Экономика – преобладающая черта развития человеческого общества

Интервью Посла Беларуси в Украине Игоря Сокола газете «Украина Бизнес Ревю»

 

 

Дипломатические отношения между Республикой Беларусь и Украиной были установлены 27 декабря 1991 года. В 1993 году открылось белорусское посольство в Киеве. Двусторонние отношения являются важными для обоих государств, прежде всего из-за географической и историко-культурной близости. Однако экономическое сотрудничество между двумя странами долгое время развивается значительно активнее политического. О состоянии и перспективах инвестиционного и экономического сотрудничества между нашими странами читайте в эксклюзивном интервью Чрезвычайного и Полномочного Посла Республики Беларусь в Украине Игоря СОКОЛА.

Полный текст интервью выйдет в печатной версии газеты «Украина Бизнес Ревю».

 

– Игорь Сергеевич, Ваша деятельность на посту Чрезвычайного и Полномочного Посла наполнена деловыми поездками и встречами. Что лично Вам кажется наиболее интересным, значимым для упрочения и развития двусторонних отношений?

– Считаю, что важную роль в развитии двусторонних контактов играют межрегиональные связи, между городами, людьми. Я побывал в 20 из 24 украинских областей, а в некоторых – неоднократно. И всегда открываешь что-то новое. В 2019 году посетил Житомирскую, Донецкую, Ивано-Франковскую, Львовскую, Днепропетровскую, Николаевскую, Херсонскую области, даже на Арабатской стрелке был. В текущем году был в Волынской, Житомирской, Днепропетровской и Одесской областях. В ближайших планах – визит в Запорожскую и Днепропетровскую области. Между регионами наших стран сформирована обширная договорно-правовая база – действует более 140 соглашений о сотрудничестве. Только за 2018-2019 годы было заключено 17 договоров между областями и 6 соглашений между городами. Значительную роль в развитии связей на местах играет наша диаспора. Наши соотечественники – это один из приоритетов в работе Посольства. Всего в Украине функционирует 15 диаспоральных организаций.

Межрегиональное сотрудничество имеет огромный потенциал и носит разнонаправленный характер. Это не только наш резерв для роста взаимной торговли. Это поддержка и взаимовыручка в трудные моменты.

С болью в сердце наша страна восприняла чрезвычайную ситуацию с наводнениями летом этого года в западных регионах Украины. Белорусская сторона оперативно откликнулась на просьбу о помощи от украинских партнеров и по решению Президента Республики Беларусь А.Г.Лукашенко 8 июля 2020 г. для пострадавших от наводнения районов передано около 30 тонн гуманитарной помощи в виде аварийно-спасательного оборудования и техники.

Ведомства по чрезвычайным ситуациям двух стран также активно взаимодействовали весной при ликвидации масштабных лесных пожаров в белорусских и украинских приграничных регионах.

***************************************************

– В Беларуси действуют программы финансовой поддержки экспорта, которые обеспечивают льготное кредитование украинскими банками покупки белорусской техники, другой белорусской продукции. Расскажите об этих инициативах. Каких договоренностей удалось достичь и какие преимущества эта программа дает украинским предприятиям и компаниям?

– Для начала считаю важным сообщить, что 3 сентября 2020 г., Президентом Республики Беларусь принят Указ
№ 333, которым срок действия настоящей программы поддержки экспорта продлен до 2022 года включительно. Речь идет об Указе Главы Государства № 466 «О некоторых мерах по реализации товаров, произведенных в Республике Беларусь». В рамках данной программы сотрудничество с Украиной ведется с 2015 года. Рассчитываем, что наше сотрудничество с финансовыми учреждениями Украины, как и прежде будет благотворно сказываться на развитии двустороннего товарооборота.

На сегодняшний день Правительством Беларуси подписаны договоры с 5 украинскими банками – «Укргазбанком», «Укрэксимбанком», «ПУМБ», «Альфа-Банком» и банком «Глобус», а также четырьмя лизинговыми компаниями – ООО «Промагролизинг-Украина», ООО «Эксимлизинг», ООО «ОТП-Лизинг» и ООО «Альфа-Лизинг». Завершается оформление в отношении «Приват-Банка».

Напомню, что белорусской стороной удешевляется стоимость кредитов и лизинга на две трети учетной ставки Национального банка Украины. Участие в данной программе интересно для всех сторон: и для украинских банков, которые охотнее кредитуют национальный бизнес, и для самого бизнеса, которому кредит обходится дешевле, и для конечного потребителя, который получает белорусскую продукцию на более привлекательных условиях. Кстати, не надо забывать и об украинских производителях, которые поставляют по кооперации на конвейеры белорусских заводов широкую гамму своей продукции.

Пять лет практики применения программы льготного кредитования в Украине подтверждают живую заинтересованность в ней с украинской стороны. По этой программе на украинский рынок поставлено более
1200 единиц белорусской техники с привлечением финансирования украинских банков и лизинговых компаний на общую сумму около
40 млн. долларов США. Это техника «МТЗ», «МАЗ», «Могилевлифтмаш», «Гомсельмаш», «Амкодор», «Бобруйскагромаш», «БелАЗ».

Недавнее перемещение Украины в 6-ю группу страновых рисков по классификации Организации Экономического Сотрудничества и Развития позволило активизировать использование данного механизма. Мы знаем о том, что Банк Развития Республики Беларусь выделил отдельным украинским компаниям льготное финансирование на общую сумму около 15 млн. евро. Согласитесь, что это весомо.

***************************************************

– 2020 год стал вызовом для белорусско-украинских отношений. Здесь большую роль сыграла пандемия коронавирусной инфекции. Расскажите, пожалуйста, как этот фактор уже сказался на торгово-экономических показателях и каковы дальнейшие перспективы развития торгово-экономического сотрудничества между нашими странами.

 

          Торгово-экономическое сотрудничество Беларуси и Украины в последние годы развивается динамично и во взаимовыгодном ключе. Это базис наших двусторонних отношений. Как бы кому-то ни хотелось появления новых разделительных линий, мы в силу географического положения «обречены» на тесное взаимодействие.

Конечно, пандемия COVID-19 отразилась на взаимной торговле: по итогам 7 месяцев текущего года товарооборот составил 2,4 млрд. долларов США, упав на 25,5%, оборот услуг снизился на 22,8% до почти 0,2 млрд. долларов.

Для справки: В Беларуси 75 230 заболевших коронавирусной инфекцией, 773 умерших, 73 098 выздоровевших, сделано тестов – 1 700 790 (на 18.09).

В первую очередь, на падении товарооборота сказалось сокращение поставок белорусских нефтепродуктов (дизтоплива) в Украину, – оно составило почти 0,5 млрд. долларов.

Из-за приостановки пассажирских перевозок железнодорожным, автомобильным и воздушным транспортом, сокращения грузоперевозок оборот транспортных услуг в целом упал на 26,5%. Также пострадали туристическая сфера и сфера деловых услуг. На этом фоне вырос в 3,8 раза оборот компьютерных услуг.

В то же время Беларусь нарастила экспорт на украинский рынок битума для дорожного строительства – на 62,7% в физических объемах. Доля украинского рынка, занимаемая нашей продукцией, составила почти 80 %.

Отмечу, что белорусский битум активно используется дорожно-строительными компаниями, осуществляющими обновление и модернизацию автодорожной сети в Украине в рамках реализации инициативы руководства Украины «Большое строительство». Более того, белорусский холдинг «Белавтодор» силами своих трестов при содействии дочерней компании ООО «Белавтодор-Украина» активно участвует в этом значимом инфраструктурном проекте. В январе-августе 2020 г. выиграно 12 тендеров на ремонт дорог в 5 областях Украины (Житомирской, Херсонской, Николаевской, Черниговской, Полтавской) на сумму почти 50 млн. долларов США. Наши специалисты осуществляли ремонт участков и на трассе М05 «Киев-Одесса».

Пандемия коронавируса внесла коррективы в пульс нашего экономического взаимодействия. С марта по май активность заметно упала, шла наработка новых форм взаимодействия. На начальных этапах возникали проблемы с командировками технических специалистов в рамках выполнения текущих контрактных обязательств. Посольство с учетом действовавших ограничений на въезд и в рамках законодательства двух стран оказывало максимальное содействие представителям белорусских и украинских компаний в пересечении границы.

В этой связи признательны украинской стороне за конструктивный подход в решении этих вопросов.

Мы успешно освоили формат видеоконференций, но, конечно, ничто не может заменить прямое общение людей. В мае провели онлайн-встречу деловых кругов «Украина – Беларусь: экономическое сотрудничество во время глобальных вызовов», в июне – в формате видеоконференцсвязи второе заседание двусторонней Рабочей группы по вопросам межрегионального и трансграничного сотрудничества. Также в июне была открыта первая белорусская виртуальная выставка Made in Belarus #AgroFood отечественных производителей в области сельского хозяйства и продуктов питания.

После смягчения карантинных ограничений в конце июля Украину посетила представительная делегация министерства промышленности Республики Беларусь в главе с министром Петром Пархомчиком. В августе Министр сельского хозяйства и продовольствия Республики Беларусь Иван Крупко по приглашению украинской стороны принял участие в 32-й Международной агропромышленной выставке «Агро 2020». В августе состоялся деловой визит делегации концерна «Беллегпром» в Украину в рамках Меморандума о сотрудничестве между концерном «Беллегпром» и Ассоциацией «Укрлегпром».

Белорусские производители сельхозтехники планируют принять участие в масштабной агропромышленной выставке «AgroExpo-2020», которая пройдет в этом году 30 сентября – 3 октября в г.Кропивницком.

Несмотря ни на что, нам удается сохранять позитивную динамику в контактах по торгово-экономическому сотрудничеству.

 

– В конце августа Министр иностранных дел Украины заявил, что официальные на всех уровнях поставлены на паузу. Какова судьба Форума регионов Беларуси и Украины, который был запланирован к проведению в октябре этого года с участием президентов Беларуси и Украины?

– Форум регионов Беларуси и Украины в Гродно в октябре планировался, как центральное событие на двустороннем треке. Хочу подчеркнуть, что он изначально носит исключительно экономический характер. Двумя странами проведена колоссальная подготовительная работа: сформированы белорусский и украинский оргкомитеты по подготовке Форума, в программу вошли 17 параллельных локаций – выставка крупногабаритной техники и промышленных образцов, выставка-ярмарка продукции украинских и белорусских предприятий и изделий декоративно-прикладного искусства, очередное заседание двустороннего Консультативного совета делового сотрудничества, научно-технический форум в сфере высоких технологий, заседание Межправительственной Белорусско-Украинской комиссии по сотрудничеству в области науки и технологий, круглые столы «Беларусь – Украина: история и современность» и «Повышение энергоэффективности многоквартирных жилых домов», научно-практическая конференция «Беларусь и Украина: перспективы устойчивого научного и научно-технического сотрудничества», тематическое мероприятие по обмену опытом работы свободных экономических зон, промышленных парков, технопарков, заседания двусторонних рабочих групп по линиям промышленности, сельского хозяйства, транспорта, техническому регулированию, стандартизации и метрологии, защиты окружающей среды. В июле мы направили приглашения от имени белорусского правительства всем руководителям украинских регионов. По состоянию на август были получены подтверждения участия от половины областей Украины. Прорабатывался официальный визит Владимира Зеленского в Беларусь. Я, как заместитель главы белорусского оргкомитета, в июле посетил Гродно – прекрасный белорусский город мастеров и талантливых людей. Уже тогда он был готов принять гостей.

Буквально на днях украинская сторона обратилась к нам с инициативой перенести Форум на 2021 год. Фактически перечеркнута совместная подготовительная работа. Пострадают в первую очередь экономики наших стран, межрегиональные связи и между простыми людьми. Разрушать легко, созидать намного труднее.

Раз руководство Украины поставило отношения «на паузу», значит, продолжим общаться с областями, городами, сельскими советами, бизнесом. Мы к этому готовы.

******************************************************

– Какие, на Ваш взгляд, сферы и проекты останутся движущей силой двусторонних отношений?

– Приоритетными сферами торгово-экономического сотрудничества для наших стран традиционно выступают топливно-энергетический и агропромышленный комплексы, транспортно-логистическая сфера, взаимодействие в области промышленной кооперации, туризм. В Украине успешно работают 9 совместных сборочных производств: тракторов МТЗ, зерноуборочных комбайнов Гомсельмаш, лифтового оборудования, троллейбусов МАЗ, автомобильной техники МАЗ, троллейбусов Белкоммунмаш, воротных систем, электроизмерительных приборов, а это в том числе и рабочие места. Осуществляется кооперация с производителями коммунальной и дорожной техники, пожарных машин.

Ярким примером инвестиционного сотрудничества последних лет является компания «Модерн Экспо» (генеральный директор Петр Пилипюк), производственную площадку которой в городе Луцке я посетил в июле текущего года. В мае 2017 года компания открыла аналогичное производство в Беларуси в СЭЗ «Витебск», инвестировав более 8 млн.евро.

Белорусские компании сотрудничают с украинскими производителями: в текущем году «Беларуськалий» и Белорусская железная дорога закупили вагоны производства Крюковского вагоностроительного завода, чем поддержали украинское предприятие.

Беларусь в больших объемах закупает украинский металлопрокат для своего машиностроения, традиционно является потребителем украинской пищевой и сельскохозяйственной продукции.

Одним из самых важных совместных проектов считаю реализацию договоренностей на высшем уровне по использованию украинской нефтетранспортной системы для поставок нефти морским путем на Мозырский НПЗ. Это взаимовыгодный проект. За март-сентябрь 2020 г. в порту Южный Одесской области разгружено 7 танкеров с нефтью. Всего морским путем через Украину поступило около 620 тыс. тонн нефти, которая прокачана на Мозырский НПЗ. Выработанные на предприятии нефтепродукты пошли на украинский рынок. И это не только топливо. За январь-август 2020 года Беларусью поставлено в Украину 1,21 млн. тонн дизтоплива, 0,54 млн. тонн бензинов, 210,0 тысяч тонн газа, и как я уже упоминал – 317,9 тыс. тонн битума.

По украинской статистике, объем транзита нефти по украинской территории за 7 месяцев 2020 года составил 7,4 млн. тонн, что на 11,1% больше по сравнению с аналогичным периодом 2019 года.

******************************************************

– Ваши пожелания читателям «Украина Бизнес Ревю».

Мне известно, что в этом году издание «Украина Бизнес Ревю», являясь одним из старейших финансово-экономических печатных изданий на рынке украинских СМИ, празднует юбилей – 30 лет со дня основания. Хочу пожелать Вашему изданию процветания и долгих лет работы, а Вашим читателям крепкого здоровья и благополучия.

 

 Послання  

Президента Республіки Казахстан Н.Назарбаєва народу Казахстана

5 жовтня 2018 року

 ЗРОСТАННЯ ДОБРОБУТУ КАЗАХСТАНЦІВ: ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДІВ І ЯКОСТІ ЖИТТЯ

  

Шановні казахстанці!

За роки Незалежності нами було проведено велику роботу.

Створивши сучасну прогресивну державу з економікої, що динамічно розвивається, ми забезпечили мир і суспільну злагоду.

Провели якісні та історично значимі структурні, конституційні та політичні реформи.

Домоглися підвищення міжнародного авторитету Казахстану і посилення його геополітичної ролі в регіоні.

Ми зарекомендували себе як відповідального і затребуваного міжнародного партнера у вирішенні регіональних та глобальних проблем.

Казахстан став першою державою серед країн СНД і Центральної Азії, який був обраний світовим співтовариством для проведення міжнародної виставки «ЕКСПО-2017».

Ми побудували нову столицю – Астану, що стала фінансовим, діловим, інноваційним і культурним центром євразійського регіону.

Чисельність населення країни перевищила 18 мільйонів осіб, тривалість життя досягла 72,5 років.

Ми сформували міцні економічні основи.

За останні 20 років у країну залучено прямі іноземні інвестиції в обсязі 300 мільярдів доларів США.

Розвивається малий і середній бізнес, що становить основу процвітання економіки. У рейтингу ведення бізнесу Світового банку Казахстан піднявся на 36-е місце серед 190 країн.

Ми завжди своєчасно реагували на зовнішні виклики і були готові до них.

У зв'язку з цим я висував необхідні програмні ініціативи з модернізації країни. Їх реалізація стала основним фактором успішного розвитку.

Наша стратегічна мета – до 2050 року увійти до числа 30 розвинених країн світу.

У 2014 році ми почали реалізацію комплексної програми «Нұрли жол», спрямованої на модернізацію інфраструктури країни.

Три роки тому було оприлюднено План нації «100 конкретних кроків».

Потім ми приступили до Третьої модернізації країни. Її головне завдання – сформувати нову модель економічного зростання, яка забезпечить глобальну конкурентоспроможність Казахстану.

Сталий розвиток нашої країни вселяє велику надію на подальше підвищення рівня життя.

Ми готові до вирішення нових завдань.

 

Шановні співвітчизники!

Останнім часом посилюються процеси світової політичної і економічної трансформації.

Світ стрімко змінюється.

Руйнуються, що здавалися непорушними підвалини системи глобальної безпеки і правила міжнародної торгівлі.

Нові технології, роботизація і автоматизація ускладнюють вимоги до трудових ресурсів і якості людського капіталу.

Вибудовується абсолютно нова архітектура фінансових систем. При цьому фондові ринки надувають нову «мильну бульбашку», яка може спровокувати чергову фінансову кризу.

Сьогодні глобальні та локальні проблеми переплітаються. У цих умовах відповіддю на виклики і запорукою успішності держави стає розвиток головного багатства – людини.

Уряду, кожному керівнику держоргану, держкомпанії потрібно змінити підходи в роботі. Головним пріоритетом має стати зростання добробуту казахстанців.

Саме за цим параметром я буду тепер оцінювати персональну ефективність і відповідність займаним посадам.

* * *

Благополуччя казахстанців залежить у першу чергу від стабільного зростання доходів і якості життя.

 

I. ЗРОСТАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ.

Доходи зростають, коли людина працьовита, є професіоналом своєї справи, отримує гідну заробітну плату або має можливість відкривати і розвивати власну справу.

Лише спільними зусиллями ми зможемо створити Товариство Загальної Праці.

По-перше, доручаю Уряду з 1 січня 2019 року підвищити мінімальну зарплату в 1,5 рази – з 28 до 42 тисяч тенге.

Це безпосередньо торкнеться 1 мільйона 300 тисяч чоловік, які працюють у всіх галузях на підприємствах різних форм власності.

Підвищення охопить 275 тисяч працівників бюджетних організацій, зарплати яких виростуть у середньому на 35%.

На ці цілі з республіканського бюджету на 2019-2021 роки потрібно виділяти 96 мільярдів тенге щорічно.

При цьому тепер мінімальна зарплата не буде прив'язана до прожиткового мінімуму. Новий розмір мінімальної заробітної плати стане каталізатором зростання оплати праці в цілому в масштабах всієї економіки.

Сподіваюся, ця ініціатива буде підтримана великими компаніями в частині підвищення зарплат низькооплачуваним працівникам.

По-друге, потрібно формувати стабільні джерела зростання бізнесу, стимулювати приватні інвестиції і сприятиме свободі ринку.

Саме бізнес створює нові робочі місця і забезпечує більшу частину казахстанців доходами.

ПЕРШЕ. Ще в 2010 році ми запустили програму «Дорожня карта бізнесу-2020».

У рамках своїх поїздок у регіони я переконався в її ефективності.

Дію програми слід продовжити до 2025 року.

На її реалізацію необхідно передбачити додатково не менше 30 мільярдів тенге щорічно.

Це дозволить за 3 роки додатково створити не менше 22 тисяч нових робочих місць, забезпечить надходження 224 мільярдів тенге податків і виробництво продукції на 3 трильйони тенге.

ДРУГЕ. Необхідно вжити рішучих заходів з розвитку конкуренції в економіці і наведення порядку в тарифах на послуги ЖКГ і природних монополій.

У сфері комунальних послуг та регулювання природних монополій тарифоутворення і витрачання зібраних зі споживачів коштів досі не прозоро.

Відсутні ефективний моніторинг і контроль інвестиційних зобов'язань монополістів.

Уряду потрібно в тримісячний термін розглянути дане питання і реформувати роботу антимонопольного відомства, значно посиливши функції щодо захисту конкуренції.

Це важливо, оскільки призводить до зростання витрат для бізнесу, зниження реальних доходів людей.

ТРЕТЄ. Необхідно підвищити захист бізнесу від неправомірного адміністративного тиску і погроз кримінального переслідування.

Доручаю з 1 січня 2019 року підвищити пороги застосування кримінальної відповідальності за податковими порушеннями до 50 тисяч МРП зі збільшенням штрафів.

Також потрібно реорганізувати Службу економічних розслідувань, передавши її функції в Комітет фінансового моніторингу, основним завданням якого має стати боротьба з тіньовою економікою.

Ми повинні йти до «безготівкової економіки». Тут слід спиратися не тільки на репресивні, але і стимулюючі інструменти, наприклад, заохочувати бізнес до використання безготівкового розрахунку.

Завершення інтеграції податкових і митних Інформсистем підвищить прозорість адміністрування.

Уряду необхідно вжити дієвих заходів щодо скорочення тіньового обороту в економіці як мінімум на 40% за 3 роки.

Щоб бізнес міг почати роботу з чистого аркуша, доручаю з 1 січня 2019 року розпочати проведення податкової амністії для МСБ, списавши пені і штрафи за умови сплати основної суми податку.

ЧЕТВЕРТЕ. Експортоорієнтована індустріалізація повинна стати центральним елементом економічної політики.

Уряду необхідно сфокусуватися на підтримці експортерів в обробному секторі.

Наша торгова політика повинна перестати бути інертною.

Необхідно надати їй енергійного характеру з метою ефективного просування наших товарів на регіональних і світових ринках.

Одночасно потрібно допомагати нашим підприємствам освоювати широку номенклатуру товарів народного споживання, розвивати так звану «економіку простих речей».

Це важливо не тільки для реалізації експортного потенціалу, а й насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами.

Доручаю Уряду спрямувати додатково 500 мільярдів тенге на підтримку обробної промисловості і несировинного експорту протягом наступних 3 років.

Нацбанку для вирішення завдання доступного кредитування пріоритетних проектів доручаю надати довгострокову тенгову ліквідність у розмірі не менше 600 мільярдів тенге.

Уряду спільно з Нацбанком треба забезпечити суворий контроль за цільовим використанням цих коштів.

Для реалізації великих, проривних проектів слід розглянути питання створення Фонду прямих інвестицій у несировинний сектор, який буде здійснювати свою діяльність на принципі співінвестування з іноземними інвесторами.

Також необхідно посилити роботу з розвитку транспортно-логістичного та інших секторів послуг.

Особливу увагу слід приділити розвитку в'їзного та внутрішнього туризму для використання нашого багатого природного і культурного потенціалу. Уряду слід у стислі терміни прийняти галузеву держпрограму.

 

П'ЯТЕ. Потрібно повною мірою реалізувати потенціал агропромислового комплексу.

Основне завдання – збільшити в 2,5 рази продуктивність праці і експорт переробленої продукції сільського господарства до 2022 року.

Усі заходи держпідтримки необхідно направити на масштабне залучення сучасних агротехнологій у країну.

Ми повинні використовувати кращий досвід управління галуззю шляхом впровадження гнучких і зручних стандартів і залучення «сивих голів» – авторитетних зарубіжних фахівців у галузі сільського господарства.

Потрібно вибудувати систему масового навчання сільських підприємців новим навичкам ведення господарства.

Доручаю Уряду в найближчі 3 роки на ці цілі передбачити додатково не менше 100 мільярдів тенге щорічно.

ШОСТЕ. Особливу увагу слід приділяти розвитку інноваційних і сервісних секторів.

Перш за все необхідно забезпечити розвиток таких напрямків «економіки майбутнього», як альтернативна енергетика, нові матеріали, біомедицина, великі дані, інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн та інші.

Саме від них у майбутньому залежать місце і роль країни в глобальному світі.

Доручаю Уряду спільно з Назарбаєв Університетом по кожному напрямку розробити спеціальні програми з визначенням конкретних проектів.

Одним з них може стати створення на базі університету науково-дослідного інституту з розробки технологій штучного інтелекту.

СЬОМЕ. Необхідно посилити роль фінсектора в розвитку реальної економіки і забезпечити довгострокову макроекономічну стабільність.

Зростання цін, доступ до фінансування, стійкість банків – ось, що зараз найбільше цікавить людей.

Нацбанку спільно з Урядом потрібно нарешті почати системно вирішувати питання оздоровлення фінансового та реального секторів, проведення комплексної антиінфляційної політики.

В умовах, що складаються критично важливо нарощувати кредитування економіки, особливо обробного сектора і МСБ.

Необхідно також підвищувати ефективність управління пенсійними активами та ресурсами системи соцстрахування, реально розвивати альтернативні фінансові інструменти – ринок цінних паперів, страхування і так далі.

Важливу роль у забезпеченні бізнесу іноземними інвестиціями, доступом до капіталу повинен зіграти Міжнародний фінансовий центр «Астана». Ми спеціально створили окремий суд, фінансовий регулятор, біржу.

Усім держорганам і нацкомпаніям слід активно використовувати цей майданчик і сприяти її швидкому становленню та розвитку.

* * *

Ефективна реалізація перерахованих заходів підвищить доходи казахстанців за рахунок зростання зарплат і створення нових робочих місць.

Дані процеси постійно повинні бути в центрі уваги Уряду.

 

II. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ.

Другою складовою благополуччя є зростання рівня життя.

Питання якості та доступності освіти, охорони здоров'я, житла, комфортного і безпечного проживання стосуються кожної казахстанської родини.

У зв'язку з цим Уряд має переглянути пріоритети бюджетних витрат з акцентом на соціальному секторі, безпеки і інфраструктурі.

ПЕРШЕ. Протягом 5 років необхідно довести витрати на освіту, науку та охорону здоров'я з усіх джерел до 10% від ВВП.

Фінансування потрібно направити на реалізацію намічених реформ, які забезпечать значне підвищення якості обслуговування населення.

ДРУГЕ. Необхідно кардинально підвищити якість дошкільної освіти.

Основи мислення, розумові та творчі здібності, нові навички формуються в самому ранньому дитинстві.

Акценти в освіті зміщуються в бік моделі 4К: розвитку креативності, критичного мислення, комунікабельності та вміння працювати в команді.

У цій сфері необхідно переглянути кваліфікаційні вимоги, методи навчання, систему оплати праці вихователів та інших працівників дитячих садків.

Міністерству освіти і науки спільно з акіматом у поточному році потрібно розробити відповідну «дорожню карту».

ТРЕТЄ. У сфері середньої освіти основні підходи визначені – на нинішньому етапі потрібно сконцентруватися на їх виконанні.

Система і методики навчання Назарбаєв інтелектуальних шкіл повинні стати єдиним стандартом для державних шкіл. Це стане завершальним етапом у реформах шкільної освіти.

Система оцінки знань повинна ґрунтуватися на міжнародних стандартах.

Уже в середній школі важливо проводити професійну діагностику та орієнтацію дітей на найбільш затребувані спеціальності. Це дозволить вибудувати індивідуальну траєкторію навчання і скоротити навчальне навантаження на учня і вчителя.

З огляду на важливість дитячої безпеки, доручаю забезпечити оснащення всіх шкіл і дитячих садів системами відеоспостереження, посилити роботу шкільних психологів і реалізувати інші послідовні заходи.

З метою підвищення доступності освіти доручаю Уряду передбачити в республіканському бюджеті на 2019-2021 роки додатково 50 мільярдів тенге для регіонів, що випробовують найбільший дефіцит учнівських місць і проблеми з тризмінними і аварійними школами.

ЧЕТВЕРТЕ. Вважаю за необхідне розробити і прийняти в наступному році Закон «Про статус педагога».

Він повинен передбачити всі стимули для вчителів і працівників дошкільних організацій, скоротити навантаження, захистити від непередбачених перевірок і невластивих функцій.

П'ЯТЕ. У вищій освіті будуть підвищені вимоги до якості підготовки в навчальних закладах.

Ми збільшили кількість грантів, тепер настав час посилення відповідальності.

Головний критерій оцінки успішності вузу – це зайнятість випускників після закінчення навчання, їх працевлаштування на високооплачувану роботу.

Потрібно проводити політику щодо укрупнення вузів.

На ринку повинні залишитися тільки ті з них, які забезпечують високу якість освіти. Важливо розвивати партнерство з провідними університетами світу, залучаючи на роботу, з досвіду Назарбаєв Університету, кращих зарубіжних топ-менеджерів.

Вважаю за необхідне на базі наявної освітньої інфраструктури створити новий регіональний вуз за прикладом Назарбаєв Університету.

ШОСТЕ. Якість медичних послуг є найважливішим компонентом соціального самопочуття населення.

У першу чергу потрібно підвищити доступність первинної медико-санітарної допомоги, особливо на селі.

Для стимулювання працівників ПМСД доручаю з 1 січня 2019 року по етапах підвищити заробітну плату на 20% дільничним медпрацівникам, який запровадив нові підходи управління захворюваннями.

Для цього в наступному році буде виділено 5 мільярдів тенге.

З 1 січня 2019 року всі поліклініки і лікарні повинні перейти на безпаперове, цифрове ведення медичної документації.

Це дозволить до 2020 року сформувати електронні паспорти здоров'я для всього населення, усунути черги, бюрократію, підвищити якість послуг.

Використовуючи досвід уже створених кардіологічного і нейрохірургічного кластерів, у 2019 році потрібно приступити до будівництва Національного наукового онкологічного центру в Астані.

Таким чином ми врятуємо багато людських життів.

СЬОМЕ. На регіональному рівні необхідно знайти резерви і підвищити доступність масового спорту та фізкультури.

Доручаю Уряду і акімам побудувати не менше 100 фізкультурно-оздоровчих комплексів.

Також потрібно ефективно використовувати наявні спортивні споруди, особливо при школах, облаштовувати двори, парки, сквери для занять фізкультурою.

ВОСЬМЕ. Здоров'я нації – головний пріоритет держави. Це означає, що казахстанці повинні споживати якісні продукти.

Сьогодні відсутня цілісна політика щодо захисту населення від неякісних і небезпечних для здоров'я і життя товарів і послуг.

Доручаю Уряду вжити заходів і привести до ладу цю діяльність.

З наступного року повинен розпочати роботу Комітет з контролю якості та безпеки товарів і послуг.

Його діяльність головним чином буде включати експертизу продуктів харчування, лікарських засобів, питної води, дитячих товарів, медичних послуг.

Для цього необхідно забезпечити сучасну лабораторну базу і сформувати штат кваліфікованих фахівців.

При цьому потрібно інституційно посилювати і активно використовувати громадські організації із захисту прав споживачів.

Ми завжди допомагаємо бізнесу, але людина, її права і здоров'я важливіше.

Держава в рамках зниження адміністративних бар'єрів відмовилася від багатьох перевірок, дозволів тощо.

Тому відповідальність за якість і безпеку пропонованих товарів і послуг лягає і на бізнес-співтовариство.

У цілому, бізнес повинен думати не тільки про прибуток, а й спільно з державою забезпечувати безпеку і комфорт для наших громадян.

* * *

Якісні соціальні послуги населенню повинні гармонійно супроводжуватися створенням широких можливостей для покращення житлових умов, комфортного і безпечного проживання в будь-якому населеному пункті країни.

 

III. СТВОРЕННЯ КОМФОРТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОЖИВАННЯ.

Комфортність полягає перш за все в доступності житла, красивому і безпечному дворі, зручному для проживання і роботі в населеному пункті і якісної інфраструктури.

ПЕРШЕ. Якісне і доступне житло.

Сьогодні ми успішно реалізуємо програму «Нұрли жер», що забезпечила потужний імпульс житловому будівництву.

Запущена нова масштабна програма «7-20-25», яка підвищує доступність житлової іпотеки.

Доручаю акімам опрацювати питання часткового субсидування початкових внесків за пільговою іпотекою з місцевого бюджету.

Видача таких житлових сертифікатів підвищить доступність іпотеки для кваліфікованих педагогів, медиків, поліцейських та інших фахівців, необхідних регіону.

Також потрібно збільшити в великих містах будівництво орендного житла для соціально вразливих верств населення.

Ці заходи дозволять більш 250 тисячам сімей поліпшити свої житлові умови.

А з урахуванням будівництва інженерної інфраструктури для районів масової забудови держава за 5 років допоможе 650 тисячам сімей, або більше 2 мільйонам наших громадян.

ДРУГЕ. Потрібно забезпечити впровадження нових підходів до територіального розвитку країни.

На сьогодні економіки провідних країн більшою мірою представлені глобальними містами або мегаполісами.

Більше 70% світового ВВП створюється в містах.

У нас історично склався свій уклад, переважала аграрна економіка з мономістами і невеликими обласними центрами.

Тому для 18-мільйонної країни 3 міста-мільйонника, 2 з яких стали такими в епоху незалежного Казахстану – це велике досягнення.

Астана і Алмати вже дають більше 30% ВВП країни.

Однак інфраструктура міст не завжди відповідає зростаючим потребам підприємств і населення.

В останні роки за програмою «Нұрли жол» ми сформували інфраструктуру республіканського значення.

З 2015 року побудовано та реконструйовано 2400 км автодоріг. Ця робота триває, і до 2020 року буде введено ще 4600 км доріг.

Тепер потрібно системно розвивати регіональну і міську інфраструктуру.

Для цього в поточному році збільшено фінансування: на дороги місцевого значення до 150 мільярдів тенге, сільського водопостачання – до 100 мільярдів тенге.

Акімам потрібно сконцентруватися на вирішенні найбільш гострих проблем у регіонах за рахунок даних коштів.

Уряду також необхідно системно підійти до цього завдання, сформувати перелік додаткових інфраструктурних питань, оцінити проекти і знайти джерела їх фінансування.

Будівництво нових шкіл, дитсадків, лікарень необхідно синхронізувати з планами з розвитку населених пунктів, а також створювати умови для залучення в цей сектор приватних інвесторів.

У той же час, необхідно поступово переходити від моделі «інфраструктура до людей» до моделі «люди до інфраструктури».

Це буде стимулювати укрупнення населених пунктів, підвищувати ефективність використання виділених коштів.

Кожен регіон і велике місто повинні розвиватися, спираючись на власну модель сталого економічного зростання та зайнятості з урахуванням наявних конкурентних переваг.

У зв'язку з цим потрібно розробити систему регіональних стандартів для різних населених пунктів – від опорних сіл до міст республіканського значення.

Стандарт повинен включати конкретні показники переліку і доступності соціальних благ і держпослуг, забезпеченості транспортною, культурно-спортивною, діловою, виробничою, цифровою інфраструктурою та інше.

Потрібно посилити роботу щодо поліпшення екологічної обстановки, у тому числі по шкідливим викидам, станом ґрунтів, землі, повітря, утилізації відходів, а також розвитку систем екологічного моніторингу з вільним онлайн-доступом до них.

Особлива увага повинна бути приділена створенню «безбар'єрного середовища» для осіб зі спеціальними потребами.

Доручаю до 1 вересня 2019 року розробити Прогнозну схему територіально-просторового розвитку країни до 2030 року, яка стане Новою картою керованої урбанізації країни.

Для реалізації практичних заходів доручаю підготувати прагматичну Програму розвитку регіонів до 2025 року із зазначенням конкретних заходів, проектів і обсягів фінансування.

Зазначені аспекти регіонального розвитку потрібно врахувати в держпрограмах «Нұрли жол» і «Нұрли жер», терміни реалізації яких також слід продовжити до 2025 року.

Перша програма повинна сфокусуватися на розвитку транспортної інфраструктури. Друга – на комунальному і житловому будівництві.

Потрібно надати цим програмам «друге дихання».

Потрібні глибокі і якісні перетворення в роботі правоохоронних органів.

Безпека є невід'ємною частиною якості життя.

Співробітники органів внутрішніх справ знаходяться на «передньому фронті» боротьби зі злочинністю та захищають від неї громадян, нерідко ризикуючи своїми життями.

У той же час суспільство очікує докорінного поліпшення роботи правоохоронних органів, у першу чергу поліції.

Доручаю Уряду спільно з Адміністрацією Президента прийняти «Дорожню карту з модернізації органів внутрішніх справ».

Старт реформам має бути вже з 1 січня 2019 року.

По-перше, потрібно оптимізувати штатну чисельність МВС, позбавити поліцію від невластивих функцій.

Вивільнені кошти слід направити на підвищення зарплат поліцейських, вирішення їх житлових та інших соціальних питань.

По-друге, необхідно затвердити новий стандарт поліцейського і змінити систему кар'єрного просування, а також підготовки та відбору кадрів через поліцейські академії.

Усі співробітники повинні пройти переатестацію. Службу продовжать тільки кращі з них.

По-третє, слід впровадити нові сучасні формати роботи з населенням, кардинально змінити критерії оцінки поліції.

Потрібно перевести роботу поліції на сервісну модель.

У свідомості громадян має зміцнитися, що поліцейський не карає, а допомагає у важкій ситуації.

При міських і районних органах внутрішніх справ необхідно створити комфортні умови для прийому громадян за принципом ЦОНов.

Усі міста Казахстану необхідно забезпечити системами моніторингу громадської безпеки.

Ключовими параметрами оцінки роботи поліції повинні стати рівень довіри з боку суспільства і почуття безпеки у населення.

ЧЕТВЕРТЕ. Подальша модернізація судової системи.

За останні роки зроблено чимало, але поки ще не вирішена головна задача – забезпечення високого рівня довіри до судів.

Разом з тим верховенство права – це ключовий фактор успіху наших реформ.

По-перше, слід продовжити впровадження сучасних форматів роботи судів і передових електронних сервісів.

Щорічно 4 мільйони наших громадян втягнуто в судову тяганину.

Скільки сил і коштів витрачається!

Мають бути скорочені зайві судові процедури, які призводять до необгрунтованих витрат часу і ресурсів. Те, що раніше вимагало особистої присутності, зараз може здійснюватися дистанційно.

По-друге, потрібно забезпечити якісний розвиток і оновлення кадрів судової системи, створити стимули, щоб суддями прагнули стати кращі юристи.

По-третє, необхідна зрозуміла і передбачувана судова практика, особливо при судових суперечках між бізнесом і держструктурами, а також виключення можливостей неправомірного впливу на суддів.

Доручаю Верховному Суду спільно з Урядом до кінця року виробити відповідний комплекс заходів.

* * *

Найважливішу роль в реалізації будь-яких реформ буде грати компактний і ефективний держапарат, який всі свої дії повинен розглядати через призму підвищення добробуту народу.

 

 

IV. ДЕРЖАПАРАТ, ОРІЄНТОВАНИЙ НА ПОТРЕБИ ГРОМАДЯН.

Як повинен змінитися державний апарат в умовах нового часу?

ПЕРШЕ. Кардинальне підвищення ефективності діяльності державних органів.

«Якість» має стати новим стилем життя державного службовця, а самовдосконалення – його головним принципом.

Держслужбовці нової формації повинні скоротити дистанцію між державою і суспільством. Це передбачає постійний зворотний зв'язок, жваве обговорення та роз'яснення людям конкретних заходів і результатів державної політики.

Академії держуправління спільно з Назарбаєв Університетом необхідно розробити програму «Керівник нової формації» і спецкурси перепідготовки при призначенні на керівні посади.

Важливо залучити професіоналів з приватного сектора, що мають досвід роботи в кращих зарубіжних компаніях або здобули освіту в провідних університетах світу.

У поточному році в 4 держорганах ми впровадили нову модель оплати праці.

Усі пілотні проекти показали хороші результати.

Підвищено привабливість держслужби, що особливо актуально на регіональному рівні.

За рахунок оптимізації неефективних витрат і скорочення керівного складу заробітні плати нижчої та середньої ланки співробітників зросли в 2-2,5 рази.

Відтік кадрів зменшився в 2 рази. У 3 рази зріс приплив висококваліфікованих фахівців з приватного сектора, включаючи випускників топових вузів.

В Агентстві у справах держслужби конкурс у центральний апарат виріс до 28 осіб на місце, а в регіональних підрозділах – до 60 осіб на місце.

На 1 вакантне місце в акімату Мангістауської області тепер претендують 16 осіб, а в Міністерстві юстиції – в середньому 13 осіб.

В Астані тільки за рахунок нових підходів щодо фінансування проектів, що реалізуються в рамках ДПП, вдалося заощадити понад 30 мільярдів тенге.

Для переходу на нову модель оплати праці я надав керівникам державних органів право здійснювати «бюджетно-кадровий маневр».

Вони отримали можливість направляти зекономлені кошти на підвищення оплати праці службовцям.

На даний момент багато держорганів хочуть перейти на нову модель.

Головне – вони повинні розуміти, що це не просто механічне підвищення зарплат, а перш за все показник підвищення ефективності їх роботи.

Доручаю проконтролювати, щоб зростання витрат на оплату праці було компенсовано оптимізацією і економією бюджетних витрат, у тому числі витрат підвідомчих організацій.

Тут не можна допустити формалізму і зрівнялівки, для того щоб не дискредитувати даний проект.

ДРУГЕ. У цей непростий час потрібно домагатися максимальної віддачі від кожного тенге, що виділяється.

Як показують результати перевірок, у ряді випадків вартість будівництва завищується ще на етапі розробки проектної документації.

Існують проекти, які не доводяться до кінця або з самого початку не мають перспектив.

Якщо ставитися до дорученої справи відповідально, то можна вивільнити сотні мільярдів тенге бюджетних коштів і направити їх на реальні потреби населення.

Уряду необхідно вжити системних заходів з оптимізації витрат і економії коштів, виключаючи неефективні і несвоєчасні витрати.

ТРЕТЄ. Буде продовжена активна боротьба з корупцією.

По-перше, слід домагатися зниження прямих контактів держслужбовців з населенням у рамках наданих держпослуг.

Одним з питань, що хвилюють людей, є бюрократичні процедури в сфері земельних відносин і будівництва.

У цій сфері немає прозорості, повного доступу населення та бізнесу до інформації.

Доручаю створити єдину інформаційну базу даних про земельний фонд і об'єкти нерухомості.

У цьому питанні необхідно навести порядок і віддати землю реальним інвесторам!

Це тільки один приклад.

Потрібно провести відповідну роботу і по всіх інших напрямках, які викликають критику людей і бізнес-спільноти.

У цілому, у 2019 році 80%, а в 2020 році не менше 90% держпослуг має бути переведено в електронний формат.

Для цього необхідно в прискореному порядку оновити Закон «Про державні послуги».

По-друге, потрібно опрацювати питання підвищення персональної дисциплінарної відповідальності перших керівників при здійсненні корупційних правопорушень їх підлеглими.

У той же час співробітник, що чесно працює не повинен боятися перевіряючих.

По-третє, слід поширити досвід столиці з реалізації антикорупційної стратегії в рамках проектів «Регіони, вільні від корупції».

ЧЕТВЕРТЕ. Потрібно знизити формалізм і бюрократію в роботі Уряду та всіх держорганів.

Останнім часом в рази зросла кількість тривалих засідань і нарад в Уряді, держорганах, а також значно збільшився документообіг.

Бувають дні, коли Уряд проводить за участю акимів і їх заступників до 7 нарад у день.

Коли їм працювати? Потрібно покласти край такому стану справ і впорядкувати це питання.

Необхідно надати свободу прийняття рішень міністрам і акімам, які повинні брати на себе конкретні зобов'язання і публічно звітувати за них.

Основою для цього повинна стати розроблена карта показників Стратегічного плану розвитку країни до 2025 року.

П'ЯТЕ. Для ефективного здійснення поставлених завдань необхідно посилити механізм контролю за проведенням реформ.

Уряд і держоргани повинні до кінця року розробити конкретні індикатори і «дорожні карти» з охопленням всіх зазначених питань розвитку, а також своєчасно внести всі необхідні для запуску реформ законопроекти в Парламент.

У свою чергу Парламент повинен якісно і оперативно їх розглянути і прийняти.

Для моніторингу та оцінки ходу реалізації реформ і основних стратегічних документів доручаю створити в Адміністрації Президента Національний офіс модернізації з наданням йому необхідних повноважень.

Крім моніторингу статпоказників він забезпечить проведення регулярних опитувань населення та бізнесу з актуальних для населення питань, як це практикується в ОЕСР.

Офіс буде регулярно доповідати мені ситуацію по кожному напрямку.

Кожен член Уряду, керівник держоргану, керівник держкомпанії буде нести персональну відповідальність за досягнення поставлених завдань.

 

V. ЕФЕКТИВНА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА.

Для забезпечення успішної модернізації Казахстану необхідно подальше здійснення проактивної зовнішньої політики.

Наш миролюбний курс і чітко визначені в цій сфері принципи повністю себе виправдовують.

Відносини Казахстану з Російською Федерацією є еталоном міждержавних зв'язків.

Успішно функціонує Євразійський економічний союз, який відбувся як повноцінне інтеграційне об'єднання і активний учасник світових економічних відносин.

Відкрито нову сторінку взаємодії в регіоні Центральної Азії.

Поступально розвивається всебічне стратегічне партнерство з Китайською Народною Республікою.

Програма «Один пояс – один шлях» надала новий імпульс нашим відносинам з Китаєм.

У ході мого січневого офіційного візиту до Вашингтона і переговорів з Президентом Дональдом Трампом досягнуто домовленість про розширене стратегічне партнерство Казахстану і США в XXI столітті.

Ми продовжимо динамічне співробітництво з ЄС – нашим найбільшим торговим і інвестиційним партнером.

Розвиваються взаємовигідні двосторонні відносини з державами СНД, Туреччиною, Іраном, країнами Арабського Сходу та Азії.

Прийнята на саміті в Актау Конвенція про правовий статус Каспійського моря відкриває нові можливості співпраці з прикаспійськими країнами.

Казахстан гідно завершує свою місію в Раді Безпеки ООН.

Астанинський процес по Сирії став практично єдиним ефективно працюючим форматом переговорів з мирного врегулювання та виходу цієї країни з кризи.

Разом з тим у непростих сучасних умовах зовнішня політика Республіки Казахстан вимагає адаптації і просування національних інтересів на принципах прагматизму.

* * *

У всі часи тільки тверда воля до успіху і згуртованість народу вершили долі країн.

Лише спільними зусиллями ми зможемо досягти великих висот.

 

VI. УЧАСТЬ КОЖНОГО КАЗАХСТАНЦЯ У ПРОЦЕСАХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У КРАЇНІ.

Кожен казахстанец повинен чітко розуміти суть проведених реформ і їх важливість у справі процвітання нашої Батьківщини. Для їх успішної реалізації сьогодні як ніколи є важливою консолідація суспільства навколо загальних цілей.

Програма «Рухані жаңғиру» отримала широку підтримку і надала потужний імпульс модернізаційних процесів у суспільстві.

Дану ініціативу слід не тільки продовжити, але і наповнити новим змістом і напрямами.

Комплексна підтримка молоді та інституту сім'ї повинна стати пріоритетом державної політики.

Необхідно створити широку платформу соціальних ліфтів, яка буде включати повний комплекс заходів підтримки всіх категорій молоді.

Пропоную оголосити наступний рік Роком молоді.

Ми повинні приступити до модернізації соціального середовища сільських територій.

Цьому буде сприяти запуск спеціального проекту «Ауил – Їв бесігі».

За допомогою даного проекту нам належить зайнятися просуванням ідеології праці в регіонах.

Необхідно створити дитячо-юнацькі об'єднання «Сарбаз», за аналогією з бойскаутський рухом, посилити роль військово-патріотичного виховання в школах.

У рамках нової ініціативи «Пізнай свою землю» слід відродити масовий шкільний туризм по регіонах країни.

Сьогодні запропоновані безпрецедентні заходи в основних сферах, що визначають соціальне самопочуття населення.

Фінансова вага ініціатив перевищує 1,5 трильйона тенге, а сукупний ефект – ще більше, що забезпечить справжній ривок у підвищенні рівня життя населення.

Це – найнадійніші і вигідні інвестиції.

 

Дорогі казахстанці!

Благополуччя народу і входження Казахстану до числа 30 розвинених країн світу – довгострокова мета нашої незалежної держави.

Ми завжди адекватно відповідаємо на виклики часу.

Це забезпечується в першу чергу завдяки нашій єдності.

«Багата та країна, де живуть у злагоді», - кажуть у нас в народі.

На сучасному етапі також стоять непрості завдання.

Для нас немає непереборних висот, якщо ми збережемо свою згоду і єдність.

У кожному своєму посланні я приділяю особливу увагу поліпшенню соціального становища та якості життя народу.

Головна мета реалізованих сьогодні державних програм «7-20-25», «Нұрли жол», «Нұрли жер» та інших – це поліпшення якості життя населення.

У Казахстану ще багато нескорених вершин.

Довіра народу піднімає наш дух і додає нам сили на цьому шляху.

Немає нічого вищого за цю благородну мету!

 

Послання Президента Республіки Казахстан Н. Назарбаєва народу Казахстана. 10 січня 2018 р.

 

Нові можливості розвитку в умовах четвертої промислової революції

  

         Шановні казахстанці!

 

Сьогодні світ вступає в епоху Четвертої промислової революції, еру глибоких і швидких змін: технологічних, економічних і соціальних.

Новий технологічний уклад кардинально змінює те, як ми працюємо, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей.

Необхідність бути готовими до глобальних змін і викликів спонукала нас прийняти Стратегію розвитку «Казахстан - 2050».

Ми поставили за мету увійти до тридцятки найбільш розвинених країн світу.

Реалізується План нації - 100 конкретних кроків, з яких 60 вже виконані. Інші носять в основному довгостроковий характер і здійснюються планомірно.

У минулому році запущена Третя модернізація Казахстану.

Успішно реалізується Програма індустріалізації.

Ухвалена комплексна програма «Цифровий Казахстан».

Розроблено комплексний Стратегічний план розвитку Республіки Казахстан до 2025 року.

Наші довгострокові цілі залишаються незмінними.

Усі необхідні програми у нас є.

Дане Послання визначає, що нам належить зробити для успішної навігації та адаптації в новому світі - світі Четвертої промислової революції.

 

 Дорогі співвітчизники!

 

Ми створили незалежний Казахстан, який став брендом, що викликає довіру і повагу в світі.

У 2017 році наша країна стала непостійним членом Ради Безпеки ООН.

У січні 2018 роки ми головуємо в ньому.

Ми стали першою державою серед країн СНД і Східної Європи, яку світова спільнота обрала для проведення Всесвітньої спеціалізованої виставки «ЕКСПО».

У Казахстані вибудувана успішно функціонуюча модель ринкової економіки.

У 2017 році країна, подолавши негативні наслідки світової кризи, повернулася на траєкторію впевненого зростання.

За підсумками року зростання валового внутрішнього продукту склало 4%, а промислового виробництва - більше 7%.

При цьому в загальному обсязі промисловості обробний сектор перевищив 40%.

Благополучний розвиток Казахстану дозволив сформуватися середньому класу.

Бідність скоротилася в 13 разів, рівень безробіття знизився до 4,9%.

В основі соціально-економічних успіхів країни - громадянський мир, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, які продовжують залишатися нашою головною цінністю.

Проте ми повинні чітко усвідомлювати, що досягнення Казахстану - надійна база, але не гарантія завтрашніх успіхів.

Епоха «нафтового достатку» практично добігає кінця. Країні потрібна нова якість розвитку.

Глобальні тренди показують, що воно повинно ґрунтуватися в першу чергу на широкому впровадженні елементів Четвертої промислової революції.

Це несе в собі як виклики, так і можливості.

Упевнений, у Казахстану є все необхідне для входження до числа лідерів нового світу.

Для цього потрібно сконцентруватися на вирішенні таких завдань.

 

ПЕРШЕ. Індустріалізація повинна стати флагманом впровадження нових технологій.

Саме її результати стали одним з основних стабілізуючих факторів у кризових 2014-2015 роках, коли ціни на нафту різко знизилися.

Тому орієнтир на обробний сектор з високою продуктивністю праці залишається незмінним.

У той же час індустріалізація повинна стати більш інноваційної, використовуючи всі переваги нового технологічного укладу 4.0.

Необхідно розробити і апробувати нові інструменти, спрямовані на модернізацію та цифровизацию наших підприємств з орієнтацією на експорт продукції.

Вони повинні в першу чергу стимулювати трансферт технологій.

Слід реалізувати пілотний проект з оцифрування декількох казахстанських промислових підприємств, а потім цей досвід широко розповсюдити.

Найважливішим питанням стає розвиток власної екосистеми розробників цифрових та інших інноваційних рішень.

Вона повинна викристалізовуватися навколо інноваційних центрів, таких як Назарбаєв Університет, МФЦА та Міжнародний технопарк IT-стартапів.

Серйозного перегляду вимагає організація діяльності Парку інноваційних технологій «Алатау».

Основними факторами успіху інноваційної екосистеми є стимулювання попиту на нові технології з боку реального сектора і функціонування приватного ринку венчурного фінансування.

Для цього необхідне відповідне законодавство.

Крім того, особливого значення набуває розвиток IT- та інжинірингових послуг.

Цифровізація економіки, крім дивідендів, несе і ризики масштабного вивільнення робочої сили.

Потрібно заздалегідь виробити узгоджену політику з працевлаштування вивільненої робочої сили.

Попереду адаптація системи освіти, комунікації та сфери стандартизації під потреби нової індустріалізації.

У 2018 році необхідно почати розробку третьої п'ятирічки індустріалізації, присвяченої становленню промисловості «цифрової епохи».

 

ДРУГЕ. Подальший розвиток ресурсного потенціалу.

Світ XXI століття продовжує потребувати природних ресурсах, які і в майбутньому будуть мати особливе місце в розвитку глобальної економіки і економіки нашої країни.

Однак слід критично переосмислити організацію сировинних індустрій, підходи до управління природними ресурсами.

Необхідно активно впроваджувати комплексні інформаційно-технологічні платформи.

Важливо підвищити вимоги до енергоефективності та енергозбереження підприємств, а також екологічності та ефективності роботи самих виробників енергії.

Виставка «ЕКСПО-2017», що відбулася в Астані, показала, як стрімко рухається прогрес у сфері альтернативної, «чистої» енергії.

Сьогодні на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) припадає чверть світового виробництва електроенергії.

За прогнозами, до 2050 року цей показник досягне 80%.

Ми поставили завдання довести частку альтернативної енергії у Казахстані до 30% до 2030 року.

Сьогодні у нас вже діє 55 об'єктів ВДЕ загальною потужністю 336 МВт, якими у 2017 році вироблено близько 1,1 мільярда кВт ∙ год «зеленої» енергії.

Важливо стимулювати бізнес, інвестувати в «зелені» технології.

Акімам регіонів необхідно вжити заходів щодо сучасної утилізації і переробки твердих побутових відходів з широким залученням суб'єктів малого і середнього бізнесу.

Ці та інші заходи потребуватимуть актуалізації законодавства, у тому числі Екологічного кодексу.

 

ТРЕТЄ. «Розумні технології» - шанс для ривка у розвитку агропромислового комплексу.

Аграрна політика повинна бути спрямована на кардинальне збільшення продуктивності праці і зростання експорту переробленої сільськогосподарської продукції.

Ми навчилися вирощувати різні сільгоспкультури, виробляти зерно.

Пишаємося цим.

Але цього вже недостатньо.

Потрібно забезпечити переробку сировини і виходити на світові ринки з високоякісною готовою продукцією.

Важливо кардинально переорієнтувати весь агропромисловий комплекс на вирішення цієї задачі.

Пріоритетної уваги потребує розвиток аграрної науки.

Вона повинна займатися у першу чергу трансфертом нових технологій та їх адаптацією до вітчизняних умов.

При цьому необхідно переглянути роль аграрних університетів.

Вони повинні не просто видавати дипломи, а готувати фахівців, які реально працюватимуть в АПК або займатимуться науковою діяльністю.  

Цим вузам потрібно поновити учбові програми і стати центрами росповсюдження найновітніших знань і кращої практики в АПК.

Наприклад, багаторазового підвищення продуктивності можна досягти завдяки технологіям прогнозування оптимального часу для посівної і збирання врожаю, «розумного поливу», інтелектуальним системам внесення мінеральних добрив і боротьби зі шкідниками та бур'янами.

Безпілотна техніка дозволяє значно скоротити собівартість землеробства, мінімізуючи людський фактор.

Впровадження нових технологій і бізнес-моделей, підвищення наукоємності АПК підсилюють необхідність кооперації господарств.

Необхідно надавати всебічну підтримку сільгоспкооперативам.

Держава спільно з бізнесом має знаходити стратегічні ніші на міжнародних ринках і просувати вітчизняну продукцію.

Інтенсифікація сільського господарства повинна відбуватися зі збереженням якості та екологічності продукції.

Це дозволить створити і просувати бренд натуральних продуктів харчування «Зроблено в Казахстані», який повинен стати впізнаваним у світі.

Крім того, необхідно стимулювати тих, хто використовує землю з найкращою віддачею, і вживати заходів до неефективних користувачів.

Потрібно переорієнтувати неефективні субсидії на здешевлення банківських кредитів для суб'єктів АПК.

Доручаю збільшити протягом 5 років продуктивність праці в АПК та експорт переробленої сільськогосподарської продукції як мінімум в 2,5 рази.

 

ЧЕТВЕРТЕ. Підвищення ефективності транспортно-логістичної інфраструктури.

Сьогодні через Казахстан проходить кілька трансконтинентальних коридорів.

Про це чимало сказано.

У цілому транзит вантажів через Казахстан у 2017 році виріс на 17% і склав майже 17 мільйонів тонн.

Стоїть завдання довести щорічні доходи від транзиту в 2020 році до 5 мільярдів доларів.

Це дозволить у найкоротші терміни повернути витрачені державою кошти на інфраструктуру.

Необхідно забезпечити масштабне впровадження цифрових технологій, таких як блокчейн, для відстеження руху вантажів в онлайн-режимі і безперешкодного їх транзиту, а також спрощення митних операцій.

Сучасні рішення дозволяють організувати взаємодію всіх ланок логістики.

Використання «великих даних» (Big data) дозволить забезпечити якісною аналітикою, виявити резерви зростання і знизити надмірні витрати.

Для цих цілей необхідно впровадити Інтелектуальну транспортну систему.

Вона дозволить ефективно керувати транспортними потоками і визначати потреби подальшого розвитку інфраструктури.

Для поліпшення внутрішньо регіональної мобільності важливо збільшити фінансування ремонту та реконструкції місцевої мережі автодоріг.

Загальний обсяг бюджетних коштів, які щорічно виділяються на це, слід довести у середньостроковій перспективі до 150 мільярдів тенге.

Потрібно забезпечити активну участь у цій роботі всіх акіматів регіонів.

 

П'ЯТЕ. Впровадження сучасних технологій у будівництві і комунальному секторі.

Завдяки реалізованим програмам обсяги введення житла в Казахстані перевищили 10 мільйонів квадратних метрів на рік.

Ефективно працює система житлових заощаджень, що зробила житло доступним для широких верств населення.

Забезпеченість житлом на одного жителя зросла в останні 10 років на 30% і становить сьогодні 21,6 квадратних метра.

Необхідно довести цей показник у 2030 році до 30 квадратних метрів.

При виконанні цього завдання важливо застосовувати нові методи будівництва, сучасні матеріали, принципово інші підходи в проектуванні будинків і плануванні міської забудови.

Потрібно встановити підвищені вимоги до якості, екологічності та енергоефективності будівель.

Вже обудовані і ті, які ще будуються будинки та об'єкти інфраструктури необхідно оснащувати системами інтелектуального управління.

Це підвищить комфортність для населення, скоротить споживання електроенергії, тепла, води, буде стимулювати природних монополістів до підвищення своєї ефективності.

Важливо внести відповідні зміни до законодавства, у тому числі, що регулює сферу природних монополій.

Акімам потрібно більш активно вирішувати питання модернізації житлово-комунальної інфраструктури на основі державно-приватного партнерства.

Для вирішення питання забезпечення сільських населених пунктів якісною питною водой уряду необхідно щорічно передбачати на дану роботу не менше 100 мільярдів тенге з усіх джерел.

 

ШОСТЕ. «Перезавантаження» фінансового сектора.

Необхідно завершити очистку банківського портфеля від «поганих» кредитів.

При цьому власники банків повинні нести економічну відповідальність, визнаючи збитки.

Виведення коштів з банків акціонерами на догоду афілійованих компаній і осіб повинно вважатися тяжким злочином.

Національний банк не повинен бути спостерігачем таких дій.

Інакше навіщо потрібен такий держорган?

Нагляд за діяльністю фінансових інститутів з боку Нацбанку повинен бути жорстким, своєчасним і дієвим.

Держава буде і надалі гарантувати дотримання інтересів простих громадян.

Потрібно прискорити прийняття закону про банкрутство фізичних осіб.

Крім того, доручаю Національному банку остаточно вирішити питання щодо валютних іпотечних позиках населення, які були надані до 1 січня 2016 року, коли законодавчо було введено заборону на їх видачу фізичним особам.

Нацбанку та Уряду слід спільно вирішити питання забезпечення довгостроковим кредитуванням бізнесу за ставками, що враховує реальну рентабельність в галузях економіки.

Важливим є подальше поліпшення інвестиційного клімату і розвиток фондового ринку.

Це одна з основних задач Міжнародного фінансового центру «Астана», який розпочав свою роботу.

Використовуючи найкращий міжнародний досвід, він повинен стати регіональним хабом, який застосовує англійське право і сучасні фінансові технології.

Розвитку фондового ринку також буде сприяти успішний висновок акцій нацкомпаній ФНБ «Самрук-Казина» на IPO.

 

СЬОМЕ. Людський капітал - основа модернізації.

Нова якість освіти.

Потрібно прискорити створення власної передової системи освіти, що охоплює громадян різного віку.

Ключовим пріоритетом освітніх програм має стати розвиток здатності до постійної адаптації до змін і засвоєнню нових знань.

У дошкільній освіті на 1 вересня 2019 року необхідно впровадити єдині стандарти програм для раннього розвитку дітей, розвиваючі соціальні навички і навички самонавчання.

У середній освіті розпочато перехід на оновлений зміст, який буде завершено в 2021 році.

Це абсолютно нові програми, підручники, стандарти і кадри.

Буде потрібно переглянути підходи до навчання і росту кваліфікації педагогів.

При університетах країни потрібно розвивати педагогічні кафедри і факультети.

Необхідно посилити якість викладання математичних і природничих наук на всіх рівнях освіти.

Це важлива умова для підготовки молоді до нового технологічного укладу.

Для підвищення конкуренції між освітніми установами та залучення приватного капіталу буде впроваджено подушне фінансування в міських школах.

З огляду на те, що навантаження на учнів у нас найвища серед країн СНД і в середньому більш ніж на третину вище, ніж в країнах ОЕСР, потрібно її знизити.

У всіх регіонах на базі палаців школярів потрібно створити мережу дитячих технопарків і бізнес-інкубаторів з усією необхідною інфраструктурою, включаючи комп'ютери, лабораторії, 3D-принтери.

Це допоможе успішно інтегрувати молоде покоління у науково-дослідницьке та промислово-технологічне оточення.

Майбутнє казахстанців - за вільним володінням казахською, російською та англійською мовами.

Розроблено і впроваджується нова методика вивчення казахської мови для російськомовних шкіл.

Якщо ми хочемо, щоб казахська мова жла у віках, потрібно її осучаснити, не обтяжуючи надлишковою термінологією.

Однак за останні роки на казахську мову було переведено 7 тисяч усталених і загальноприйнятих у світі термінів.

Такі «нововведення» іноді доходять до смішного.

Наприклад, «ғаламтор» («Інтернет»), «қолтирауин» («крокодил»), «күй сандиқ» («фортепіано») і таких прикладів повно.

Необхідно переглянути підходи до обгрунтованості таких перекладів і термінологічно наблизити нашу мову до міжнародного рівня.

Перехід на латинський алфавіт сприяє вирішенню цього питання.

Слід визначити чіткий графік переходу на латинський алфавіт до 2025 року на всіх рівнях освіти.

Знання російської мови залишається важливим.

З 2016 року в оновлених програмах російська мова викладається в казахських школах вже з 1-го класу.

З 2019 року розпочато перехід до викладання англійською мовою окремих природничих дисциплін у 10-му і 11-му класах.

У результаті всі наші випускники будуть володіти трьома мовами на рівні, необхідному для життя і роботи в країні і в глобальному світі.

Тоді і виникне справжнє громадянське суспільство.

Людина будь-якої етнічної групи зможе обрати будь-яку роботу аж до обрання Президентом країни.

Казахстанці стануть єдиною нацією.

Змістовність навчання повинна гармонійно доповнюватися сучасним технічним супроводом.

Важливо продовжити роботу з розвитку цифрових освітніх ресурсів, підключення до швидкісного Інтернету і оснащенню відеоустаткуванням наших шкіл.

Необхідно оновити програми навчання у технічній та професійній освіті із залученням роботодавців та урахуванням міжнародних вимог і цифрових навичок.

Потрібно продовжити реалізацію проекту «Безкоштовна професійно-технічна освіта для всіх».

Держава дає молодій людині першу професію.

Уряд повинен виконати це завдання.

В Інтернеті необхідно розміщувати відеоуроки і відеолекції від кращих викладачів середніх шкіл, коледжів і вузів.

Це дозволить всім казахстанцям, у тому числі у віддалених населених пунктах, отримати доступ до кращих знань і компетенцій.

У вищій освіті потрібно збільшити число випускників, навчених інформаційних технологій, роботі зі штучним інтелектом і «великими даними».

При цьому слід розвивати вузівську науку з пріоритетом на дослідження в металургії, нафтогазохімії, АПК, біо- та IT-технологіях.

Потрібно здійснити поетапний перехід на англійську мову прикладних наукових досліджень.

Вузам необхідно активно реалізовувати спільні проекти з провідними зарубіжними університетами і дослідницькими центрами, великими підприємствами і ТНК.

Співфінансування з боку приватного сектора має стати обов'язковою вимогою для всіх прикладних науково-дослідних розробок.

Потрібно вибудувати системну політику з підтримки наших молодих вчених з виділенням їм квот у рамках наукових грантів.

До сфери освіти пора ставитися як до окремої галузі економіки зі своїми інвестиційними проектами і експортним потенціалом.

Необхідно законодавчо закріпити академічну свободу вузів, надавши їм більше прав створювати освітні програми.

Потрібно посилити перепідготовку викладачів, залучати зарубіжних менеджерів до вузів, відкривати кампуси світових університетів.

Нарощування потенціалу нації вимагає подальшого розвитку нашої культури та ідеології.

Сенс «Рухани жаңғыру» саме в цьому.

Ідеалом нашого суспільства повинен стати казахстанец, який знає свої історію, мову, культуру, при цьому сучасний, який володіє іноземними мовами, має передові і глобальні погляди.

Першокласна охорона здоров'я і здорова нація.

З ростом тривалості життя населення і розвитком медичних технологій обсяг споживання медичних послуг буде зростати.

Сучасна охорона здоров'я повинна більше орієнтуватися на профілактику захворювань, а не на дороге стаціонарне лікування.

Потрібно посилити управління громадським здоров'ям, пропагуючи здоровий спосіб життя.

Особливу увагу слід приділити охороні і зміцненню репродуктивного здоров'я молоді.

Слід переходити від малоефективної і витратної для держави диспансеризації до управління основними хронічними захворюваннями із застосуванням дистанційної діагностики, а також амбулаторного лікування.

Цей досвід давно є у світі.

Потрібно сміливо і активно його впроваджувати.

Необхідно прийняти комплексний план по боротьбі з онкологічними захворюваннями, створити науковий онкоцентр.

Потрібно, щоб були забезпечені високоефективна рання діагностика і лікування раку на основі передового міжнародного досвіду.

Необхідно провести таку ж роботу, яку ми провели в кардіології, боротьбі з туберкульозом і породіллі.

Охорона здоров'я буде поетапно переходити на систему обов'язкового соціального медичного страхування (ОСМС), засновану на солідарній відповідальності населення, держави і роботодавців.

Необхідність її впровадження не викликає сумнівів.

Однак потрібно більш ретельно провести підготовчу роботу, яка не була виконана Міністерством охорони здоров'я і Мінпрацсоцзахисту.

Потрібно розробити нову модель гарантованого обсягу безкоштовної медичної допомоги (ГОБМД), визначивши чіткі межі зобов'язань держави.

Послуги, що не гарантовані державою, населення зможе отримувати, ставши учасником ОСМС або через добровільне медичне страхування, а також співоплати.

Необхідно підвищити доступність і ефективність медичної допомоги через інтеграцію інформаційних систем, використання мобільних цифрових додатків, впровадження електронних паспортів здоров'я, перехід на «безпаперові» лікарні.

Потрібно приступити до впровадження в медицині технологій генетичного аналізу, штучного інтелекту, які на порядок підвищують ефективність діагностики та лікування захворювань.

Важливим питанням є забезпеченість і якість підготовки медичних кадрів.

Сьогодні ми маємо унікальну Школу медицини Назарбаєв Університету, при якій функціонує інтегрована університетська клініка.

Цей досвід повинен транслюватися на всі медичні вузи.

Для реалізації цих та інших заходів слід розробити нову редакцію Кодексу «Про здоров'я народу і систему охорони здоров'я».

Якісна зайнятість і справедлива система соціального забезпечення.

Важливо забезпечити ефективність ринку праці, створити умови, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал.

Необхідно розробити сучасні стандарти за всіма основними професіями.

У цих стандартах роботодавці і бізнесмени чітко закріплять, які знання, навички та компетенції повинні бути у працівників.

Потрібно, виходячи з вимог профстандартів, розробити нові або оновити діючі освітні програми.

Резервом економічного зростання є самозайняті і безробітні.

Я не раз вимагав розібратися з питанням самозайнятих.

Міністерство праці та соціального захисту населення проявило безвідповідальність і поверховість у цій справі.

Необхідно надати більше можливостей для залучення людей до продуктивної занятості - відкрити власну справу або отримати нову професію і влаштуватися на роботу.

Заслуговує підтримки робота НПП «Атамекен» з навчання бізнесу.

Важливо розширити охоплення цих категорій населення Програмою розвитку продуктивної зайнятості та масового підприємництва, посиливши її інструменти.

Процес реєстрації самозайнятих потрібно максимально спростити, створити умови, при яких буде вигідно сумлінно виконувати свої зобов'язання перед державою.

Казахстанці повинні мати можливість порівняно швидко знайти нову роботу, у тому числі і в інших населених пунктах країни.

Потрібне повномасштабне впровадження єдиної електронної біржі праці, де повинна консолідуватися вся інформація про вакансії та осіб, що шукають роботу.

Не виходячи з дому людина зможе пройти тести профорієнтації, дізнатися про навчальні курси, заходи держпідтримки і знайти цікаву роботу.

Трудові книжки теж слід перевести в електронний формат.

Закон по електронній біржі праці необхідно прийняти до 1 квітня 2018 року.

Соціальна політика буде здійснюватися через залучення громадян у повноцінне економічне життя.

Пенсійна система тепер повністю прив'язана до трудового стажу.

Хто більше працював, той буде отримувати більшу пенсію.

У зв'язку з цим всім казахстанцям потрібно серйозно підійти до легалізації своєї трудової діяльності.

У системі соціального страхування також буде посилений взаємозв'язок між трудовим стажем і розмірами виплат.

З 2018 року ми перейшли на новий порядок надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Підвищено поріг її надання з 40 до 50% від прожиткового мінімуму.

Для працездатних малозабезпечених громадян грошова допомога буде доступна за умови їх участі у заходах сприяння зайнятості.

Для непрацездатних громадян заходи держпідтримки будуть посилені.

 

Дорогі казахстанці!

 

Усі свої соціальні зобов'язання держава виконає у повному обсязі.

Хочу нагадати, у 2016-2017 роках було тричі підвищено пенсії та допомоги.

Базова пенсія зросла в цілому на 29%, солідарна - на 32%, допомоги на народження дитини - на 37%, а по інвалідності і втрати годувальника - кожне на 43%.

Заробітна плата працівників охорони здоров'я збільшилася до 28%, освіти - до 29%, соціального захисту - до 40%, держслужбовців корпусу «Б» - на 30%, стипендії - на 25%.

Час кризовий. І не багато країн у світі змогли також підвищити соціальні витрати.

Витрати республіканського бюджету на соціальну сферу в 2018 році збільшено на 12% і перевищили 4,1 трильйона тенге.

Підвищення соціальних виплат, у тому числі пенсій, збільшить доходи понад 3 мільйони казахстанців.

З 1 січня 2018 року солідарні пенсії зросли на 8%.

Підвищення допомоги інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника, які виховують дітей-інвалідів, склало до 16%.

З 1 липня 2018 року базова пенсія збільшиться у середньому в 1,8 рази в залежності від трудового стажу.

Крім того, доручаю з 1 липня 2018 року додатково ввести держдопомогу для батьків, які здійснюють догляд за повнолітніми інвалідами I групи з дитинства.

Щомісяця така допомога в розмірі не нижче одного прожиткового мінімуму отримають близько 14 тисяч сімей.

На ці цілі буде потрібно до 3 мільярдів тенге в 2018 році.

Для підвищення престижу професії вчителя доручаю з 1 січня 2018 року посадовий оклад вчителів, які переходять на оновлений зміст навчального матеріалу, збільшити на 30%.

Оновлений зміст - це сучасні навчальні програми, які відповідають міжнародним стандартам і пройшли адаптацію в Назарбаєв Інтелектуальних школах.

Вони дають нашим дітям необхідні функціональну грамотність і критичне мислення.

Крім того, доручаю ввести в 2018 році нову сітку категорій для вчителів, що враховує рівень кваліфікації зі збільшенням розривів між категоріями.

Категорії необхідно присвоювати через національний кваліфікаційний тест, як це робиться в усьому світі.

Це буде стимулювати педагогів до постійного вдосконалення.

У результаті в залежності від підтвердженої кваліфікації в цілому заробітна плата вчителів зросте від 30 до 50%.

Для цього в поточному році необхідно додатково виділити 67 мільярдів тенге.

ВОСЬМЕ. Ефективне державне управління.

Потрібно продовжити роботу по скороченню витрат для підприємців і населення при державному адмініструванні.

У зв'язку з цим важливо прискорити прийняття закону, спрямованого на подальше дерегулювання бізнесу.

Необхідно забезпечити цифровизацию процесів отримання бізнесом держпідтримки з її наданням за принципом «одного вікна».

Інтеграція інформаційних систем державних органів дозволить перейти від надання окремих держпослуг до комплексних за принципом «однієї заяви».

Також слід продовжити роботу щодо підвищення якості послуг суб'єктів природних монополій.

Важливо встановлювати обґрунтовані тарифи їм і енерговиробникам з урахуванням інвестиційних програм.

Потрібні рішучі дії щодо поліпшення бізнес-клімату, особливо на регіональному рівні.

Уряд має підготувати новий пакет системних заходів з підтримки бізнесу, виведення його з тіні.

Слід прискорити реалізацію плану приватизації, розширивши його за рахунок скорочення числа підвідомчих організацій держорганів.

Ті підвідомчі організації, які реально необхідні, слід по можливості консолідувати для зниження адміністративних витрат.

Вивільнені кошти потрібно спрямувати на впровадження нової системи оплати праці держслужбовців на основі факторно-бальної шкали.

Вона скоротить диспропорції в окладах держслужбовців регіонів і центру, а також буде враховувати характер роботи та її ефективність.

Доручаю Уряду спільно з Агентством у справах держслужби реалізувати в 2018 році пілотні проекти в центральних і місцевих органах по впровадженню цієї системи.

Необхідно більш повно розкрити потенціал ефективності державної служби в регіонах через підвищення їх економічної самостійності та відповідальності.

У цілому фокус регіональної політики слід перенести з вирівнювання витрат на стимулювання зростання власних доходів регіонів.

Зокрема, одним з перспективних джерел для будь-якого регіону є розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, що створює сьогодні кожне десяте робоче місце в світі.

Уряду в свою чергу потрібно вжити комплекс заходів, включаючи спрощення візових процедур, розвиток інфраструктури та зняття бар'єрів у галузі туризму.

У рамках фіскальної децентралізації необхідно вирішити питання передачі до регіональних бюджетів корпоративного прибуткового податку від малого і середнього бізнесу.

З 1 січня 2018 року в містах районного значення, селах і сільських округах з чисельністю населення понад 2 тисячі осіб законодавчо передбачено впровадження самостійного бюджету і комунальної власності місцевого самоврядування.

З 2020 року ці норми будуть діяти у всіх населених пунктах.

До бюджету села передано 7 видів податкових та інших неподаткових надходжень, а також 19 напрямків витрат.

Це дозволить залучити населення до вирішення питань місцевого значення.

Крім того, державні органи повинні застосовувати сучасні цифрові технології для врахування зауважень та пропозицій громадян в режимі реального часу і оперативного реагування.

Впроваджуючи нові технології, державі і компаніям слід забезпечувати надійний захист своїх інформаційних систем і пристроїв.

Сьогодні поняття кібербезпеки включає в себе захист не просто інформації, а й доступу до управління виробничими і інфраструктурними об'єктами.

Ці та інші заходи повинні знайти відображення у Стратегії національної безпеки Казахстану.

 

ДЕВ'ЯТЕ. Боротьба з корупцією та верховенство закону.

Буде продовжена превентивна боротьба з корупцією.

Проводиться велика робота.

Тільки за 3 останні роки засуджено за корупцію понад 2,5 тисячі осіб, включаючи топ-чиновників і керівників держкомпаній.

За цей період відшкодовано близько 17 мільярдів тенге нанесеного ними збитку.

Важливою є цифровізация процесів у держорганах, включаючи їх взаємодію з населенням і бізнесом.

Зокрема, громадяни повинні бачити, як розглядаються їхні звернення, і вчасно отримувати якісні відповіді.

Здійснюються інституційні перетворення судової і правоохоронної систем.

До законодавства внесені норми, що передбачають посилення захисту прав громадян у кримінальному процесі, зниження його репресивності.

Розширено права адвокатів, а також судовий контроль на досудовій стадії.

Розмежовані повноваження і зони відповідальності правоохоронних органів.

Роботу по зміцненню гарантій конституційних прав громадян, забезпечення верховенства права, гуманізації правоохоронної діяльності необхідно продовжити.

У сфері охорони громадського порядку та забезпечення безпеки потрібно активно впроваджувати інтелектуальні системи відеоспостереження та розпізнавання на вулицях і в місцях масового перебування громадян, контролю за дорожнім рухом.

 

ДЕСЯТЕ. «Розумні міста» для «розумної нації».

2018 рік - рік 20-річного ювілею нашої столиці - Астани.

Її становлення і входження до числа найважливіших центрів розвитку Євразії - предмет нашої спільної гордості.

Сучасні технології дають ефективні рішення проблем динамічного мегаполісу.

Потрібно комплексно впроваджувати управління міським середовищем на основі концепції «Смарт Сіті» і розвитку компетенцій людей, які переселяються в місто.

У світі прийшли до розуміння, що саме міста конкурують за інвесторів.

Вони вибирають не країну, а місто, у якому комфортно жити і працювати.

Тому на основі досвіду Астани необхідно сформувати «еталонний» стандарт «Смарт Сіті» і почати поширення кращих практик та обмін досвідом між містами Казахстану.

«Розумні міста» стануть локомотивами регіонального розвитку, поширення інновацій і підвищення якості життя на всій території країни.

Ось 10 завдань. Вони зрозумілі і ясні.

  

Дорогі казахстанці!

 

Завдяки політичній стабільності і суспільного консенсусу ми приступили до модернізації економіки, політики і свідомості.

Було дано імпульс новому етапу технологічного та інфраструктурного розвитку.

Конституційна реформа встановила більш точний баланс гілок влади.

Ми розгорнули процес оновлення національної свідомості.

По суті, ці три базові напрями є системною тріадою казахстанської модернізації.

Щоб відповідати новому часу, ми маємо згуртуватися в єдину націю - націю, що стоїть на порозі історичного сходження в умовах Четвертої промислової революції.

Сохранение финансовой стабильности, усиление защиты потребителей и развитие качественных финансовых услуг создают основания для повышения доверия в финансовом секторе и обеспечения роста уровня инклюзивности развития страны. Для того, чтобы сделать небанковские финансовые услуги более доступными, их стоимость необходимо уменьшить за счет повышения эффективности небанковских финансовых учреждений, а также усиления конкуренции и прозрачности в финансовом секторе. Одним из направлений обеспечения прозрачности является реформирование отчетности финансовых учреждений и ее аудита. О нововведениях, особенностях функционирования рынка в эксклюзивном интервью газете «Украина Бизнес Ревю» рассказывает Александр Залетов, члена Национальной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг.

- Александр Николаевич, реформа отчетности небанковских финансовых учреждений и ее аудита еще не завершена, но существенные изменения будут ощутимыми как для рынка, так и для потребителей финансовых услуг уже в 2018 году?

Сохранение финансовой стабильности, усиление защиты потребителей и развитие качественных финансовых услуг создают основания для повышения доверия в финансовом секторе и обеспечения роста уровня инклюзивности развития страны. Для того, чтобы сделать небанковские финансовые услуги более доступными, их стоимость необходимо уменьшить за счет повышения эффективности небанковских финансовых учреждений, а также усиления конкуренции и прозрачности в финансовом секторе. Одним из направлений обеспечения прозрачности является реформирование отчетности финансовых учреждений и ее аудита.

Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» от 5 октября 2017 года ввел новое понятие – предприятия, представляющим общественный интерес – в отношении которых устанавливаются дополнительные требования.

К таким предприятиям относятся эмитенты ценных бумаг, которые допущены к биржевым торгам, банки, страховщики, негосударственные пенсионные фонды, другие финансовые учреждения (кроме других финансовых учреждений и негосударственных пенсионных фондов, относящихся к микропредприятиям и малым предприятиям) и предприятия, которые в соответствии с настоящим законом принадлежат к крупным предприятиям.

По предварительному анализу, с 1993 небанковских финансовых учреждений, находящихся в Государственном реестре финансовых учреждений, который ведется Нацкомфинуслуг, к предприятиям, представляющим общественный интерес, по критериям, определенным законом, можно отнести пока, что только страховщиков, то есть 294 финансовых учреждения.

Закон обязывает их создать бухгалтерскую службу во главе с главным бухгалтером, в состав которой входят не менее двух человек. Это положение не распространяется на негосударственные пенсионные фонды и институты совместного инвестирования.

Главным бухгалтером предприятия, представляющего общественный интерес, может быть назначено лицо, имеющее высшее экономическое образование, стаж работы в сфере финансов, бухгалтерского учета и налогообложения не менее трех лет, не имеющее судимости за совершение преступления против собственности и в сфере хозяйственной деятельности.

- Меняются ли требования предоставления отчетности такими предприятиями?

- Согласно части третьей статьи 14 вышеуказанного закона предприятия, представляющие общественный интерес (кроме крупных предприятий, которые не являются эмитентами ценных бумаг), публичные акционерные общества, субъекты естественных монополий на общегосударственном рынке и предприятия, осуществляющие деятельность по добыче полезных ископаемых общегосударственного значения, обязаны не позднее чем до 30 апреля года, следующего за отчетным периодом, обнародовать годовую финансовую отчетность и годовую консолидированную финансовую отчетность вместе с аудиторским заключением на своей веб-странице (в полном объеме) и другим способом в случаях, определенных законодательством.

Крупные предприятия, которые не являются эмитентами ценных бумаг, и средние предприятия и другие финансовые учреждения, относящиеся к микропредприятиям и малым предприятиям, обязаны не позднее, чем до 1 июня года, следующего за отчетным периодом, обнародовать годовую финансовую отчетность вместе с аудиторским заключением в полном объеме на своей веб-странице. Данная норма вступает в силу с 1 января 2019 года.

Относительно подачи и обнародования отчетности финансовыми учреждениями и лизингодателями за деятельность в 2017 году, то здесь стоит руководствоваться требованиями действующего законодательства, в том числе нормативно-правовыми актами Нацкомфинуслуг.

Вместе с тем с целью приведения нормативно-правовых актов в соответствие вышеуказанным законом, планом работы Нацкомфинуслуг, на 2018 год предусмотрено внесение изменений в некоторые нормативно-правовые акты по вопросам составления и представления отчетности участниками рынков финансовых услуг.

Так с 1 января 2018 года вступили в действие новые правила предоставления отчетности финансовыми компаниями, финансовыми учреждениями-юридическими лицами публичного права, доверительными обществами, а также юридическими лицами-субъектами хозяйствования, которые не являются финансовыми учреждениями, но имеют определенную законами и нормативно-правовыми актами Госфинуслуг или Нацкомфинуслуг возможность предоставлять услуги по финансовому лизингу. Указанные изменения предусматривают более полное раскрытие информации о деятельности финансовых учреждений, в т.ч. о структуре их активов.

- Какие изменения в отчетности предусмотрены в году для страховщиков?

- В соответствии с распоряжением Нацкомфинуслуг «О внесении изменений в Порядок составления отчетных данных страховщиков о предоставлении актуарного отчета»от 7 сентября 2017 года внесены следующие изменения: страховщики, осуществляющие деятельность по обязательному страхованию гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств (ОСАГО), и страховщики, осуществляющие страхование жизни, подают актуарный отчет в Нацкомфинуслуг, начиная с годовой отчетности за 2017 год. Также за этот период подают актуарный отчет страховщики, осуществляющие деятельность по добровольному медицинскому страхованию, КАСКО, страхованию кредитов, финансовых рисков, медицинских расходов, у которых общий размер страховых резервов за исключением резерва колебаний убыточности и резерва катастроф, сформированных по всем видам страхования на отчетную дату, составляет более 6 млн грн.

Другие страховщики – начиная с годовой отчетности 2020 года.

Актуарный отчет подписывается лицом, которое в соответствии с законодательством имеет право заниматься актуарными расчетами и удостоверять их. Таких лиц в реестре, который ведет Нацкомфинуслуг, 45 человек.

В актуарном отчете актуарий или подтверждает адекватность обязательств (достаточность признанных страховых обязательств, для осуществления будущих страховых выплат и/или выплат выкупных сумм по заключенным договорам страхования, и расходов, связанных с выполнением таких договоров) на отчетную дату или отмечает необходимость формированию страховых резервов для обеспечения адекватности обязательств в соответствующем размере.

- Как повлияет на рынок небанковских финансовых услуг принятие новой редакции закона Украины «Об аудите финансовой отчетности и аудиторской деятельности»?

- Сразу хочу отметить, что действие данного закона, который вступил в силу с 1 января 2018 года, начинается с 1 октября 2018 года, кроме положения, касающегося изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, которое вступает в силу через 12 месяцев со дня вступления в силу настоящего закона.

Данным законом, усиленны полномочия Нацкомфинуслуг. В частности, аудитор осуществляющий аудит предприятия, представляющего общественный интерес, обязан информировать Комиссию о нарушении законодательства по вопросам, относящимся к компетенции Нацкомфинуслуг, существенной угрозе или сомнении относительно возможности предприятия продолжать свою деятельность, отказе от выражения мнения или предоставления негативной или модифицированной мысли.

Предприятия, представляющие общественный интерес, поднадзорные Нацкомфинуслуг, до подписания договора по аудиту обязаны информировать регулятора о выбранном аудиторе.

Предусмотрено также требование, по которому субъект аудиторской деятельности, предоставляющий услуги по обязательному аудиту финансовой отчетности такого предприятия обязан обнародовать отчет о прозрачности за предыдущий год не позднее 30 апреля года, следующего за отчетным. Отчет о прозрачности публикуется на веб-странице субъекта аудиторской деятельности и остается доступным на этом сайте, по меньшей мере, семь лет со дня его опубликования.

Закон также вводит право Нацкомфинуслуг устанавливать дополнительные требования к информации, касающейся аудита или обзора финансовой отчетности, которые должны обязательно отражаться в аудиторском отчете, а также требования к дополнительным отчетам субъектов аудиторской деятельности в отношении юридических лиц, подлежащих регулированию.

На сегодня Нацкомфинуслуг начала работу по разработке нормативных актов и подготовке рынка небанковских финансовых услуг в соответствии с этими требованиями.

Распоряжением №142 от 1 февраля 2018 года, в частности, утверждены Методические рекомендации по аудиторским отчетам, представляемым в Нацкомфинуслуг по результатам аудита годовой отчетности и отчетных данных финансовых учреждений за 2017 год. Этим актом Нацкомфинуслуг предложил форму и содержание отчета независимого аудитора по финансовой отчетности финансового учреждения, а также рекомендованный перечень ключевых вопросов и норм законодательных и нормативных актов при аудите такой отчетности.

К ключевым вопросам аудита финансовых учреждений могут быть отнесены такие вопросы, как оценка активов по справедливой стоимости, обесценение активов, признание дохода, полученного от инвестирования активов, операции со связанными лицами, в том числе в пределах одной промышленно-финансовой группы или иного объединения, соблюдения обязательных критериев и нормативов достаточности капитала и платежеспособности, ликвидности, доходности, качества активов и рискованности операций. Также соблюдение других показателей и требований, ограничивающих риски по операциям с финансовыми активами, судебные иски и регуляторные требования, которые существенно влияют на деятельность финансового учреждения, осуществления существенных операций с активам (существенным операцией по активам считать операцию, объем которой более чем на 10% общей величины активов на последнюю отчетную дату), дебиторская задолженность по нефинансовыми операциями, просроченные обязательства и тому подобное.

- Усиливаются ли этим законом надзорные полномочия Нацкомфинпслуг?

- Кроме возможности подачи заявлений (жалоб) на субъект аудиторской деятельности для дисциплинарного производства, подлежащих немедленному рассмотрению в соответствии с настоящим законом, Нацкомфинуслуг получила право на обращение в суд с требованием к органу управления об отстранении субъекта аудиторской деятельности при наличии фактов нарушения закона Украины «Об аудите финансовой отчетности и аудиторской деятельности".

Кроме того, внесены изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях относительно права Нацкомфинуcлуг рассматривать дела об административных правонарушениях, связанных с нарушением небанковскими финансовыми учреждениями порядка обнародования финансовой отчетности или консолидированной финансовой отчетности вместе с аудиторским отчетом.

Для обеспечения выполнения своих функций как регулятора рынка небанковских финансовых услуг Нацкомфинуслуг получила право делегирования своих представителей в органы управления Органа общественного надзора за аудиторской деятельностью в частности в Совет надзора и Комиссии по аттестации аудиторов.

Законом Украины «Об аудите финансовой отчетности и аудиторской деятельности»введено требование об обязательности страхования гражданско-правовой ответственности субъекта аудиторской деятельности перед третьими лицами.

- Как это будет происходить?

- Закон определяет, что субъект аудиторской деятельности, который осуществляет обязательный аудит финансовой отчетности, обязан иметь действующий договор страхования гражданско-правовой ответственности субъекта аудиторской деятельности перед третьими лицами, заключенный в соответствии с типовой формой договора страхования, утвержденной Нацкомфинуслуг, по согласованию с Органом общественного надзора за аудиторской деятельностью.

Минимальный размер страховой суммы по такому договору должен составлять 10% вознаграждения по договору о предоставлении аудиторских услуг за прошлый год, но не менее 10 млн грн, если иное не предусмотрено законом. Аудитору запрещается оказывать услуги по обязательному аудиту финансовой отчетности без такого договора страхования.

В Реестре субъектов аудиторской деятельности, имеющих право проводить аудит финотчетности, в том числе предприятий, представляющих общественный интерес, будут содержаться реквизиты договора страхования, срок действия такого договора, сведения о страховщике и страховой суммы.

Контроль наличия договора страхования, а также соблюдение субъектами аудиторской деятельности, которые предоставляют услуги по обязательному аудиту финансовой отчетности (кроме предприятий, представляющих общественный интерес) в соответствии с законом возлагаются на Аудиторскую палату Украины, наличия договора страхования – на Инспекцию по обеспечению качества.

За отсутствие договора страхования гражданско-правовой ответственности субъекта аудиторской деятельности перед третьими лицами на аудитора будет налагаться штраф в размере до 10% суммы вознаграждения за аудиторские услуги.

Подготовила Лариса Семака.

Использованы материалы  afi.org.ua

 

Казахстан – Украина: 25 лет взаимовыгодного и равноправного партнерства

 

27 сентября 2017 года в г.Киеве в Национальной Академии наук Украины Посольством Республики Казахстан в Украине был организован «круглый стол». Его основными темами стало 25-летие установления дипломатических отношений между Казахстаном и Украиной и модернизационных процессах в Казахстане.

В мероприятии приняли участие главы дипломатических миссий, народные депутаты Верховной Рады, руководители государственных органов Украины, представители творческой и научной сферы, бизнес сообщества, СМИ.

В своем выступлении Посол Республики Казахстан в Украине С.Ордабаев подчеркнул особую историческую роль Президента Нурсултана Абишевича Назарбаева в установления братских отношений между двумя странами, основанных на принципах уважения взаимных интересов. Глава дипломатической миссии подробно проинформировал об основных положениях программы модернизации общественного сознания, а также политических и экономических преобразованиях в Казахстане.

Вице-президент Национальной академии наук Украины С.Пирожков высоко оценил модель казахстанского развития, в основе которой – политическая стабильность и либеральная экономика. Стране удалось избежать конфликтов. Все это сплотило народ Казахстана и укрепило позитивный имидж страны на международной арене. Успехи Казахстана связаны с именем Нурсултана Назарбаева, – подчеркнул академик.

Руководитель группы Верховной Рады Украины по межпарламентский связям с Республикой Казахстан, Народный депутат Р.Демчак информировал о развитии межпарламентских связей. Он назвал Главу Казахстана «архитектором» казахстанско-украинских отношений и заверил о намерении прилагать все возможные усилия для дальнейшего углубления сотрудничества между двумя странами.

Заместитель Министра образования и науки Украины Р.Греба заявил, что сотрудничество Украины и Казахстана в сфере образования динамично развивается, хотя потенциал еще далеко не исчерпан. Добавил, что «мы со своей стороны внимательно следим за инновациями в сфере образования Казахстана и находим здесь много общего с Украиной, ведь наша образовательная реформа тоже призвана открыть украинский путь в инновационное, модернизированное будущее».

Вице-Президент Торгово-промышленной палаты Украины, Национальный комиссар ЭКСПО С.Свистиль высоко отозвался о международной выставке «Астана-ЭКСПО-2017», во время которой украинская сторона на достойном уровне представила свои разработки и ноу-хау в сфере возобновляемой энергетики. Это позволило заключить ряд взаимовыгодных соглашений с казахстанскими инвесторами. Наблюдается позитивная тенденция создания совместных предприятий. Еще одним механизмом по стимулированию торгово-экономического сотрудничества, по его словам, стала договоренность о создании Торговых Домов, главной задачей которых станет консолидация товарных потоков и улучшение условий транзита и перевозки грузов. 

Украинские академические и экспертные круги высоко оценили амбициозные задачи, которые поставил для себя Казахстан. Особо подчеркнули, что успешный опыт Казахстана во многих сферах жизнедеятельности уже получил широкое международное признание. При этом отметили, что последовательное внедрение трехъязычие в образовательные программы и перевод 100 лучших учебников на казахский язык и другие меры станут важными факторами формирования конкурентоспособной нации и в целом конкурентоспособного государства.

 

Посольство Республики Казахстан в Украине

10 июня 2017 года в столице Республики Казахстан Астане торжественно открылась «ЭКСПО-2017. Энергия будущего» – первая выставка подобного масштаба, которая проводится на территории постсоветского пространства. На три месяца Астана, да и весь Казахстан превратиться в столицу новейшего отношения к энергии. До 10 сентября продлиться презентация лучших образцов мирового опыта по возобновляемой энергии, альтернативных источников энергии, «умных домов», «умных машин» и всего, чем гордятся страны-участницы, что могут предложить человечеству для сохранения традиционных энергоресурсов.  

Тема выставки в Астане привлекла внимание как мировых лидеров ВИЭ (возобновляемые источники энергии) и тех, кто только связывает свою энергетическую независимость с зелеными технологиями. Мировой экономический кризис, связанный с падением цен на традиционные, ископаемые источники энергии, побудил прогрессивное человечество широко внедрять ВИЭ, а проект ЭКСПО-2017 – мощная площадка для демонстрации достижений крупных игроков мировой экономики, импульс для популяризации технологий будущего всем, кто делает первые шаги в зеленой энергетике.

Площадь ЭКСПО составляет 25 Га, ключевой павильон – «Нур Алем» – здание, выполненное в сферической форме. Общая площадь – 41,5 тыс. кв. м, выставочная – 20,5 тыс.кв.м., диаметр – 80 м. В основании шара «Нур Алем», на площади 5000 кв.м., расположен Национальный павильон Казахстана –  «Музей Энергии Будущего», на 7 этажах сферы представлены основные виды энергии – космоса, солнца, биомасс, ветра, воды и кинетическая энергия. Восьмой и самый захватывающий этаж представляет экспозицию «Астана – Город будущего 2050». Ее изюминкой служит прозрачный мост, идя по которому, вы словно парите над всей энергией, когда понимаете, что только человек способен создать ее, сохранить и перевести в мирное русло. На этом мостике вас только трое: Астана, энергия созидания и Вы, и очень важно сохранить в себе это чувство, ведь Астана сегодня – пример созидания, роста и огромных перспектив мирового развития. В 2012 году в Париже, мировое сообщество, голосуя за Астану-хозяйку ЭКСПО 2017, дало шанс молодому государству проявить себя. На церемонии открытия ЭКСПО 2017 мировое сообщество признало Казахстан равным игроком большого энергетического пула.  

Подробнее информацию и впечатления от ЭКСПО-2017 читайте в ближайшем номере газеты «Украина Бизнес Ревю», официального информационного партнера участия Украины в ЭКСПО 2017. Энергия будущего.     

Первый Президент Республики Казахстан Нурсултан Назарбаев

встречает гостей на открытии ЭКСПО-2017

 

Астана – центр политической жизни Евразийского континента.

17 саммит Шанхайской организации сотрудничества состоялся в Астане.

В столицу Казахстана прибыли премьер-министр Пакистана Наваз Шариф и премьер-министр Индии Нарендра Моди, президент Беларуси Александр Лукашенко, президент Монголии Цахиагийн Элбэгдорж и замминистра иностранных дел Ирана Ибрагим Рахимпур, генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш.

Для справки: ШОС — международная организация, основанная в 2001 году лидерами Китая, России, Казахстана, Таджикистана, Киргизии и Узбекистана. 

Главное отличие этой встречи – присоединение к «большой шестерке» еще двух стран – Пакистана и Индии, что, несомненно, повысит мировой авторитет организации. Теперь ШОС объединит свыше 40% населения Земли. Сейчас в организацию входят Казахстан, Китай, Кыргызстан, Россия, Таджикистан и Узбекистан.

В приветственной речи Первый Президент Республики Казахстан Нурсултан Назарбаев отметил: «Это событие происходит в важный для организации момент. Состав членов пополнится еще двумя важными членами – это Индия и Пакистан. Таким образом, Шанхайская организация сотрудничества будет представлять собой 40% земного населения и около 1/3 экономики мира. Назрела необходимость укрепления экономической составляющей в деятельности организации, расширению торгово-экономического и инвестиционного сотрудничества в рамках ШОС. Положительная динамика ШОС в настоящее время обусловлена развитием программы «Новый Шелковый путь», которая поддерживается всеми членами организации».

Основная тема встречи – объединение усилий по борьбе с мировым терроризмом, участившиеся теракты, да и общая неспокойная ситуация в мире побудила лидеров стран-участников Шанхайской организации сотрудничества подписать 11 основоположных документов, в том числе и Астанинской декларации, которая содержит план развития организации. 

Немецко-Украинский фонд и Киевская городская государственная администрация снизят кредитную ставку для киевских предпринимателей до 10% и более.

Представители Немецко-Украинского фонда и Киевской городской государственной администрации подписали соглашение о сотрудничестве, главная цель которой - совместное внедрение программ по поддержке финансирования малого и среднего бизнеса Киева, привлечения европейского опыта и ресурсов, а также эффективная кооперация в вопросах развития предпринимательства в столице.

В рамках соглашения Немецко-Украинский фонд (НУФ) и Киевская городская государственная администрация (КГГА) планируют реализовать Совместную программу по поддержке финансирования малых и средних предприятий в Киеве, которая будет объединять Новую программу НУФ по поддержке инвестиций МСП на 300 млн. грн. и Программу КГГА по компенсации части процентной ставки по кредитам малых и средних предприятий Киева, предоставленными через банки-партнеры. Разработка Совместной программы НУФ и КГГА происходила при участии представителей Программы USAID «Лидерство в экономическом управлении», которые предоставили консультационную поддержку при разработке механизма реализации ...

16 марта 2017 года решением Наблюдательного совета исполняющим обязанности председателя Правления ПАО "МЕГАБАНК" назначен Александр Шипилов. Соответствующие документы поданы на согласование в Национальный банк Украины. Работа Александра Шипилова в банковском секторе связана исключительно с "МЕГАБАНКОМ", куда он пришел в 1999 году на должность экономиста учетно-операционного отдела управления бухгалтерского учета и отчетности.

О планах, приоритетах развития и преемственности управления банком, региональная сеть которого занимает 8-е место в банковской системе Украины, Александр Шипилов рассказал Status Quo.

- Александр Александрович, какие задачи поставили перед вами акционеры банка?

- Реализация стратегии развития банка на 2016-2020 гг., которая предусматривает выход на качественно новый уровень по ключевым направлениям, достижение показателей финансового плана, то есть практически все то, над чем мы работали под руководством Елены Жуковой.

- "МЕГАБАНК" работает как универсальный банк, но среди сильных его компетенций – поддержка малого, среднего и розничного бизнеса. Планируете сохранить эти приоритеты?

- Конечно, это основные направления деятельности банка, и мы по-прежнему планируем уделять этому особое внимание. Данные сегменты имеют хороший потенциал развития и интересны банку. Современный качественный сервис в сфере розничных продаж невозможен без развития IT-технологий. Поэтому сегодня мы сосредоточены на оперативном развитии качественных онлайн-сервисов, платформы для дальнейшего развития карточных продуктов, возможностях комфортной и безопасной работы с клиентами дистанционно. В частности, совсем скоро "МЕГАБАНК" запустит обновленную версию официального веб-сайта, который будет не просто информационным ресурсом, но и площадкой для интерактивного взаимодействия с клиентами банка.

Работа с клиентами малого и среднего бизнеса тоже является нашим приоритетом. Достаточно продолжительный опыт работы в данном сегменте, высокий уровень экспертизы и понимание специфики деятельности наших клиентов в ключевых отраслях, в частности, в агробизнесе, позволяет не только предоставлять качественный банковский сервис, но и выстраивать долгосрочные партнерские взаимоотношения.

- Очевидно, что IT-технологии позволят вам работать более комфортно для клиентов. Но в последние годы из-за ликвидации большого числа банков клиентам сложно сделать выбор. Вы это ощущаете? Насколько ситуация на рынке влияет на работу "МЕГАБАНКА"?

- Конечно, мы видим миграцию клиентов в результате ухода с рынка банковских учреждений. Клиентская база "МЕГАБАНКА" растет. Для клиентов важны надежность и гарантии сохранности сбережений. Стабильная работа банка в любых ситуациях, его безупречная репутация, поддержка акционеров и международных партнеров позволяют нам наращивать депозитный портфель: так, в минувшем году он вырос на 48%.

"МЕГАБАНК" является активным игроком рынка потребительского кредитования. Здесь мы постоянно работаем над совершенствованием продуктовой линейки и процедур. Есть ряд проектов в сфере развития сервисов для индивидуальных клиентов, которые мы предложим в ближайшее время.

Мы успешно продвигаем уникальную для украинского рынка технологию микрокредитования. Этот продукт востребован у предпринимателей, фермеров, мелкого бизнеса. В минувшем году прирост портфеля микрокредитов составил 79%.

При этом в течение 2015 – 2016 годов в рамках стратегии по расширению регионального присутствия банка мы открыли более 20-ти новых отделений в различных регионах Украины.

- Планируете обновить команду банка?

- Наша команда сформировалась и является достаточно устойчивой. Практически все члены правления, как и я, работают в "МЕГАБАНКЕ" продолжительное время. Они прекрасно знают ситуацию внутри и четко понимают вектор развития банка. Я бы сказал, что у нас произошло переформатирование команды, перераспределение некоторых функций и ответственности. Так, Петр Лашин уже имел опыт работы на руководящих должностях, был членом правления "МЕГАБАНКА". Татьяна Яхина, которая возглавила финансовый блок банка, несмотря на то, что является новым человеком в правлении, тоже имеет серьезный опыт работы в "МЕГАБАНКЕ", проявила себя как целеустремленный и результативный специалист.

- В декабре "МЕГАБАНК" объявил, что привлек около 8 миллионов долларов от швейцарской компания Symbiotics SA. Как банк использует эти деньги?

- Цель данной программы – финансирование клиентов малого и среднего. Как правило, средства, привлекаемые у наших иностранных партнеров, направляются на проекты поддержки клиентов МСБ, финансирование проектов в сфере энергоэффективности. При этом объем совместных программ достаточно значительный. В целом на данный момент банк реализует 18 долгосрочных международных программ с 13-тью инвесторами на сумму, эквивалентную 196 миллионам долларов. Кроме того, у нас есть ряд потенциальных проектов с новыми для "МЕГАБАНКА" международными компаниями. Не буду пока называть их, поскольку переговоры еще не завершены.

 

http://www.megabank.net

 

Закон, вступающий в силу 1 апреля, предусматривает точечную фискализацию рынка товаров сложной техники на гарантии, поэтому микробизнес изменений в работе не почувствует

«Речь тут не идет о всеобщей фискализации, которая предусматривает повсеместное введение кассовых аппаратов. Для Украины более эффективной будет точечная фискализация с акцентом на рисковые сектора экономики», – поясняет эксперт по вопросам налоговой и бюджетной политики РПР Вячеслав Черкашин.

Главная задача точечной фискализации, по словам президента компании KTD Group, соучредителя коалиции «За детенизацию экономики» Александра Громыко, – сохранение упрощенной системы налогообложения, но при отделении честного малого бизнеса от того, который им не является. «Все аргументы противников введения РРО для продавцов сложной бытовой техники основываются на нежелании показывать обороты и происхождение товаров. ФОП, чьи легальные обороты ниже 1 млн грн, как не вели товарного учета, так и не будут его вести. Если обороты более 1 млн грн, продавцам придется показать свое лицо. Малый бизнес нужно отделить от псевдомалого, ведь рынок – под угрозой полного ухода в тень», – считает генеральный директор Ассоциации «Украинские импортеры бытовой техники» Софья Арасланова.

По оценкам экспертов, среди «упрощенцев» нарушителей не более 6%. «Фискализация сама по себе – это не панацея, поэтому зацикливаться только на этом блоке, если мы хотим детенизировать какой-то сектор экономики, ни в коем случае нельзя. Нужно говорить прежде всего о комплексных мероприятиях», – заметил эксперт по вопросам налоговой и бюджетной политики РПР Вячеслав Черкашин. – Нужны реальные реформы на таможне, реформирование ГФС, либерализация кассовых операций. Только наряду с этим эффективной будет точечная фискализация с акцентом на рисковые сектора экономики. Принятое постановление Кабмина о списке сложной техники – первый шаг на этом пути.

 

Источник финансовые новости FinClub

 

21 березня –  форум-нарада «Участь українських підприємців у

Міжнародній спеціалізованій виставці ЕКСПО-2017 «Енергія майбутнього» в Казахстані»

 

21 березня 2017 року у м. Києві у Торгово-промисловій палаті відбудеться форум-нарада з представниками українських компаній на тему: «Участь українських підприємців у Міжнародній спеціалізованій виставці «ЕКСПО-2017» «Енергія майбутнього» в Казахстані».

 

Організатори: Держенергоефективності спільно з Мінекономрозвитку та Торгово-промисловою палатою України.

 

Мета заходу – заявити бізнесу, що працює у відновлюваній енергетиці, про можливість вигідно презентувати свої розробки, продукти, товари і послуги на Міжнародній спеціалізованій виставці ЕКСПО-2017 «Енергія майбутнього», що відбудеться у м. Астана (Казахстан) у 10 червня по 10 вересня 2017 року.

 

Основні спікери:

-       Сергій Савчук, голова Держенергоефективності;

-       Геннадій Чижиков, президент ТПП України;

-       Сергій Свистіль, віце-президент ТПП України.

 

Ключові питання:

-       концепція павільйону України на міжнародній виставці;

-       переваги «ЕКСПО-2017» для бізнесу: розширення ринку, пошук бізнес-партнерів та інвесторів, укладання взаємовигідних угод;

-       умови участі українських компаній.

 

Час проведення: 11:00 – 13:00.

 

Місце проведення: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, прес-центр ТПП України Chamber Media.

 

Акредитація ЗМІ здійснюється до 09:30 21 березня 2017 року за тел.:

(044) 279-18-99, 093-610-98-98 та e-mail: [email protected]

 

Довідка.

Після кількарічної перерви Україна стане учасником Міжнародної спеціалізованої виставки ЕКСПО – 2017 «Енергія майбутнього», яка відбудеться в м. Астана (Казахстан) у період з 10 червня по 10 вересня у 2017 році. На одній виставковій площі більше 100 країн світу презентуватимуть інновації у сфері відновлюваної енергетики. Очікується більше 5 млн відвідувачів.