и зможе Крим зберегти взятий у боротьбі за звання інвестиційної оази України темп? Як вплинуть на економічні перспективи півострова перепитії його політичного життя? 

 Минулий рік став для Криму періодом іміджевих змін: півострів упевнено заявив про прагнення стати економічним лідером регіону за 10 років згідно розробленої стратегії розвитку півострова. Керівництво автономії розгорнуло активну боротьбу за інвестиції: було розпочато інвентаризацію землі, створено Агентство регіонального розвитку, проведено низку презентацій в Лондоні і Брюсселі, в Росії та Китаї. Крим лобіює законопроект про пільги для тих, хто буде інвестувати в пріоритетні для півострова галузі.

Практично кожен громадянин України хоча б раз в житті стикався з необхідністю отримати довідку про технічну інвентаризацію в бюро технічної інвентаризації (БТІ). Сьогодні, як відомо, в ньому здійснюються всі угоди щодо нерухомості.

Зауважимо, що найчастіше претензії в громадян до БТІ виникають з приводу проведення технічної інвентаризації. Сьогодні, коли вся документація ведеться в цифровому вигляді, постає закономірне питання: чому для отримання довідки потрібен тиждень, адже йдеться про пошук потрібного запису в базі та його друк на принтері? Безперечно, ринок нерухомості значно зріс, відповідно збільшилася й кількість звернень до БТІ.  Проте головною проблемою, на думку фахівців, є те, що бюро технічної інвентаризації є монополістом у цій сфері, а отже, ніхто, крім них, витяг з реєстру та техпаспорт приміщення або будівлі не оформить.

У нашій країні автівки крадуть не лише для того, щоб «покататися» або перепродати, а й для того, щоб потім розібрати на деталі та вигідно їх реалізувати. Для цього на допомогу власникам транспортних засобів прийшли австралійські вчені, які винайшли новий спосіб, що, на їхню думку, запобігатиме викраденню транспортних засобів, – маркування авто та його складових спеціальним маркером. За інформацію одного з представників даної технології на території України, цей спосіб дозволяє легко ідентифікувати транспортний засіб та його окремі складові. На автомобіль наносяться мікроскопічні крапки діаметром менше 1 мм, їхнє число становить від 5 до 10 тисяч. Кожна мікрокрапка містить ПІН (персональний ідентифікаційний номер), занесений у спеціальну базу даних. Речовина, в якій знаходяться мікрокрапки, має стійкість до впливу розчинників, є прозорою і світиться в ультрафіолетовому світлі. На промарковані автомобілі приклеюються спеціальні попереджувальні наліпки, що вказують на їх промаркованість та внесення до спеціальної бази даних промаркованих авто, яка ведеться суб’єктом господарської діяльності, що здійснює маркування за вищезгаданою технологією.

Кредитна спілка планує у наступному році отримати міжнародну благодійну допомогу від іноземної особи. Як оподатковуються ці кошти?

 Відповідно до п.157.4 ст.154 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок отримані у вигляді дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Відповідно до статті 8 Закону України від 29.06.2004 р. № 1906-IV «Про міжнародні договори України» згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.

Яке значення для податкового обліку кредитної спілки має кошторис?

 З точки зору оподаткування кошторис є досить важливим документом для будь-якої неприбуткової організації. Хоча в Податковому кодексі України він згадується лише щодо таких неприбуткових установ як бюджетні. Всі інші неприбуткові організації також повинні враховувати значення цього документу для податкового обліку. Про це свідчить той факт, що в Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56, передбачено відображення окремих показників на підставі кошторису неприбуткової організації. Зокрема у рядку 9.1 податкового звіту вказується «сума витрат на утримання неприбуткової організації, крім бюджетних, у межах кошторису».

Які саме процентні доходи від здійснення операцій з активами кредитна спілка може не оподатковувати?

Відповідно до п.157.4 ст. 157 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню доходи від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) кредитних спілок. Такі доходи вказуються у рядку 3.2.2 Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56. Щоб конкретизувати це питання розглянемо, про які саме доходи йде мова.

Звичайно насамперед потрібно згадати про визначення терміну, наведеного у пп.14.1.268 ст.14 Кодексу: «пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті».

Активи кредитної спілки складаються з двох частин: продуктивні та непродуктивні активи. Розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 р. № 177, зареєстрованим в Мінюсті України 19.01.2004 р. за № 69/8668, затверджено Порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Порядок № 177). Пунктом 1.3 цього Порядку визначено, що

продуктивні активи - активи кредитної спілки, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу;

непродуктивні активи - активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу.