологія та деякі інші. Наприклад, усім відомо, що українські IT-фахівці високо котируються на світовому ринку, так само як фізики чи математики. Багато випускників за цими спеціальностями легко вступають у закордонні вузи для продовження навчання або ж знаходять роботу в престижних міжнародних компаніях.

Спираючись на цей фундамент, Україні необхідно прагнути до підвищення якості освіти. Держава повинна використовувати потенціал освічених людей для реалізації та утвердження себе у світі. Україна вже вийшла на рівень розуміння важливості освіти й освіченості, але, на жаль, поки що не розробила механізмів розвитку на основі знань найталановитіших і найосвіченіших своїх громадян. Як наслідок, ми вирощуємо геніальних учених, які реалізують себе за кордоном, або, що ще гірше, так і не можуть себе знайти в Україні.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наши партнеры

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                             

  

                                                  Дедал Инфо             

   

                                                           

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архив номеров Архив номеров Архив номеров


Новости издательства
Анонсы
Фото
Видео
Финансовая отчетность компаний
Актуальное интервью
Научные статьи

 


 
 
 
  
 
 
 

  
 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
   
"Камелія" квіти від виробника
 
 

  
 

 

 


















НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Белый каталог сайтов

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru