23 августа 2016 года Рейтинговое агентство «Стандарт-Рейтинг» приняло решение подтвердить кредитный рейтинг / рейтинг финансовой устойчивости страховщика Частного акционерного общества «Страховая компания «Перша» на уровне uaAА- по национальной шкале. Страховщик с рейтингом uaAА- характеризуется высокой финансовой устойчивостью по сравнению с другими украинскими страховщиками. Уровень устойчивости чувствителен к влиянию неблагоприятных коммерческих, финансовых и экономических ус ловий. Рейтинговая оценка СК «Перша» обновлялась исходя из анализа итогов работы Компании за І полугодие 2016 года.

1. За первое полугодие 2016 года Компании удалось собрать 183.864 млн. грн. валовых премий, что на 16.87% выше объема премий, собранных за тот же период 2015 года. В том числе, выросли поступления от физических лиц и перестраховщиков на 12.55% и 2.24%, соответственно. Несмотря на это доля физлиц и перестраховщиков осталась почти неизменной – 35.65% и 13.27%. РА «Стандарт-Рейтинг» обращает внимание на существенный рост объеЍ ов валового бизнеса страховщика на фоне ухудшения условий работы на страховом рынке. 

2. Страховые платежи, отправленные перестраховщикам за первые шесть месяцев 2016 года, составили 60.206 млн. грн., что на 23.40% выше аналогичного показателя за тот же период 2015 года. Таким образом, незначительно вырос коэффициент зависимости от перестраховщиков: с 31.01% до 32.74%, или на 1.73 п.п.

Чистые и заработанные премии продемонстрировали восходящий тренд. Чистые премии страховщика увеличились на 13.94% до 123.658 млн. грн., а заработанные – на 17.8 6% до 108.148 млн. грн.

3. Компания за первое полугодие 2016 года произвела выплаты своим страхователям на сумму 61.3 млн. грн., что на 78.42% выше объема компенсаций за тот же период 2015 года. Уровень выплат вырос на 11.50 п.п.: с 21.84% до 33.34%. Агентство отмечает высокий уровень выплат на фоне прибыльной работы, что может быть весомым аргументом для клиента при выборе страховой компании.

Финансовый результат от операционной деятельност и за анализируемый период составил 2.903 млн. грн. Чистая прибыль за первое полугодие 2016 года составила 4.115 млн. грн. против убытка за первое полугодие 2015 года в размере 1.052 млн. грн.

4. В период с 01.01.2016г. по 30.06.2016г. балансовые показатели Компании продемонстрировали разнонаправленную динамику:

• Активы выросли на 6.07% до 378.829 млн. грн.;
• Собственный капитал снизился на 8.94% до 123.403 млн. грн.;
• Обязательства увеличились на 15.25% до 255.426 млн. грн.;
• Ликвидные активы снизились с 127.198 млн. грн. до 124.392 млн. грн., или на 2.21%.

Таким образом, по состоянию на начало третьего квартала 2016 года СК «Перша» обладала приемлемыми уровнями капитализации (48.31%) и ликвидности (48.70%).   

5. 13 августа 2016 года средства массовой информации распространили информацию о проведении обыска в офисе СК "Перша". Следственные действия проводились сотрудниками СБУ и прокуратуры и были направлены на расследование действий одной из ассоциаций перевозчиков. По мнению Агентства, данные действия не должны прямо затронуть бизнес страховщика, поскольку роль Компании в процессе свЍ дилась лишь к предоставлению органам документов, а предъявленные силовиками обвинения должны еще быть доказаны в судах.

По состоянию на 22 августа 2016 года Единый государственный реестр судебных решений не содержал ни одного решения суда, которое бы обязывало именно СК "Перша" предоставлять доступ к документам силовым структурам, а сумма претензий к ассоциации перевозчиков, озвученная силовиками в средствах массовой информации, несопоставимо велика в сравнении с масштабами операций СК "Перша".

Дополнительно Агентство обраща ет внимание на тот факт, что запросы от силовых структур в отношении коммерческой документации страховых компаний и банков в Украине это обыденное явление, и в этом случае компании обязаны предоставлять доступ к такой информации. В данном случае СК "Перша" был предоставлен доступ к данным, чем обеспеченно взаимодействие с силовыми структурами. Произошедшее никак не отразилось на рейтинговом процессе, Компания оперативно и в полном объеме предоставила отчетность для анализа по первому запросу Агентства.

Проанализировав Ѝ еятельность страховщика за первое полугодие 2016 года, РА «Стандарт-Рейтинг» отмечает заметный прирост показателей деловой активности, а также хорошие показатели доходности, что заслуживает положительной оценки, учитывая неблагоприятную конъюнктуру на страховом рынке.

Источник: РА «Стандарт-Рейтинг» (Украина)

За оцінками іноземних експертів, у країнах Західної Європи і США 15% виплат зі страхових випадків дістається шахраям,  таку оцінку дають закордонні експерти. в Україні аналогічна статистика не відома…

Цими цифрами не володіє навіть Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, наглядає за вітчизняними страховими компаніями. Оскільки відповідальність за шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України, ККУ) не стосується страхового шахрайства, то провадження за такими справами не належить до компетенції цього поважного органу. Він не веде статистики щодо кількості таких скоєних кримінальних злочинів. Проте його фахівці вважають, що доцільно встановити у ККУ особливості кваліфікації злочинів з шахрайства, вчинених на страховому ринку.

Спеціалісти  стверджують, що іноді важко розібратися, де невезіння, недбальство або нещасний випадок, а де шахрайство. Найбільше  за словами страховиків від шахрайства потерпають поліси автоцивілки та «Зеленої картки». Викрадення авто — справа рук міжнародних шахраїв. Наприклад, на ринку відомі випадки, коли одна машина всього за три дні опинилася в …Казахстані. У той же час  шахрайство — і коли з автівкою нічогісінько не трапилося, а страховикам про неї повідомляють як про зниклу. На другому місці — майнове страхування. Наприклад,   відомі  історії з підпалами супермаркетів. Чомусь в одній мережі супермаркетів згоріли кілька магазинів підряд за невеликий проміжок часу. Це могли бути зовнішні розбірки або супермаркети підпалювали через проблеми у власників, яким потрібно було вийняти гроші зі страховиків. У зоні ризику  і добровільне медичне страхування (ДМС). Це помилкові виклики лікаря та використовування полісів для своїх потреб або потреб рідних. Компанії закладають подібні ризики у ціну страховки.

Як же пересічним громадянам уберегтися від страхового шахрайства?

«Є хороша приказка: дешевий сир тільки у мишоловці. Громадяни стикаються з шахрайством, коли шукають хитромудрі варіанти. Я майже не знаю людей з мого кола, які б страхувалися у машинах з написом «ОСЦПВ», що стоять узбіч трас. Вони знають, що є ризик наразитися на неприємності. Коли поліс у 1,5 раза або на 20% дешевший, ніж у компанії брендової, то щось там не так», – констатує голова правління страхової групи (СГ) ТАС Павло ЦАРУК.

Мають людей насторожувати і шалені знижки. Може, звичайно, і «пронести», а може трапитися ситуація невиплати. Потрібно завжди брати до уваги ціну поліса (лакмусовий папірець якості послуг) і назву компанії. Коли у вас на полісі із «Зеленої картки» пишуть одну ціну, а візьмуть менше грошей, замисліться. Адже перспектива затягування виплат та судів нікому не до вподоби.

Втім, вітчизняні страховики мають на своєму рахунки і певні перемоги над страховим шахрайством. Так з 1 січня цього року страховий ринок України перейшов на нову форму страхового сертифікату «Зелена картка», який дає змогу перевірити справжність бланку і захистити його від шахраїв. За оцінками Моторного (транспортного) страхового бюро, щороку ринок «Зеленої картки» від обігу фальшивих і фальсифікованих полісів втрачає приблизно 50 мільйонів гривень. Кількість фальшивих полісів «Зелена картка» цього року зменшилася, оскільки прикордонники перевіряють їх під час перетину кордону, а МТСБУ надає можливість перевіряти їхню достовірність на своєму сайті. Тому, якщо, наприклад, автовласник вантажівки або автомобіля за кордоном надаватиме «Зелену картку» для… мотоцикла (таке раніше траплялося через неуважність водіїв, яким спритні ділки підсовували менший за вартістю поліс), то це вже розглядатимуть як шахрайство самого власника авто і каратимуть штрафом або в разі аварії водій муситиме відшкодувати збитки від ДТП власним коштом.

 Ще водіям слід звертати увагу на напрямок маршруту у своїй «Зеленій картці». Траплялося, коли замість напрямку «Європа» страхові шахраї продавали напрямок «Білорусь, Молдова, Росія», хоч гроші брали «європейські». Якщо людина потрапила в аварію за кордоном і не знає місцевої мови, це слід обов’язково зазначити в протоколі поліції для уникнення хибних інтерпретацій ваших слів у подальшому. Оригінал поліса треба залишити собі, а поліції та представникам іншої сторони в ДТП (у разі користування європротоколом) надавати копію цього документа.

Також для того, щоб не потрапити в халепу, страховики радять  купувати поліси, виписані через систему Green Card Online (їх заповнюють друкарським способом, а не вручну). Вони  попереджають, що виписують поліс вручну зазвичай тільки в крайньому разі — якщо з технічних причин неможливо зв’язатися з системою Green Card Online. Додатково перевірити справжність бланка «Зеленої карти» можна самостійно: його зовнішній вигляд має відповідати контрольному примірнику, розміщеному на сайті МТСБУ. Він має містити захисні елементи, що виявляють під час просвічування ультрафіолетовою лампою. На оригінальному екземплярі поліса не має бути жодних печаток.

«Щойно ви виявили, що поліс підроблений або недійсний, потрібно виконати наступні дії. Якщо його купили у страхового агента, необхідно звернутися в компанію, яка є страховиком з цього поліса (подати заяву в офіс, якщо ви ще не виїхали за кордон, а якщо виїхали — придбати поліс внутрішнього страхування цивільної відповідальності країни перебування). Після повернення в Україну сповістіть письмово страхову компанію про купівлю такого поліса», — говорить начальник департаменту врегулювания збитків СК «ІНГО Україна» Олег Коваленко-Кужольний.

Якщо поліс було укладено в офісі страхової компанії, необхідно звернутися із заявою на адресу МТСБУ. Якщо сталася ДТП з участю автомобіля, у власника якого був недійсний поліс «Зеленої карти», рішення про проведення виплати приймає страховик або бюро після розгляду обставин кожного конкретного випадку.

Тож, будьте уважними. І пам’ятайте, що береженого Бог береже.

Як уникнути «моторного» шахрайства

 1. Статус бланка поліса і те, за якою страховою компанією закріплено конкретний бланк, можна перевірити на сайті МТСБУ за посиланням https://cbd.mtibu.kiev.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx?autoauth=true. Потрібно ввести серію та номер поліса.

 2. У бланках нового зразка обов’язкова фраза «Увага! Перевірка статусу поліса та страховика на сайті МТСБУ www.mtibu.kiev.ua».

 3. Не купувати поліси у так званих пересувних пунктах продажу на базі звичайних транспортних засобів. Звертатися до стаціонарних пунктів продажу, офісів, центрів, представництв страховиків, інформація про які є у вільному доступі на сайті кожного страховика.

 4. Якщо купуєте поліс у агента, перевіряйте його повноваження (наявність договору, посвідчення, реєстрацію в ЦБД тощо) або його наявність у Реєстрі страхових агентів на сайті МТСБУ.

 5. Перевіряти статус страховика, чи він член МТСБУ на офіційному сайті організації в розділі «Для споживачів».

 6. Не придбавати поліси зі значними знижками, які надають безпідставно.

 7. Надавати перевагу оплаті поліса за допомогою банківських установ, терміналів тощо та мати підтвердження платежу (чек, квитанцію).

Фінансово-економічний тижневик "Україна Бізнес ревю" №29-30 від 01.08.2016 р. 

Економічні наслідки ДТП складають майже 40 млрд. грн. З початку року по 31 травня 2016 року в Україні сталося 60 тис. 220 ДТП. При цьому 12 тис. 530 осіб були травмовані, загинули 1 тис. 178 осіб. Також 1 тис. 300 ДТП сталися за участю дітей у віці від 0 до 7 років.

Міжнародний досвід свідчить, що загибель у ДТП однієї людини викликає, окрім страждань близьких, не менше 1 млн. євро економічного збитку для країни. Щоправда, в Україні суми грошових відшкодувань коливаються в межах 8,5-500 тис. грн.

Президент міжнародного центру безпеки дорожнього руху Алан Росс взявся консультувати дослідження, яке проводитиме Національна програма TrafficChallenge в Україні. Він зазначив, що проблема для обліку всіх даних полягає ще в тому, що в Україні не все ДТП фіксуються, і якщо це легка травма або ДТП без травм, люди просто ремонтують автомобілі і не повідомляють нічого поліції. Тому експерт рекомендує Україні обрати такий метод оцінки вартості збитків від ДТП, як метод людського капіталу, який розглядає економічні наслідки аварій на дорогах. Цей метод застосовується представниками Всесвітнього банку. За статистичними даними Європейського Союзу, людське життя оцінюється в межах від 1 до 2 млн євро, а тілесні ушкодження постраждалого під час ДТП – в сотні тисяч євро. І було б добре, якби вона велася і в Україні.

Страхування цивільної відповідальностізаймає провідну роль в світовій практиці автострахування, оскільки забезпечує страховий захист здоров'я, життя і майна осіб, пов'язаних з використанням автотранспорту, і ставить перед собою мету – дати можливість отримати компенсацію.

Практично в усіх європейських країнах страхування автоцивільної відповідальності є обов'язковим, оскільки в першу чергу захищає інтереси постраждалих в результаті дорожньо-транспортних пригод. Данія була першою країною, яка ввела обов'язкове страхування відповідальності автомобілістів. Це відбулося ще в 1927 році.В 1930 році її приклад наслідувала Англія, а в 1932 році – Люксембург, в 1934 році – Ірландія, в 1939 році – Німеччина . У Франції та Бельгії обов'язкове страхування цивільної відповідальності було введене лише у 50-х роках. В 1949 році представники автострахувальників кожної з зацікавлених країн зустрілися в Лондоні і створили орган управління – Раду Бюро. У грудні 1951 року Рада Бюро повідомила Європейську Економічну Комісію в Женеві про створення структури по введенню Системи «Зелена карта». Система вступила в силу з 1 січня 1953 року.

Лише у вересні 1994 року вийшло положення про членство в Моторному бюро в Україні.

«Ми хочемо показати всім, в першу чергу, керівництву держави, чому вигідніше вкладати кошти в безпеку дорожнього руху, а не втрачати щорічно понад 4 мільярдів доларів – це стільки втрачає Україна щорічно за приблизною оцінкою європейських колег. Знати скільки ми коштуємо, і планувати на базі цього витрати бюджету на БДР – це загальноприйнята практика в цивілізованому світі, а у нас жодного разу не було таких досліджень», – підсумувала керівник TrafficChallenge  Ольга Дробишева.

«Питання вартості людського життя не є новим і розробляється в Україні не один десяток років. Проте, на відміну від розвинених країн світу в Україні не існує офіційно визнаної методики. Натомість, існують дослідження, в яких пропонують встановити граничну вартість людського життя, виходячи з даних щодо прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.Стійке уявлення про безцінність людського життя у суспільстві обертається її безкоштовністю», — зауважив Президент ЛСОУ Олександр Філонюк, який взяв участь у засіданні. Він також наголосив, що: «…заходи, які змогли б знизити рівень смертності, у нас вважаються занадто витратними. В Україні недостатньо робиться для створення безпечних умов на дорогах, сьогодні ми маємо відносно нульовий ефект від заходів безпеки дорожнього руху, що проводилися в країні. Тому що найчастіше іде лише декларація того, що треба робити. Але так не вирішуються проблеми національної безпеки нашої держави». Негативною стороною і головною загрозою економічній безпеці в сфері автотранспорту є ДТП, а точніше – соціально-економічні втрати суспільства від них. «Щорічно економічні наслідки ДТП становлять понад 40 млрд. грн. Як показує міжнародний досвід, загибель в ДТП однієї людини викликає, окрім страждань близьких, не менше 1 млн. євро економічного збитку для країни», – підкреслив президент Ліги. За його словами, на сьогодні в Україні законодавчо закріплені норми, що надають приблизне уявлення про оцінку людського життя з боку держави. Ці норми визначаються Законами України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про міліцію», Повітряним кодексом України, постановами Кабінету міністрів України про обов'язкові види страхування та ін. Загалом, суми грошових відшкодувань коливаються в межах 8,5-500 тис. грн.

Через надзвичайну гостроту теми ми звернулися до Олександра Феодосійовича з іншими вкрай важливими питаннями взаємодії регулятора та страхового ринку в нашій державі.

Олександре Феодосійовичу, напередодні прийняття закону про страхування в Україні чи є розуміння вимог ринку та пропозицій законодавця?

Ми справді маємо розуміння. Правда, ми розраховуємо і наполягаємо на тому, щоб від рівня декларування намірів, вже час перейти до розуміння мети закону, заради чого ми його маємо прийняти.

Закон має працювати на благо споживачів страхових послуг. Коли людина звертається до страхової компанії, вона дбає про відшкодування збитків, відшкодування матеріальнихвтрат, відшкодуванням втрат життю, здоров’ю. Чому людина вносить платіж у страхову компанію? Бо знає, що  згідно цього платежу розрахована вартість тієї чи іншої компенсації здоров’ю,автомобілю, будівлі, безпеки туристичних поїздок, медичного страхування тощо.Додайте сюди роботу на підприємстві, коли за рахунок коштів роботодавця страхуються життя та здоров’я працівників. Тому важливо, щоб це був не просто механізм, який декларативно регулюватиме стосунки між компаніями та регулятором, тобто, система тотального контролю, а з боку страхової компанії – як менше відшкодувати збитків або й зовсім не відшкодовувати з тих чи інших причин. Ми, на жаль, знаємо такі прикрі випадки.

Це має було розуміння того, що ми створимо механізм довіри споживача страхових послуг та продукту, який пропонує страхова компанія. Тобто – пропозиції бізнесу й сприйняття їх споживачами страхових послуг, це є розуміння того, всі учасники ринку отримають вигоду чи задоволення. Тому, якщо ми будемо будувати закон саме таких засадах, він буде корисним для всіх, якщо ж усе зведеться до схеми як не платити, не відшкодовувати чи уникати відповідальності, вважаю, що закон буде антисоціальним і не буде сприйнятий суспільством.

На Ваш погляд, як Президента Ліги страхових організацій України, наскільки суспільство готове до сприйняття страхових продуктів, як вкрай необхідного складового елементу соціального захисту?

Відверто скажу, що сьогодні в Україні рівень довіри до страхування дуже низький. І якщо говорити про рівень проникнення страхування, про обсяги страхування, добровільне медичне, страхування від нещасного випадку, страхування майнових інтересів,  то все складає 5%. І говорити про те, що страхування завоювало попит на послуги, не доводиться. Безумовно, хотілося, щоб страхування стало важливою складовою макроекономіки держави. Але знову ж таки, рівень страхування у ВВП країни складає близько 1%. Рівень страхування державних майнових інтересів також є вкрай низьким. У цій ситуації вкрай важливим я вважаю роль популяризації страхових продуктів, формування довіри до страхування, ми розуміємо, що страхування – це прямий зв'язок між політикою і економікою державина превеликий жаль, економічний стан держави і соціальне забезпечення населення є низьким. Відповідно, ми маємо все зробити, щоб пришвидшити процес покращення усіх показників.Окрім того, наша філософія має відповідати процесу зростання добробуту людини і держави, а не прагненню збагачення окремої особи чи окремого бізнесу. Ми маємо спільними зусиллями міняти культуру сприйняття страхового продукту.

Ви говорили про необхідність створення єдиної бази страхових компаній для відслідковування шахраїв. Чи не створить вона «сіру конкуренцію» на ринку страхових продуктів?

Сьогодні ми маємо усі технічні засоби, ІТ технології для створення такої бази даних. Ми свідомі, що іншого шляху немає, її треба створювати. Безумовно, ризики для бізнесу є, що цією базою скористаються недобросовісні конкуренти, горе-партнери тощо. І такі факти, справді мають місце. Але від вимог часу ніде дітися. База вкрай необхідна: це дасть можливість уникнути страхового шахрайства. Наведу приклад, статистика свідчить, що друк банків, які практично неможливо відрізнити від офіційних, становить 10% від усього моторного страхування! А це прямі втрати фінансів страхових компаній, це, зрештою, дискредитація бізнесу. Статистична база потрібна, необхідна база правопорушень, база дорожньо-транспортних пригод тощо. При наявності єдиної бази ми зрозуміємо, що користування даними такої бази дасть нам можливість піднятися на вищий рівень інформованість як самого бізнесу, так і споживачів страхового продукту. І в такому випадку побоювання що хтось у когось забере клієнта, партнера чи бізнес-поле, відпаде. Базу варто створювати ще й сприяння розкриттю інформації, бо саме вона закрита для більшості споживачів. Сьогодні споживач не може зробити повну оцінку певної страхової компанії за рейтингом, як це відбувається у банківських установах, де вкладники мають змогу переконатися у надійності фінустанови. Такий механізм має бути й на страховому ринку. Ефективний контроль і моніторинг має бути як на державному рівні, так і на рівні реального стану платоспроможності окремо взятої компанії, реальний стан ліквідності її активів, стан прозорості розкриття тощо. Це варто зробити, щоб максимально відкрити достовірну інформацію і для споживачів страхових послуг, і для суспільства загалом. І тут, як ніколи, зростає роль громадських професійних організацій, тому що саме вони здатні очолити рух консолідації інтересів не однієї окремої компанії, а для розвитку усього бізнесу, згідно європейських принципів ведення суспільно відповідального бізнесу. Власне, ось уже майже 25 років Ліга страхових організацій України відстоює ці принципи.

Лариса СЕМАКА

ЛСОУ – активний учасник конференції «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу»

12-13 листопада 2015 р. Торгово-промислова палата України разом із регіональними ТПП за підтримки органів державної влади і у співпраці з представниками бізнесу  проводить Першу міжнародну торгово-промислову конференцію «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу». Президент  ЛСОУ Олександр Філонюк виступив модератором панельної дискусії «Роль і місце фінансового сектору у забезпеченні міжнародної торгівлі. Як компенсувати відсутність ЕКА в Україні» ...

Страхова компанія «Нафтагазстрах» виплатила в серпні 2015 року за договорами добровільного медичного страхування 9,5 млн грн страхових відшкодувань застрахованим.

Виплати здійснені компанією за 6228 страховими випадками, з яких у 506 випадках особисто застрахованим було направлено 858 тис грн, решта виплат на суму 8710 тис грн здайснены медичним установам за лікування застрахованих.

За цей період компанія здійснила 15 великих виплат застрахованим. Серед них — 314 тис грн за проведення операцій на серці, 28,8 тис грн за операцію зі стентування судин, 26,4 тис грн з оперування гемоперитонеума, 34 тис грн — за операціями панкреонекрозу.

Крім страхових виплат, у серпні СК «Нафтагазстрах» 100 тис грн направила в якості благодійної допомоги на лікування застрахованих.

Повідомляє ЛСОУ 

1 жовтня Ліга страхових організацій України провела засідання Ради ЛСОУ з питань страхування життя. Модератором засідання виступив Андрій Власенко, Голова Ради ЛСОУ з питань страхування життя.

Учасники заслухали інформацію про діяльність Ради ЛСОУ з питань страхування життя та пропозиції до Плану роботи Ради на 2016 рік, обговорили питання взаємодії з іноземними колегами – асоціаціями страхового бізнесу.

Також члени Ради ЛСОУ з питань страхування життя розглянули ряд профільних документів, активну роботу над якими впродовж останнього часу вела Ліга страхових організацій України, – проект Податкового кодексу України, проект Методики визначення суми страхових резервів (технічних або математичних) з метою коригування фінансового результату страховика до оподаткування», питання про рейтингування фінансових посередників у сфері страхування життя.

За результатами обговорення розгляду питань порядку денного учасникам Ради ЛСОУ з питань страхування життя було направлено опрацьовані на засіданні матеріали з внесеними правками.

Члени Ради ЛСОУ вважають, що компаніям-учасникам ринку страхування життя необхідна якнайшвидша консолідація. З цією метою питання щодо об’єднаної Ради з питань страхування життя планується розглянути на наступному засіданні Ради ЛСОУ.

Повідомляє прес-служба Ліги страхових організацій України

 Участники Лиги страховых организаций Украины по итогам 1 квартала 2015 года собрали 281,8 млн. грн. страховых премий.

Общий объем страховых резервов по итогам 1 квартала 2015 года увеличился на 27,8% по сравнению с тем же периодом 2014 года и составил 3,6 млрд грн. Размер страховых выплат по итогам 1 квартала 2015 года составил 175,5 млн. грн ...

18 травня 2015 року в Укрінформі відбулося засідання круглого столу «Страхування професійної відповідальності адвокатів: можливості впровадження в Україні». 

Серед питань, що обговорювалися – моделі страхування професійної відповідальності адвоката в європейських країнах ...

 14 травня 2015 року Ліга страхових організацій України провела засідання Комітету з питань автотранспортного страхування, темою якого стало обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб». Модератором засідання виступила Директор департаменту страхового права та методології ЛСОУ Навальківська Романа Юріївна ...

6 травня 2015 року Ліга страхових організацій України провела засідання Комітету ЛСОУ з питань страхування ризиків в аграрному секторі. Модератором засідання виступила директор департаменту страхового права та методології ЛСОУ Романа Навальківська ...