Не полишають вітчизняних автоперевізників проблеми реформування профільного міністерства. От уже скоро рік мине відтоді, як президент Віктор Янукович підписав свій перший указ, що стосувався адміністративної реформи в Україні. Нагадаємо: саме 9 грудня Міністерство транспорту і зв’язку було перейменоване у Міністерство інфраструктури.

Навіть сам цей факт викликав неабиякий сплеск емоцій в автомобілістів. Уже неодноразово представники найрізноманітніших організацій, чия діяльність пов’язана з транспортною галуззю, зверталися до глави держави з проханням повернути в назву профільного відомства слово «транспорт». Однак поки що такі прохання залишаються голосом волаючого в пустелі.

Втім, зрозуміло, головна проблема – не в назві. Автомобілісти стурбовані тим, як саме реформується їхнє профільне міністерство. Навіть попри оптимістичні коментарі чиновників, що час від часу лунають із міністерської твердині.

От, наприклад, міністр інфраструктури Борис Колесников не бачить проблеми в тому, що досі діє низка підрозділів, формально ліквідована кількома президентськими указами та урядовими постановами.

«Нині нами створено кілька нових агентств, – рапортує чиновник. – Це і Туристичне агентство, і Департамент автомобільних доріг, і Департамент морських та річкових портів… У нас скоротилася чисельність міністерства та його підрозділів на 30 відсотків».

Втім, транспортні старожили такого оптимізму урядовця поки що не поділяють. Ось думки двох екс-міністрів транспорту, висловлені навздогін нинішнім реформаторським новаціям.

Орест Климпуш, міністр транспорту України (1992-1994): «Нині адміністративна реформа йде повним ходом. Звичайно, я погоджуюся з тим, що структура багатьох міністерств, зокрема й нашого, була не досконалою на всі сто. Однак будь-які зміни слід проводити не спонтанно, а попередньо провівши ґрунтовний аналіз. Тоді менше буде таких ситуацій, як нині, коли в міністерстві важко знайти відповідальних за ті чи інші кроки».

Леонід Костюченко, міністр транспорту України (1999-2001):

«Погляньте, яка нині виникла ситуація: спершу ліквідували департамент автомобільного транспорту, створили на його місці відповідну адміністрацію. Потім і її ліквідували, трансформувавши у службу…

Служба ще не була сформована, а її вже ліквідували і зробили інспекцію…Мені здається, що президент, як транспортник, у першу чергу як наш колега-автомобіліст, повинен ще раз подивитися на цю проблему. І ще раз до неї повернутися».

Зрештою, навіть за нинішніх обставин транспортна галузь потроху виходить на докризовий рівень розвитку. Всупереч чи завдяки реформам, але цього року на 21 відсоток збільшилися міжнародні автоперевезення. Ситуація з будівництвом доріг нині також неоднозначна. На перший погляд, такого «дорожнього буму», як нині, в державі не спостерігалося вже давно. З початку року було побудовано та реконструйовано понад півтори тисячі кілометрів автошляхів. Торік – близько тисячі. Однак усі чудово розуміють, що нинішня активність передусім пов’язана з підготовкою до чемпіонату Європи з футболу. І ще один показовий момент: нинішнє керівництво профільного міністерства категорично заявляє, що ні про які концесії найближчим часом не може бути й мови.

За словами Бориса Колесникова, наразі Україна готова обговорювати лише тему будівництва приватних автомобільних доріг. Різниця полягає в тому, що концесія передбачає відповідальність держави. Якщо така магістраль не буде завантажена необхідною кількістю автомобілів, тоді уряд має доплачувати концесіонерам. Приватна ж дорога – це особиста ініціатива конкретних підприємців. І вони самостійно несуть відповідальність за ведення свого бізнесу. А от автобани – це справа найближчого майбутнього, переконаний Борис Колесников. Сьогодні підготовлена документація для спорудження автошляхів першої категорії: Донецьк – Луганськ, Донецьк – Маріуполь, Київ – Чоп через Житомир. Також серед найближчих планів – побудова так званої Трансдніпровської магістралі лівим берегом: від Києва до Дніпропетровська через Канів і Черкаси, а далі до Донецька і до Ростова.

Втім, як свідчить досвід, навіть нинішній стан справ із будівництвом доріг не задовольняє українських чиновників. Зокрема, Борис Колесников скаржиться на суттєве зростання контрабанди пального. А це, у свою чергу, призводить до скорочення виділення коштів на реконструкцію й будівництво автошляхів.

«Проблема полягає в тому, – бідкається чиновник, – що половина акцизу, який має спрямовуватися на ремонт і будівництво шляхів, або розкрадається, або недоплачується. Якщо й далі в нас буде контрабанда пального, нам узагалі не буде за що споруджувати магістралі».

Навіть попри цей прикрий момент планів у міністерстві, як завжди, чимало, і всі вони доволі амбітні. Як буде з реалізацією – покаже час. Зрештою, перевізникам дуже хочеться вірити в те, що слова у чиновників із ділом не розходитимуться.