Про видавництво Передплата Наука Реклама Розповсюдження Звітність ПартнериМедіа Контакти RSS RRS | Додати в вибране в избранное |
Издательский дом

Зовнішній вектор: момент істини?

Зовнішній вектор: момент істини?Схоже, нинішнього літа очікувати традиційного «мертвого сезону», принаймні у зовнішньополітичній сфері, Україні не випадає. Як на західному, так і на східному напрямках досить спекотно.
  
Пріоритетність європейського вектору – всупереч побоюванням щодо відвертої «проросійськості» влади – наголошувалася керівництвом країни неодноразово. Віктор Янукович пообіцяв українцям вже цього року "відкриті двері до об'єднаної Європи". "Ми все робимо для того, щоб у найближчому майбутньому Україна й Європа були нероздільні", – запевнив президент. "Завершуються переговори щодо угоди про асоціацію. Ми неухильно наближаємося до створення зони вільної торгівлі з ЄС. Виконується план дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму для України. Я впевнений, що в недалекій перспективі ми скасуємо візовий режим для українців", – неодноразово обіцяв він.
Власне, оптимізм гаранта підтримують і оглядачі. Можна нерідко зустріти експертні оцінки зовнішньополітичних кроків, у яких наголошується: за 1,5 року президентства Віктора Януковича для входження України в Євросоюз було зроблено більше, ніж Віктором Ющенком і його соратниками за п’ять. Не заглиблюючись у питання авторства заслуг, не можна не відзначити, що зараз Україна стоїть на порозі підписання договору про асоціацію – за словами секретаря Ради національної безпеки і оборони Раїси Богатирьової, вже в грудні цього року ЄС може погодитися підписати цей документ з нашою країною. "Оскільки Польща в другій половині 2011 року головуватиме в Раді Європейського Союзу, то ми обговорювали сприяння Польської держави українським намірам підписання в грудні на саміті ЄС–Україна цих документів, які для нас є покажчиками для нашої мети – вступу до ЄС", – конкретизувала секретар РНБО.
Важливо, що не лише українська сторона, а й Брюссель підтверджує серйозну налаштованість керівництва Європейського Союзу та України на підписання угоди про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі. Свого роду «проміжним фінішем» оцінки перспектив щодо угоди та ЗВТ повинен стати саміт Східного партнерства, який восени прийматиме Варшава. Саме тут  українська владна команда готується продемонструвати свої досягнення; на момент проведення саміту стане більш-менш зрозуміло, які ключові питання необхідно буде вирішити на найвищому рівні.
Вже сьогодні очевидно, що «домашнє завдання на літо» буде досить об’ємним, оскільки паралельно із успішними переговорами у Брюсселі Україна отримала кілька неприємних сигналів. По-перше, на проведеному в Страсбурзі наприкінці травня засіданні GRECO – групи держав з протидії корупції Ради Європи – був відзначений провал України в законодавчому забезпеченні боротьби з корупцією та невідповідність її європейським стандартам за тринадцятьма напрямками. І хоча міжнародна організація назвала й позитивні результати – ухвалення українським парламентом закону про судоустрій та статус суддів і закону про доступ до публічної інформації, а також прогрес при ухваленні нового закону про державні закупівлі; створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів; новий закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, – ці результати GRECO не визнала ефективною антикорупційною політикою.
По-друге, 9 червня Європейський парламент розглянув ситуацію з переслідуваннями опозиції в Україні і ухвалив резолюцію, яка засуджує дії української влади. Показова тут навіть не критика (вона на адресу української влади звучить не вперше) і навіть не той факт, що дебати європарламентарів стосувалися дотримання прав людини в Мадагаскарі, на Гуантанамо та в Україні, хоча, погодьтесь, компанія не з найпочесніших. Резолюція примітна не стільки критикою, скільки тим, хто цю критику підтримав: навіть європейські ліві – соціалісти та соціал-демократи, – союзники Партії регіонів у Європарламенті, пішли на компроміс із депутатами Європейської народної партії, яка активно співпрацює з БЮТ. Щоправда, соціал-демократи наполягали на пом’якшенні тону, але в результаті маємо одну з найжорсткіших резолюцій Європарламенту щодо України, що містить заклики припинити вибіркове кримінальне переслідування, дозволити Юлії Тимошенко займатися політичною діяльністю, звільнити Юрія Луценка, а також констатує масове порушення Європейської конвенції з прав людини під час кримінального переслідування опозиції.
І хоча в Партії регіонів переконані, що резолюція не вплине на подальші відносини України та Європи, зокрема на підписання угоди про асоціацію з ЄС, існуючі тенденції засвідчують: європейці все більше схильні пов’язувати успіхи у демократизації із вибудовуванням політичних та економічних відносин.
Наприкінці травня була представлена оновлена стратегія Європейської політики сусідства, започаткованої ще у 2003 році. Автори нової стратегії обіцяють збільшити розмір фінансової допомоги країнам Східного партнерства, при цьому прив’язавши виплати до критерію економічних і політичних реформ, розглядаючи кожний випадок окремо. Це означає «більше грошей за більше реформ і, відповідно, менше грошей за менше реформ». Оскільки отримання фінансових траншів від ЄС передбачене в першу чергу за успіхи в розвитку демократії, то Україні, щодо якої у звіті про хід реалізації європейської політики сусідства в 2010 році ЄС «висловлює занепокоєння з приводу зниження рівня поваги до основних свобод і демократичних принципів», розраховувати на особливі надходження не варто.
Ще один симптоматичний момент: того ж дня, коли була проголосована резолюція Європарламенту щодо переслідування опозиції в Україні, в приєднанні до шенгенської зони було відмовлено Болгарії та Румунії – розглядати питання до 2012 року відмовилися Нідерланди. "Необхідно, щоб правові реформи в Болгарії та Румунії пройшли успішно і стали незворотними ", – пояснив нідерландський міністр у справах імміграції Герд Леєрс. Зрозуміло, що якщо високий рівень корумпованості та неякісна судова система стали на заваді державам – членам ЄС з 2007 року, то й зауваження до України не можуть не позначитися на українсько-європейській взаємодії – не лише політичній, а й економічній.
Втім, поряд з критикою із Заходу на адресу нашої країни звучать зауваження, що їх слід розглядати як підтримку європрагнень України. Так, відверто «теплим душем» для Віктора Януковича став останній візит до  Варшави на саміт з президентами країн Східної та Центральної Європи: «плюсом» для України є рішення про те, що наступний саміт глав держав Центральної і Східної Європи буде проведений в Києві, і протокольна зустріч Віктора Януковича з президентом Бараком Обамою за посередництвом польського президента Броніслава Коморовського. Важко не погодитися з оглядачами, які відзначають: друга за рік зустріч Віктора Януковича з його американським колегою – вагомий показник для України, яка не відіграє важливої ролі в світовій політиці.
Західні експерти вважають, що зустріч з Бараком Обамою має показати, що США цінують вибір України на користь європейської інтеграції. Шеф-редактор польської «Газети Виборчої» Адам Міхнік у ході відеоконференції, організованої Інститутом світової політики, наголосив, що варшавський месидж для Віктора Януковича чіткий: «Польща зробить все можливе, аби Україна зрозуміла: вона не приречена бути під диктатурою з Кремля».
Очевидно, що «кремлівський фактор» у нинішній ситуації більш ніж вагомий: напередодні з Москви прозвучало не лише запрошення до Митного союзу, а й чітка вимога визначитися, «з ким Україна – з Росією чи Європою», та навіть погрози щодо санкцій проти українських товарів. За визначенням виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, «Україна перебуває у пастці між ЄС і Митним союзом, не маючи змоги ігнорувати ні того, ні того партнера».
Ще в травні голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Борис Тарасюк пояснював, що приєднання України до Митного союзу в класичній формі неможливе. Адже зовнішнім пріоритетом країни є євроінтеграція, а приєднання до Митного союзу виключає можливість створення зони вільної торгівлі з ЄС та подальшу асоціацію. Також це означало б вихід України з СОТ, значні фінансові втрати та неможливість подальших переговорів із цією організацією. Крім того, при вступі до Митного союзу Україна не зможе впливати на єдину митну політику – Росія там має 57% голосів при ухваленні рішень.
Поки що Україна бачить співпрацю з Митним союзом у форматі обмеженої взаємодії «3+1» – підготувати і внести пропозиції щодо стратегії розвитку саме в такому форматі повинна створена минулого тижня президентом України робоча група з питань розвитку взаємодії України з Митним союзом Білорусі, Казахстану та Росії.
Проте «у грі» все ще залишається надзвичайно сильна «газова карта» – питання цінової формули, вкрай важливе для України, так і не вирішене: попри оптимізм українських урядовців «домовленості про продовження переговорів» вважати успіхом навряд чи можна. Тому літнього відпочинку, як мінімум на зовнішньополітичному напрямі, чекати не доводиться.



Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наші партнери

                                                         

  

                                                                        

 

              

                                                

  

                                                  Дедал Инфо        

   

                                                                

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архів номерів Архів номерів Архів номерів


Новини видавництва
Анонси
Фото
Відео
Фінансова звітність компаній
Актуальне інтерв`ю
Наукові статті

 


  ОНЛАЙН-ПЕРЕДПЛАТА  
 
 
  
 
 
 

  
 
 

  

 

  


  
   
   

 

 

 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 
 
 

 
  

  
 

 
МЕДІА-ПАРТНЕРИ


































НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Рекламный Украинский Портал. Сайт о полиграфии и рекламе в Украине, интересные новости рекламы

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru