З 15 грудня запрацював попередній документальний контроль в пунктах пропуску через митний кордон України. Віднині функції попередньої документальної перевірки на кордоні делеговані митникам.

Передусім, наголосимо, що дана практика уже давно застосовується в державах Європейського Союзу, а віднедавна – і в більшості країн СНД, зокрема, в Російській Федерації. Запровадження попереднього документального контролю, передусім, означатиме одноразове здійснення державного контролю. «Здійснення фітосанітарного, екологічного та інших видів контролю зосереджуватиметься на внутрішніх митницях,ю – розповідає голова Державної митної служби Українги Ігор Калетник. – Для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, це, передусім, означатиме виграш у часі – вони не витрачатимуть його, простоюючи на кордонах. Також нині наше відомство активно працює над максимальною автоматизацією процесів контролю».

Нагадаємо, міжнародні перевізники також давно і з нетерпінням очікували такого «прориву». Однак, дехто з них навіть тепер до кінця не вірить, що ухвалений ще в лютому (!!!) закон працюватиме стовідсотково. І не міститиме якихось підводних течій…

Після парламентського та президентського «благословінь» над законом, що змушує контролюючі органи піти з кордону, тривалий час працювали українські урядовці. Мета – напрацювати чіткий перелік товарів, які, усе ж таки, не оминатимуть контролю в пунктах пропуску. Лише зо два місяці тому світ побачила низка постанов Кабінету міністрів. Саме ці документи нині мають стати, так би мовити, дорожньою картою для тих служб, що на кордоні залишатимуться й надалі.

Світова статистика свідчить - щороку внаслідок дорожньо-транспортних пригод у світі гине близько одного мільйона трьохсот тисяч осіб. Кількість просто вражаюча. І якщо проблемною безпеки на автошляхах не займатися, то вона зростатиме й далі. Адже й світовий автопарк невпинно зростає.

Свого часу ми вже повідомляли, що з ініціативи Організації Об’єднаних Націй було навіть започатковано десятиліття з безпеки. Стартувала така глобальна акція в травні нинішнього року. Відповідну резолюцію торік ухвалила Генеральна асамблея ООН.

Прогнози провідних експертів з безпеки – невтішні. У найближчі роки кількість автотранспорту на дорогах більшості держав зростатиме. А разом з ним – зростатиме й аварійність. Якщо терміново не почати активних дій, втрати, зокрема, й людські, можуть бути ще масштабнішими.

За словами президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація безпеки дорожнього руху» Михайла Берліна, головна мета десятиліття безпеки – суттєво скоротити втрати на автошляхах.

«У розробленому ООН глобальному плані на таке десятиліття підкреслюється – реальних результатів у досягненні цілей можна досягнути лише тоді, коли участь в реалізації поставлених завдань братимуть уряди й місцеві органи державного управління, громадянське суспільство і приватні фірми, – наполягає експерт. – В державах, які домоглися помітних результатів у сфері безпеки дорожнього руху, великого значення нгадають саме превентивним заходам, тобто попередженню дорожньо-транспортних пригод. Так, страхові, автомобільні, нафтові та інші компанії, чий бізнес пов’язаний з дорожнім рухом, обов’язково фінансують соціальні програми, спрямовані на безпеку на дорогах».

От саме в такому напрямку й рухатиметься світове співтовариство. В Україні ж уже не вперше відбувається спеціальний тижневик з безпеки дорожнього руху. Завершився він буквально цими днями, що дає нам право поглянути на акцію дещо прискіпливіше.

Между пешеходами и водителями идет борьба за место на дороге. Скрытая неприязнь друг к другу иногда принимает открытую форму. При этом водители, оставляя свое транспортное средство, становятся пешеходами и в сторону других водителей шлют проклятия уже с позиции пешехода. А решение конфликта на поверхности. Всего-то и надо обеим сторонам обратиться к Правилам дорожного движения, в которых все давно разложено по полочкам.  

То, что взаимоотношения украинских автомобилистов и рыцарей свистка и «Визира» как-то не складываются, ни для кого не секрет. И потепления, по всей видимости, в ближайшие годы не намечается. Более того, ожесточенное противостояние, о котором раньше не очень охотно говорили вслух, выплеснулось недавно в средства массовой информации и Интернет: целая серия конфликтов между инспекторами ГАИ и водителями воплотилась в скандальные видеоролики, на которых гаишники выступают в качестве звезд Youtube.

Що не кажіть, а напередодні Нового року ключовою темою для міжнародних автоперевізників залишається тема отримання дозволів. Причому, нинішній рік – особливий. Річ у тім, що реформування транспортної галузі зайшло так далеко, що на межі зриву опинився процес обміну дозволами з державами-партнерами по перевізному бізнесу.

Втім, минулого тижня цей процес нарешті розпочався. За словами начальника Департаменту координації перевезень АсМАП України Олександра Лановенка, на сьогодні Державне підприємство «Служба міжнародних автоперевезень» (СМАП) уже підготувало і надрукувало дозволи для обміну з більшістю держав, з якими Україна підписала угоди про міжнародні перевезення. Виняток складають лише російські та білоруські дозволи, котрі, ймовірно, буде підготовлено найближчим часом.

Однак, міжнародних автоперевізників цікавить ще ціла низка питань. Наприклад, таке: яким чином буде здійснюватися видача дозволів наступного року?

Річ у тім, що нині завершується процес ліквідації ДП СМАП і вже з наступного року ця структура, швидше за все, остаточно припинить своє існування. В результаті – право видачі дозволів має перейти до нещодавно створеної Інспекції на наземному транспорті.

Нещодавно Верховна Рада України в цілому ухвалила зміни до Митного кодексу нашої держави. Цієї події більшість перевізників очікувала зі сподіваннями на краще. Хоча й не без занепокоєння. Адже після торішнього скандального ухвалення Податкового кодексу до загальної кодифікації вітчизняні підприємці ставляться з насторогою. Однак робота показала, що нові митні правила гри експерти підготували значно професійніше. Звідси й набагато менше правок та зауважень до цього документа і навіть сякий-такий консенсус між провладними та опозиційними фракціями у Верховній Раді.

Головні позитивні новації кодекса-неофіта – це суттєве скорочення митного оформлення і поступовий, але неухильний рух до цілковитого переходу на електронну систему декларування товарів. А ще тенденції до якнайширшого використання правил Кодексу як норм прямої дії.

Не полишають вітчизняних автоперевізників проблеми реформування профільного міністерства. От уже скоро рік мине відтоді, як президент Віктор Янукович підписав свій перший указ, що стосувався адміністративної реформи в Україні. Нагадаємо: саме 9 грудня Міністерство транспорту і зв’язку було перейменоване у Міністерство інфраструктури.

Навіть сам цей факт викликав неабиякий сплеск емоцій в автомобілістів. Уже неодноразово представники найрізноманітніших організацій, чия діяльність пов’язана з транспортною галуззю, зверталися до глави держави з проханням повернути в назву профільного відомства слово «транспорт». Однак поки що такі прохання залишаються голосом волаючого в пустелі.

Перефразовуючи відому фразу, можна сказати: є в реформування початок, немає в реформування кінця. Не встигли вітчизняні водії освоїтися із низкою дорожніх нововведень (як то скасування техоглядів для деяких категорій автомобілів, введення європротоколу тощо), як на них очікує нова порція новацій.

Щоправда, цього разу новації можуть бути доволі приємними. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, згідно з якою з 1 січня наступного року в Україні офіційно встановлюватиметься перелік платних послуг, що дозволено надавати підрозділами Державтоінспекції. Уряд також зафіксував вартість таких послуг.

Напевно, сьогодні важко когось здивувати тим, що наприкінці року в Україні спостерігається катастрофічний дефіцит дозволів. Так відбувається постійно, і будь-які надії на поліпшення ситуації щоразу розбиваються об невблаганну реальність. Причому дефіцит спостерігається практично по всіх напрямках, що не може не турбувати перевізників.

Нинішній рік, на жаль, не став винятком. Починаючи з серпня-вересня регулярно з’являється інформація про закінчення квот різних дозволів. АсМАП України намагається домогтися виділення додаткових квот. Однак далеко не все вдається.

Українські автоперевізники звикли, що більшість ключових питань вониможуть обговорити на міжнародних конференціях, що традиційно проводяться на початку осені в Ялті. (Не так давно ми розповідали про останній на сьогодні з таких форумів – дванадцятий. – Ред.)

Втім, Міжнародний союз автотранспорту (МСАТ) як провідний лобіст інтересів автоперевізників у світі, звісно, не обмежується візитами в Україну. Скажімо, цими днями у штаб-квартирі МСАТ у Женеві відбулося засідання керівних органів IRU, активну участь в якому взяла й українська делегація.

Насамперед – приємна й дуже важлива новина. На засіданні найвищого органу Міжнародного союзу автотранспорту – генеральної асамблеї МСАТ – Януша Лацни було в черговий раз переобрано на посаду президента цієї найповажнішої автомобільної організації. Асамблея також затвердила кандидатури членів президії виконавчої ради, до складу якої, зокрема, знову увійшов президент АсМАП України Леонід Костюченко.