Об издательстве Подписка Наука Реклама Распространение Отчетность ПартнерыМедиа Контакты RSS RRS | Добавить в избранное в избранное |
Издательский дом
Для содержимого этой страницы требуется более новая версия Adobe Flash Player.

Получить проигрыватель Adobe Flash Player

Крим: між економікою та політикою

Чи зможе Крим зберегти взятий у боротьбі за звання інвестиційної оази України темп? Як вплинуть на економічні перспективи півострова перепитії його політичного життя? 

Минулий рік став для Криму періодом іміджевих змін: півострів упевнено заявив про прагнення стати економічним лідером регіону за 10 років згідно розробленої стратегії розвитку півострова. Керівництво автономії розгорнуло активну боротьбу за інвестиції: було розпочато інвентаризацію землі, створено Агентство регіонального розвитку, проведено низку презентацій в Лондоні і Брюсселі, в Росії та Китаї. Крим лобіює законопроект про пільги для тих, хто буде інвестувати в пріоритетні для півострова галузі.

Ці зусилля більш ніж потрібні: на сьогодні обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення в АРК, за підрахунками  виконавчого директор Фонду Блейзера Олега Устенка, майже вдвічі менший, ніж в цілому по Україні - $497 в першому кварталі 2011 року проти $998 по Україні. Причому, наголошують експерти, інвестиції могли б спрямовуватися не лише в туризм, а й у підвищення продуктивності сільського господарства, транспорт (незважаючи на географічні переваги, на Крим припадає всього 15% всіх морських вантажів, 2% автомобільних та 5% авіаційних вантажів України).

Водночас, щоб отримати інвестиції, кримській владі треба провести ревізію власників землі, розробити детальні плани забудови узбережжя і підвести до інвестиційного майданчика необхідні комунікації. Окрім цього, однією із основних передумов для формування сприятливого інвестиційного клімату, очевидно, має бути політична та соціальна стабільність. Не секрет, що півострів у цьому плані має низку проблемних питань, що їх владі варто не спускати з ока. Наразі особлива увага до Криму ще й в контексті перестановок у владній системі  автономії: після двох з половиною місяців по смерті попереднього прем’єр-міністра Криму Василя Джарти крісло керівника зайняв Анатолій Могильов – людина для Криму не нова (2007 р. він керував Головним управлінням МВС в АРК, а під час останніх виборів глави держави очолював виборчий штаб кандидата в президенти Віктора Януковича). Водночас і постать його в регіоні сприймається неоднозначно. Мова йде, в першу чергу, про представників Меджлісу кримськотатарського народу.

         Ще кілька місяців тому, коли на півострові почали активно обговорювати питання ймовірних кандидатур на прем'єрське крісло, зокрема і Анатолія Могильова, керівництво Меджлісу назвало його призначення «найгіршим рішенням» із можливих, оскільки це було б схоже на провокацію. «Людину, яка накоїла так багато негативного в Криму і наговорила гидот у пресі на адресу не лише кримських татар, а й усіх депортованих народів, ставити на чолі уряду було б украй необачливо», – заявляв тоді глава Меджлісу Мустафа Джемілєв.

 Нагадаємо, під час його керівництва Анатолієм Могильовим главком кримської міліції 2007 року бійці «Беркута» і держвиконавці показово знищували самозахоплення на плато гори Ай-Петрі.  А 2008-го Могильов у матеріалі газети «Кримська правда» назвав кримських татар «посібниками Гітлера», чим остаточно зіпсував стосунки з Меджлісом.

Наразі сторони демонструють готовність до пошуку спільної мови: за словами нового прем’єра, раніше він «діяв як міліціонер, а тепер — як прем’єр-політик повинен шукати компромісні шляхи». У Меджлісі підтверджують: новий прем’єр-міністр Криму налаштований на діалог. «Ми не з’ясовували стосунків, ми обговорювали проблеми, говорили, що нам потрібно об’єднати зусилля. Робота покаже, наскільки нам все це буде вдаватися. Але всі налаштовані на діалог, всі хочуть вирішувати питання, які спрямовані на користь людям», - підкреслює перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров.           

Політичні експерти теж не схильні очікувати міжнаціональних конфліктів у Криму, та вважають, що діалог уряду автономії та Меджлісу кримськотатарського народу триватиме. Псувати відносини з лідерами кримськотатарського народу сьогодні не вигідно не лише місцевій, а й українській владі: її репутацію перед міжнародним співтовариством і без того уже зіпсували кримінальні справи опозиціонерів, а на додачу проблеми ще й із кримськими татарами зараз ні до чого. Імідж країни в очах Заходу все ще чогось вартий. Тим більше, що нещодавно Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації закликав Україну якомога швидше розпочати процес відновлення прав татар, кримчаків та караїмів, «наполегливо рекомендуючи» ухвалити законодавство для захисту корінних народів, забезпечити відновлення політичних, соціальних та економічних прав кримських татар, у тому числі забезпечити реституцію майна, а також вжити негайних заходів "для збереження мови, культури, релігійних особливостей й традицій кримчаків та караїмів".

Наприкінці минулого місяця Крим відвідували Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг і члени делегації Ради, які зосередилися на проблемах саме кримських татар. Дотримання і відновлення прав раніше депортованих за національною ознакою груп було провідною темою і в ході обговорення на зустрічах комісара Ради Європи із кримськими керівниками – прем’єр-міністром автономії Анатолієм Могильовим і спікером місцевого парламенту Володимиром Константиновим, які, до речі, запевнили, що  до порад Європи «безумовно готові прислухатися».

Кримські татари вимагають для своєї мови офіційного статусу в Криму, відновлення історичної топонімії півострову, повернення всіх культових споруд, прийняття закону про відновлення прав депортованих, який гарантував би вирішення житлової проблеми (як наголошують кримськотатарські експерти, житлова проблема досі не вирішена для 80 тисяч репатріантів), повну виплату реституції за втрачене внаслідок депортації майно, а також пільг на оплату комунальних послуг і розвиток національної освіти.

Отже, мова йде про перелік проблем давніх, глибоких та – і це на сьогоднішній день ледве чи не головна перепона у їх вирішенні – витратних. Цього року із запланованих у бюджеті 23 млн. на програму облаштування репатріантів було виділено менш як половина — 10 млн. Реальні ж потреби: завершення житлових недобудов, розвиток, а часто – створення інфраструктури, з урахуванням недофінансування попередніх років експерти оцінюють у понад 100 млн.  Поки що ж у проекті бюджету на 2012 рік на потреби репатріантів передбачено 25 млн грн. Чи зможе держава профінансувати навіть їх у повному обсязі — сказати поки важко.

Водночас кримськотатарський правник, експерт ООН з питань корінних народів Надір Бекіров називає "смішними" витрати України на потреби репатріантів. "Якщо поділити між всіма кримськими татарами гроші, виділені Україною на їхнє облаштування за 20 років, виходить приблизно по 29 доларів на рік на одного. 29 доларів на рік – це уп’ятеро менше прожиткового мінімуму на місяць на одну людину", - говорить експерт. При цьому, за його словами, Україна успадкувала від СРСР майна депортованих на 30-40 мільярдів доларів.

Таким чином факторів, що можуть радикалізувати ситуацію у Криму залишається чимало. При цьому у регіоні активізуються давні протиріччя в середовищі кримських татар: кілька громадських організацій провели в Сімферополі мітинг, названий загальнонародними зборами кримських татар, учасники якого висловили недовіру Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову. Офіційним ініціатором акцій виступила організація "Покоління Крим", яка спробувала зібрати в Сімферополі багатотисячну акцію протесту, участь у ній, щоправда, взяли менш як 300 осіб. Лідери Меджлісу у відповідь припустили, що в Криму активізувалася російська розвідка, завданням якої є дискредитація Меджлісу, який розглядається як «істотна перешкода щодо повернення півострова до складу Російської Федерації».

Спроби усунути татарських лідерів, що вже десятиліття очолюють Меджліс, деякі експерти пов'язують із майбутніми виборами до Верховної Ради — отже, є багато сил і в Криму, і в Києві, зацікавлених в тому, щоб роздрібнити голоси кримських татар і зменшити їх представництво в центральних органах влади. Водночас політолог Тарас Березовець вважає версію причетності української влади до розбратів в Криму необґрунтованою. На його думку, напередодні парламентських виборів для Києва, навпаки, важлива стабільність на півострові. "Більше того, Крим став іміджевим проектом для Партії регіонів, адже Віктор Янукович став першим українським президентом, який звернув увагу на півострів, зробив акцент на розвитку Криму". На думку експерта, у передвиборчому контексті дестабілізація в українській автономії потрібна швидше Росії.

Проблемою також може виявитися прихід на зміну нинішнім поміркованим лідерам кримських татар, орієнтованих на мирне вирішення конфліктів, радикальних сил. Проте поки що ситуація в принципі стабільна і такою, швидше за все і залишатиметься як мінімум до парламентських виборів — незважаючи на владні зміна та на неоднозначність постаті нового кримського прем'єра — від Анатолія Могильова в Криму не чекають революційних змін і кардинальної ломки. Одне із основних завдань для нього – виграти парламентські вибори наступного року.

Головне, щоб при виконанні цього завдання на  другий план не відійшла  економіка — побачити Крим серед лідерів регіону все ж хотілося б, хоч і через 10 років.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий
Наши партнеры

                                                  

  

                                                                        

 

              

                                             

  

                                                  Дедал Инфо             

   

                                                           

 

               

Архив номеров Украина Бизнес Ревю Архив номеров Финансовые услуги Архив Альманах финансовых услуг
Архив номеров Архив номеров Архив номеров


Новости издательства
Анонсы
Фото
Видео
Финансовая отчетность компаний
Актуальное интервью
Научные статьи

 


 
 
 
  
 
 
 

  
 

 

  

            
 Oakeshott Insurance Consultants
  
 
  
 

 
 

 
 
  

   
"Камелія" квіти від виробника
 

 
 

  
 

 

  

























НБУ курс доллара

НБУ курс евро

НБУ курс рубля


Погода в Киеве

120


Белый каталог сайтов

Интернет реклама УБС
Информационный интернет справочник | All-Catalogs.Info
html counterсчетчик посетителей сайта
Рейтинг@Mail.ru