Підвищення рівня фінансової грамотності населення

Результати опитування, проведеного компанією GfK на замовлення Незалежної асоціації банків України (НАБУ), свідчать про недостатньо високий рівень фінансової грамотності населення - лише 9,2% на постійній основі контролюють свої доходи та витрати, а фінансовим плануванням власного бюджету цікавляться лише 8,7% опитаних. Цей фактор не в останню чергу впливає на популярність банківських послуг. Тому  серед громадян, яким вдається робити заощадження, найбільшою популярністю  користуються заощадження в готівковій формі (таку відповідь дали 44,4% опитаних), 0,3% - вкладають в золото або ювелірні вироби, і лише 3,7% українців кладуть вільні кошти в банк. Найпопулярнішими банківські заощадження є серед людей 30-39 років (5,9% таких  респондентів зберігають вільні кошти саме в банках). Має значення й рівень освіти. Серед людей з вищою освітою банківські заощадження використовують 6,9%, тоді як серед людей з середньою освітою – тільки 2%.

Для порівняння, згідно з результатами опитування, проведеного в Росії, 77,1%  опитаних вважають потенційно привабливим заощадження коштів на банківському депозитному рахунку (з них 37,4% відзначають високу привабливість таких інвестицій). Не всі з опитаних мають достатньо вільних коштів для здійснення вкладень, але результати опитування демонструють  суттєву зацікавленість населення до банківських заощаджень.

Низька обізнаність громадян України щодо  функцій та принципів роботи  фінансових установ стає причиною формування певної недовіри до банкірів та банківської системи загалом серед окремих верств суспільства. Так, при виборі інструментів заощаджень прислуховуються до порад працівників фінансових установ лише 7,4% опитаних. Найбільшою довірою банківські співробітники користуються у громадян 20-29 років (12,6% опитаних цього віку орієнтуються на їх пропозиції). Найменше на рекомендації банкірів звертають увагу літні люди. Вони в першу чергу прислуховуються до членів своєї родини.

Взагалі не довіряють банкам 6,6% опитаних. Як і у випадку з банківськими працівниками, найбільшу недовіру до кредитно-фінансових установ мають люди у віці понад 60 років. З них 11,5%  заявили, що не роблять заощадження саме з причини недовіри до банків. Серед громадян 40-49 років недовіру висловили 8,6%, серед респондентів віком 30-39 років – 7%.  Серед опитаних  віком 20-29 років та 50-59 років не довіряють банкам 4 та 4,3%, відповідно. Найбільшу довіру продемонстрували молоді респонденти (16-19 років) – серед них немає жодного, хто не довіряє банкам. Якщо проаналізувати відповіді в розрізі регіонів, то найменше всього довіряють банкам мешканці Києва (на це вказали 25,9% респондентів) та жителі східних регіонів (10,6% опитаних). Найбільш лояльно відносяться до фінансових установ жителі центральних регіонів (недовіру висловили лише 1,6% опитаних).