Кількість різних баз даних, що містять інформацію персонального характеру останніми роками збільшуються з великою швидкістю. Відомості про громадян збираються і акумулюються як державними, так і комерційними структурами, а отже, питання збору, обробки, зберігання і передачі персональних даних вимагають сьогодні дотримання відповідних загальновизнаних світових стандартів в галузі прав і свобод людини.

Врегулювання правовідносини у сфері захисту персональної інформації про особу в Україні визначено Законом «Про захист персональних даних», який чинний ось уже рік – із 1 січня 2011 р. Документ передбачає обов’язкову згоду суб’єкта персональних даних (як правило, це працівник на підприємстві, персональні дані якого містяться в картотеках підприємства, в обліковій картці, в обліковій звітності тощо) на використання таких даних. Відсутність такої згоди може трактуватися перевіряльниками як незаконне оброблення, збирання, зберігання, використання, знищення інформації про особу.

З 15 грудня запрацював попередній документальний контроль в пунктах пропуску через митний кордон України. Віднині функції попередньої документальної перевірки на кордоні делеговані митникам.

Передусім, наголосимо, що дана практика уже давно застосовується в державах Європейського Союзу, а віднедавна – і в більшості країн СНД, зокрема, в Російській Федерації. Запровадження попереднього документального контролю, передусім, означатиме одноразове здійснення державного контролю. «Здійснення фітосанітарного, екологічного та інших видів контролю зосереджуватиметься на внутрішніх митницях,ю – розповідає голова Державної митної служби Українги Ігор Калетник. – Для суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, це, передусім, означатиме виграш у часі – вони не витрачатимуть його, простоюючи на кордонах. Також нині наше відомство активно працює над максимальною автоматизацією процесів контролю».

Нагадаємо, міжнародні перевізники також давно і з нетерпінням очікували такого «прориву». Однак, дехто з них навіть тепер до кінця не вірить, що ухвалений ще в лютому (!!!) закон працюватиме стовідсотково. І не міститиме якихось підводних течій…

Після парламентського та президентського «благословінь» над законом, що змушує контролюючі органи піти з кордону, тривалий час працювали українські урядовці. Мета – напрацювати чіткий перелік товарів, які, усе ж таки, не оминатимуть контролю в пунктах пропуску. Лише зо два місяці тому світ побачила низка постанов Кабінету міністрів. Саме ці документи нині мають стати, так би мовити, дорожньою картою для тих служб, що на кордоні залишатимуться й надалі.

Попри сподівання страховиків, які цього року очікували завершення кризи і початку сталого розвитку страхової галузі, 2011 рік виявився для ринку одним з найважчих. Тривала кадрова невизначеність в керівництві Нацфінпослуг та пасивна позиція наглядового органу,  а також нова хвиля економічних проблем у державі загострили хвороби страхового ринку.

Про те, чи вдалося страховикам протистояти кризі і які виклики очікують на них наступного року розповів президент Української федерації убезпечення (УФУ) Олександр Завада.

Про ситуацію в галузі

Які найважливіші події відбулися на страховому ринку в 2011 році?

Сказати, що цей рік був важкий для страхової галузі — не сказати нічого. Цього року ми очікували відновлення зростання класичного ринку приблизно на 5%. Також сподівалися на перегляд  базового законодавства,  «перезавантаження» органу нагляду,  оздоровлення ринку. Однак, за певними винятками цього не сталося.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обґрунтуванням пропозицій та зауважень до законопроекту “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (№9342), яким передбачене реформування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 Як наголошується в листі АУБ, Асоціація підтримує пропозицію щодо реформування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом передачі йому функцій тимчасового адміністратора та ліквідатора неплатоспроможних банків. «Оскільки після виплати гарантованих депозитів Фонд стає одним з найбільших кредиторів збанкрутілих банків, передача йому контролю за виведенням неплатоспроможних банків з ринку має підвищити ефективність цих процедур та сприяти збільшенню рівня покриття витрат Фонду за рахунок реалізованих активів ліквідованих банків», - йдеться в листі АУБ.

Разом з тим, при розгляді законопроекту банки та експерти АУБ звернули увагу на окремі норми, прийняття яких є недоцільним, або які потребують доопрацювання при підготовці законопроекту до розгляду у другому читанні.

 Зокрема, в АУБ вважають  недоцільним надання Фонду права на безспірне списання заборгованості за зборами та пені з коррахунку банку. По-перше, це може порушити права інших кредиторів, по-друге – буде створений прецедент для інших контролюючих органів та фондів щодо можливості списання заборгованості з рахунків суб’єктів господарювання у позасудовому порядку.

Проблема захисту прав споживачів набула в Україні особливої гостроти і актуальності в умовах розширення спектру небанківських фінансових послуг. Та й фінансова криза дала відчути, що створення системи гарантування захисту споживачів є одним із першочергових завдань на ринку небанківських фінпослуг, в першу чергу задля забезпечення довіри вкладників.

Фінансисти відзначають, що однією з причин недовіри громадян до фінансового ринку на сьогодні є асиметрична державна політика щодо гарантування інвестицій: у банківські депозити, вклади кредитних спілок, накопичувальні договори із страхування життя та вклади в інвестиційні сертифікати.

Держава і учасники ринку знову активно порушують тему створення різних фондів гарантування фінансових інвестицій.

Жваво обговорюється ідея створення фонду для кредитних спілок, компаній зі страхування життя та інвестфондів. Щоправда, варто відзначити, що грошей на створення цих фондів немає ані в держави, ані в операторів ринку, які вкотре нарікають на зниження ліквідності і не готові фінансувати такі фонди.

Досвід функціонування таких фондів було розглянуто в ході круглого столу «Актуальні питання створення фондів гарантування виконання зобов’язань небанківськими фінансовими установами та роль держави в їх утворенні», організованого профільним комітетом Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.