Нашій країні «випала честь» наступного року приймати єврочемпіонат з футболу. Проведення «Євро-2012» потребує серйозної підготовки, важлива частина якої – підготовка жителів та організаторів до спілкування з іноземцями, які приїдуть підтримати свої національні збірні.

«Україні є що показати світу. Але як туристи зможуть знайти ці пам’ятки? Адже немає ніякої інформації про те, що і де знаходиться», – окреслює проблему координатор проекту Центру споживчого контролю ЧЕК Ігор Каневський. Справді, більшість історичних і архітектурних пам’ятників не мають ні карти під’їзду до них, ні відповідних інформаційних табличок, більшість музеїв мають вивіски тільки українською мовою. Не переведені на іноземну мову й таблички «пам’ятка архітектури» на столичних будівлях. Крім того, зупинки транспорту навіть у центрі Києва позначені тільки державною мовою. Разом з тим чиновники запевняють: інформаційних табличок для приїжджих цілком достатньо.

Про необхідність навчання англійській працівників міліції, пожежної та швидкої допомоги як про обов'язкову умову підготовки інфраструктури міст до чемпіонату говорять усі. У цій вимозі немає нічого дивного: у більшості наших сусідів – словаків, поляків, чехів, представників балканських народів, турків – гарні комунікативні навички, насамперед знання англійської. І цього вони досягли зовсім недавно.

А яка ситуація в Україні? Відповідь на це запитання нещодавно шукали активісти Волонтерської асоціації, які організували флешмоб у містах, що прийматимуть футбольні матчі. Акція під назвою “Європатруль” пройшла одночасно в Києві, Львові, Харкові та Донецьку. В рамках флешмобу волонтери під виглядом іноземних уболівальників тестували готовність центральних автовокзалів до зустрічі гостей під час турніру. Учасники акції англійською мовою зверталися до співробітників автостанції, правоохоронців, таксистів. За підсумками акції, готовність центрального автовокзалу Києва до «Євро-2012» волонтери оцінили на “трійку”. Результат засвідчив, що за місяці до старту чемпіонату переважна більшість правоохоронців, співробітників вокзалу та решта персоналу не вивчать англійську мову.

 Проблемою залишається і здатність персоналу об’єктів інфраструктури обслуговувати іноземних гостей: так, у 70% випадків у Києві при контрольній спробі «іноземця» забронювати номер у готелі по телефону персонал або кидав слухавку, або не розумів жодного слова, або довго шукав співробітників, здатних порозумітися з клієнтом. Лише в 20% столичних ресторанів є меню іноземною мовою, а рівень знання персоналом англійської ще гірший, ніж у готельному бізнесі. В службах таксі взагалі практично ніхто не знає іноземної мови. Іноземним туристам залишається  розраховувати лише на допомогу волонтерів.

Очевидно, що проблема вийшла за межі прийому єврочемпіонату і показує загальний стан речей у країні. Водночас можна констатувати, що в Україні все більше розуміють значення знання іноземних мов. Хоча ми поки не готові вільно спілкуватися з  іноземними туристами, з кожним днем з'являється все більше і більше охочих знати англійську мову. Для деяких навчання іноземній – це захоплення, а от для більшості – необхідність.

Стимулом для вивчення іноземної серед української молоді стало впровадження обов’язкового екзамену з англійської мови при складанні іспитів до магістратури. Та й за останні п’ятнадцять років престижним та перспективним є отримання освіти за кордоном.

На ринку праці України кожна третя компанія сьогодні вимагає від своїх співробітників знання іноземної мови. Опитування, проведене порталом rabota.ua, засвідчило, що 44% українців, які шукали роботу, отримували відмову в ході співбесіди через те, що не володіють необхідною мовою або рівень її знання  недостатній. Відсоток упевнених у високому знанні іноземної мови склав 13% – на їхню думку, цей рівень завжди відповідав вимогам, що висували роботодавці. Як з'ясувалося, за вивчення іноземної мови «з нуля» заради кар'єрного росту бралися 33% топ-менеджерів, а 31% бачать для себе подібну перспективу. Співпраця з іноземними компаніями та відкриття в Україні їхніх представництв стають дедалі актуальнішими – лише в Києві зареєстровано 144 представництва іноземних фірм та міжнародних організацій.

         Фахівці, які знають іноземні мови, будуть все більше затребувані з кожним роком. Причому йдеться не лише про економістів, менеджерів, юристів, адміністраторів та секретарів, а й про представників виробничих спеціальностей. В принципі,  розмовну та ділову іноземну сьогодні засвоїв багато хто, а ось технічна іноземна поширена значно менше. Саме тому архітектори, будівельники, бухгалтери, хіміки, фізики, що знають мови, завжди будуть затребувані в іноземних компаніях та можуть розраховувати на дуже істотні надбавки до зарплати.

Сьогодні знання іноземної мови – пріоритетне завдання не тільки для учнів, студентів, учителів, але й для політиків і службовців, лікарів і науковців, підприємців і мандрівників, словом, для кожного, хто вважає себе освіченою людиною. «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина» – в цьому вислові вся правда. Україна прагне вступити до Європейського Союзу, що дасть громадянам можливості вільного пересування, подорожей, нові робочі перспективи. Це стане неможливим без знання хоча б однієї іноземної мови.

Власне, знання мов – необхідний чинник не лише особистісного зростання, а й важливий фактор національних перспектив. Наприклад, врахування фактору поширення в суспільстві іноземних мов багато в чому посприяло входу Японії до числа перших промислових країн світу. Тут своєчасно зрозуміли, що поставити на службу нації найпередовіші досягнення світової науки неможливо без масового залучення народу до засвоєння іноземних мов. А тому початок інтеграції Японії у світове співтовариство ознаменувалося рішенням Міністерства освіти цієї країни про активізацію вивчення в школах і вузах французької, німецької, португальської, англійської та інших іноземних мов.

В основу стратегії економічного розвитку Сінгапуру, що досяг останнім часом значних економічних успіхів, свого часу також було покладено загальнонаціональне вивчення англійської мови. Це дозволило країні забезпечити лінгвістичні переваги перед сусідами і залучити значні інвестиції. Одним із факторів, що стримують економічний розвиток України, є недостатнє знання населенням англійської мови, вважає міністр-ментор Сінгапуру Лі Куан Ю. "Представники вашої країни є дуже освіченими людьми, зокрема в науково-технічній сфері. Але є один недолік, і він суттєвий: дуже мало людей можуть вільно спілкуватися англійською", – зазначив він.

У США найпопулярніші мови для вивчання – іспанська, французька, німецька, італійська, японська, китайська, російська, арабська, латина, старогрецька. Останні дві – мертві мови, тим не менше, їх досі вивчають. У Штатах навіть існує надбавка у відсотках до заробітної плати за знання іноземних мов: за німецьку, італійську, російську та китайську додають 4%, за французьку – 2,7%, за іспанську – 1,7%.

В Україні на першому місці за популярністю, звичайно, непорушно стоїть англійська мова – мова міжнародного бізнесу та торгівлі, Інтернету й техніки, науки і мистецтв, якою розмовляють понад півмільярда людей. 80% ділового мовного простору займає саме вона. Англійська мова використовується при заповненні анкет, складанні резюме, в діловому та приватному листуванні. Англійську зазвичай найчастіше використовують як мову науки. Індекс наукового цитування (Science Citation Index) засвідчує, що 95% його статей написані англійською, хоча тільки половина включених у нього наукових публікацій належить авторам із англомовних країн.

Слідом за англійською йде німецька мова – мова техніки і фінансів. Німеччина залишається кузнею науково-технічних кадрів для всього світу, особливо для Європи. В останні роки попит на знання німецької значно виріс, адже з'явилося багато німецьких партнерів та інвесторів. Інтенсивно імпортуються товари з Німеччини, а отже, потрібні люди, які можуть з цими імпортерами спілкуватися. Знання німецької мови також вітається в представництвах німецьких банків.

За прогнозом на найближчі 10 років, зробленим фахівцями провідних гуманітарних вузів, на перспективу варто ще вчити іспанську, китайську та арабську мови. Найближчим часом розпочнеться бум на вивчення іспанської та китайської мов, зумовлений демографічною кризою в Європі. Чим глибшає ця криза, тим більше затребувані фахівці, які знають іспанську та китайську, адже приріст населення Європи очікується саме з китайської й латиноамериканської сторін. Серед студентів також спостерігається великий інтерес до арабської (вже більше 30 країн світу розмовляють цією мовою), і ця тенденція триватиме.

Затребуваність тієї чи іншої іноземної мови залежить і від ринку нерухомості за кордоном. Лідерами продажів є країни з теплим кліматом і відносно невисокими цінами на нерухомість, такі як Болгарія і Туреччина. Болгарія приваблює ще й тим, що в цій країні мовний бар'єр мінімальний. Інтерес до нерухомості в Іспанії – традиційний. Це тепла країна, там добре ставляться до іноземців, легко дають дозвіл на проживання, є можливість отримати кредит, можна придбати нерухомість на своє ім'я, на відміну від інших країн, де є обмеження.

Сьогодні знання іноземної мови – це не модне віяння, а повсякденна необхідність спілкування, обміну досвідом та набуття міжнародних контактів. Отже, lets go – прийшов час вдосконалити, а можливо, й вивчити іноземну…