Порядок та особливості складання кредитними спілками податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. №56 (далі – податковий звіт) вже розглядалися на сторінках газети «Україна Бізнес Ревю» в №48-49 від 05.12.2011 року. В цій публікації продовжимо розгляд особливостей складання податкового звіту, а саме з метою внесення змін та виправлення помилок у раніше поданому податковому звіті.

Податковий кодекс про виправлення помилок

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що «у разі, якщо в майбутніх податкових періодах ... платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації ..., він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації... Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, упродовж якого такі помилки були самостійно виявлені».

У нашій країні автівки крадуть не лише для того, щоб «покататися» або перепродати, а й для того, щоб потім розібрати на деталі та вигідно їх реалізувати. Для цього на допомогу власникам транспортних засобів прийшли австралійські вчені, які винайшли новий спосіб, що, на їхню думку, запобігатиме викраденню транспортних засобів, – маркування авто та його складових спеціальним маркером. За інформацію одного з представників даної технології на території України, цей спосіб дозволяє легко ідентифікувати транспортний засіб та його окремі складові. На автомобіль наносяться мікроскопічні крапки діаметром менше 1 мм, їхнє число становить від 5 до 10 тисяч. Кожна мікрокрапка містить ПІН (персональний ідентифікаційний номер), занесений у спеціальну базу даних. Речовина, в якій знаходяться мікрокрапки, має стійкість до впливу розчинників, є прозорою і світиться в ультрафіолетовому світлі. На промарковані автомобілі приклеюються спеціальні попереджувальні наліпки, що вказують на їх промаркованість та внесення до спеціальної бази даних промаркованих авто, яка ведеться суб’єктом господарської діяльності, що здійснює маркування за вищезгаданою технологією.

Кредитна спілка планує у наступному році отримати міжнародну благодійну допомогу від іноземної особи. Як оподатковуються ці кошти?

 Відповідно до п.157.4 ст.154 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок отримані у вигляді дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Відповідно до статті 8 Закону України від 29.06.2004 р. № 1906-IV «Про міжнародні договори України» згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.

Яке значення для податкового обліку кредитної спілки має кошторис?

 З точки зору оподаткування кошторис є досить важливим документом для будь-якої неприбуткової організації. Хоча в Податковому кодексі України він згадується лише щодо таких неприбуткових установ як бюджетні. Всі інші неприбуткові організації також повинні враховувати значення цього документу для податкового обліку. Про це свідчить той факт, що в Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56, передбачено відображення окремих показників на підставі кошторису неприбуткової організації. Зокрема у рядку 9.1 податкового звіту вказується «сума витрат на утримання неприбуткової організації, крім бюджетних, у межах кошторису».

Які саме процентні доходи від здійснення операцій з активами кредитна спілка може не оподатковувати?

Відповідно до п.157.4 ст. 157 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню доходи від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) кредитних спілок. Такі доходи вказуються у рядку 3.2.2 Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форма якого затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56. Щоб конкретизувати це питання розглянемо, про які саме доходи йде мова.

Звичайно насамперед потрібно згадати про визначення терміну, наведеного у пп.14.1.268 ст.14 Кодексу: «пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті».

Активи кредитної спілки складаються з двох частин: продуктивні та непродуктивні активи. Розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 р. № 177, зареєстрованим в Мінюсті України 19.01.2004 р. за № 69/8668, затверджено Порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Порядок № 177). Пунктом 1.3 цього Порядку визначено, що

продуктивні активи - активи кредитної спілки, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу;

непродуктивні активи - активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу.

Позиція Держфінпослуг полягає в тому, що ломбарди для набуття статусу фінансової установи повинні сплачувати заявлений у засновницькому договорі статутний капітал у повному обсязі. Відповідно, якщо в засновницькому договорі ломбарду зазначено статутний капітал у розмірі 1 000 000 гривень (зазначену суму статутного капіталу взято для прикладу), то на день подачі документів до Держфінпослуг для внесення до Державного реєстру фінансових установ він повинен бути сплачений повністю.

Розглянемо дану ситуацію детальніше.

Рынок деривативов показывает бешеный рост, хотя эксперты не видят в этом причин для беспокойства. По их мнению, в ближайшей перспективе это явно не приведет к образованию нового «пузыря» на украинском финансовом рынке. Дескать, посему и ограничивать его незачем, а вот соответствующее законодательство совершенно не помешало бы его развитию.

Який би опір ми цьому не чинили, держава подовжує нарощувати свої контрольні функції. Тому зрозумілі мотиви неприйняття додаткового контролю щодо реєстрації договорів перестрахування.

Але все ж таки варто проаналізувати, чи дійсно таким непередбачливим було застосування державної реєстрації договорів перестрахування в проекті Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Порядку реєстрації договорів перестрахування».

Як обґрунтуваннях невідповідності йде  посилання на три основні невідповідності

Аббревиатура IPO сейчас достаточно популярна не только на Западе, но и на постсоветском пространстве. В Украине эти три магические буквы приводят представителей околофинансового бизнеса в благоговейное исступление. Впрочем, часто даже профессиональные игроки путают понятия, и под «первичной публичной продажей» подразумевают все что угодно, от закрытого частного размещения, до презентации облигационного выпуска. Причем это ничуть не мешает брать деньги за консалтинг и мнимую подготовку к IPO.

Одним з надійних, а тому й поширених способів забезпечення виконання боржником грошових зобов’язань є своєчасне оформлення застави майна, що знаходиться у власності боржника. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Тобто, кредитор, керуючись відповідними положеннями Цивільного кодексу України (ЦКУ), під час видачі позики майбутньому боржнику забезпечує повернення цієї позики шляхом взяття у заставу, бажано не менш цінного, майна боржника. Тому без застави практично не обходиться жодна фінансова установа, що видає грошові позики, зокрема, комерційні банки, ломбарди, кредитні спілки.